Крівченко Юрій Сергійович
Юрій Крівченко – людина, закохана у свою справу

Одним із флагманів науки й економіки міста Дніпра є «Укрдіпромез». Це найбільший в Україні комплексний технологічний інститут з проєктування нових, реконструкції та модернізації існуючих металургійних підприємств. «Укрдіпромез» – переможець обласного конкурсу «Кращий роботодавець року», «Кращі підприємства України», удостоєний десяти Державних премій СРСР та України. 

Нерозривно з діяльністю інституту переплелася доля чудової людини. Талановиту команду проєктного інституту протягом багатьох років успішно очолював Юрій Сергійович Крівченко. На прикладі такої особистості можна робити значні зрушення в економіці України. Та й чи могла б узагалі відбутися наша нинішня самостійна держава без таких людей? Навряд чи. Адже він так само знайшов в собі мужність, щоб скинути «пути» переконань колишнього режиму, почати радикальне перетворення суспільства. Таке могло бути тільки під силу Особистості з великої літери. Такою особистістю був і залишається Юрій Крівченко. Він зумів зберегти та примножити придбані ще в юності якості і в умовах небувалого розвалу економіки підняти з колін вітчизняного проєктування металургії – Укрдіпромез та привести його колектив до успіху! Стратегічне бачення майбутнього дозволило йому у кризовий для держави період зберегти інститут у цілому і поповнити ряди проєктувальників молодими фахівцями, яких за останні роки прийнято понад 100 осіб, в основному за рахунок випускників дніпропетровських вишів. Під його керівництвом і за особистої участі виконано проєкти для металургійних підприємств України, сусідніх країн і далекого зарубіжжя, кожний з яких знаменує собою новий етап у розвитку металургійної науки і техніки.

Юрій Сергійович Крівченко – людина старшого покоління, чиє дитинство було обпалене війною, зберіг такі якості як чесність, вірність товариству та обов'язку. Якості, які повинні бути основоположними для керівників будь-якого рангу. У який би історичний відрізок часу не народилася людина, в якій би соціально-політичній обстановці вона не зростала, основи характеру, поглядів і переконань її закладаються з дитинства. Юрій народився у великій дружній сім'ї. Династія Крівченків починається з бабуні Юрія Сергійовича, Марії Василівни. Вона уродженка села Петриківка, все життя  прожила в рідному селі.  У 1918 році загинув її чоловік. На руках у вдови залишилось 12 дітей. Не всі вони вижили. Одну з доньок за участь у партизанському русі в Дніпропетровську повісили фашисти. Зваливши на свої тендітні жіночі плечі весь тягар величезної родини, Марія Василівна зуміла прищепити дітям усі найкращі якості доброчесності та порядності. У цій сім'ї люди різних професій: бухгалтери, інженери, медичні працівники.

Батько Юрія, Сергій Тимофійович, кадровий офіцер, сім'я постійно переїжджала, тому Навчався Юрій у восьми містах. У когось іншого в голові залишилися б уривчасті знання, але Юрій уже в молоді роки вирізнявся граничним раціоналізмом. 

Юрій Сергійович народився 25 серпня 1935 року у Дніпродзержинську (нині Кам’янське). За великі успіхи, виявлені при закінченні середньої школи №161 у Москві, та відмінну поведінку Юрія Крівченка нагородили срібною медаллю. Він без проблем вступив до Московського інституту сталі та сплавів. Там зарекомендував себе студентом із творчим мисленням. Він не лише успішно навчався, а й брав активну участь у студентському житті, спортивних змаганнях. Доказом є численні почесні грамоти. Під час навчання Юрій проходив виробничу практику в мартенівському цеху №3 в посаді розливника. Дбайлива, дисциплінована та товариська поведінка на робочому місці дозволила йому завоювати заслужений авторитет серед колективу розливників, що сприяло успішному освоєнню виробничих навичок у роботі.

У 1958 році закінчив Московський інститут сталі за фахом «Металургія чорних металів». Трудову діяльність почав у цьому ж році в Центральному науково-дослідному інституті чорної металургії ім. Бардіна молодшим науковим співробітником. У лабораторії конверторного виробництва всі співробітники – молоді випускники інститутів, у тому числі Юрій Кривченко, були учнями доктора технічних наук С.Г. Афанасьєва. Тепер цим новим напрямком у металургії Юрію Крівченкові довелося займатися впритул. З'ясувалося, що інститутських знань недостатньо. Почалася копітка і наполеглива праця, що вимагала від дослідника повної віддачі сил і часу. По кілька місяців поспіль могли перебувати у відрядженні на заводі «Криворіжсталь» наукові співробітники ЦНДІ чорної металургії, впроваджуючи нові розробки інституту. Але не тієї натури був Крівченко, щоб працювати лише в стінах лабораторій. 

Прагнення бути в гущі подій, бути затребуваним як фахівець привело його на «Криворіжсталь». У 1961–1968 рр. працював на заводі «Криворіжсталь», у т. ч. заступником директора заводу. У трудовому колективі Юрій Крівченко користувався заслуженим авторитетом. У центральній заводській лабораторії заводу «Криворіжсталь» працювала переважно молодь. Крівченко організував виступ команди з молоді  у спартакіаді заводу майже у всіх видах спорту. А коли виник клуб веселих і допитливих, команда мала чи не найбільший успіх, посівши другі місця. Капітаном команди був Крівченко. Займалися вони не тільки спортом і КВК, «Мозковим центром» називали заводчани дослідницький конверторний центр, який очолював Крівченко. Принцип його роботи можна характеризувати одним його висловом: «Менше пустодзвону, а більше конкретних рішень і справ». 

Ще співробітником ЦНДІЧормета, він захопився освоєнням прогресивного способу виплавки сталі. Багато проблем вирішено за кілька років, про кожну з них можна розповісти чимало цікавого. І, якщо один із найпотужніших у світі конверторний цех сьогодні досяг великих успіхів, у цьому заслуга і Юрія Крівченка та інших співробітників конверторної групи. Неодноразово з'являлися у технічних журналах статті, написані самим Крівченком чи у співавторстві з іншими дослідниками. А. Бродський, який працював з Юрієм Сергійовичем в центральній заводській лабораторії «Криворіжсталі» згадує про нього: «Юрій Крівченко – висока худорлява людина з обличчям смаглявим і тонким. На вигляд йому не менше і не більше своїх тридцяти. На руці обручка – одружений, з кишені виглядає пачка «Шипки» – палить, подивишся на його високу, струнку постать, не помилишся – баскетболіст. В ньому є своя неповторна «родзинка». Юрій Сергійович всебічно розвинений, життєлюб. Він і спортсмен, і капітан команди у клубі веселих і допитливих. З ним цікаво говорити про літературу і мистецтво». 

Уже на зорі своєї трудової діяльності Юрій Крівченко виявляє неабиякі здібності до аналітичного мислення та творчого підходу до роботи. Перша його участь у раціоналізаторській розробці під назвою «Нова конструкція піддону для виливки листових зливків» належить до 1962 року. У цей же час у співавторстві з І.Д. Чиграєм Юрій Крівченко працює над книгою «Підручний конверторника». Вона побачила світ у 1964 році.

Потім Юрія Крівченка чекав черговий життєвий щабель, після кількох років партійної роботи він знову повернувся до виробничої діяльності як заступник директора «Криворіжсталі». Предметом його особливої турботи було будівництво найбільшої у світі, принципово нової за багатьма технічними параметрами, доменної печі № 9.

У листопаді 1978 року Юрія Крівченка було призначено головним інженером Українського державного інституту з проєктування металургійних заводів – «Укрдіпромез». Перехід на нову посаду вимагав концентрації солідних зусиль в освоєнні специфіки роботи великої проєктної організації. І тут далася взнаки школа Кривого Рогу, школа «Криворіжсталі», де завжди «кувались» кращі кадри господарських керівників, організаторів виробництва та фахівців. Надзвичайно складне заняття – проєктування новостворюваних і реконструкція діючих металургійних гігантів. Тут все має бути враховано: від перенесення задуму до креслення, до задоволення інтересів замовника, будівельників та держави загалом. І тут головну скрипку покликаний грати головний інженер інституту та його безпосередні підлеглі – головні інженери проєктів. 

Обіймаючи посаду головного інженера, Юрій Крівченко порушує питання впровадження у виробництво досягнень науки та новітніх технологій. Під його керівництвом та за безпосередньої участі було здійснено проєктування та будівництво таких комплексів як киснеконверторний цех із донним продуванням на Дніпровському меткомбінаті, унікальний товстолистовий стан «300» на Жданівському меткомбінаті (м. Маріуполь), перший передільний металургійний завод у Молдові та багато інших об'єктів.

Після десятирічної роботи головним інженером інституту Юрій Сергійович у 1988 році став його директором. У цей час вибухнула найжорстокіша економічна криза. Цілком зрозуміло, що його руйнівну силу відчув і «Укрдіпромез». Важко було всім, а особливо новому директорові. Він чудово розумів, що люди, висловивши йому довіру, очікують, що він знайде вихід зі становища. «Укрдіпромез» з честю витримав випробування кризою, вийшов із неї у значно кращому стані, ніж інші проєктні організації. У цьому велику роль відіграли особисті риси керівника: вміння взаємодіяти з підприємствами, науковими інститутами, наполегливість, твердість, дипломатичність, чуйне ставлення до людей. 

У 2003 році Президент України промовив: «Металургія – одна з небагатьох галузей, що несе золоті яйця для України». Продовжувалась робота з переконання замовників у необхідності реконструювати чи модернізувати на сучасний лад діючі підприємства. В «Укрдіпромезі» ніколи не затихала творча думка. І прикладом у цьому завжди був його директор. За його безпосередньої участі у 1980–1990-х роках почалося щирокомасштабне технічне переозброєння галузі. На металургійному комбінаті у м. Кам’янське, наприклад, було реалізовано 24 винаходи, серед авторів яких значився і Юрій Крівченко.

Разом із колегами Юрій Сергійович написав чотири книги, з під його пера вийшло понад 70 публікацій у пресі. Своїми ідеями, новинами діпромезовці ділилися в монографіях, підручниках і довідкових посібниках. Такі вони: працьовиті, талановиті, всі – професіонали своєї справи, чуйні душею люди. І, без перебільшення та високих слів, скажімо, що їх гідним втіленням, а також уособленням став директор інституту Юрій Сергійович Крівченко!

В «Укрдіпромезі» склався колектив фахівців вищої проби, йому було вручено Міжнародний сертифікат, що засвідчує якість розробок проєктної документації на будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення металургійних підприємств та інжинірингові послуги. Перевірку наукових розробок «Укрдіпромезу» на відповідність світовим стандартам проводила відома німецька фірма TUVCERT, вона й видала сертифікат. Володіючи таким документом, «Укрдіпромез» може знаходити замовників не тільки в Україні та Європі, але й у всьому світі.

Не все було безхмарно у житті Юрія Сергійовича. У рік 70-річчя покинула цей світ його дружина, хранителька домівки, родини Галина Олександрівна, з якою він познайомився та побрався ще в студентські роки. Все, чого досяг у житті Юрій Сергійович, було досягнуто багато в чому завдяки дружині, яка взяла на себе весь клопіт по дому, вихованню дітей, а потім і онуків. 

У 2002 році Президент України підписав Указ про присудження Державних премій України, в якому серед лауреатів у галузі науки та техніки був і Юрій Сергійович Крівченко. З цією нагородою першим привітав його Голова Комітету з Держпремій України у галузі науки та техніки академік Б.Є. Патон.

За останній період своєї діяльності за проєктами інституту побудовано та модернізовано десятки найбільших металургійних підприємств в Україні, Білорусі, Молдові, Грузії, Казахстані, Кореї, В'єтнамі, Єгипті, Польщі, Югославії, Угорщині, Алжирі, Нігерії, Індії, Пакистані. За проєктами Укрдіпромезу в Індії побудовано дві сучасні агломераційні фабрики на металургійних заводах у Дургапурі та Роуркеле, а також цех підготовки сировини для аглофабрики металургійного комбінату в Бхілаї. Всі виробничі процеси на аглофабриках повністю механізовані та автоматизовані. 

Нині за проєктами інституту проведено модернізацію та технічне переозброєння доменних печей, в т.ч.: доменних печей №2 і №3 ВАТ «Запоріжсталь»; доменних печей №7 та №9 КДГМК «Криворіжсталь»; доменної печі №2 ВАТ «Донецький металургійний завод»; доменної печі №6 ВАТ «Азовсталь» та інших. У проєктах технічного переоснащення доменного виробництва, як правило, передбачаються сучасні технології та технічні рішення, що відповідають вимогам енергозбереження, покращення екологічної обстановки та умов праці. Багато технічних рішень захищено патентами.

За особисті досягнення Юрію Сергійовичу присвоєні звання Заслужений працівник промисловості України, Академік Академії інженерних наук України. Він – лауреат премій України, лауреат премії Ради Міністрів СРСР у галузі будівництва, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Кавалер кількох орденів. У 1998 році його було нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня. У 2005 році удостоєний почесного звання «Ділова людина України» У 1994 році Юрію Крівченку було присвоєно звання «Заслужений працівник промисловості України».

Юрій Крівченко не тільки символ надійності та міцності нашої держави, він ще й турботливий вихователь двох синів і п’ятьох онуків. Це його багатство, яким він незмінно пишається! Ось такий він – незвична особистість закохана у свою справу!

Титульне фото:  Юрій Крівченко // З відкритих джерел Інтернету