«Літературна вітальня» – щастя людського спілкування

«Літературна вітальня» – щастя людського спілкування

Україна, Дніпропетровська область, Дніпро

Понад сорок років у місті Дніпрі діє клуб книголюбів «Літературна вітальня». З 1980 року він проводить засідання в ДОУНБ.

               

У книги люди, наче бджоли в соти,
Знесли духовний, чародійний мед. 
Сліпцеві очі ним потри, і вмиг 
Побачить сонце й голубі висоти, 

Відчує мислі найстрімкіших літ. 
Збагне людські страждання і турботи,
Поможе іншим темряву збороти,
Рвучи з очей пов’язки чорних лент! 
Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина, 
Коли читає «Кобзаря» юнак, 
Коли Франка «огромнії сонети»
Підносять дух, коли говорять Гете,
Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак.


Дмитро Павличко 

Народження

У сімдесяті роки ХХ століття Радянський Союз, за даними ЮНЕСКО, був найбільш читаючою країною світу. При бібліотеках, школах, ВНЗ організовували гуртки і клуби любителів книги. На початку 80-х років було створено Всесоюзне добровільне товариство любителів книги, символом якого стала розгорнута книжка і палаючий смолоскип, який освітлює знаннями людству дорогу в майбутнє. Метою товариства було повсюдне згуртування читацького активу для інтенсивної пропаганди книги за допомогою проведення масових заходів, залучення молоді до бібліотек, прищеплення любові до читання, до книги.

Такий клуб книголюбів був створений і в місті Дніпрі (Дніпропетровську). Днем його народження стало 25 листопада 1975 року, тоді і відбулося урочисте відкриття «Літературної вітальні».

Підготовкою створення клубу займалися голова правління товариства книголюбів доктор філологічних наук, професор Дніпропетровського державного університету (нині – ДНУ імені О. Гончара) Ф.М. Білецький і відповідальний секретар О.І. Макарова. До ради клубу увійшли: В.П. Серго – голова; Н.П. Дубенко, М.С. Сочева, В.В. Глоба, Б.С. Брам, Е.С. Кам'янецька. За рік раду клубу поповнили: письменник М.С. Селезньов, викладачі ВНЗ В.І. Будник, М.Н. Строкович, Л.П. Куліш, інженер М.С. Рудман, геолог Г.В. Дудко, працівники лабораторії НДІ Л.А Соколова та Г.І. Сидоренко-Пругло.

Протягом понад сорока років у роботу клубу «Літературна вітальня» влилося багато ентузіастів-любителів літератури та мистецтва. Вони були організаторами багатьох цікавих засідань. 

Книжковий притулок сердечного тепла

Основною формою роботи клубу були і є щомісячні засідання, на яких проводилися тематичні та ювілейні вечори, конференції, прем'єри книг, зустрічі з прозаїками та поетами. Місцем проведення засідань були: з дня заснування по травень 1976 року – Будинок культури працівників торгівлі, з жовтня 1976 по жовтень 1980 р. – Будинок книги, в 1980–1990 рр. – читальний зал обласної наукової бібліотеки, з 1991 по 1993 рр. клуб тимчасово працював у Будинку книги.

З 1993 року міський клуб книголюбів знову проводить свої засідання в ДОУНБ, у відділі документів із питань мистецтва. Безумовно, його діяльність не була б такою ефективною, якби не знайшла в особі співробітників бібліотеки людей, які палко люблять літературу і мистецтво, і які присвятили своє життя служінню культурі України.

Валентина Павлівна ФилипповичБільше 40 років ми вірні Книзі

За сорок років роботи клубу «Літературна вітальня» проведено понад 300 засідань. Особливе місце в діяльності літературного клубу посідає популяризація творчості Тараса Григоровича Шевченка. У засіданнях, присвячених Великому Кобзареві, брали участь видатні культурні діячі нашого міста: художник-графік В.І. Хворост з презентацією книги «Шевченкіана в екслібрисі»; режисери українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка В.І. Ковтуненко та Л.С. Кушкова з доповіддю «Шевченко в театрі»; мистецтвознавець Е.П. Годенко-Наконечна, яка висвітлила тему «Т.Г. Шевченко – художник»; професор ДНУ Н.І. Заверталюк з доповіддями «Драматургія Тараса Шевченка», «Музичний вінок Кобзареві». Київський художник-графік А.С. Мистецький – гість одного із засідань «Літературної вітальні» подарував декілька екслібрисів із зображеннями поета. Тісне співробітництво «Літературної вітальні» з дослідником-шевченкознавцем Леонідом Большаковим, який одержав Державну премію ім. Т.Г. Шевченка за трилогію «Быль о Тарасе», листування з ним, дали можливість не тільки презентувати книги цього дослідника на засіданнях, але й відкрити досі невідомі сторінки життя українського поета.

З 1976 року клуб проводить Пушкінські свята поезії, що стали традиційними. У них брали участь відомі пушкіністи: старший науковий співробітник Пушкінського музею Е. Шаліна (м. Санкт-Петербург); Ю. Нємченко, автор книги «Пушкін в Катеринославі», В. Рогов, автор книги «Далече от брегов Невы», В. Ботвінкіна «Одно из его отношений». В. Серго (перший голова) вела листування з легендарним хранителем Пушкіногор’я С. Гейченком.

У роботу літературного клубу свій творчий внесок зробили видатні вчені Дніпра: В.І. Губинський, С.М. Волотковський, колекціонер прижиттєвих видань Пушкіна Є.М. Шафіт. 

Гостями «Літературної вітальні» свого часу були: заслужені артисти УРСР В. Баєнко, В. Ковтуненко, Л. Кушкова, артисти В. Соболєв, Л. Титова, А. Мішин. Великим другом і постійним учасником клубу книголюбів став дніпровський краєзнавець, дослідник, письменник, Заслужений працівник культури України Микола Чабан.

Встановився тісний зв’язок книголюбів із колективом державної консерваторії ім. М.І. Глінки. Саме це допомогло відкрити нову сторінку в житті «Літературної вітальні». Викладач кафедри «Виконавче мистецтво», кандидат мистецтвознавства Т.А. Медведнікова стала ініціатором видання книжкової серії «Видатні музиканти Дніпропетровщини». Вона – автор книг-персоналій «Михайло Оберман», «Світлана Грибановська», «Лидия Евсевская», «Марьям Гордон», «Марія Гейман». Ці книжки знайшли своє місце на полицях бібліотек, викликали величезний інтерес музичної громадськості не тільки в Україні, а й за її межами. Тому на засіданнях клубу книголюбів, де відбувалися прем'єри, були присутні численні музиканти, викладачі дитячих музичних шкіл і представники музичної громадськості.

Прем’єра поетичної збірки Володимира Скуратівського «Между междометьями» стала подією в культурному житті міста. На заході виступили донька та дружина композитора, друзі, викладачі Дніпровської консерваторії. 

Подією в культурному житті не тільки Дніпра, а й області, став вихід у світ книги-енциклопедії «Дніпропетровська консерваторія ім. М.І. Глінки. 1898–2008» (Дніпропетровськ, 2008), книг «Лідія Воріна», «Анатолій Абдулрагімов», «Матвій Ліберман». Презентації цих видань супроводжувалися яскравими виступами викладачів і студентів консерваторії.

Справжнім патріотом літературного клубу став уродженець Павлограду Олександр Лабза, який зі своєю сім'єю проживає в Мексиці. Уже майже два десятиліття він добровільно виконує найважливішу культурну місію, включившись у фестиваль «Музика без кордонів. Діалог культур: Мексика – Україна». О. Лабза познайомив дніпровських книголюбів з ім'ям Фріди Кало – мексиканської художниці, якій було присвячено одне з засідань «Літературної вітальні».

 Українські пісні у виконанні Амінти Ласаро ЛопесГостей з далекої Мексики зустрічає «Літературна вітальня»

Цікавим було засідання Клубу книголюбів, присвячене ювілею видатного українського історика, археолога, поета Б.М. Мозолевського «Дон Кіхот українського степу». Перед присутніми виступила І. Голуб, яка розповіла про яскраві сторінки діяльності історика, роботу над виданням спогадів про цю непересічну людину тих, хто її знав, «Життя у сяйві пекторалі».

Сьогодні «Літературна вітальня» на чолі з невтомним головою Лілією Павлівною Куліш стала справжньою дослідною лабораторією, яка відкриває нові імена та забуті твори, має між-народні зв'язки з людьми науки, культури, мистецтва. Другом «Літературної вітальні» став видатний кінорежисер Ельдар Рязанов, якому було присвячено багато засідань. Кафедра україністики та мистецтвознавства ДНУ спільно з клубом книголюбів підготувала засідання «Пісенними стежками Андрія Малишка». Одне із засідань було присвячене 100-літтю з дня народження письменника, нашого земляка Олеся Терентійовича Гончара.

У 2013 році «Літературна вітальня» відзначила своєрідний ювілей – 20-річчя з того дня, коли її домом став відділ документів із питань мистецтва ДОУНБ. Тут відбуваються засідання, презентації, зустрічі з цікавими людьми, організовуються виставки книг і документів.

За часи діяльності клубу була розкрита творчість художників Наді Рушевої («Вона малювала серцем»), Марії Башкирцевої  («Парижанка з-під Диканьки»), дніпровського графіка В.І. Хвороста.

Велику аудиторію збирали засідання, присвячені сучасній літературі Польщі за участі центру польської культури імені Кароля Войтили, Року української книги, Міжнародному дню пое-зії, слов’янської писемності та культури «Двір Кирилиці» разом із Болгарським культурним центром «Родна къща».

На засіданнях клубу «Літературна вітальня», присвяченому Року Японії в Україні «Країна вранішньої зорі», присутні познайомилися з офіційними символами Японії та легендами, пов’язаними з ними. Викладач-методист Дніпровського індустріального коледжу Олена Іщенко представила мультимедійну презентацію про японську літературу та мистецтво. Музичну сторінку подарувала молода талановита співачка Людмила Іщенко, володар Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Музичне сузір’я», яка виконала пісню японською мовою.

рік Японіі в Україні

За роки своєї діяльності «Літературна вітальня» неодноразово була відзначена різними нагородами та грамотами. 

24 березня 2016 року відбулося святкове засідання «Літературної вітальні» з нагоди 40-річчя від дня заснування. Клуб отримав Подяку від міського голови, ювілярів привітали його друзі, поети, письменники краю. Музичні та поетичні подарунки для присутніх представили студенти консерваторії, Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, юридичного ліцею.

Понад 400 засідань відбулося у «Літературній вітальні». Вони присвячувалися видатним письменникам і поетам і проводилися разом з музеєм «Літературне Придніпров’я», ДНУ, будинком-музеєм Д. Яворницького, литовським товариством «Гінтарас».

Клуб любителів книги живе, набуває все більшого авторитету, поглиблює свою роботу. Приходять нові люди, які люблять книгу. Він став одним із наукових, культурно-просвітницьких центрів Дніпра.

 

 

 
Тетяна Зайцева
Бібліографія:

Kulich Liliya. Une lettre d’Ukraine // Le Plaid.– 2003.– № 10.– P. 24.
Абрамова Т. Узяла бандуру та й навчила грати: [Презентація книги Т. Чернети «Лідія Ворі-на»] // Наше місто.– 2009.– 30 жовт.
Абрамова Т. Шел я к високому небу не зря… // Наше місто.– 2002.– 2 лип.
Александров А. Да не иссякнут стихи // Наше місто.– 2007.– 26 жовт.
Каширина Н. Празднуют книголюбы // Наше місто.– 2000.– 24 листоп.– С. 3.
Кулиш Л. П. Мексиканский октябрь в Украине // Музичний вісник Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки.– 2012.– 29 жовт.– С. 2.
Куліш Л. «Літературній вітальні» – 25 // Літерат. Придніпров’я.– 2000.– № 3.– груд.
Куліш Л. Господиня «Літературної вітальні» // Наше місто. – 2018. – 7 черв.
Куліш Л. Незабутня зустріч [з В. Драгулєвою] // Роден край.– 2011.– 24 верес.
Овсянникова А. Є поети та письменники – є шанувальники їхньої творчості // Наше місто.– 2005.– 23 груд.– С. 3.
Овсянникова А. Заключний акорд «Французької весни в Україні // Наше місто.– 2006.– 12 трав.
Плужник В. Роман Гарі // Вісті Придніпров’я.– 2006.– 26 січ.
Пономаренко С. В «Литературную гостиную» заглянула. Мексика // Наше місто.– 2006.– 12 груд.– С. 3.
Романчук Л. Музыкальная проза: [Презентация изданий Т. Медведниковой] // Днепр вечер-ний.– 2011.– 4 марта.
Романчук Л. Эльдар Рязанов поздравил днепропетровский клуб с юбилеем // Днепр вечер-ний.– 2010.– 20 нояб.
Семенова Ю. «Мы отцов не забыли традиции…» // Днепр вечерний.– 2008.– 8 февр. – С. 18.
Стафидов В. День славянской письменности в Днепропетровске // Роден край.– 2011.– 21–28 трав.
Терентьева Н. «Я жил стихами даже на войне // Вісті Придніпров’я.– 2007.– № 32.– 19 квіт.–
С. 15.
Терентьева Н. Автор казацкой «саги» // Вісті Придніпров’я.– 2007.– 9 серп.
Терентьева Н. Наш музыкальный край // Вісті Придніпров’я.– 2007.– 8 лютого.
Чабан М. Чарівниця бандури: [Презентація книги Т. Чернети «Лідія Воріна»] // Зоря.– 2009.– 24 жовт.
Чабан М. Чиста серцем кришталевим: [Спільна робота «Літ. вітальні» та школи литовської мови] // Зоря.– 2007.– 4 груд.
Створено: 17.08.2018
Редакція від 07.09.2020