Родзін Микола Іванович
Микола Родзін – майстер індустріального пейзажу та віртуоз офорту
Україна, Дніпропетровська область
- 28 березня 1924 – 4 березня 1978 |
- Місце народження: с. Новоселівка Близнецівського району Харківської обл. |
- Художник-графік, Заслужений художник України
Заслужений художник України, найвідоміший графік Дніпропетровщини, один із кращих офортистів українського образотворчого мистецтва.
«Кожне покоління художників має своїх лідерів, мистецтво яких є своєрідним творчим маяком, дякуючи високому професіоналізму, безмежній любові до своєї справи, працьовитості. На них рівняються, у них вчаться, їх наслідують. Саме таким лідером серед графіків Дніпропетровщини …був і лишається заслужений художник України М.І. Родзін»
Л.В. Тверська, мистецтвознавець
Микола Іванович Родзін народився у с. Новоселівка Близнецівського району Харківської області у 1924 році. Захоплення малюванням, яке почалося в дитинстві, визначило його майбутню професію. Хлопець вступив до Дніпропетровського державного художнього училища, але закінчив лише один курс. Друга світова війна внесла свої корективи у життя юнака.
Сімнадцятирічним він добровільно вступає до винищувального батальйону, а потім, закінчивши воєнно-піхотне училище, вирушає на фронт. На цілих чотири роки довелося залишити світ мистецтва.
Переживши тяжке поранення, у 1945 році М. Родзін по інвалідності звільнився в запас і повернувся до навчання у Дніпропетровському художньому училищі. Згодом отримав вищу освіту, закінчивши Харківський художній інститут.
Величезний вплив у становленні творчої особистості Родзіна відіграв народний художник України Василь Федорович Міроненко (1910–1964). Він вплинув на свого учня у виборі теми дипломної роботи.
З цього моменту офортна техніка стає улюбленою для Родзіна. «…Офорт найбільше відповідав здійсненню моїх задумів…», – говорив художник.
«Індустріальні мотиви» (1955) – дванадцять гравюр дипломної серії відображають найбільші металургійні заводи, шахти, рудники Дніпропетровська, Криворіжжя, Маріуполя, Донбасу, Запоріжжя. Це була робота не вчорашнього студента, а зрілого, думаючого художника.
Повернувшись до рідного Дніпропетровська, Микола Родзін починає викладати в художньому училищі, де колись навчався сам.
«Студенти вірили йому беззастережно, відчуваючи художній професіоналізм і відданість мистецтву свого наставника»
В.П. Небоженко, народний художник України, скульптор
Це був час, коли у мистецтві Дніпропетровщини спостерігалося помітне пожвавлення, пов’язане з активним припливом творчих сил – випускників середніх та вищих художніх навчальних закладів. Люди одного покоління, що пройшли війну, навчання в тяжкі післявоєнні часи – художники Г.Г. Чернявський (1924–1981), М.О. Кокін (1921–2009), П.І. Магро (1918–2010), А.І. Потапенко (1925–2011), С.О. Огій (1918–2006), В.І. Матюшенко (1925–1984), В.С. Горбаченко (1924–1987) та інші – склали кістяк дружнього, творчо потенційного колективу.
Микола Родзін як творча особистість не «загубився» на тлі колег. Уже перші кроки художника показали його неабиякий творчий потенціал – «Каховська ГЕС» (1956–1957), «Дніпро¬петровськ – місто чавуну, сталі і прокату» (1957).
Кінець 50-х років – це час інтенсивної творчої, педагогічної та виставкової діяльності М. Родзіна. Він – учасник всіх обласних і республіканських виставок тих років. Його твори експонуються на найбільших всесоюзних художніх оглядах.
У 1958 році Родзин стає членом Спілки художників СРСР. Роботи майстра почали з’являтися в колекціях музеїв, зокрема, Державна Третьяковська галерея придбала два офорти: «Індустріальний Дніпропетровськ» і «Передова домена піч». Загалом більше 60-ти музеїв СНД мають у своїх колекціях твори М.І. Родзіна.
«…роботи майстра відзначені духом пошуку, а це ніколи не залишає байдужим. Родзін – один з небагатьох художників-графіків, що вміють побачити справжню та своєрідну романтику суворого індустріального пейзажу»
Ігор Єфімцев, журналіст
Восени 1967 року в залах Дніпропетровського художнього музею відкрилась персональна виставка Миколи Родзіна, що стала помітною подією в культурному житті міста.
У 1974 році відбулася ще одна персональна виставка, присвячена 50-річному ювілею художника, зрілого майстра, яскравої творчої індивідуальності.
Микола Іванович Родзін прожив цікаве життя, сповнене праці, пошуків та роздумів. В історії українського образотворчого мистецтва він залишився майстром індустріального пейзажу. Серії «Комсомольські будівництва Дніпропетровщини», «Україною», «Сторінки життя», «Мій край», «Багатство землі», «Пори року» та інші – це безцінний творчий спадок, залишений нам майстром.
Пам’ять про М.І. Родзіна відображено в бронзовій меморіальній дошці, що встановлена на «Будинку художників» за адресою пр. Пушкіна,61, де він жив і творив.
Богданова Л.В., Тверська Л.В., Годенко О.П. Художники Днепропетровщини.– Д.: Днепрокнига, 2004.– 384 с.
Спасение Севастопольской панорамы в годы Великой Отечественной войны 1942 г. Цикл. Работы заслуженного художника УССР Н.И. Родзина.– Д., 1975.
Тверская Л.В. Николай Иванович Родзин (1924–1978).– Дніпропетровськ: Пороги, 2012.– 70 с.
* * *
Богданова Л. Жива традиція військової слави // Зоря.–1975.– 9 травня.
Богданова Л. Метал і пензель // Культура і життя.– 1974.– 15 вересня.
Богданова Л. На виставці у Києві // Зоря.– 1976.– 20 лютого.
Богданова Л. Негаснуча палітра // Зоря.– 1978.– 18 березня.
Говдя П. Образ робітника – нашого сучасника // Образотворче мистецтво.– 1973.– № 3.– С. 13.
Дмітрієв М. Бентежні кольори перемоги // Прапор юності.– 1974.–10 жовтня.
Дмітрієв М. Відлуння мужніх літ // Прапор юності.– 1974.– 4 ноября.
Дмітрієв М. Вітаємо з нагородою // Зоря.– 1972.– 29 листопада.
Дмітрієв М. Моїм землякам // Прапор юності.– 1974.– 30 травня.
Дмітрієв М. Традиціям міцнити // Прапор юності.– 1973.– 26 травня.
Дмітрієв Н. Информация об обсуждении выставки // Советская культура.– 1973.– 13 марта.
Дмітрієв Н. Тебе, мой край // Днепр вечерний.– 1974.– 22 мая.
Канонина Г. Художник индустриального края // Днепр вечерний.– 1973.– 16 мая.
Канонина Г. Художник индустриального края // Коммунист.– 1973.– 9 мая.
Костин К. Триумф земляка // Днепровская правда.– 1975.– 11 ноября.
Матвєєв Д. Гвинтівкою і пензлем // Прапор юності.– 1974.– 10 жовтня.
Мельник В. Поезія промислового Придніпров`я // Радянська Буковина.– 1972.– 17 вересня.
Миколаєнко Д. Художники – фондові миру // Зоря.– 1976.– 23 березня.
Морозова В. Обмін виставками // Образотворче мистецтво.– 1973.– № 4.– С. 31.
Санина Н. Певец родного края: (Засл. худож. Украины Н.И. Родзин) // Днепр. вечерний.– 1978.– 17 апр.
Сизон Н. Виставка творів М.І. Родзина // Образотворче мистецтво.– 1978.– № 5.– С. 32.
Сизон Н. Информация о посмертной выставке произведений Н.И. Родзина // Образотворче мистецтво.– 1978.– № 5.– С. 32.
Соловйов В. Світ його натхнення // Зоря.– 1974.– 24 травня.
Соловйов В. Світ його натхнення: (Виставка «Моїм землякам» к 50-летию со дня рождения засл. худож. УССР Н.И. Родзина) // Днепр вечерний.– 1974.– 21 мая.
Соловйов В. Художник індустріальної теми // Образотворче мистецтво.– 1973.– № 1.– С. 20–21.
Соловйов В. Художник індустріальної теми: (Про персон. виставку творів М. Родзина «Мій край», м. Київ) // Образотворче мистецтво.– 1973.– № 1.– С. 20-21.
Степовая Л. В своих работах величав: (С выставки работ худож. Н.И. Родзина в Днепропетровске) // Днепров. правда.– 1978.– 21 марта.
Тверская Л. Славя труд // Днепр вечерний.– 1975.– 29 декабря.
Тверская Л. Талантливо и Благородно: (Выставка работ Н. Родзина) // Днепров. правда.– 1978.– 22 марта.
Форум майстрів пензля і різця // Культура і життя.– 1973.– 18 січня.
Чернявський Г. Художники на будівництві ДП-9 // Образотворче мистецтво.– 1975.– № 2.– С. 19.
Шаламаєв В. Дважды рожденная // Слава Севастополя.– 1975.– 2 ноября.
Шелихова Н. Имена в нашей памяти // Днепр вечерний.– 1975.– 15 ноября.
Шелихова Н. Имена в нашей памяти: (В Севастополе открыта выставка днепропетр. худож. Н.И. Родзина) // Днепр вечерний.– 1975.– 15 нояб.
Шелихова Н. Искусство в массы // Днепр вечерний.– 1976.– 23 февраля.
* * *
Н.И. Родзин (1924-1978): Каталог.– Днепропетровск, 1983.– 39 с.– Библиогр.– С. 38-39.
Родзин Н.И. Спасение Севастопольской панорамы в годы Великой Отечественной войны: Цикл работ. Каталог.– Днепропетровск, 1975.–24 с.
Родзін Микола Іванович: Заслужений художник УРСР: Пам`ятка читачеві // Дніпропетровська обласна наукова бібліотека ім. Жовтневої революції.– Дніпропетровськ, 1977.– 4 с.
Художники Днепропетровщины: Библиографический словарь.– Д., 1991.
Редакція від 09.09.2020
