KovalFest: цікаво, корисно, видовищно!

Мистецтво живого металу

Ковалю, дорогий ковалю,
Великий брате криці і вогню,
Пали у горні кривду і брехню,
Не буде в світі горя і печалі.

Василь Грінчак

Свого часу ковальство було потрібною та поважною професією, адже саме коваль виробляв необхідні у побуті металеві речі та зброю у час війни. З технічним прогресом ремесло поступово перетворювалося на мистецтво – складне, важке, але від того ще прекрасніше. Ковалів певною мірою можна назвати справжніми художники, адже вони збирають малюнки з металу. Старовинні вулички та маєтки вражають неповторними кованими огорожами, воротами з родовими гербами, виноградними лозами та птахами. Привертають увагу мереживні козирки та бильця, прикрашені квітами, фантазійними закрутками, вигадливими орнаментами. Стає зрозуміло, що варто було ковалеві докласти руку до будь-якого виробу, і він ставав неповторним. Майстер наче вдихав у свої роботи життя, і прагнув, щоб ковані квіти, листя, птахи та звірі служили нащадкам не одне покоління.

Тому майстерність художнього кування завжди  жила в маленьких кузнях, як вугілля в золі. Вітер, який роздув жаринки, подув із настанням нового століття. Люди, втомлені типовим і одноманітним оздобленням своїх садиб, все частіше стали приходити до майстрів-ковалів із мрією про коване диво. Все частіше ковані вироби використовують у будівництві, декоруванні фасадів будівель, парків, заміських земельних ділянок. Оригінальний дизайн, витонченість, краса та довговічність кованих виробів додають будинкам привабливості та свого власного неповторного стилю. І ковалі знову стали чарівниками. Сьогодні ковальство переживає нову епоху відродження. Але, якщо раніше для ковальства достатньо було горну, декількох ковадел, молоту та щипців, то зараз вже воно більш механізоване. У середині ХІХ століття винайшли гідравлічний прес, який допомагає сучасним ковалям отримати більше необхідної сили для формування певного виробу.

Ковальська спільнота дуже дружна, це як велика родина. Вони шукають нові форми вираження, нову естетику матеріалу, інші масштаби роботи, монументальні об’єкти, диктують культурний напрямок. Суть майстерності полягає в налагоджені мистецького діалогу між матеріалом і ковалем. Головне – правильно зрозуміти метал, почути, відчути його та насолоджуватися художньою ковкою. Будь-яка робота має бути виконана так, ніби її ніхто не робив, ніби вона сама така зродилася. Нове покоління митців-ковалів прагне відроджувати національні традиції. Знавці вітчизняного художнього кування вважають великою удачею, що українські майстри зберегли самобутні елементи ремесла, які не повторюються ніде у світі. Ковані вироби ваблять своєю оригінальною красою та витонченістю, привертають увагу фантастичними візерунками, зі здавалося б такого непіддатливого та суворого матеріалу як метал.

Всеукраїнський фестиваль ковальського мистецтва «KovalFest» – унікальна можливість на власні очі побачити, як створюються вироби з металу та спробувати себе у ковальській справі. Вперше цей фестиваль відбувався у 2018 році на території Фестивального причалу у місті Дніпро та зібрав понад 30 майстрів зі всієї країни та з-за кордону. Головна мета організаторів цього фестивалю – популяризувати ковальське мистецтво українського народу, познайомити якомога ширшу аудиторію з особливостями професії коваля, надихнути людей красою і талантом, які покликані рятувати світ від буденності й одноманітності. Професійність, любов до життя, відданість справі, сміливість і натхнення – такий емоційний заряд відчувають гості фестивалю.

Свято ковалів – магія вогню та металу

Ковальство можна порівняти з
паперовими витинанками, але
треба докласти більше зусиль.

Андріан Кирилюк

Фестиваль «KovalFest» згуртовує тисячі прихильників старовинного ремесла, фанатів ручної роботи, поціновувачів таланту приборкувачів металу. Це надзвичайно емоційне та яскраве свято. На майданчику с видом на річку Дніпро розгорнувся своєрідний ковальський табір. Просто неба біля ковальських горнів працювали команди ковалів із різних міст, які дивували гостей несподіваними ідеями, демонстрували свою техніку кування та залюбки презентували власні роботи. З-під їх молотів виходили речі, які вражали своєю красою, викликали непідробний захват. Глядачі милувалися металевими скульптурами, слухали передзвін ковальських молотів, насолоджувалися потріскуванням багаття у горні та спостерігали, як з металу завдяки вогню та людським рукам народжувалися справжні витвори мистецтва.

До уваги відвідувачів були організовані пізнавальні майстер-класи для дітей і дорослих від найкращих ковалів України. Кожен охочий мав можливість навчитися азам ковальської справи та набути навичок роботи з гарячим металом. Надягнувши ковальські фартухи, окуляри та рукавиці, відвідувачі під керівництвом майстра створювали особистий металевий талісман на пам'ять. Також гості фестивалю пізнали секрети виготовлення легендарної зброї з дамаску. Раніше за технологією «дамаської сталі» робили мечі для лицарів, змішуючи три види сталі та зварюючи їх ковкою. Цікаво, що майстри, які займаються ковальською справою багато років, вміють робити мозаїчний «дамаск», завдяки використанню такої технології можна отримати чудернацькі малюнки зі сплавів. На локації «Маленькі ковалики» для дітей відтворювали старовинний процес кування та дарували солодкі подарунки.

Подібний фестиваль дозволяє обмінюватися професійним досвідом, вивчати нові техніки роботи ковальства та укріплювати творчі мости між містами. Наприклад, неабиякий захват викликала залізна скульптура дракона, презентована делегацією Бердянського машинобудівного професійного ліцею. Рівненські ковалі майстерно виготовляли сувеніри «на щастя» та залучали до роботи усіх охочих. Із собою вони привезли цікавий виріб «Подих часу» – дерево Райська яблунька проросла через мобільний пристрій. Це, на думку авторів роботи, яскраво передає плинність часу та силу природи. Народний умілець із села Олексіївка Нікопольського району демонстрував на фестивалі оригінальний двуручний меч-фламберг. Ця старовинна зброя європейських воїнів-найманців виконана з історичною точність, його довжина – 1,7 м, а вага – 3,5 кг.

Є у фестиваля добра традиція, після закінчення конкурсних заходів дарувати дніпрянам ковані скульптури на згадку. В перший рік найкращі ковалі з усієї України спільно створили велике коване серце з гербом міста та 242 листочками, яке стало новим символом міста. За словами автора ідеї фестивалю коваля Григорія Талісмана, ця триметрова скульптура символізує єдність правого та лівого берегів Дніпра, а листочки скульптури присвячені людям і подіям, пов’язаним із містом Дніпром. Наступного року містянам презентували нову металеву інсталяцію. Ковалі України викували скульптуру дівчини, яка прагне знань, йде вгору і складає з літер слово «Дніпро». Висота скульптури «Абетка» становить понад два метри та виконана в різних техніках ковальства – літери кожен коваль виготовляв у своєму стилі та техніці.

Тематично прикрасив свято Козацький Похідний Музей творчого об’єднання «Золота паланка», який привіз на Фестивальний причал потужну історичну локацію. Козаки показали гостям фестивалю прийоми володіння козацькою зброєю та театралізовані мініатюри. Зацікавив відвідувачів енергійний показ бойового мистецтва рукопашу «Спас» від дитячо-юнацького центру «Штурм». Протягом усіх днів фестивалю тривало «Шоу вареників», на якому можна було скуштувати смачну їжу та напої. Для гостей наготували вареників із вишнею, картоплею, капустою, грибами, сиром, ананасами, маком тощо. Для українців вареник давно став символом добробуту та гостинності. Але чи корисні вареники для нашого організму та з якими незвичайними начинками готували цю страву наші предки? На всі питання відповідали досвідчені кулінари та експерти шоу. Також на святі працювала фотозона «Залиш свій слід в історії». Особливість її в тому, що тут гості фестивалю могли залишити відбиток металевого клейма на спеціальній дошці. На музичній сцені «Koval Rock Stage» лунали виступи українських гуртів. Родзинкою свята стало виконання Гімну України на ковадлах із професійним супроводом і феєричний «Танець металу».

На Всеукраїнському фестивалі ковальського мистецтва «KovalFest» завжди панує дружна та піднесена атмосфера, на гостей чекає унікальний таємничий безмежний світ фантазії та мистецтва. І кожна кузня уособлює непередбачуваний танок вогню та металу, у якому обов’язково народжується щастя. А ковалі точно вміють його кувати!

Вірш про коваля

У долині село лежить,
понад селом туман дрижить,
а на горбі край села
стоїть кузня немала.

А в тій кузні коваль клепле,
а в коваля серце тепле,
а він клепле та й співа,
всіх до кузні іззива.

«Ходіть, люди, з хат, із поля!
Тут кується краща доля.
Ходіть люди, порану,
вибивайтесь з туману!»

Та тумани хитаються,
понад селом згущаються,
розляглися по полях,
щоб затьмити людям шлях.

Щоб закрити їм стежини
ті, що вгору йдуть з долини,
в тую кузню, де кують
ясну зброю замість пут.

Іван Франко