Дніпровсько-Орільський природний заповідник

Природа Придніпров’я щедра, багата і різноманітна. М’який помірний клімат, родючі ґрунти, велика кількість водних джерел створюють сприятливі умови для зростання лісової та степової рослинності, отримання високих врожаїв багатьох видів сільськогосподарських культур. Проте, діяльність людини постійно впливає на природні ландшафти, а зміни в екосистемах щороку стають все масштабнішими. Кожна рослина чи тварина – унікальне творіння природи. І якщо якийсь біологічний вид зникне, то це буде назавжди. 

У зв’язку з цим з’явилася необхідність зберегти унікальні ландшафти, рідкісні та майже зниклі види рослин і тварин краю. 15 вересня 1990 року постановою Кабінету Міністрів України на базі зоологічного й орнітологічного заказників «Таромські плавні» та «Обухівські заплави» було створено Дніпровсько-Орільський природний заповідник для охорони залишків старих заплавних і байрачних лісів, заплавно-лучних і степових ділянок зі специфічною рослинністю.

Загальна площа заповідника – 3766,2 га. Ця унікальна територія природно-заповідного фонду України розкинулася майже в центрі сучасного індустріального регіону, затиснута між великими містами Дніпром і Кам’янським серед промислових ландшафтів і дачних кооперативів. Сухопутні кордони заповідника пролягають паралельно береговій лінії Дніпра по околиці села Миколаївка Петриківського району. 

Заповідник є природоохоронною науково-дослідною установою загальнодержавного значення. З метою збереження живої природи краю тут вивчають процеси у природних комплексах дніпровських плавнів. Статус заповідника дає можливість здійснювати на конкретній території природоохоронні функції, зберегти унікальний природний об'єкт із типовим для нього генофондом рослин і тварин. Заповідник виконує також  і культурно-просвітницькі завдання. Він став центром із екологічного та естетичного виховання населення, популяризації ідей охорони та раціонального використання ресурсів. 

Рельєф заповідника, крім заплави, в центральній та північній частинах горбисто-гривисто-рівнинний і переходить у піщаний степ. На підвищеннях – піщані тераси у вигляді кучугурів. Ґрунти тут аж 34 різновидів, серед яких переважають дернові, заплавно-лучні, лучно-болотні та болотні. Клімат досить сухий і спекотний, річна кількість опадів становить до 430 мм. Слід згадати, що найбільші зміни рельєфу, а разом і клімату, на території сучасного заповідника відбулися після побудови греблі Дніпрогесу в 1932 році. Після будівництва каскаду Дніпровських водосховищ збільшився загальний рівень води у Дніпрі в районі заповідника, це спричинило затоплення частини заплави, змінилася конфігурація берегів і площа водойм.

Рослинний світ заповідника дуже різноманітний – 731 вид судинних рослин, 34 види мохоподібних, 25 видів лишайників. 11 занесено до Червоної книги України, серед них: тюльпан дібровний, сон чорніючий, рястка Буше, шафран сітчастий, ковила дніпровська, деякі різновиди зозулинців, водяний горіх, сальвінія пливуча. Три види рослин занесені до Європейського червоного списку: жовтозілля дніпровське, козельці українські та кушир донський. У межах заповідника охороняють також 64 види рослин, віднесених до рідкісних видів Дніпропетровської області. 

У плавнях, що тягнуться від Кам’янського до Дніпра, збереглися унікальні представники флори і фауни Придніпров’я. Тут можна побачити красиві білі лілії – латаття. Ця дивна рослина за мільйони років існування не зазнала морфологічних змін. Гарні великі білі квіти вдень милують око, а на ніч ховаються у воду, а зі сходом сонця знову з’являться на поверхні води. Червонокнижний водяний горіх дуже поживний і урожайний. Його плоди та листя активно використовують у Китаї, Японії, Індії, Пакистані та деяких інших країнах. У нас водяний горіх давно вже не використовують, можливо, через складність збирання, і сьогодні він зовсім забутий.

У рослинному покрові заповідника переважають ліси, переважно дубові, близько 89% – довготривалі заплавні. Крім них незначні площі займають ліси з верби білої, тополі білої, осокора або вільхи. У центральній частині заповідника є ділянки піскового степу, чагарники, штучні насадження сосни та білої акації. 

Тваринний світ Дніпровсько-Орільського заповідника також не менш цікавий. Тут зареєстровано більш як 2000 видів тварин. Найбільшим різноманіттям серед них виділяються комахи: їх близько 1500 видів. 18 із них занесені до Червоної книги України: совка розкішна, бражник дубовий, ведмедиця велика, дозорець-імператор, жужелиця угорська, жук-олень, пістрянка весела, подалірій, сколія степова та інші.

Крім того, на території заповідника виявлено 38 видів ссавців, шість із яких занесені до Червоної книги України: велика та мала вечірниці, борсук, горностай, видра річкова, мишівка степова. Також тут мешкають вовки, лисиці, зайці, їжаки білочереві, бобри річкові, дикі кабани, косулі, лосі європейські, а також білки, ондатри, єнотовидні собаки, плямисті олені…

За весь час існування заповідника помічено перебування на його території 171 виду птахів. 10 із яких занесені до Червоної книги України, два  – до Європейського Червоного списку, 29 видів – рідкісні та зникаючі, що охороняються в межах Дніпропетровської області. У заповіднику найбільша в регіоні колонія сірої чаплі. А горобцеподібних тут аж 75 видів.

Із земноводних тут мешкають: тритон гребінчастий, жерлянка червоночерева, часничниця звичайна, ропуха зелена, квакша звичайна, жаба гостроморда й інші. З плазунів – ящірка прудка, вуж звичайний і водяний, а із рідкісних видів – мідянка і гадюка степова.

У водоймах заповідника мешкає 41 вид риб. Найбільш поширені з них: щука, карась сріблястий, верховодка, плітка, краснопірка,  верхівка, лин, плоскирка, лящ, гірчак, щипавка, судак, окунь, бичок-цуцик. Також є риби, що входять до Червоного списку Дніпропетровської області: ялець, бобирець, синець, чехоня, миньок та колючка триголкова. Є навіть занесена до Червоної книги України стерлядь. Також на цій території живе 24 види молюсків, 92 види ракоподібних, 3 види губок, 3 види кишковопорожнинних. 

Взагалі на території заповідника мешкає 12 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, 39 видів, занесених до Червоної книги України, 139 видів, які підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією, і близько 40 – регіонально рідкісних видів. Дніпровсько-Орільська заплава віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення.

Сьогодні людство повинно усвідомити, наскільки гостро стоїть проблема збереження природи, наскільки важливо зберегти на Землі всю різноманітність життя, втіленого у травах, квітах, птахах, вікових деревах і, навіть, маленьких мурахах. Не слід забувати, що кожне  покоління відповідальне перед поколіннями наступними за збереження природи і саме від нас залежить, якою буде планета Земля в майбутньому – мертвою пустелею чи квітучим садом. 

Титульне фото: http://www.zapovidnyk.org/p/blog-page_8947.html