Кокін Михайло Олександрович
Михайло Кокін: закоханий у рідну землю

Понад усе на світі люблю я землю свою, люблю її завжди, у всякому стані: і у весняному цвітінні, і в літній щедрості, і в осінньому згасанні, і в зимовому сні. Вона – мій вчитель, вона шліфує в мене відчуття кольору, сама «диктує» мені настрій в пейзажі, сама народжує образ. І найщасливіші хвилини творчості моєї – побачення з природою.
Михайло Кокін

Свій шлях до професії Михайло розпочав у 12-річному віці, коли  завітав до студії дніпропетровського Палацу піонерів. Керував тоді студією чудовий художник В.В. Дев’ятнін, який помітив і розвинув малювальні здібності підлітка.

У 1937 р. Михайло Кокін вступив до художнього училища. Його учителями за фахом були знані художники М. Панін та М. Погрібняк.

Але війна завадила юнакові закінчити навчання. Він вважав, що зараз його місце на фронті та вступив до Сталінградського танкового училища. Михайло Олександрович пройшов усю війну, мав тяжке поранення. Нагороджений орденами та медалями, в чині капітана він мав чудову нагоду продовжити почесну кар’єру військового. Але жага до творчості перемогла. Кокін повернувся до рідного міста та закінчив художнє училище.

Наступний етап на шляху професійного самовдосконалення – Київський художній інститут. Його вчителями були уславлені українські художники Г.С. Меліхов, В.М. Костецький, О.С. Григор’єв. Захопленість і плідна праця дали прекрасні результати – дипломна картина Михайла Кокіна отримала золоту медаль Першої Всесоюзної виставки дипломних робіт у 1954 році.

Молодому митцю запропонували залишитися в Києві, але він повернувся до Дніпропетровська. Довгі роки Михайло Олександрович працював головним художником Дніпропетровського художньо-виробничого комбінату та займався творчістю практично кожного дня.

Художника захоплювали класичні жанри мистецтва: картина, портрет, пейзаж, натюрморт. Саме в стильовій різноманітності шліфувався талант М.О. Кокіна.

Для пейзажів майстра характерні ліризм і жанровість. Мистецтвознавці та прихильники таланту художника відмічали, що саме у ліричних пейзажах Кокіна, забарвлених свіжим і живим почуттям, міститься найбільше творчих удач та оригінальних знахідок.

З-під його пензля виходять цикли «Україно моя!», «Камчатка», «Чукотка», «Крим», картини «Над Дніпром», «Вечірня пісня», «Будують кораблі», «Місток», «Як упав же він з коня…», «Калина червона», «За вікном черемха» та інші.

Неабияке місце в творчості М.О. Кокіна посідають портрети. Вони дуже різні за характером, композиційним рішенням і живописно-пластичною структурою. Але всі їх об’єднує любов до людини. Всі портрети, створені М.О. Кокіним, відзначаються підвищеною увагою художника до індивідуальних особливостей людини, проникненням в світ її особистих переживань і прагненням передати їх гранично щиро й просто.Портрет улюбленого вчителя Михайла Паніна – яскравий приклад цього складного жанру.

З 1957 року художник бере активну участь в обласних, республіканських і всесоюзних виставках, має декілька персональних виставок не тільки в рідному Дніпропетровську, але й у Києві, Миколаєві, Кривому Розі.

У 1976 році отримує звання Заслуженого художника України, а в 2001 році – Народного художника України.

До останніх своїх днів Михайло Олександрович працював із азартом молодості, невичерпною енергією та натхненням, підтверджуючи своє творче і життєве кредо: життя прекрасне!

Останні 10-15 років життя художник часто відвідував Париж, де знайомився з творчістю славетних імпресіоністів і працював над новими полотнами. Саме пейзажі і натюрморти, що народилися у Франції, дали пыдстави французам назвати Михайла Кокіна «українським імпресіоністом».

Близько 3000 полотен створив майстер протягом життя. Частина з них зберігається в Дніпропетровському художньому музеї та Дніпропетровському історичному музеї ім. Д.І. Яворницького, художніх музеях Чернігова, Донецька, Кам’янець-Подільського, в Каховському краєзнавчому музеї, музеї-заповіднику Т.Г. Шевченка в Каневі та у приватних колекціях багатьох країн світу (Франція, Іспанія, Канада, США та інших).

Картини Михайла Кокіна – це нетлінне свідоцтво подвижництва нашого талановитого земляка, що протягом всього життя змальовував рідну землю, заглиблювався в людські долі, живописав вічні цінності і втрати життя. 

З метою вшанування своєрідного таланту живописця, народного художника України, в м. Дніпропетровську, за адресою вулиця Пушкіна, 61, у так званому «домі художників», де жив та працював Михайло Олександрович Кокін, урочисто відкрили пам’ятну дошку.