Тіссен Дітріх Корнелійович
Дітріх Тіссен: архітектор катеринославського модерну

Сім'я Корнеліуса Отто Тіссена

Дітріх Тіссен народився 27 грудня 1870 року в колонії Хортиця в сім’ї менонітів – німецькомовної релігійної групи, яка активно мігрувала на Південь Російської імперії на зламі XVIII–XIX століть. Німці-меноніти жили досить замкнуто, процес інтеграції відбувався повільно, певну роль у цьому відігравало віросповідання. Незважаючи на це, Корнеліус Тіссен досить рано оволодів російською мовою, міг вільно читати і писати. Відомо, що приблизно до 1835 року він займався кравецькою справою, але потім вирішив зайнятися сільським господарством. Більше десяти років він розводив овець, займався землеробством. При цьому йому вдалося заробити певний капітал, який дозволив побудувати два млина на тяговому приводі та на подвійній тязі. 

Корнеліусу було вже 39 років, коли він вирішив створити сім’ю, одружившись з Катаріною Ремпель. Згодом він продав обидва млини і зайнявся торгівлею залізом та залізними виробами. Це підприємство принесло йому великі статки. У родині було п’ятнадцятеро дітей, Дітріх був передостанньою дитиною. Прибуток сім’ї дозволив навіть такій великій кількості дітей отримати пристойну освіту. Дітрих відвідував початкову школу на Хортиці до переходу в Центральну школу. По закінченню середньої школи менонітської громади він став учнем на машинобудівному заводі на Хортиці. Пізніше вирушив до Німеччини, щоб вчитися в технічному університеті в Хільдбургхаузені та Дрездені за фахом архітектура.

Дітриха Тіссена можна сміливо назвати одним із 
видатних архітекторів катеринославського модерну

Повернувшись до Російської імперії отримав сертифікацію від Технічного Комітету у справах будівництва Міністерства внутрішніх справ. Після його закінчення Тіссен почав працювати архітектором Катеринославської (нині Придніпровської) залізничної адміністрації. І вже у 1910 році став помічником архітектора Катеринославської адміністрації. Крім цього він займався приватною практикою і отримав популярність на терені будівництва особняків і прибуткових будинків. Тіссена можна сміливо назвати одним із видатних архітекторів катеринославського модерну. Стиль, який набирав силу на початку XX століття, знайшов собі місце і в Катеринославі.

Архітектурний коктейль Катеринослава

Наприкінці XIX – на початку XX століть, коли Катеринослав переживав період «золотого століття», центр міста стрімко зростав угору. Замість одно-двоповерхових будинків зводилися три-чотириповерхові. В цей час кожен власник будинку прагнув всіляко підкреслити свою розкіш і смак. Однією з перших будівель Тіссена став будинок Рагинських на Хрестовій вулиці (сучасна вул. В. Чапленко, 3). Триповерхова будівля побудована в 1904–1905 роках мала оригінальну композицію, цікаві наріжні завершення по фасадах, а її силует нагадував фортечну споруду.

Найпоширенішим типом завершень будівель того часу були вежі на наріжних частинах фасадів особняків або прибуткових будинків. Хорошими прикладами тут можуть служити монументальний прибутковий будинок 1890-х років на розі Катерининського проспекту (пр. Д. Яворницького) та вулиці Широкої (вул. Княгині Ольги). Триповерховий будинок Зільбермана займав чи не півкварталу. Архітектор зробив акцент на шатровій вежі зі шпилем, тим самим додавши виразності та індивідуальності споруді. 

В будинку влаштували станцію біологічного очищення 
стічних вод з наступним їх скиданням у міський колектор

Вершиною творчості Дітріха Тіссена можна вважати будинок Міренбурга на вулиці Воскресенській, 20. Новий будинок мав три поверхи, мансарду і великі підвали. Власник скористався навіть близькістю колишньої річки, влаштувавши в будинку станцію біологічного очищення стічних вод з наступним їх скиданням у міський колектор. Тут розміщувалося п’ять магазинів і шість величезних шестикімнатних квартир. Крім того окремий блок із вісімнадцяти приміщень із власним парадним входом і сходами займала приватна жіноча гімназія С. Юдкевич. Завдяки гімназії відома досить точна дата закінчення будинку. Гімназія як комерційний заклад повідомила в газетах про зміну адреси, вказавши час, з якого вона працюватиме на новому місці, – 15 серпня 1910 р. Будівля виділялася не тільки розмірами, але й зовнішнім виглядом. Дітріх Тіссен, як справжній прихильник німецького стильового напряму, поєднав риси ренесансу та модерну. При скупій обробці стін будівля мала дуже пишне завершення з кількома фронтонами, складним мансардним дахом, критим поливною черепицею, і чудовий купол, що вінчав наріжний еркер.

У стилі німецького ренесансу архітектор також спроектував будинок Корецького. Чотириповерхова будівля з мансардним поверхом одразу стала окрасою району. Увагу мешканців міста привертали химерні баштові завершення. 

У 1914 році Дітріх Тіссен спорудив блискучий зразок модерну – корпус 2-го Мануфактурного ряду на Казанської вулиці (вул. М. Грушевського, 4а). Зовні два нижніх поверхи оформлені скупо, однак третій поверх виділено спеціальним акцентом – два вікна обрамлені унікальними еклектичними фризами. Зараз частина декору втрачена, і важко розрізнити багато деталей, але добре видно рослинні елементи – переплетені гірлянди і військові трофеї. А увінчують композицію по дві левові голови з кільцями в пащах – улюблений елемент декору Катеринослава кінця XIX століття. 

Прибутковий будинок Бокка

Удосконалюючи свою творчість, архітектор використовував різні варіанти стилю модерн, перш за все, англійський «модерн-стайл». У 1910–1913 роках за його проектом споруджений масивний прибутковий будинок Бокка на вулиці Польовій (проспект О. Поля). Будинок у три поверхи з цоколем був розрахований на сім великих квартир і магазин. Нова будівля помітно виділялися у забудові вулиці Польової. Серед скромних фасадів різко виділявся стиль будівлі. Фасад був елегантно декорований цеглою. Особливо виділялися вставки з гранітних блоків. 

«Цегляний стиль», який демонстрував архітектор, дав йому практично необмежені можливості для створення найскладніших декоративних форм та вимагав від нього високого рівня будівельного мистецтва. Для нашого краю з його кліматом, з підвищеною сонячною радіацією такий стиль був просто порятунком, бо дозволяв зберігати пристойний вигляд будівель досить тривалий час без додаткових фарбувань. Будинок мав неоштукатурений фасад, а з червоної цегли були виконані різноманітні архітектурні деталі: дверні портали, віконні лиштви, цоколі й карнизи, колони, напівколони, пілястри, капітелі. З технічних нововведень – тут у перший і єдиний раз у дореволюційному місті були встановлені відкриті, профільовані, залізобетонні перемички  та збірні залізобетонні балкони. 

Ефектністю відрізнялося і планування будинку. Тут була використана П-подібна, так звана «петербурзька» схема, яка дуже мало застосовувалася в Катеринославі. До особливостей будівлі слід віднести і досить багату обробку дворових фасадів з чудовими кованими балконами різноманітних малюнків, і використання черепиці для покриття даху.

Будівля, хоч і частково, але все ж збереглася до наших днів. Після знесення будинку від нього залишили тільки фасадну стіну, яку надалі досить органічно вписали в нову будівлю торгового центру «Міріада», що відкрився восени 2008 року.

«Катеринославський особняк німецького архітектора»

У 1904 році Дітріх Тіссен почав будувати власний особняк на розі сучасних вулиць Фабра і Старокозацької. 

Двоповерховий особняк на високому цоколі за масштабами нагадує палац. Його архітектура незвичайна для Катеринослава – це варіант скандинавського модерну. Фасад його лаконічний, а обрамлення нижньої частини неполірованим гранітом створює враження, що будинок зведений на скелях.

Використання нових сучасних будівельних матеріалів – скла, сталі, залізобетону дозволили архітектору створити складний фасад, карнизи, віконні та дверні прорізи. Також архітектор у роботі раціонально підходив до вирішення внутрішнього простору будинку, адже стиль модерн приділяв велику увагу комфорту і відповідав запитам індустріального суспільства. Будівля була забезпечена центральним опаленням, холодильником, пральнею, коморами.

Дітріх Тіссен із великим мистецтвом підібрав поєднання природних і штучних оздоблювальних матеріалів, кожен із яких вигравав від сусідства з іншими. Цоколь облицьований гранітом, площини стін верхнього поверху облицьовані фактурною штукатуркою і обробною цеглою, в елементи оздоблення введені орнаменти, навіяні північним фольклором.

Фасад будинку нагадує і північні скельні 
ландшафти, і середньовічні споруди

Форма будівлі масивна, вільна від дрібного декору. Контрастне поєднання фактур, різноманітність віконних прорізів і їх поєднання з простінками – все це перетворює фасад у повному розумінні слова в складну «холодну» структуру, що нагадує і північні скельні ландшафти, і середньовічні споруди. Це один із кращих модернових особняків у місті. На щастя, особняк Тіссена непогано зберігся та добре помітний серед забудови кварталу. Добре збереглися фасади й елементи декору в інтер’єрах. Там розміщувалися грязелікарня, дитячий садок, а тепер школа для дітей із вадами слуху. 

У 1932 році сім’я Тіссенів переїхала спочатку до Батумі, а потім до Баку. Там Дітріх Корнелійович працював архітектором Азнафтопроекту. У липні 1937 року його заарештували «за ведення контрреволюційної роботи серед парафіян за завданням розвідувальних органів іноземної держави, ведення ворожої політики по відношенню до СРСР», і розстріляли 16 вересня 1937 року як «учасника шпигунсько-фашистської організації, що діє під прикриттям лютеранської громади». Тільки в 1960 році ім’я Дітріха Тіссена було посмертно реабілітоване «за відсутністю складу злочину». 

Дітріх Тіссен – оригінальний архітектор початку XX століття, залишив помітний слід у катеринославській архітектурі. Майстерно володіючи прийомами різних варіантів стилю модерн, своїми роботами він збагатив архітектурну палітру міста.