Бал як дзеркало часу. Ч. 2. Народні бали та маскаради Катеринославщини

Як виступає благородно
Туркеня та, висока і ставна!
Як груди дихають їй пристрасно й природно!
А знаєте ви, хто вона?
Можливо, горда це графиня чи княжна,
Діана в світі цім... Венера в маскараді…

Михайло Лермонтов «Маскарад»

Наприкінці XIX – на початку XX століття для більшості населення Катеринослава масовими стають маскаради, концерти-бали, танцювальні народні вечори. Вони стали елементом розважальної культури міста, заходами благодійності, консолідували різні прошарки населення – купецтво, різночинців, простолюд.

У маскараді свобода панує більше, ніж будь-де. Тут передбачається рівність, тому чоловік і жінка говорять один одному «ти».

Бали-маскаради, благодійні бали

На відміну від дворянських балів, бали-маскаради виникають пізніше і охоплюють всі прошарки населення, тут згладжується різниця в чинах і званнях. Бали організовують з благодійною метою: на користь навчальних закладів, організацій, міського пожежного товариства, на збирання коштів для побудови Літнього саду. Парадно-церемоніальна роль балу втрачається, входять у моду нові танці, наприклад танго. Характерна риса балу-маскараду – використання масок і спеціальних костюмів.

Костюмовані бали відбувалися в Європейському готелі, в Англійському клубі. Андрій Михайлович Достоєвський, який працював катеринославським архітектором, згадував:

«Вечерами я начал ходить в клуб, где мало-помалу познакомился со всем городом. Естественно, меня выбрали при первом же предложении в члены клуба, и я вечерами стал очень часто посещать его. Этот клуб был тогда единственным в Екатеринославе, он был внесословным: тут были членами и дворяне, и чиновники, и купцы, а поэтому членов было, кажется, более 300 человек, и клуб благоденствовал. Много я потом видел клубов в разных городах, но такого благоустроенного, как екатеринославский периода 1860–1865 годов, я не встречал».

Приміщення Клубу орендували для балів, маскарадів, концертів, танцювальних вечорів, лекцій. Об’ява в газеті:

«21 октября в залах Екатеринославского Английского Клуба для открытия зимнего сезона состоится бал и ужин из 3-х блюд по 1 руб. с персоны».

«Южная заря», 1910, сентябрь

13 грудня 1913 року, з нагоди 75-річчя Англійського клубу відкривається театрально-концертна зала вже в новому приміщенні на вулиці Клубній (до цього часу клуб винаймав приміщення літнього театру в Міському саду). Тепер тут є сад, відкрита естрада, ресторан, оранжерея і літній театр із синематографом.

«15 декабря, в зале клуба предположен в пользу благотворительного общества костюмированный танцевальный вечер, на который дамы будут приглашены в ситцевых нарядах или в национальных костюмах; желающие, впрочем, могут явиться и в обыкновенных вечерних туалетах. Это чуть ли не первая попытка ввести у нас костюмированные вечера».

«Степь», 1885, 1 декабря

Якщо дворянські бали були «ярмарками марнославства», «грою в розкіш», «балом честі», то бали-маскаради часто влаштовували з благодійними намірами, оприлюднювали в газетах фінансову звітність:

«Нам доставлен следующий отчёт о сборе с танцевального вечера, данного распорядительным комитетом общества попечительства о женском образовании в г. Екатеринославе, 3-го января, в местном клубе, в пользу бесплатной женской школы. Приход (с пожертвованиями): от продажи входных билетов – 353 руб. 75 коп.; от буфетов: чайного – 39 руб. 75 коп.; фруктового – 9 руб. 60 коп.; вин и закусок – 155 руб. 35 коп.; всего – 588 руб. 45 коп. Расход: прислуге – 23 руб. 80 коп.; мороженое, аршад и лимонад – 10 руб.; расход для дамской уборной – 1 руб.; за вино в магазин Лемера и К° – 58 руб. 5 коп.; за пуд свечей – 10 руб. 40 коп.; музыкантам – 28 руб. 80 коп.; афишёру – 4 руб.; всего – 136 руб. 5 коп. Чистой прибыли 422 руб. 45 коп. Чай, закуски, фрукты и один пуд свечей пожертвованы разными лицами, за что члены комитета приносят им глубокую благодарность. Подлинный отчёт подписали: Председательница В. Верховцева, члены комитета А. Чернова, О. Гинце, Е. Овчинникова, Е. Дещинская и А. Спокойская-Францевич».

«Степь», 1886, № 6, 9 февраля

За квитки на костюмовані бали сплачували і жінки. Газети повідомляли про присудження призів за кращі костюми, відзначаючи витонченість і багатство вбрання, інколи з національним колоритом. Досліджуючи бально-маскарадну культуру Катеринослава, дніпровська дослідниця Галина Утєшева зазначає, що кореспонденту газети «Екатеринославские губернские ведомости» запам'яталися: «шотландський костюм Калценко, флюгер – Іванової, убрання циганки – Євацької, чорногірський – Малами, ворожки – Леонової, моряка – Ісаєвич, янгола – Крендовської. Досконалі були мереживна сукня Верховцевої та оздоблена соболем, прикрашена діамантами та смарагдами Струкової. Досить гарні були також чоловічі костюми, зокрема, убрання старшого ловчого часів Людовика XV – Миклашевського, іспанського гранда – Пугулевського, моряка – Ханикова, тореадора – Іванова, національний польський костюм – Скоробогатова».

***

«17 февраля в залах Английского клуба состоялся маскарад, устроенный обществом скорой медицинской помощи на усиление фонда по постройке здания станции общества. За лучшие мужские и дамские костюмы по присуждению жюри были выданы следующие призы: 1-й дамский приз (золотые часы) маске «Крестьянский труд», 2-й дамский приз (серебряный ридикюль) – маске в польском национальном костюме; 2-й мужской приз (серебряный портсигар и спичечница) – маске «Опричник». 1-й мужской приз выдан не был за неимением особо выдающихся мужских костюмов. Во время танцев играл оркестр Феодосийского полка. Вечер прошёл довольно оживлённо».

«Русская правда», 1911, 19 февраля

Місцеві газети Катеринослава сповіщали про організацію благодійного вечора-монстра «Встреча масленицы» («Русская правда», 1911, 15 лютого) «Обществом попечительства о женском образовании». Заходи відбувалися з феєрверками, прожекторним освітленням приміщення, багатими різноманітними декораціями. Проводили «інтернаціональні концерти» в національних костюмах.

Катеринославське купецтво організовує бали-маскаради у приміщеннях Громадського та Комерційного зібрань у 1911–1913 роках, на початку XX ст. після вистав влаштовуються бали-маскаради у приміщенні Зимового театру.

Зазначені клуби були для дворянства, купецтва, і потрапити туди можна було за рекомендацією та зробити грошовий внесок для членства клубу. Тому для робітників, ремісників, міщан проводили окремі бали, так звані народні.

Народні бали

Великосвітські бали Катеринослава, які мали спочатку соціальні функції, консолідували певні прошарки населення, згодом набули розважально-естетичного напрямку, театралізованості, стали масовими та доступними для більшості населення, увійшли в життя міста як елемент розважальної культури. Отримали також функцію благодійності та стали більш різноманітними за формами: бали, маскаради, концерти-бали, танцювальні вечори. Змінився склад учасників балів – від аристократії до купецтва та різночинства. Спростився бальний етикет.

На них не танцювали полонезів, не грали в карти, їх відвідували переважно представники простолюду. Співали народні пісні, ставили п’єси «народних» авторів. Народний бал у будинку Рагинського (зараз по вул. Шмідта) організовується для робітників Брянського та інших заводів у 1899 році.

«Огромный зал не вмещал всех, и часть публики бродила в коридоре и фойе, – згадував про бал Іван Єфимович Лавреньов. – У всех весёлые лица и дружеские приветливые улыбки, крепкие рукопожатия знакомых. Слышались сдержанные возгласы: «Это наш первый бал! «И шёпотом: «А второй мы устроим на улице. – Первого мая!»

Шатров М.А. «Город на трех холмах»

А газета «Днепровская молва» за 2-ге травня повідомляла:

«20 и 25 апреля в здании народной комиссии были устроены народные балы с литературно-музыкальной частью, а во второй раз с исполнением пьесы Тобилевича «Сто тысяч», исполнители которой были рабочие с Брянского завода. Пьеса прошла очень удовлетворительно, в танцах публика принимала одушевлённое участие. В общем, нужно признать это начинание очень удачным. Зал аудитории оба раза был переполнен публикой очень пёстрого состава».

Улюбленим місцем відпочинку катеринославців взимку був «скейтинг-ринк», який пропонував танцювальні вечори. Хоча плата була зависокою, це було місцем знайомств. Газета «Южная заря» у січні 1913 року сповіщала, що у центральному скейтинг-ринку (а їх у Катеринославі було два), 6 січня 1913 року влаштовується другий великий народний загальнодоступний бал-маскарад на ковзанах.

На початку XX ст. у Катеринославі широкого розповсюдження набувають бали-концерти, які мають національний український колорит. Це виступи кобзарів, артистів-гастролерів, виконання окремими особами українських пісень, театральні постановки українських письменників, декорування зали в українському стилі, лекції, живі картини, ярмарки, а під кінець – танці.

11 листопада 1911 року катеринославська «Просвіта» організувала в Англійському клубі бал-концерт з виступами кобзарів, лекцією Дмитра Яворницького про кобзарів та лірників, після концерту були танці в залі. Газета «Дніпрові хвилі» писала, що такого співу та гри Катеринослав ще не чув, це було справжнє українське свято.

Ось як згадував про такі заходи видатний український громадський і політичний діяч Дмитро Дорошенко в книзі «Мої спомини про давнє минуле (1901–1914 роки)»:

«Катеринославська «Просвіта» в 1911–1913 роках теж розвинула широку діяльність у самому місті, улаштовуючи концерти й відчити. Особливо урочисто справлялося свято Шевченка. Наймалася одна з найкращих заль Катеринославу, напр., заля Англійського клюбу або Комерційного зібрання. Артистична програма стояла на високому рівні: запрошувалися визначні співаки й співачки з Києва або з Харкова; з деклямацією виступала звичайно моя жінка. Співав великий хор, зорганізований учителем співу в школі Синявського В. Петрушевським. Перед концертом вступне слово виголошував проф. Яворницький, Гр. Черняхівський або я. Великий успіх мав улаштований «Просвітою» «Вечір української пісні, музики й поезії». Чимало людей прибуло на цей вечір здалеку, з сел Кам'янки, Мануйлівки, Дієвки, приїхала молодь з Новомосковська».

Катеринославські бали відійшли в минуле, та історія повторюється... Сьогодні відроджуються вже Дніпровські бали, але це вже наступна історія.