«Абітурієнтка» – перше українське кіно про авіацію

Для Дніпропетровщини письменник Олесь Гончар – знакова постать. Тут класик української літератури XX століття народився та отримав вищу освіту. На честь нього названо вулицю в центрі міста та один із найкращих місцевих університетів. У радянській Україні він мав високий літературний статус, його численні романи, хоч і написані в стилі соціалістичного реалізму, були перекладені на всі головні європейські мови.

Але мало хто знає, що в доробку славетного письменника є твір, який став одним із перших кроків до появи в українському кіно нового жанру – гостросюжетного фільму про авіацію. На початку 70-років минулого століття О. Гончар написав сценарій, за яким в 1973 році на кіностудії ім. Довженко було знято художній фільм «Абітурієнтка». 

Цей фільм став першим у радянському кіно фільмом про авіацію з елементами «трилеру». Сценарій засновано на реальних подіях – першому в СРСР угоні пасажирського літака. В XXI столітті, коли терористична погроза стає реальністю, а іноді навіть буденністю, для людей на усіх континентах, мало хто пам’ятає сумні події п’ятого жовтня 1970 року.

А тоді з південно-чорноморського аеропорту Сухумі в напрямку Кубані вилетів літак Аерофлоту «Антонов-24» з сорока шістьма пасажирами на борту. Але за кілька хвилин після зльоту двоє пасажирів через бортпровідницю передали записку для командира – з вимогою змінити маршрут і летіти до Туреччини. Коли вона через замкнуті двері пілотської кабіни закричала «Напад!», щоб попередити екіпаж, терористи почали стріляти та поранили майже всіх льотчиків. Сама дівчина загинула, закривши своїм тілом вхід до кабіни пілотів.

Хороброю стюардесою виявилася дев’ятнадцятирічна вродлива дівчина Надія з українським прізвищем Курченко. Народилася вона в селі з красномовною назвою Нова-Полтава, але в далекому Алтайському краї на кордоні з Казахстаном. Через негаразди в родині Надія з матір’ю та молодшими дітьми переїхала на батьківщину матері, а після закінчення школи в Удмуртії поїхала працювати в авіації якнайдальше – до сонячної Абхазії.

У 1973 році режисер Олексій Мішурин зняв за сценарієм Олеся Гончара на Першому творчому об'єднанні Кіностудії імені Олександра Довженка кольоровий фільм, який вийшов на екрани в травні 1974 року.

Зрозуміло, що Олесь Гончар не був винахідником кіножанру про захоплення авіасуден. Пальма першості тут належить американцям. Кінофільм «Викрадач літаків» (Skyjacked), знятий режисером Джоном Гіллерміном (John Guillermin), вийшов на американські екрани у 1972. Це – екранізація твору однойменного роману Девіда Харпера, опублікованого у 1970 році. За десять років, які передували написанню цього роману, в США відбулося майже 150 угонів літаків. Журналістка «Нью-Йорк Таймс» Н. Кларк вважає, що «перші викрадення пасажирських літаків відбулися невдовзі після того, як міжнародні авіаперельоти стали звичайною справою. У ті часи більшість викрадачів шукали політичного притулку чи багатства, а не масових убивств чи глобальної уваги заради радикальної мети». Терористичні викрадення літаків стали пізнішим розвитком цього виду злочинів. А похмурим апогеєм став терористичний акт в США 11 вересня 2001 року. Через посилення засобів безпеки в аеропортах зараз захоплення літаків трапляються все рідше і рідше.

У першому американському фільмі такого жанру знавіснілий пілот-бомбардувальник, ветеран В'єтнамської війни, захоплює «Боїнг-707», що здійснює рейс з Лос-Анджелеса в Міннеаполіс. Його перша вимога – взяти курс на Аляску, а потім – на Москву. Цей фільм у жанрі «трилер» став одним із найуспішніших в американському комерційному прокаті 1972 року.

З фільмом «Абітурієнтка» такого успіху не було. Радянський кінокритик О. Федоров вважає, що через ідеологічні стандарти 70-х років автори зняли «повчальну "героїчну кіноповість" з ліричною передісторією та млявим розвитком подій», в той час як навіть посередній американський режисер зробив би з неї захопливий трилер. Але саме через цю «ліричну передісторію» у фільмі з’явилися кадри, зняті в нашому місті. Відеоблогер із Дніпра Віталій Піскун впізнав сцени фільму, що знімалися на Новому мості, на нинішньому проспекті Яворницького, на площі перед залізничним вокзалом і поблизу мальовничого села Микільске-на-Дніпрі.

За традицією американського кінематографа після кількох успішних гостросюжетних фільмів про авіацію з’являються пародії на такі фільми. І тому 1980 року кінокомпанія «Парамаунт Пикчерз» («Paramount Pictures») зняла кінокомедію «Аероплан!» (англ. Airplane!). Ця сатирична кінокомедія  була пародією на екранізацію повісті популярного і в Україні письменника Артура Гейлі «Злітна смуга нуль-вісім» (Runway Zero-Eight). З 2010 року фільм «Airplane!» включили до американського Національного реєстру фільмів, який є фільмотекою творів, що мають «культурне, історичне чи естетичне значення», та зберігаються у бібліотеці Конгресу США.

.

Як можна здогадатися,  український кінематограф теж запозичив таку традицію, і у 1992 році Одеська кіностудія знімає кінокомедію «Повітряні пірати» за сценарієм Дмитра Костроменка. Гострий сюжет, невибагливий гумор і елементи бойовика зробили картину популярною серед глядачів. Олег Єлагін, одеський кіноексперт, вважає деякі сцени прямим запозиченням з американської стрічки «Аероплан!».

У світовому кіномистецтві існує ще один біографічний фільм про вбивство авіастюардеси терористами, що захоплюють літак. Це індійська стрічка «Нірджа» («Neerja») виробництва 2016 року. В ньому 23-річна стюардеса Нірджа віддала життя заради спасіння 300 пасажирів американського літака авіакомпанії «Pan Am». Цей фільм став одним із комерційно успішніших фільмів Боллівуду, в якому головним персонажем є жінка.

Цікаво порівняти сценаристів перших національних стрічок про повітряне піратство. Американець Стенлі Грінберг  (Stanley R. Greenberg) в основному знімав документальне драматичне кіно. Його заслуга полягає в тому, що у фільмі «Викрадач літаків» він показує акт терору як акт божевілля. Наш земляк Олесь Гончар був письменником-реалістом. Хоч його сценарій і не став видатним «трилером», але він нагадав глядачеві про українське коріння хороброї дівчини, чиє життя так рано обірвали терористи.

Будемо сподіватися, що незалежне українське кіно в майбутньому порадує нас захопливим фільмом про авіацію.