Вірші про місто Дніпро Вірші про місто Дніпро

Вірші про місто Дніпро

Україна, Дніпропетровська область

Ясне намисто Дніпра завжди кличе до себе всіх, хто любить рідне місто, рідкісну перлину України

 

Олександр Тараненко

Освідчення Дніпропетровську

У яких би далях не бував,
Кликало вогню ясне намисто,
Я тобі любов заборгував,
Найдорожче і найкраще місто.

Тут, на схилах сивого Дніпра,
Пропливли років моїх октави.
Ти – колиска ніжності й добра.
Ти – фортеця мужності і слави.

З-під вітрів доріг до теплоти
Лину привітатися в поклоні.
Наче долі символи – мости
Підставляють лагідні долоні.

До твоїх освячених скарбниць
Хочеться скоріше прихилиться,
Із усіх побачених столиць
Ти – душі омріяна світлиця.

Серед степу білий пароплав,
Над яким каштани і раїни – 
Мій Дніпропетровськ, мій Січеслав,
Рідкісна перлина України.

 

Ігор Пуппо

Сонячне місто моє

Ти – любов і колиска, ти – мрії мої…
Знов птахи прилітають у рідні краї.
Я блукав за морями, півсвіту сходив,
Та завжди, та завжди повертався домів,
Де б на кулі земній не залишив сліди,
Як пілот Столяров, я вертався сюди –
Він до матері линув, палав уві млі –
Гордий сокіл війни спить у рідній землі…
Ширше й довше проспекту не знайдеш ніде –
Тут пройшла моя юність і старість іде,
І тепло, урочисто, завжди залюбки,
Дарував тобі, місто, пісні і книжки.
Африканських пустель вітровії сумні
Про дніпровські простори співали мені,
І на північ, де кригою землю звело,
Від мартенів твоїх долітало тепло.
Ми веселі, співучі – мов батько, всіх нас 
З Монастирської кручі вітає Тарас,
Вічний Пушкін віддячити всім би хотів,
Хто погруддя його врятував від катів…
Земляки проживають в єдиній сім’ї,
Світ красунь затмівають дівчата твої,
Рідне місто – міцнієш, цвітеш і ростеш.
Тут сини мої-красені виросли теж!
Кажуть – в Сочі повітря прозоріш, ніж тут,
Та стрункіше тополі ніде не ростуть –
Простягни ж бо долоні майданів мені
З мозолями бруківки – широкі й міцні…
Знову гнізда звивають в садах солов’ї,
Славу місту співають ракети твої, –
І Макаров, і Янгель зробили той крок –
Підняли твою славу до світлих зірок!..
Спалахнула зоря, і Петровка співа, –
То душа твоя сонячна – вічно жива!
Любе місто, світи мені в серце, світи, –
Стільки пройдено вдвох!
Скільки разом ще йти!

 

Слова В. Герасимова
Музика В. Кафарової
 
Наш Дніпропетровськ
 
В даль вітрило райдужне пливе –
весни пора
Над схилами Дніпра.
Розквітає місто трудове,
Місто пісні і добра.
 
Приспів:
 
Вирощуєш сади і сталь
славетну вариш ти,
Мій рідний краю хвиль і рос.
В труді, в бою, вжитті
ти був моїм товаришем.
Любимий, світлий 
Наш Дніпропетровськ!
 
Всі твої літа неначе день –
Величних справ, дерзання і пісень.
Серцем неспокійним молодій,
Місто юності і мрій!
 
Приспів.
 
На твоїй спецівці ордени –
Героїв труд увінчують вони.
Сяє над Петровкою зоря,
Молодість в тобі моя!
 
Приспів.
 
Площі і проспекти, і мости –
краса землі,
дніпровський виднокруг.
Місто заповітне, завжди ти –
Найдорожчий, вірний друг!
 
Приспів.
 
 
 

Сергій Бурлаков 

Місту моїх надій

Де давнина Дніпра розлога,
Серед пісків і диких трав,
Спинялася княгиня Ольга
І Первозванний силу брав.
І гнівом повнивсь Ненаситець –


Тривожно слухали степи,
Як полонянок гнав ординець,
Як никло жито від пальби.
Життя – з-під гніту явориться,
Бо не спинить навалу літ…
Козачу славу Яворницький

З Пониззя виніс в горній світ.
І в гордих вигинах музею
Нам чуть історії ходу,
І серце повниться зорею
В розлогім глобівськім саду.

Вже не притлумлюють заводи 
Соборів чисті голоси…
Будь славен час, коли народи
Не крові прагнуть, а краси!

Ти знало все, дніпрове місто,
Задуху, голод і війну,
Та піднімалося врочисто
У ще незнану вишину.
І крізь буття цехів щоденне –
Зневірам всім наперекір!
З гулких глибин КБ «Південне»
Зметнуло міць свою до зір.
 
 

Слова Д. Демерджі 
Музика О. Лимаренка

Дніпропетровськ мій

Вечір злетів
На крилі журавлинім.
Люба, збирайсь,
Нам в мандрівку пора.
Пройдемо знов
Рідним містом осіннім –
Хай нам війне свіжий вітер з Дніпра.

Приспів:

Дніпропетровськ мій,
Рідний, єдиний.
Ти – наша гордість,
Наша любов.
Пісня про тебе 
Чайкою лине.
Місто орлине –
Дніпропетровськ.

Мила, поглянь,
Як навколо чудово!
В осінь таку 
Ми тут вперше зійшлись.
З кленів, беріз
Золотий, малиновий
Падав до ніг
Заколисаний лист.

Приспів.

Знов, як тоді,
Б’ють серця наші радо.
В зорях-огнях
Ніч над містом встає.
Знов, як тоді,
Плине в серце відрада.
Чуєш, співа
Рідне місто моє!

Приспів.

 
 
Слова Ю. Поліського
Музика М. Білостоцького
 
Дніпропетровськ
 
Місто моє сонячне в променях купається.
І серпанки виткані над Дніпром встають.
Паркам, скверам, вулицям день новий всміхається
Ранком міста рідного, що завжди в строю.
 
Місто моє сонячне – доле ти високая.
Тут мій дім і вулиця, друзі тут мої.
Тут весною давньою стрінув сіроокую
В час, коли світанками вбиралися гаї.
 
Місто моє сонячне – край, яким пишаємось.
Молодієш, квітнеш ти чередою літ.
Звідусіль до тебе ми назавжди вертаємось,
Рідний мій Дніпропетровськ – кращий на весь світ!

 

 

 

 

 

 

 

   

 

Ірина Голуб
Створено: 21.12.2017
Редакція від 14.09.2020