Bogdan Fest: свято козацького духу

Козацьке серце України

Народна пісня

Наш меч і клич.
У Січі! У Січі!
Єднаймось, брати!
Лиш в них кращу долю
Ми зможем знайти!
За правду і волю,
За кращу долю
Віддаймо життя.
Наука і праця — се наші мечі!
А правда і воля — се наші кличі...

Сьогодні історичне краєзнавство в Україні стало могутнім засобом пробудження національної самосвідомості українського народу, його національно-історичної пам’яті, без чого неможливим був би процес утвердження незалежної української державності. Козацтву належить особливе місце в історії нашої країни та в історичній пам’яті українського народу. Це справжній символ невмирущості нашого народу, уособлення національного характеру, сили та мужності. Нікопольщина являє собою унікальне поєднання української старовини та сучасності, яка розкривається для кожного, хто цього прагне. Існує безліч приводів, щоб відкрити для себе справжню Українську Вольницю, історичну перлину України: скіфські кургани, п'ять із семи Запорозьких Січей, пам'ятка всеукраїнського значення «Могила кошового отамана Івана Сірка», старовинні храми та ікони, цілющі джерела та історико-етнографічні фестивалі.

На сьогодні саме фестивальний рух у Нікопольщині – важлива складова творення іміджу регіону, гідної його репрезентації в українському культурному просторі, вагомий ресурс його соціального розвитку. Історико-патріотичний фестиваль «Богдан Хмельницький – народження держави» дає можливість кожному доторкнутися до автентичної України – до такої, якою вона була тисячі років тому, сотні, десятки...

Збереження, відродження та популяризація народного мистецтва, підвищення ролі традиційної козацької культури у формуванні світогляду та духовності українців — таку шляхетну мету поставили перед собою організатори заходу, започаткувавши козацький фестиваль Bogdan Fest у 2016 році. Він збирає тисячі учасників з усієї України, й це наочно підтверджує його доцільність. Фестиваль покликаний ознайомити громадян з бойовим козацьким мистецтвом, культивуванням здорового способу життя та виховними напрямками козацької педагогіки. Навколо нього об’єднуються широка громадськість, творча інтелігенція й аматорські колективи з різних куточків Дніпропетровщини та України. З самого початку фестиваль проводиться протягом двох днів наприкінці квітня або початку травня. У перший день проводиться відбірковий тур Всеукраїнського фестивалю «Козацькими шляхами», а головні масові заходи відбуваються на другий день.

Головним завданням фестивалю «Богдан Хмельницький – народження держави» є розвиток козацьких традицій, популяризація національних культурних здобутків серед широких верств населення, збереження історико-культурної спадщини українського народу. Культурно-мистецькі заходи, що організовуються в межах фестивалю, формують цілісний культурно-інформаційний простір, сприяють створенню україномовного культурного продукту та зміцнюють позитивний імідж регіону.

Де козаки – там і сила

«Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну». Ці відомі слова Миколи Гоголя були присвячені одній із найвідоміших в історії України Запорозьких Січей – Микитинській, з якою пов’язано початок Визвольної війни українського народу середини XVII століття під проводом Богдана Хмельницького. На Січі Хмельницький скликав козаків, де виголосив зворушливу промову, яка глибоко запала в серця запорожців і підняла їх на визволення України від польського ярма. Цього ж дня запорожці обрали Богдана Хмельницького гетьманом і вручили йому корогву й булаву.

Вулиця Микитинська у місті Нікополі веде на маленьку й затишну площу Богдана Хмельницького, яку войовничо оглядає кам’яна постать гетьмана. Неподалік встановлено гранітний кам’яний знак, напис на якому свідчить, що саме в цьому місці існувала славна Микитинська Січ. Саме тут – у серці Нікополя відбувається урочисте відкриття фестивалю «Богдан Хмельницький – народження держави», який місцеві мешканці лаконічно називають Bogdan Fes. Численна публіка, яка тут зібралася, обирає старшину, а вже потім новообраний отаман збирає усіх  присутніх козаків у похід. Козацька колона являла собою дивовижне видовище: попереду гарцювали два десятки вершників-козаків і двоє маленьких джур на поні. Під кольоровими прапорами простували люди в різноманітному одязі – від козацьких сорочок і шароварів до сучасних плямистих камуфляжів. Святкову ходу до гетьмана очолили козаки на конях, які прибули з Дніпра, Запоріжжя, Покрова, Марганця та Кривого Рогу. З прапорами та патріотичними піснями учасники свята урочистим маршем вирушають до Меморіалу Захисник України, де вже за традицією покладають квіти борцям за свободу України. 

Художня програма фестивалю завжди різноманітна та цікава: народні пісні, запальні танці, декламування віршів, козацькі розваги та інтерактивні конкурси. Незрівнянний емоційний заряд бадьорості дарують гості фестивалю: народні колективи Нікополя та району, Апостолового, Кривого Рогу, Зеленодольська та інших міст. Протягом дня на «Козацькому колі» мешканців і гостей міста розважають локації «Козацькі розваги», майстер-клас «Школа Характерника». Тут проводять показові виступи з бойових мистецтв і демонструють історичні військові реконструкції. На просторій галявині серед парку глядачам показали цікаву інсценівку бою між польським загоном і кіннотою Богдана Хмельницького. Як відомо, в складі поляків були реєстрові козаки та німці. Їхні ролі грали члени запорізької федерації бойового козацького мистецтва «Спас», козаки Затопської та Чортомлицької Січей, гості з Херсонщини. Режисирував бій «батька козаків» Василь Тирса з Олексіївки.

Ось «поляки» та вірна їм козацька старшина гнівно відкидає пропозицію парламентарів здатися. Їх не лякають погрози бути порубаними на друзки. Вдалині Хмельницький натхненно мотивує козаків полум'яною промовою – і ось вже кіннота повстанців мчить назустріч одягненим в лати полякам і гарматного вогню. Потім лунає дзвін мечів і шабель, справжній бій розгортається перед очима допитливих містян. Переможний клич плавно перейшов в шоу козацької спритності. 

На зеленій зоні біля Європейської площі розгорнувся табір воєнно-патріотичної гри Сокіл ДЖУРА. Ця загальнонаціональна гра має на меті виховання юних патріотів України на засадах національної гідності, високої самосвідомості й активної громадянської позиції на основі традицій українського козацтва. У напруженій командній боротьбі та особистих змаганнях учасники продемонстрували свої знання, вміння та практичні навички у видах: конкурс строю та пісні; козацька забава «Перетягування линви»; конкурс «Топографія»; надання першої долікарської допомоги «Рятівник»; інтелектуальна гра-вікторина «Відун»; конкурс «Таборування»; конкурс «Бойове розгортання».

Родзинкою свята був традиційний козацький куліш. Кожен, хто завітав на святкування, мав можливість пригоститися стародавньою стравою козаків. Загалом приготували більше ніж 100 літрів кулешу. Організатори кажуть, щоб куліш вийшов смачним, його має готувати справжній український козак із відчуттям любові до своєї Батьківщини. А неподалік пасічники Нікопольщини влаштували Медовий ярмарок. Так і бджільництво популяризують, і є можливість придбати медову продукцію за привабливими цінами. На прилавках пахучий мед, корисні бджолині продукти та особливі медові напої. Для дорослих покупців дегустація меду та медовухи, а молодшим відвідувачам підготовлені пізнавальні картки. З них дітлахи дізнаються про користь меду, прополісу, вощини, почитають цікавинки про бджілок, загадки, віршики.

Працювало містечко майстрів народного мистецтва, на якому були представлено всі традиційні види промислів: гончарство, художня ковка, різьба по дереву, розпис по дереву, соломоплетіння, бісероплетіння, вишивання, виготовлення ляльки-мотанки. Відвідувачі фестивалю різного віку могли знайти для себе свою цікавинку у святковій програмі. Вони із задоволенням брали участь у майстер-класах з історії українського козацтва, збиранні-розбиранні зброї, бодіарті, плетінні, козацькій боротьбі та інших. Малеча з задоволенням каталася на гарно вбраних із заплетеними гривами поні й смакувала солодку вату. В цей час школярі розфарбовували багатометровові полόтна, розкладені на зіставлених у ряд столах. В результаті вийшов дивовижний рушник із зображенням численних картин з життя козаків, їхніми гаслами й атрибутикою. Саме тут була розгорнута виставка дитячих малюнків, в яких розповідалося про часи козаків і Богдана Хмельницького.

Фотозони ні на хвилину не порожніли: люди фотографувалися на тлі плетених огорож, українських будиночків, на оригінальних лавах, а також встромляли голови в спеціальні отвори на картинах. Зачаровували гостей свята «живі скульптури»: цілковито позолочені та посріблені застиглі вусаті козак і гетьман у жупанах і шапках являли чудеса нерухомості, лише зрідка зауважуючи щось занадто пустотливим дітлахам, які фотографувалися поруч із ними. Зацікавили учасників заходу й виставки історичної та сучасної зброї, витворів мистецтва, продукції місцевих виробників. Як завжди, гостинно зустрічав відвідувачів краєзнавчий музей, в якому демонстрували документальну кінострічку «Мандрівка у край затоплених Січей» та організували екскурсію, присвячену обранню Великою козацькою радою у Микитинській Січі Богдана Хмельницького гетьманом України. Цікаво, що у музеї було встановлено плиту-вказівник «Нульовий кілометр козацьких шляхів». Великою популярністю у гостей фестивалю користувався й «музей АТО», де окрім тематичних світлин і експонатів нікопольці й гості міста могли випробувати себе у збиранні та розбиранні вогнепальної зброї.

А ввечері на сцені зазвучав патріотичний Український рок у виконанні запрошених рок-гуртів «Колір ночі», «Ангажемент на вівторок», «Тінь Cонця», останній гурт можна сміливо називати лідером екзотичного «козацького року». Музиканти порадували слухачів енергійним коктейлем з української міфології, неоязичництва, теми козацтва, історії країни та її сучасності. 

Історико-патріотичний фестиваль «Богдан Хмельницький – народження держави» вагома культурно-мистецька подія регіону, яка є яскравим свідченням національного та духовного відродження країни й ще більше заряджає народ національним переможним духом!

Бойова пісня козаків

Гей, там на горі Січ іде,
Гей, малиновий стяг несе,

Приспів:
Гей, малиновий, наше славне товариство,
Гей, марширує, раз, два, три.

Гей, на переді кошовий,
Гей, як той орел степовий,

Гей, а позаду осавул,
Гей, твердий хлопець, як той мур.

Гей, а по боках четарі,
Гей, то сторожі огневі,

Гей, отамане, батьку наш!
Гей, веди, батьку, вперед нас!

Гей, не заллє нас вражий вал,
Гей, бо з нас кождий радикал.

Гей, молод хлопче, позір май,
Гей, та до Січи приставай.

Гей, наша Січа дорога,
Гей, як та мати, всім одна.

Гей, повій, вітре, з синіх гір,
Гей, на прапор наш, на топір.

Гей, повій, вітре, зі степів,
Гей, дай нам силу козаків.

Гей, дай нам силу і відвагу,
Гей, Україні на славу.