Косько Ігор Костянтинович
Ігор Косько – визначний вчений Придніпров’я

Ігор Косько – доктор технічних наук, відомий учений у галузі біодинаміки, створення та дослідження нових акустичних систем, фахівець у галузі механіки коливальних процесів, професор, народився 20 червня 1918 р. у місті Лозова Харківської області. В 1937 р. він закінчив середню школу. З молодості Ігор Костянтинович узяв курс на постійне навчання та вдосконалення. Він пройшов школу виробництва, яка дала йому міцний фундамент для успішного викладання у майбутньому технічних дисциплін студентам вищих навчальних закладів. Вже з 1932 р. і до вступу до ВУЗу Ігор Костянтинович працював на виробництві звичайним робітником, потім наладчиком і майстром автоматного цеху Лозівського механічного заводу.

У 1937 р., по закінченні середньої школи, Ігор Косько вступив до Дніпропетровського металургійного інституту. Після закінчення у 1941 р. він вступив до Середньоазіатського індустріального інституту. У 1944 р. після закінчення інституту був направлений за розпорядженням Дніпропетровського обкому КП України на завод №489 Міністерства авіаційної промисловості (нині агрегатний завод) начальником механічного цеху. У роки Другої світової війни працював на відновленні важливого для країни заводу.

У 1945 р. І.К. Косько був відряджений до Австрії за завданням Міністерства авіаційної промисловості. У листопаді 1947 р. за конкурсом прийнятий асистентом на кафедру теорії механізмів та машин Дніпропетровського металургійного інституту (нині Національна Металургійна Академія України). Тут розпочалася його наукова діяльність.

Ігор Косько почав писати дисертацію під керівництвом члена-кореспондента Академії наук України, професора Сергія Миколайовича Кожевнікова, який був не лише геніальним ученим, а й талановитим учителем. Ігор Костянтинович захистив кандидатську дисертацію з теми: «Кінематичні та динамічні дослідження механізмів у системі холодної прокатки тонкостінних труб» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, а в червні 1953 р. був затверджений у вченому званні доцента. Розроблену С.М. Кожевниковим теорію динамічних процесів у металургійних машинах молодий учений розвинув і адаптував для створення ракет.

Зростання наукових досягнень Ігоря Коська, безсумнівно, пов’язане зі становленням економіки та відновленням народного господарства у післявоєнний період. У 1960–1980-ті роки явно простежувався розквіт його наукової діяльності.

Усі наступні роки життя Ігор Костянтинович присвятив величезній науковій і громадській діяльності, яку вів у Дніпропетровському національному університеті на фізико-технічному факультеті. Саме тоді він узяв на себе величезну працю становлення нового факультету. ФТФ став життям Ігоря Костянтиновича. З інтерв’ю професора В.Ф. Приснякова: «Слід зазначити, що декан І.К. Косько впевнено керував новим потужним колективом фізико-технічного факультету. Це безперечна перевага його діяльності. Численний факультет (понад 450 студентів) відрізнявся ще й тим, що у Дніпропетровському державному університеті він займав провідні місця не лише у показниках успішності, а й у науці, громадській діяльності». Факультет був одним з найбільших і одним з «найталановитіших» за піввікову історію факультету.

У 1953–1954 рр. І.К. Косько був старшим викладачем кафедри фізики ФТФ Дніпропетровського університету. Багато сил віддавав організації роботи на ФТФ, став ініціатором створення навчальних лабораторій з ТММ, графіки. Він двічі керував факультетом, будучи деканом у 1956–1959 і 1982–1985 рр. Тут він захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора технічних наук (1971) і отримав звання професора. Науковим консультантом під час написання докторської дисертації був академік, Генеральний Конструктор ДКБ «Південне» Михайло Кузьмович Янгель. У період, коли І.К. Косько був завідувачем кафедри теорії машин та механізмів, він керував секцією автоматизації процесів при Будинку вчених. У 1975–1988 рр. був заступником голови кваліфікаційної спецради на ФТФ, головою Дніпропетровського обласного НТТ «Машпром», головою Радянського фонду миру в університеті.

Становлення ракетно-космічної галузі у Дніпропетровську відбувалось у період із 1954 по 1960 р., коли доцент І.К. Косько вперше прийняв керівництво над фізико-технічним факультетом. У 1976 р. його визнано кращим із лекторів ДДУ. Протягом своєї викладацької діяльності читав курси лекцій «Теорія механізмів та машин», «Прикладна механіка», «Теорія механізмів робототехнічних систем». Він умів захопити студентів порушеною темою, виховати в них пристрасть до пізнання предмета та науки, дуже відповідально ставився до навчального процесу. Кожну лекцію читав як показову. Викладав теорію на високому рівні, читав курс завжди у повному обсязі, при читанні лекцій завжди використовував наочні моделі механізмів.

І.К. Косько вів бурхливу господарчо-договірну діяльність із базовими підприємствами. Під час роботи в університеті приділяв багато уваги навчальному процесу. При кафедрі прикладної механіки, яка розташовувалась у 9-му корпусі ДДУ, успішно працювали три навчальні лабораторії, величезний креслярський зал, де було організовано чітку позмінну роботу лаборантського складу для забезпечення навчального процесу на денному та вечірньому відділенні з восьмої ранку до десятої години вечора. Завідувач кафедри сприяв застосуванню технічних засобів навчання. Лабораторії з інженерної графіки були оснащені машинами контролю знань студентів за картками. Лабораторія теорії механізмів і машин була насичена натурними моделями діючих механізмів. Згодом її розширили й оснастили робототехнічними системами, наприклад, промисловим роботом-маніпулятором першого покоління МП-9С. Студенти навчалися фактично за конспектами лекцій. Рівень знань і диплома випускника ФТФ був дуже високим і котирувався на багатьох підприємствах СРСР.

Незважаючи на велике навчальне та наукове навантаження, Ігор Костянтинович приділяв увагу і суспільному життю факультету. Життя на факультеті вирувало і кипіло. На високому рівні проводились Дні фізтеху. Студенти брали участь у спортивних змаганнях і займали перші призові місця. У свята брали участь у самодіяльних концертах. Організовано було і проживання не місцевих студентів у гуртожитках. Ігоря Костянтиновича обрали головою Фонду Миру. Тому як декан фізико-технічного факультету, тоді ще доцент, він мав величезне навантаження.

Науковий потенціал і організаторські здібності І.К. Коська дозволили йому успішно розвивати наукові напрямки: «Динаміка перехідних процесів», «Аналіз коливань у багатомасових ракетних системах», «Біодинаміка», «Дослідження роботи низькочастотних акустичних систем та комплексів», «Інтенсифікація процесу виплавки металу в металургійних агрегатах за допомогою акустичних впливів». Крім значної кількості наукових праць І.К. Косько одержав 50 патентів, серед них три патенти Франції й один – Чехословаччини. Під його керівництвом написано та захищено 6 кандидатських дисертацій, 42 технічні звіти, отримано 38 авторських свідоцтв.

Наукова діяльність Ігоря Коська належить до таких фундаментальних галузей науки і техніки як машини та механізми у металургійній промисловості, ракетна техніка, машинобудування, акустика, біомеханіка. Особливе місце серед досліджень у космосі посідає вивчення ембріогенезу. Великі роботи проводилися на кафедрі за тематикою: «Прилади, встановлені на космічних станціях», результатом яких стало створення зразків космічних діючих акваріума й інкубатора. Космічний акваріум являв замкнуту екологічну систему. Життєдіяльність системи полягала у виведенні молоді риб, її вирощуванні та розмноженні в умовах невагомості. Прилад «Інкубатор» може бути використаний для біологічних досліджень в умовах космічного польоту. «Акваріум» був задіяний у дослідах при польоті біосупутника серії «Космос».

Роботи професора Коська та його учнів довгий час мали гриф «цілком таємно». Сьогодні ці дані можуть бути представлені широкому співтовариству світових наукових кіл. Аналіз наукових результатів ученого дозволив уперше скласти достовірнішу об’єктивну картину внеску вчених Дніпропетровщини у теорію механіки коливань.

Ідеї та розробки Коська стали платформою для подальших наукових робіт у розділах «Дослідження перехідних процесів у машинах при дії сил малої тривалості», «Біодинаміка», «Демпфування коливань», «Зниження вібрацій у процесі створення ручних машин та інструментів», «Створення низькочастотних акустичних систем та комплексів». А його педагогічна та виховна діяльність залишиться у пам’яті професорсько-викладацького складу колективу та випускників фізико-технічного факультету. За основними науковими напрямками створив наближену механічну модель руки людини для дослідження динамічних систем «рука-інструмент» (стенд демонструвався на ВДНГ) і різноманітні промислові пристосування (електрогайковертка, віброзахисні рукоятки тощо). Розроблені нові принципові схеми акустичних випромінювачів, працюючих в резонансному режимі, деякі з них застосовувались для інтенсифікації процесу виплавлення металів.

Із середині 50-х років XX століття Державна експертиза винаходів почала бурхливо розвиватися. У цей час спостерігається активна винахідницька діяльність наукових колективів, які очолював професор І.К. Косько. Зростання числа патентів і авторських свідоцтв збігається з розвитком металургії, машинобудування, ракетобудування в СРСР. Вчений особисто підготував і захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора технічних наук з дослідження динамічних процесів у складних багатомасових ракетних системах. Син Ігоря Костянтиновича Олег згадує про свого батька: «Подумки повертаючись у минуле, і згадуючи тата, відразу хочеться відзначити, що це була складна, неординарна людина. До мене він був суворий і водночас добрий». «Коли настав час вступати до вузу, тато, йдучи на роботу, замикав мене на ключ, щоб не було спокуси піти погуляти. Повернувшись із роботи, тато ретельно перевіряв, наскільки добре я засвоїв заданий матеріал. Звичайно, навряд чи я б вступив до вузу, не застосуй тато такі драконівські методи».

А студенти про свого викладача згадують так: «Високий, солідний, з великим крутим чолом, одягнений в елегантний чорний костюм, білу сорочку з блискучими запонками, з краваткою, і дуже голосний. Розмовляв Ігор Костянтинович дуже голосно і басом».

Заслужений діяч науки і техніки УРСР. Нагороджений багатьма медалями, почесними грамотами різних рівнів (держуніверситету, НТТ «Машпром», Президії Верховної Ради УРСР тощо), занесений до Книги пошани, нагороджений знаком «За відмінні успіхи в роботі» МВССО СРСР (1971 р.), фахівець у галузі механіки коливальних процесів. Доктор технічних наук (1974), професор (1974). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1955).

Ігор Костянтинович керував кафедрою прикладної механіки ФТФ до останнього моменту, поки тяжка хвороба змусила його залишити своє робоче місце та лягти до лікарні. На лікування його відправили просто з лекції. До останньої хвилини своєї діяльності він писав методичні посібники, керував педагогічною та науковою роботою кафедри, госпдоговірними темами.

Ігор Костянтинович Косько – гарний приклад вченого, педагога, який до останньої хвилини життя виконував свій професійний обов’язок. Не викликає сумніву, що він зробив значний внесок у розвиток науки і техніки.

Помер учений 28 січня1988 р. у м. Дніпропетровську.

Титульне фото з відкритих джерел Інтернету