Екоферма «Зелений Гай»: місце сповнене любов’ю до природи

Сирний туристичний шлях

Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.

Максим Рильський

Мистецтво сироваріння зародилося близько восьми тисяч років тому у Південно-Західній Азії. З того часу у світі виготовляється понад дві тисячі видів сирів тільки в осередді сироваріння. Незважаючи на світових лідерів сирної справи, в Україні щороку з’являються все більше й більше відповідних господарств, де виробники самі забезпечують себе необхідною сировиною, тим самим виготовляючи справжній екологічно чистий продукт. Найколоритнішим осередком українського сироваріння Придніпров’я можна вважати екосироварню у селищі Зелений Гай. Це дивовижне місце приваблює сотні туристів, які у своїх мандрівках мають можливість скуштувати сири, виготовлені з коров’ячого, козячого, овечого молока. Тут можна влаштувати душевний сімейний відпочинок, насолодитися мальовничими краєвидами та спробувати екологічно чистий сир, виготовлений вмілими виробниками за європейськими технологіями.

Засновники сироварні – сімейна пара Анатолій і Євгенія, які у 2019 році відкрили це дивовижне місце та назвали його ім'ям селища – «Зелений Гай». Євгенія й Анатолій вперше зустрілись у Дніпрі після Революції Гідності та разом брали участь у бойових діях на сході. Анатолій раніше служив у Збройних Силах України, Євгенія була активним членом добровольчого українського корпусу «Правий сектор», обидва стояли на захисті територіальної цілісності та національної незалежності України. Успішні бізнесмени, любителі комфортного життя у мегаполісі, вони багато подорожували, пізнавали світ та мріяли про затишний будинок за містом. Тож, коли побачили ділянку з написом «Продаємо», не вагаючись купили землю та натхненно почали на ній працювати. У 2014 році на цій землі було справжнє звалище, стояла напівзруйнована хата зі старим парканам і поле бур’янів. Однак, попри розкиданий непотріб, подружжя одразу відчуло тут комфорт і затишок. Спочатку планували жити поруч із природою і створити кемпінг, однак, все ж вирішили побудувати справжній будинок для своєї дружної родини.

Багато рішень Євгенія й Анатолій приймали інтуїтивно, покроково закладаючи основу майбутньої ферми «Зелений Гай». Спочатку вони придбали баранів із сусіднього господарства, потім викупили тварин у мисливців, бо їх було дуже шкода, згодом стали приймати тварин від небайдужих друзів. Так серед чагарників поступово народжувалась унікальна ферма, де господарі без бізнес-планів створювали місце, сповнене любов’ю до природи, тварин і справжніх сирів. На своєму прикладі подружжя показало, як у селі можна здійснити маленьке диво. Без чіткого алгоритму дій, навіть малюнку майбутньої ферми, вони впевнено рухались уперед. Головні складові їхнього успіху – любов до рідного краю, щире вболівання за його долю, готовність працювати та виготовляти унікальний продукт. За цим усім стоїть наполеглива праця, систематичне навчання у професіоналів та віра у те, що робиш. Так сироваріння стало стилем їхнього життя, а не бізнесом.

Спочатку під сироварню переоблаштували окрему будівлю, яка була запланована під баню, а потім уже побудували повноцінний цех. Першу корову джерсейської породи пан Анатолій купив через інтернет-магазин,  потім з’явилися друга, третя… Зараз їх стільки, що пора ставити окремий корівник, бо до лютого 2022 року на фермі жило 540 тварин, а через рік повномасштабного вторгнення росії господарство нараховувало вже 866 голів корів. Власники ферми «Зелений гай» планують поступовий перехід до карбонового маркування. Наразі вони намагаються максимально зменшити негативний слід, який залишає їхнє виробництво на навколишнє середовище. Для цього на фермі налагоджений замкнутий виробничий цикл: тварини їдять траву – угноюють землю – дають молоко. З нього виробляється сир, потім із сироватки робиться рікота, брюност, а залишок сироватки повертається знову на ферму, де її вживають тварини. Господарі закінчують будівництво фільтраційних лагун, де рослини будуть фільтрувати рідкі відходи, планують встановити біогазове обладнання. Як наслідок, усі відходи стають добривом, а завдяки біогумусу відновлюють структуру ґрунту. А ще Євгенія й Анатолій висаджують багато дерев, сподіваючись створити на цьому місці заповідну територію.

Органічне сільське господарство популяризує філософію мирного життя в гармонії з природою, тож господарі використовують біотехнічні, біологічні та механічні методи контролю в боротьбі з хворобами та шкідниками і стоять на захисті навколишнього середовища. З п’ятої ранку до пізньої ночі вони дбають про своє велике господарство, займаються самоосвітою, впроваджують інновації та експериментують. Працюють на фермі як члени родини, так і декілька людей, які допомагають веденню господарства. Вся робота розподілена рівномірно, поетапно, з врахуванням потреб тварин і завантаженості працівників. Тут продумано все, щоб забезпечити комфортне перебування тварин у природних умовах, без агресії, стресу чи негативного впливу. Цікаво, що сюди приїжджають не лише купити екологічні продукти, а й надихаються філософією виробництва, щоб згодом впроваджувати її у життя.

Довіра для господарів ферми – це відгуки покупців, їхнє визнання. Відтак, інакше і бути не може, бо виробляється все, як для себе. У сироварні «Зелений гай» виробляють 56 видів сиру виключно на власній сировині. Гості ферми можуть зазирнути в місце – де сир оживає, набирається сили, наповнюється смаком та історією. Погріб побудований з екологічно чистих матеріалів, тут слідкують за температурним режимом і режимом необхідної вологості, враховують всі забаганки смачних «жителів». На дегустації є можливість скуштувати деякі види сирів з широкого асортименту ферми. До уваги пропонують: мариновану фету з травами, лимоном, перцем і томатом, французький м'який сир густої кремової консистенції Фромаж блан з курагою, левантійський сир халлумі з м’ятою, твердий швейцарський сир у формі маленьких кульок белпер в аджиці, французький сир банон із вершково-фруктовим смаком і лісовими нотками у листях винограду, гострий качіокавало, качотта з горіхами та травами, іспанський твердий сир манчего та інші види. Цікаво, до Дня Незалежності пані Євгенія презентувала новий рецепт сиру з козячого молока, любові, турботи, волошок і соняшника. Маленький жовто-блакитний символ нашої країни має назву «Корогва», яке походить від бойового прапора наших славетних пращурів, козаків.

На дегустації сирів можна дізнатися багато цікавого не тільки про історії та технологію виробництва продукту, а й із чим його краще смакувати. Наприклад, м'який козячий французький сир «Валансе», вкритий̆ золою та білою цвіллю, смакує із фруктами, медом або з хрустким хлібом і беконом. Крем-сир «Fromage Blanc» із пастеризованого молока підходить як намазка для тостів або начинка у вареники. М'який сир «Шевр» не плавиться, тому його не використовують у приготуванні других страв, оптимальним варіантом подачі є швидкі закуски з лавашем, також він добре поєднується з тертим вареним або печеним буряком – із двох компонентів можна зробити смачну та корисну заміну майонезу. На сироварні є можливість познайомитись з кращою інновацією у сільському господарстві Швейцарії 2007 року. Маленькі й «харизматичні» кульки «Белпер Кнолле» виготовляють із часнику, рожевої гімалайської солі та чорного перцю. Декілька шматків такого сиру зроблять пасту, соус і салат кулінарним шедевром. Також тут можна скуштувати національну гордість кіпріотів – сир «Халумі». Він дуже смачний, зручний і незамінний помічник на кухні. Коли немає часу для готування, а у холодильнику є халлумі, то за десять хвилин можна зробити смачну страву. Підсмажити сир на сковороді у невеликій кількості оливкової олії, заздалегідь нарізавши сир скибочками шириною приблизно 1 см, до появи легкої золотистої скоринки і подати на листках зеленого салату, заправивши оливковою олією і меленим духмяним перцем. Пані Євгенія радить куштувати з м’ятою або журавлиним соусом.

Крім захопливої екскурсії по самій сироварні, гостей приємно дивує і навколишня природа, гарна та заспокійлива. «Родзинкою» відпочинку на фермі є можливість спробувати глемпінг – це різновид кемпінгу, що поєднує у собі комфорт готельного номера з можливістю відпочинку на природі. Такі собі модернові колиби, курені або сфери на дерев’яних платформах з металевим каркасом, обтягнуті водонепроникною тканиною чекають кожного, хто хоче відпочити з природою в серці. Тому, обираючи такий вид житла, можна проживати у шатрі, але мати повноцінне м'яке ліжко, зручні меблі, розетки, облаштований санвузол та багато інших приємних деталей для максимального релаксу. А ще глемпінг не завдає шкоди природі, бо легко монтується та для його зведення не потрібно робити капітальні втручання в навколишнє середовище. Завітавши сюди на відпочинок, можна засмагати на комфортному пляжі, покататися на байдарках, зайнятися йогою разом із гусками та зарядитися позитивом.

Місце сили

Господарі екоферми «Зелений Гай» не тільки вирощують екологічні продукти та варять смачні сири, але й стали надійним тилом після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Саме тут піклуються про врятованих тварин, евакуйованих із окупованих територій. Були ситуації, коли тварин не було із ким залишити. Наприклад, знайомий ішов воювати та попросив забрати його худобу: 24 кози, два цапи, 12 козенят. Стояли морозні дні, треба було швидко прийняти рішення про обігрів тварин. Тож, розгородивши ферму, зробили загони, за допомогою вірних друзів перші два тижні доїли кіз і випоювали козенят. Їхній господар, коли має можливість, приїжджає відвідати своїх козочок, а вони, впізнавши його, вітаються радісним меканням.

За весну 2022 року через ферму перевозили віслюків, равликів, рибок, хом’яків, зайців, курей і півнів. Загалом ферма прийняла понад 650 тварин транзитом разом із господарями. А понад 400 тварин із Маріуполя, Запоріжжя, Василівки, Харкова, Києва, Донецької, Луганської областей, Бахмута, Соледара залишились на постійно. 133 тварини повернулися до власників або знайшли новий дім. Хтось в Україні, а хтось і в Європі. У кожної хвостатої чи рогатої тваринки є своя унікальна історія порятунку. Наприклад, козел Дункан Мак-Лауд або, як його називають «Дембель», приїхав з Сумської області. Спочатку він знайшов прихисток у притулку для собак, потім в центрі порятунку диких тварин із левами, а вже звідти добрався до ферми «Зелений гай». Його привезли волонтери з Києва. Цей напівсліпий, із залисиною між рогами, з фурункулами на шиї, з раною на грудях козел став місцевим символом незламності. Коли він після довгої подорожі вийшов з темряви фургона на світло, то подивився на всіх поглядом переможця. Потім «Дембель» не просто пішов, він наче маршував як воїн на параді, прямо викидаючи передні ноги, які не згиналися. Його шлях до порятунку був непростий, але витримка допомогла йому врятуватися та знайти затишну домівку.

Траплялись історії і про безвідповідальних господарів, і про рятівників із великим серцем. Коли у березні 2022-го у херсонському ТРЦ «Фабрика», де знаходився контактний зоопарк, влучив російський снаряд, домашні декоративні свинки мініпіги мало не згоріли. Тваринам просто відкрили клітки для порятунку і все. Чудом вони врятувалися і протягом 9 місяців перебували у притулку «Чотири лапи» – в окупації, де про них піклувались. Однак, свинкам  потрібний спеціальний корм, огляд фахівців і теплі умови існування, тому волонтери зоозахисної організації UAnimals, допомогли доправити мініпігів до ферми «Зелений гай». Зараз вони вже адаптувалися, йдуть на контакт із відвідувачами ферми, показують невеличкі трюки та дарують радість.

Багато тварин прибуває на ферму зневодненими, голодними, зі шрамами від уламків, тому потребує не тільки фізичного відновлення, а й психологічного. Тому на фермі заборонено вмикати сирену, бо вона жахає тварин. Пані Євгенія вважає, що найскладніше спочатку адаптувати тварину до нового місця та умов проживання. Вона згадує, що коли котики і собачки приїжджають після того, як чули вибухи, то можуть від сирени навіть втратити свідомість. На її погляд, головна умова адаптації тварини – любов до них. Саме така методика допомогла коням з Харківської області залікувати шрами на тілі та заспокоїтися. Під час першої зустрічі фермери побачили понівечений фургон без вікон із сімома кіньми та одним поні. Тварини були перелякані – вони пережили неймовірний стрес, адже після обстрілів на них ще чекало транспортування. Понад місяць вони адаптувались до нової спокійної реальності, а фермери вчились у найнятих конюхів, як варто доглядати за тваринами. Кожної хвилини тварини потребують турботи людських рук і працівники ферми, попри втому, з теплотою та ніжністю допомагають їм відновлюватись.

Євгенія й Анатолій разом зі співробітниками ферми піклуються про тварин, а ті, своєю чергою, – про людей, які психологічно постраждали від війни. Фермерське господарство за сумісництвом є реабілітаційним центром, який проводить пет-терапію, безкоштовні екскурсії для внутрішньо переміщених осіб, військових і дітей, що втратили близьких на війні. Протягом 2022 року вони прийняли в себе на реабілітацію для понад 3000 осіб. «Зелений гай» є частиною мережі пермакультурних центрів України та глобальної мережі екопоселень України. Саме завдяки проєкту «Зелена дорога» фермі вдалося пережити найтяжчі часи на початку війни та не зупиняючись, щодня впевнено йти до Перемоги.

Прогулянка територією карбонової ферми на свіжому повітрі стане справжнім «перезавантаженням» для кожного відвідувача. Вона допоможе наповнитися позитивними емоціями та відпочити. Під час екскурсії є можливість дізнатися, як народжуються сири, поспілкуватись з однодумцями, погуляти з тваринами.