Газета «Вестник Екатеринославского земства»

16 жовтня 1903 року в місті Катеринославі почала виходити газета «Вестник Екатеринославского земства», яка мала висвітлювати діяльність земств у краї.

Земства почали утворюватися на території України у 1865–1875 pp. Їх поява зумовлювалася потребою в місцевій адміністрації. Земства засновували та утримували власним коштом лікарні, створювали початкові навчальні заклади: гімназії, ремісничі та технічні училища, обладнували шляхи сполучення, турбувалися про поштовий зв’язок, збирали статистичні дані.

У 1903–1905 рр. газету редагував голова земської губернської управи Михайло Родзянко

Редагував газету голова земської губернської управи (так у 1903–1905 рр. відповідальним редактором був Михайло Родзянко), авторами були уповноважені земські службовці: агрономи, лікарі, вчителі.

Видання так визначало свою програму:

– у першому розділі публікували закони і розпорядження уряду, що стосувалися земства, міст і сільського побуту, та переміщення по службі в земських і міських установах;

– другий розділ висвітлював діяльність земств і міст губернії, подавав хроніку діяльності земських і міських управ, новини Катеринославської губернії;

– третій розділ містив місцеву хроніку, звістки про діяльність місцевих урядових, громадських і станових установ;

 – четвертий містив статті, нотатки та кореспонденції з питань, які входили до кола діяльності земств і міст, а також мали за мету вивчення губернії в економічному, історичному та етнографічному плані, (до речі, саме тут почали друкувати статті Д. Яворницького з історії краю: на той час дослідник отримав запрошення переїхати до Катеринослава);

– п’ятий розділ був сільськогосподарським. Він повідомляв про площу та стан посівів і трав; врожаї, ціни на хліб, худобу, молоко та молочні продукти, погодні умови; ціни, попит і пропозиції на ринку робочої сили; відомості з продажу та оренди земельних наділів; діяльність дворянського та селянського банків; дані про переміщення поземельної власності; сільськогосподарську кореспонденцію з повіту; надавав опис господарств селянських товариств і приватних землевласників губернії;

– шостий розділ пропонував відомості про взаємне земське страхування та торгівельно-промисловий відділ; біржові та торгові повідомлення; ціни та фрахти за зведеннями міністерства фінансів; довідкові ціни;

– сьомий розділ пропонував лікарсько-санітарні та ветеринарні хроніки;

– восьмий відділ викладав заяви, питання та відповіді на них (у межах програми);

– дев’ятий був присвячений оголошенням та рекламі.

Значний обсяг становили передруки зі столичних і провінційних видань.

Передплата на газету здійснювалась як при губернській земській управі в самому місті, так і при всіх повітових земських управах Катеринославської губернії.

Упродовж 1904–1905 pp. газета мала додаток «Врачебно-санитарная хроника Екатеринославской губернии». Щотижневик не мав сталого обсягу та міг досягати 110 сторінок. Останній номер вийшов 22 грудня 1905 р.

Часопис безкоштовно надсилали лікарям, ветеринарам, страховим агентам, інженерам, настоятелям парафій, земським школам, волосним управлінням і редакціям газет

«Вестник Екатеринославского земства» охоплював і відображав на своїх сторінках значну частину життя губернії, був інформаційним органом для всього повіту, створював уявлення про місцеві події, тим самим формуючи громадську думку населення. В умовах, коли друковані видання були чи не єдиним джерелом інформації, часопис безкоштовно надсилався губернським і повітовим земським гласним, повітовим і міським управам, губернським земським управам, очільникам дворянства, чинам губернської та повітової адміністрацій різних відомств, земським начальникам, лікарям, ветеринарам, страховим агентам, інженерам, місцевому архієрею та настоятелям парафій, земським школам, волосним управлінням і редакціям газет і журналів. Це була головна читацька аудиторія, і значення видання у задоволенні її інформаційних потреб важко перебільшити.

Земські органи влади зробили значний внесок у розвиток преси. Упродовж десятків років вони фінансували та редагували друковані органи різноманітного тематичного спрямування, сприяли розвитку місцевих періодичних видань, які, в свою чергу, ефективно й оперативно інформували про діяльність влади, задовольняли інформаційні потреби повітових і міських громад. Досвід цих часописів може стати у нагоді журналістам сучасних регіональних ЗМІ.