Галина Миколаївна Хмель-Дунай
Галина Миколаївна Хмель-Дунай

Галина Миколаївна Хмель-Дунай

Учений-біохімік…

Кандидат біологічних наук, доцент, 
викладач ВНЗ, вишивальниця, 
краєзнавець, закохана в Україну 
та рідне місто Дніпро

Галина Миколаївна Хмель-Дунай народилась у м. Дніпропетровську, вищу освіту здобула у Дніпропетровському державному університеті за фахом біофізик. 
Майже 20 років працювала в Литві, переїхавши туди з родиною, за місцем служби чоловіка. Пліч-о-пліч працювала з литовськими науковцями у Науково-дослідницькому інституті кардіології при Каунаській медичній академії. Захистила дисертацію за темою «Исследование действия антиаритмических препаратов первого класса при их совместном использовании с кальциевыми антагонистами».  

Куточок Литви в Україні

«Гінтарас» об’єднує українців литовського 
походження, громадян Литви, людей, пов’язаних 
із Литвою науковими, виробничими, особистими 
стосунками і тих, хто хоче ознайомитися з 
країною, її історією та культурою 

У 1995 році Галина Миколаївна повернулась до рідного міста. Щоб не гаяти часу в період пошуку роботи, скористалася знанням литовської та польської мов – працювала у бюро перекладів. У червні 2002 року у м. Дніпропетровську був заснований Литовський культурно-діловий центр «Гінтарас», за три місяці Г.М. Хмель-Дунай долучилася до товариства, організувала недільну літуаністичну школу: з вивчення литовської мови, історії, традицій, культури, де їх і викладала членам родин литовців. Як знавець литовської мови Галина Миколаївна допомагає виконати переклади з литовської, надає консультації з вивчення мови, з колегою створила та упорядкувала російсько-українсько-польсько-литовський розмовник. 
Любить різноманітність, не схильна віддавати сили одному захопленню. Такий ритм та життєвий лад допомагають їй утримати внутрішню стійкість, впоратися із труднощами. З дитинства захоплювалася танцями (балетна студія при будинку вчених), фехтуванням, стрибками з парашутом. Знання іноземних мов, викладацький хист дають можливість поширювати коло знайомств і вести активну громадську діяльність.

Столітня бабусина скатертина

Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,
Простели до сонця вишивку-маніжку,
Щоб по тій доріжці з лебедями-снами
Плавати до щастя білими човнами.
                       Василь Симоненко

Як людина, що уболіває про збереження культурної спадщини, цікавиться історією свого народу Г.М. Хмель-Дунай у 2010–2012 рр. у межах проекту «Села України» МГО «Інститут Україніки» брала участь у всеукраїнських наукових експедиціях до сіл Волоське, Сурсько-Михайлівка, Старі Кодаки, смт Петриківка.
Інтереси Г.М. Хмель-Дунай є універсальними. Серед багатьох її захоплень  помітне місце займає традиційна українська вишивка. Можливо, цей хист вона успадкувала від бабусь, як і вишиту близько 100 років тому скатертину з домотканого полотна. Вишивальниця віддає перевагу вишивальним технікам гладдю, полюбляє різні види мережки, виготовляє прикраси у вигляді квітів, капелюшків. Найулюбленішою технікою вишивки є полтавська – «білим по білому», адже цей різновид рукоділля потребує особливої майстерності, точності в прокладанні стібків і неабиякої фізичної витривалості. 
Вона ретельно вивчає історію українського одягу, символіку орнаментів і ці знання вкладає в створення українських автентичних костюмів, образів певного історичного періоду нашого регіону. Для вишивки майстриня використовує винятково натуральні тканини: лляне та конопляне полотно, батист, шовк. Для створення костюмів використовує вовну, бавовну, парчу, тафту, оксамит. Створює сучасний жіночий одяг із використанням технік традиційних українських вишивок.

Вільнюс і Париж на мапі українки

2012 року в Парижі демонструвалася 
виставка колекції авторських 
вишиванок майстрині. 

Роботи пані Галини демонструвались на багатьох виставках Дніпропетровська (травень 2005 р. персональна виставка та в колективній виставці липень 2011 р. у ДНІМ ім. Д.І. Яворницького) та Києва. У 2012 р. у Парижі демонструвалася виставка, на якій була представлена колекція її авторських вишиванок. Колекція експонувалася в культурно-інформаційному центрі при Посольстві України у Французькій Республіці. 
Майстриня брала участь у мистецьких заходах у Литві: у м. Вільнюсі – в 2012 році у міжнародній конференції майстрів народного мистецтва, у 2014 там же – в ярмарку під час пісенного фестивалю та у м. Клайпеді – в етнографічно-фольклорному фестивалі у 2016 році. 
Свої роботи та участь у заходах Г.М. Хмель-Дунай фотографує, оформлює в буклети та використовує фото, відеоматеріали під час публічних виступів, лекцій, бесід.
Усі поїздки по Україні та за кордон майстриня планує, організовує, втілює, фінансує власноруч.

… і майстриня-вишивальниця

Якою білою є сорочка на тілі, таким 
щоб і чоловік до жінки був
Народне замовляння

З метою поширення культурно-мистецького простору та підтримки сучасного українського мистецтва вишивальниця співпрацювала з Культурним центром «Арт-Вертеп». Брала участь у навчально-просвітницькому проекті «ART-резиденція», ініційованому Дніпропетровською ОУНБ, де знайомила людей із національною культурною спадщиною. Майстриня організовує майстер-класи для громадян, яким не байдужа наша національна культурна спадщина, де кожен, хто бажає, може набути навичок технік вишивання.
У 2010 році Г.М. Хмель-Дунай стала членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України – майстром із вишивки, і членом спілки вже стала одна з її учениць.
Від цього часу вона щорічно виставляє свої вишиті вироби: одяг, костюми на Всеукраїнській виставці традиційного народного мистецтва «Кращий твір року», яка проводиться у виставковій залі Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Елементи жіночого костюму, представленого у 2016 році були відтворені з музейних експонатів: полтавська плахта – ручного перебірного ткання – з оригіналу 200-річної давнини з фондів музею «Центр української культури музей І. Гончара» у Києві, сорочка з ручною вишивкою – із оригіналу колекції села Старі Кодаки, запаска та керсетка з аплікацією – за фотоматеріалами. 
Галина Миколаївна вважає, що саме популяризація автентичних виробів сприятиме збереженню історичного культурного спадку нашого регіону та духовному збагаченню людей.