Катеринославський дитячий притулок

Одним із провідних напрямків діяльності губернської адміністрації на початку 40-х років ХІХ століття була організація соціальної опіки над сиротами міста, створення відповідних умов для їх соціалізації й адаптації в умовах тогочасного соціуму. Так, за ініціативи та активної фінансової й адміністративної підтримки Катеринославського губернського правління, Катеринославської міської думи, приватних донаторів і благодійників 14 грудня 1840 року в Катеринославі був відкритий спеціалізований дитячий притулок, в якому утримувалися міські сироти. На базі притулку безбатченки здобували початкову освіту та опановували різноманітні ремесла, які сприяли їхній подальшій соціалізації та виробничій діяльності.

У 1842 році притулок розмішувався в орендованому губернським правлінням будинку, де за кошти державної скарбниці утримувалися 37 дітей-сиріт обидвох статей. Основу фінансового забезпечення соціальної установи становив невеликий капітал в розмірі 464 рублів 15 копійок, на відсотки з якого здійснювалось фінансове забезпечення установи соціальної опіки.

На підставі нормативних положень російського законодавства в притулку утримувались лише діти православного віросповідання. Не православні безбатченки Катеринослава забезпечувались за рахунок релігійних громад, до яких належали.

Безпосереднім керівником Катеринославського дитячого притулку був директор. Фінансові справи установи вів скарбник губернського попечительства притулків. Згодом при дитячому закладі соціальної опіки була запроваджена посада старшини. Фінансову допомогу на утримання притулку надавали й органи міського самоуправління Катеринослава. Так, катеринославський міський голова входив до складу губернського попечительства дитячих притулків. З міського бюджету щорічно виділяли необхідні кошти на матеріальне забезпечення благодійницької установи.

Катеринославський дитячий притулок, як й більшість установ соціальної опіки того часу, функціонував і за рахунок приватних пожертв місцевих донаторів та фінансових спадків, які заповідали установі заможні мешканці міста. Зокрема, в 1842 році катеринославський купець Іван Колєсніков склав заповіт, на підставі якого Катеринославському дитячому притулку надав зі своїх капіталів 1000 рублів. На той час це були чималі кошти, які дозволили значно поліпшити матеріальне забезпечення сиріт, які виховувались в установі соціальної опіки.

Прикметно, що подібні випадки надання притулку великих грошових пожертв не були поодинокими в історії старого Катеринослава. Так, в 1849 році катеринославський купець, підприємець і меценат Бєлявський пожертвував дитячому притулку цілий будинок, власником якого він був. Жертводавець зробив за власні кошти ремонт житлових і технічних приміщень, які переобладнав під потреби дитячого закладу соціальної опіки. Підприємець витратив на це 1187 рублів 6 копійок власних коштів, унаочнюючи своїм вчинком соціальну відповідальність місцевих підприємницьких кіл за подальшу долю катеринославських безбатченків.

З часом Катеринославський дитячий притулок перетворився на потужний міський благодійницький осередок, який опікувався широким спектром питань надання соціальної допомоги знедоленими верствам населення губернського адміністративного центру. Зокрема, магістральним напрямком діяльності благодійницької установи було надання адресної соціальної допомоги катеринославським безхатченкам. Спочатку на базі притулку донатори, губернське правління та міське самоврядування організували систематичну роздачу гарячого харчування та продуктів безпритульним міста. Згодом, беручи до уваги наявність певної інфраструктури притулку, збільшення числа малозабезпеченого населення міста, губернська адміністрація вирішила створити на його базі відділення ночівлі для катеринославських безхатченків. Так, у липні 1859 року при установі почало функціонувати перше в історії міста відділення для ночівлі катеринославських безпритульних, які мали нагоду знайти прихисток з нормальними умовами проживання та харчування.

Змістовне розширення благодійницької соціальної діяльності осередку, збільшення кількості безхатченків, яким надавали соціальну допомогу – ці чинники актуалізували перед очільниками Катеринославської губернії питання про доцільність придбати нове більше за корисною площею приміщення. В 1861 році стару будівлю притулку продали з торгів, а за виручені кошти та грошові субсидії губернської адміністрації, міського самоуправління, донати приватних осіб придбали новий будинок, загальна вартість якого становила 10 500 рублів. Проте, благодійницький осередок соціальної опіки не довго розміщувався в його приміщеннях. У 1865 році через займання будинок вщент згорів. Усіх 76 вихованців дитячого притулку тимчасово розмістили в орендованому губернським правлінням непристосованому приміщенні. До 1867 року тривала відбудова будинку колишнього дитячого притулку. Згодом його розмістили у відремонтованому будинку на Новодворянській вулиці.

Новий етап у діяльності благодійницького осередку соціальної опіки розпочався з 1871 року – за часів, коли посаду губернатора Катеринославської губернії очолював Дурново. Фінансовими та господарськими питаннями утримання установи опікувалася дружина губернатора – Л.А. Дурново, яка доклала чималих зусиль для налагодження його нормального функціонування та матеріального забезпечення. В першу чергу, нова попечителька приділила увагу питанням фінансової підтримки закладу. Пані Дурново залучила до участі в фінансуванні притулку широке коло представників катеринославського істеблішменту: чиновників губернського правління, місцеве дворянство, купців, підприємців, церковних діячів, викладачів освітніх установ, лікарів, юристів. Завдячуючи її активність діяльності, загальний розмір капіталів, на відсотки з яких утримувався благодійницький заклад, значно зріс. Так, за статистичними даними на 1 січня 1881 року загальна сума головного капіталу Катеринославського дитячого притулку становила 25 000 рублів, що створило потужне фінансове підґрунтя для його успішної діяльності та соціальної реабілітації знедолених дітей і катеринославських безхатьків. У той час загальна кількість дітей, які утримувались в установі, зросла з 28 до 44 осіб.

Особливу увагу приділила попечителька питанням соціалізації вихованців. У притулку діти опановували необхідні для подальшого життя ремесла. Завдячуючи дружині губернатора, в дитячій установі були запроваджені курси рукоділля для дівчаток і ремесла для хлопчиків. Молодих вихованок навчали в’язанню, шиттю, вишивці, кравецькому фаху, що давало можливість подальшої виробничої інтеграції в тогочасному соціумі. Крім того, в дитячому притулку був створений хор, на базі якого діти навчалися співу. Вироби вихованців продавали на місцевому ринку, а кошти надходили на утримання притулку. Частину верхнього одягу та спідньої білизни для власних потреб виготовляли вихованці, що мінімізувало загальні фінансові витрати установи.

Форсована промислова індустріалізація Катеринославської губернії істотним чином позначилась на фінансовому забезпечені дитячого притулку. В 1881 році дитячий заклад соціальної опіки отримав значні грошові пожертви, завдячуючи чому основний капітал осередку збільшився на 3 767 рублів 52 коп.

Активна діяльність благодійницької установи не лишилася без уваги центральної влади. За розпорядженням російського імператора Олександра ІІІ притулок отримав 5 грошових стипендій імені імператора Олександра ІІ та імператриці Марії Олександрівни, на які матеріально утримувались 3 хлопчиків і 2 дівчаток. Також у притулку була запроваджена стипендія імені колишньої попечительки установи дружини таємного радника, колишнього катеринославського губернатора Л.А. Дурново, на кошти якої утримувалась одна дівчинка впродовж всього перебування в установі соціальної опіки. В 1882 році дружина губернатора полишила посаду попечительки установи, яка під час її керівництва перетворилась на успішний заклад соціальної опіки. Заслуги Л.А. Дурново отримали визнання на офіційному рівні. У зв’язку з закінченням її каденції за 12 літню успішну діяльність пані Дурново отримала подяку від імператора.

Започатковані колишньою попечителькою інновації в справі соціальної опіки над дітьми-сиротами досить швидко принесли свої очікуванні результати. У вересні 1886 року вихованці благодійницького закладу отримали похвального листа від сільськогосподарського комітету Катеринославської губернії за виготовлені роботи, які експонували на сільськогосподарській виставці.

Наступницею Л.А. Дурново на посаді попечительки дитячої установи соціальної опіки стала О.Ф. Батюшкова – дружина нового катеринославського губернатора, яка впродовж 4-х років досить успішно здійснювала керівництво закладом, зосередивши увагу на питаннях матеріального забезпечення. Зокрема, вона була ініціаторкою й організаторкою проведення на користь дитячого притулку численних благодійницьких грошових зборів і лотерей. У загальному підсумку, завдячуючи докладеним зусиллям, О.Ф. Батюшковій вдалося збільшити статутний капітал дитячого притулку на 19 229 рублів 28 копійок. Частина пожертв на його потреби була персонально надана з власних коштів попечителькою дитячої установи соціальної опіки.

У 1887 році в дитячому притулку на повному пансіоні утримувалось 14 хлопчиків і 30 дівчаток. Заняття початкової школи, яка функціонувала при закладі, на безкоштовній основі відвідували 30 хлопчиків і 18 дівчаток. Соціальну допомогу в притулку отримувало всього 92 дитини. Всі вихованці установи були розділені на 3 відділення, на базі яких здобували початкову освіту. Елементарна школа притулку підпорядковувалась Міністерству Просвітництва Російської імперії, чиновники якого здійснювали загальний нагляд за станом викладання та поточною успішністю учнів.

У соціальній установі значну увагу приділяли трудовому вихованню. Зокрема дівчатка займалися рукоділлям, хлопчики плели кошики, опановували ремесла.

Наприкінці 80 – на початку 90-х років ХІХ століття обов’язки директора Катеринославського притулку виконував І.В. Яковлєв.

Діяльність дитячого притулку сприяла соціальній адаптації соціально незахищених категорій населення міста Катеринослава та їхній подальшій інтеграції в соціально-економічну систему.

За матеріалами офіційних періодичних і катеринославських видань

Титульне фото: Сирітський притулок у Катеринославі на вул. Новодворянській // https://www.facebook.com/photo/?fbid=489583163194161&set=a.446868770798934