Свято-Покровський храм на портреті Григорія Крем’янського

Питання про будівництво нового, четвертого за ліком дерев’яного храму в зростаючому містечку виникло ще у 1790–1791 роках. Попередня церква, як стверджували парафіяни зі священиком Василем Снєжевським у зверненні до Катеринославського митрополита, розташовувалася далеко від житлових кварталів і застаріла, тому вони мали намір влаштувати нову у новому місці. Митрополит Гавриїл у 1792 році своєю резолюцією дозволив і благословив будівництво нової церкви.

Храм вирішили будувати на широкому майдані серед житлових кварталів. Як і минулого разу, головними ктиторами будівництва були колишні запорожці брати Шияни. Зусиллями громади, на їхні кошти звели величну культову споруду, яка стала прикрасою містечка на 102 роки! Зі старої церкви перенесли відомі портрети братів-ктиторів та іконостас, влаштований на їхні кошти. Через деякий час на захід від нової церкви розпочали, а в 1806 році завершили будівництво великої чотириярусної дзвіниці.

Зовнішній вигляд величного сакрального комплексу дійшов до нас на фотознімках другої пол. ХІХ ст. Цікаві відкриття зроблено протягом 2005–2010 років, коли проводилися дослідження храмових споруд Нікополя, зокрема Покровського храму. Працюючи в архівах м. Санкт-Петербурга, ми виявили «Метрику для отримання вірних свідчень про давні православні храми Божі. Покровської церкви Катеринославської губернії та повіту містечка Нікополя», заповнену Іоаном Кареліним в 1887 році. В додатках до метрики опинилася фотокартка зовнішнього вигляду церкви освяченої в 1796 році! В 2006 році нами вперше було опубліковано прорис церкви з даної фоторепродукції. Подібне зображення храму, яке ніколи до цього не публікувалось, було виявлене в особовому архіві відомого мистецтвознавця С. Таранушенка в Інституті Рукопису НБУВ, проте гіршої якості. 

Ще одне відкриття було попереду. Порівнюючи і аналізуючи добре відоме джерело з історії Покровської церкви містечка Нікополя, опубліковане на сторінках «Літопису Катеринославської Вченої архівної комісії» – «Портрет Григорія Крем’янського», ми звернули увагу на схожість певних рис будівлі. В 2011 році було опубліковано результати співставлення іконографічних джерел в окремій брошурі, присвяченій історії та архітектурі всіх храмів збудованих в різні часи на честь Покрови Пресвятої Богородиці.  

Зрозуміло, що на репродукції з картини 1839 року пензля Григорія Ященка маємо  справу з унікальним прикладом проєктного кресленика фасаду Покровського храму кінця XVIII ст. (1796 р.). На вказаному портреті представлено настоятеля Нікопольської Покровської церкви Григорія Крем’янського в священицькому вбранні, який у правиці тримає згорток паперу, ймовірно, грамоту з благословенням митрополита на будівництво нової церкви, а в лівій руці – розгорнутий аркуш із зображенням дерев’яного п’ятиверхого храму.

Це зображення – унікальна пам’ятка мистецтва – донесла до нас первинний задум будівників святині XVIII ст., ім’я художника та замовника портрету. На малюнку добре читається старовинний напис: «Сей партлет снят Никопольской Покровской церкви снастоятеля протоиерея Григория Кримянского на 71-м году его жизни живописцом Григорием Ященком 1839 года мая 3-го».

Зображення відтворює первісний задум зодчого та архітектурно-планувальні особливості старовинної церкви. Її планувалося збудувати хрещатою, п’ятипільною, п’ятиверхою, з високою центральною банею і гранчастими раменами просторового хреста. Центральний четверик мав переходити у двозаломний восьмерик із вишуканим завершенням барокових обрисів. Бічні бані мали бути теж двозаломними з невеличкими маківками. З західного боку мав розміщуватися прямокутний в плані притвор із двоколонним ґанком, перекритий двосхилим дахом. Також добре видно високий підмурок під церквою.

До речі, у Дніпровському художньому музеї зберігається «Портрет попаді Крем’янської», який є парним до портрета, про який йшлося вище. Він виконаний олійними фарбами, відчувається рука того ж майстра. На жаль, в експозиції помилково вказано час виконання роботи та відсутнє прізвище автора. Хочемо наголосити, що не вперше майстер Г. Ященко виконав портрет Григорія Крем’янського в 1839 році, на той час коли йому було 70 років. Вірогідно, було відразу виконано два портрети, оскільки на портреті попадя також зображена немолодою. 

Титульне фото   https://nikonet.top/novosti/nikopol/25953-taemniche-foto-
                               abo-iakou-byla-ostannia-sichova-sviato-pokrovska-cerkva