Вірші про місто Дніпро
Україна, Дніпропетровська область
Ясне намисто Дніпра завжди кличе до себе всіх, хто любить рідне місто, рідкісну перлину України
Олександр Тараненко Освідчення Дніпропетровську У яких би далях не бував, Тут, на схилах сивого Дніпра, З-під вітрів доріг до теплоти До твоїх освячених скарбниць Серед степу білий пароплав,
Ігор Пуппо Сонячне місто моє Ти – любов і колиска, ти – мрії мої…
Слова В. Герасимова
Музика В. Кафарової
Наш Дніпропетровськ
В даль вітрило райдужне пливе –
весни пора
Над схилами Дніпра.
Розквітає місто трудове,
Місто пісні і добра.
Приспів:
Вирощуєш сади і сталь
славетну вариш ти,
Мій рідний краю хвиль і рос.
В труді, в бою, вжитті
ти був моїм товаришем.
Любимий, світлий
Наш Дніпропетровськ!
Всі твої літа неначе день –
Величних справ, дерзання і пісень.
Серцем неспокійним молодій,
Місто юності і мрій!
Приспів.
На твоїй спецівці ордени –
Героїв труд увінчують вони.
Сяє над Петровкою зоря,
Молодість в тобі моя!
Приспів.
Площі і проспекти, і мости –
краса землі,
дніпровський виднокруг.
Місто заповітне, завжди ти –
Найдорожчий, вірний друг!
Приспів.
|
Сергій Бурлаков Місту моїх надій Де давнина Дніпра розлога, Тривожно слухали степи, Як полонянок гнав ординець, Як никло жито від пальби. Життя – з-під гніту явориться, Бо не спинить навалу літ… Козачу славу Яворницький З Пониззя виніс в горній світ. І в гордих вигинах музею Нам чуть історії ходу, І серце повниться зорею В розлогім глобівськім саду. Вже не притлумлюють заводи Соборів чисті голоси… Будь славен час, коли народи Не крові прагнуть, а краси! Ти знало все, дніпрове місто, Задуху, голод і війну, Та піднімалося врочисто У ще незнану вишину. І крізь буття цехів щоденне – Зневірам всім наперекір! З гулких глибин КБ «Південне» Зметнуло міць свою до зір. Слова Д. Демерджі Дніпропетровськ мій Вечір злетів Приспів: Мила, поглянь, Приспів. Знов, як тоді, Приспів. Слова Ю. Поліського
Музика М. Білостоцького
Дніпропетровськ
Місто моє сонячне в променях купається.
І серпанки виткані над Дніпром встають.
Паркам, скверам, вулицям день новий всміхається
Ранком міста рідного, що завжди в строю.
Місто моє сонячне – доле ти високая.
Тут мій дім і вулиця, друзі тут мої.
Тут весною давньою стрінув сіроокую
В час, коли світанками вбиралися гаї.
Місто моє сонячне – край, яким пишаємось.
Молодієш, квітнеш ти чередою літ.
Звідусіль до тебе ми назавжди вертаємось,
Рідний мій Дніпропетровськ – кращий на весь світ!
|
Редакція від 14.09.2020