Пархоменко Юрій Валентинович
Миттєвості життя Юрія Пархоменка

Юрій Валентинович Пархоменко народився 6 червня 1956 року в місті Кривий Ріг. Як більшість юнаків того часу у 18 років пішов служити до війська (1974–1976 рр.). Доля закинула аж до далекої Німеччини, де служив в танкових військах. Роки служби в армії, закоханість в техніку допомогли у виборі професії, з 1976 по 1978 рік Юрій Валентинович працював майстром виробничого навчання в Щорському СПТУ № 1. Залюбки ділився знаннями з сільською молоддю та набирався досвіду від старших колег. З 1978 по 2003 рік, працював майстром виробничого навчання та вчителем праці в Гуляйпільській середній школі. В 1985 році закінчив Нікопольський сільськогосподарський технікум за спеціальністю технік-механік. 

У 1988 році Юрій Пархоменко був серед тих, хто опинився на місцях, позначених радіоактивними викидами, смертю і болем, брав участь у роботах на четвертому енергоблоці ЧАЕС. Пізніше, в 2009 році, створив Криничанську районну організацію «Союз Чорнобиль України», головою якої був протягом одинадцяти років. За ініціативи Юрія Валентиновича в смт Кринички біля пожежної частини було встановлено Пам’ятний знак та Пам’ятну дошку з прізвищами всіх учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, жителів Криничанського району. 

Нагороджений державною нагородою, медаллю «Захисник Вітчизни»; відзнакою голови облдержадміністрації Дніпропетровської області «За розвиток регіону» та грамотою Дніпропетровської державної адміністрації; орденами та медалями «Союзу Чорнобиль України». Він – член Дніпропетровської обласної ради «Союзу Чорнобиль України», нагороджений грамотами та подяками Криничанської державної адміністрації. П’ять скликань був депутатом і членом виконкому Гуляйпільської сільської ради. Військове звання – підполковник. Нині – пенсіонер-чорнобилець. 

Перші проби пера Ю. Пархоменка були ще в 1977 році, тоді він виступав у ролі позаштатного сільського кореспондента Криничанської районної газети «Нові Рубежі». За покликом серця розповідав на шпальтах газети про людей, які жили і працювали поруч, про досягнення і недоліки, про швидкоплинний час і своє місце в ньому. Завжди мав власну думку на будь які події і не соромився її озвучувати

Коли створив Чорнобильську організацію, виникла ідея написати книгу спогадів членів організації про їхню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Юрій Пархоменко ввійшов до складу авторського колективу. Від ідеї до книги відстань в чотири роки, вона була видана в 2013 році й мала назву «Із чистих криниць пам’яті серця». 

Після першої проби пера автор вирішив видати збірку своїх колишніх статей, які писав для періодичних видань, і в 2014 році вийшла книга «50 миєвостей життя», а відразу по тому перша художня книга «Все від людей». Ось як розповідає Ю. Пархоменко про свій перший досвід на ниві письменництва: «Працюючи під керівництвом редакторів, які мене правили, вирізали матеріали і корегували мій стиль написання, я вирішив відмовився від їхніх послуг. Для себе я вирішив основне питання моєї творчості: я самодіяльний письменник без літературної освіти, але я маю свій стиль і хочу щоб мої книги були моїми книгами, а не кимось кореговані та переписані. Тим паче, що це не комерційний проєкт. Своїх книг я не продаю, а дарую своїм читачам, бібліотекам, організаціям та школам району. В своїх книгах я визначив головне направлення своєї творчості, буду писати про людей, змальовуватиму їх такими, які вони є насправді без прикрас, освіти, посади чи звання». 

У 2015 році  побачили світ дві книги автора, про чорнобильців нашої організації «Доля обрала нас» і «У кожного правда своя», присвячена подіям часів Майдану.

Уже в наступному, 2016 році, Юрій Валентинович приступив до роботи над серією давно задуманих художньо-публіцистичних книг: в 2016 році видав книгу «Вони просто люди»; в 2017 – «Виміри життя»: в 2018 – «Незакінчена новела»; в 2019 – «Теми для роздумів»; в 2020 видав книгу «Долі людські». В 2020 році було видано ще одну книгу автора «Все залишається людям», де зібрані доповнені та частково переписані найкращі новели з попередніх видань. 

Юрій Пархоменко є частим гостем Криничанської центральної публічної бібліотеки, неодноразово проводив презентації своїх книг у стінах книгозбірні, є активним учасником бібліотечних заходів, на яких цікаво розповідав про себе, ліквідацію аварії на ЧАЕС, написання новел. У 1918 році про Юрія Валентиновича дізналася молода бібліотечна спільнота Дніпропетровщини на обласній ІІ літній школі молодого бібліотечного лідера «Молодий бібліотечний лідер Дніпропетрорвщини-2018», на якій він презентував свій творчий доробок.

Епіграфом до однієї з книг стали слова Конфуція «Три речі ніколи не повертаються назад – час, слово, можливість. Тому не втрачай часу, вибирай слова, не втрачай можливості». Ця цитата є своєрідним девізом Юрія Валентиновича Пархоменка, який залишається вірним собі й продовжує писати.