Алексєєнко Надія Іванівна
Надія Алексєєнко - почесна громадянка Катеринослава

Достовірних відомостей про Надію Іванівну збереглося небагато. Достеменно відомо, що вона була дружиною купця Івана Мартиновича Алексєєнка, який володів багатьма крамницями, будинками й земельними ділянками в місті. На той час він був дуже багатою і впливовою людиною в Катеринославі. Мешкала родина у власному особняку в центрі міста, на розі вулиць Первозванівської та Каретної (Короленка і Челюскіна відповідно). Іван Мартинович не шкодував коштів для благодійності. Він вносив щедрі пожертви на утримання навчальних закладів Катеринослава: Маріїнської жіночої гімназії, Комерційного училища, притулку для жінок похилого віку, був старостою Троїцького собору.  Помер І. М. Алексєєнко в 1910 році після тяжкої хвороби.

Своїх дітей пара не мала, і все майно перейшло у власність дружини з умовою, що частина коштів піде на потреби міста. 

Через рік Надія Іванівна виконала волю чоловіка й передала місту дві ділянки землі на розі Пушкінського проспекту і вулиці Короткої, а також найбільшу в історії міста пожертву – 659 102 рублів для будівництва та подальшого утримання дитячої лікарні й амбулаторії. 

На знак вдячності за такий щедрий дар Міська Дума Катеринослава подала клопотання щодо присвоєння Надії Іванівні Алексєєнко звання Почесної громадянки міста. Це була довга і складна процедура, яка ускладнювалася ще й тим, що звання просили присвоїти жінці. Але Надія Алексєєнко пройшла всю процедуру й стала на той час єдиною жінкою, чия кандидатура була затверджена імператором: 20 листопада 1911 року їй було присвоєно це почесне звання.

У 1912 році архітектор Д. С. Скоробогатов розробив проект будівництва, яке було завершене весною 1913 року. 13 травня 1913 року в Катеринославі розпочала роботу спеціалізована дитяча лікарня на 50 ліжок і амбулаторія. Це була друга в місті лікарня подібного типу. Медичну допомогу маленькі пацієнти отримували безкоштовно.

Цим будівництвом Надії Іванівна увічнила пам’ять про свого чоловіка: лікарня стала носити його ім’я. Вулиця Коротка була перейменована на її честь і стала називатися Надєждєнська, а вулиця Каретна, де мешкала тоді родина купців-меценатів, стала називатися на їх честь Алексєєнківська. У радянські роки ці вулиці знову змінили свої назви і стали вулицями Чичеріна і Челюскіна відповідно. Віднедавна  вулиця Чичеріна знову носить ім’я Надії Алексєєнко. 

У 1919 році при нез’ясованих обставинах Надія Іванівна загинула.

…Під час Першої світової та громадянської воєн дитяча лікарня була перетворена на шпиталь. Відродження закладу як дитячої лікарні розпочалося з 1925 року професором М. Ф. Руднєвим. За досить короткий час йому вдалося відновити будівлю лікарні, налагодити її роботу та перетворити на поважний лікувальний заклад, відомий не тільки в нашому місті.

У роки Другої світової війни, під час окупації міста, лікарня була пошкоджена, але продовжувала працювати. В її корпусах, крім дитячої лікарні, працювали ще й військовий шпиталь та залізнична лікарня. Разом з дітьми тут лікувалися й німецькі окупанти…

Сьогодні 3-тя дитяча міська клінічна лікарня ім. професора М. Ф. Руднєва – сучасний лікувальний заклад із багатьма відділеннями, обладнаними необхідною апаратурою для надання висококваліфікованої допомоги новонародженим дітям. У минулому році на місці знесеної будівлі поліклініки, зведеної в 1912 році, побудували новий хірургічний корпус із сучасним обладнанням та дизайном.