Олександр Харлан – архітектор, учений, художник, педагог, колекціонер.
Олександр Харлан – дослідник історії міст і сіл України

Український архітектор, історик архітектури, дослідник культурної спадщини історичних населених пунктів Олександр Вікторович Харлан народився 28 липня 1973 року в смт Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Його батьки – Віктор Володимирович з П’ятихаток і мати – Валентина Василівна Підколзіна з Орловської області РФ познайомилися на практиці в м. Сміла Черкаської області. Потім вони знову зустрілись у смт Дніпровське на Крохмалепатоковому комбінаті, де стали разом працювати. Одружились у середині 60-х.

Олександр в 1990 році закінчив середню школу у смт Дніпровське. Малювати почав змалечку, навчався в гуртку малювання у керівника скульптура й архітектора Миколи Хляпатури. Пізніше, перед вступом до інституту займався на курсах художної школи в Дніпродзержинську (нині м. Кам’янське). У 1990–1996 роках навчався на архітектурному факультеті Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. Отримав диплом за спеціальністю «Архітектор». У 1997–1998 роках перебував на строковій військовій службі у лавах Збройних Сил України.

Дуже цікавився давньою історією рідного краю ще зі шкільних років. З 1996 року постійно брав участь в археологічних експедиціях на Кримському півострові. Ще під час навчання вивчав, креслив, малював вцілілі храми і збирав матеріали про архітектурні та містобудівні властивості культового зодчества рідного краю.

Зі шкільних років багато малював, фотографував будівлі та ландшафти старих поселень. Після навчання збирання старовини стало постійною пристрастю архітектора. У 1996– 2000 роках Олександр, працюючи у відділі естетики на крохмалепатоковому комбінаті займався промисловим дизайном, очолював творчий колектив художників, які активно брали участь у житті підприємства і селища. Значні роботи відбувалися в оновленні будівель, інтер’єрів, рекламних та інформаційних розробок. Разом із колективом ремонтного цеху багато працювали на території підприємства та громадських будівель селища Дніпровського (бібліотеки, місцевий музей історії комбінату тощо). У 1998 році Олександр зробив низку художних робіт, присвячених природі Верхньодніпровщини – «Рідний край».

З 1999 р. почалася активна архітектурна діяльність О. Харлана. За чотири роки Олександр Вікторович пройшов шлях від архітектора третьої категорії до головного архітектора проєктів. Проєктував об’єкти промислового та громадського призначення у м. Дніпропетровську та м. Дніпродзержинську. Продовжував займатися історією рідного краю і розпочав вивчення будівельних матеріалів, які використовували майстри давніх поселень на теренах Дніпропетровщини. Виникло незвичне хобі – колекціонування будівельних матеріалів давнини. Архітектор вперше в Дніпропетровську й області зібрав велику колекцію катеринославських цегляних клейм, яка довгий час була найпершою і найбільшою. Завдяки інтерв’ю і публікаціям про цю колекцію в нашому краї з’явилася ціла когорта збирачів цегли, і подібне заняття стало доволі популярним серед мешканців міста і краєзнавців області. Зараз ця колекція подарована та зберігається в Новомосковському краєзнавчому музеї. Збирає Олександр Вікторович будівельну та ужиткову кераміку давніх поселень Дніпропетровщини. У нього є багата колекція фоторобіт «Архітектура Верхньодніпровського краю» та «Церкви Дніпропетровщини». У 2002 році Олександр виконав серію графічних робіт (папір, кольоровий олівець) «Тварини», «Метелики», «Пам’ятки архітектури» (всі вони зберігаються в приватних колекціях України та Німеччини). Продовжуючи дослідження архітектури поселень Дніпропетровщини й України, накопичив велику кількість даних про містобудування на теренах Запорожжя, зібрав великий архів матеріалів. У різні роки приділяв активну увагу дослідженням теренів відомого комплекса стародавнього Пустинно-Миколаївського монастиря поблизу Новомосковська. Разом із київськими колегами вивчав давні залишки монастирських будівель. Напрацювання і знахідки пізніше були використані під час реконструкцій і реставрацій будівель давньої святині.

З 2005 року Олександр Вікторович почав навчання в аспірантурі Київського Національного університету будівництва та архітектури на кафедрі Основи архітектури та архітектурного проєктування. У березні 2010 року захистив кандидатську дисертацію в Одеській державній академії будівництва та архітектури «Особливості типологічної еволюції дерев’яних культових споруд на території Півдня України сер. XVIII – початку ХХ ст. (на прикладі Катеринославської губернії)».

Численні пішохідні експедиції різних років по Дніпропетровській області та окремо Верхньодніпровському району мали на меті виявлення нових і дослідження вже відомих історичних споруд і комплексів, натурні обстеження давніх поселень краю. Численні напрацювання дали можливість Олександру Вікторовичу обстежити населені пункти і вцілілі пам’ятки архітектури та містобудування, вивчити низку архівних зібрань України і Росії, зібрати дані про культові та фортифікаційні об’єкти області й країни.

Перша персональна виставка графічних робіт архітектора-художника О. Харлана відбулася влітку 2008 року в музеї ім. М. Грушевського в м. Києві, й налічувала більше 30 робіт.

З 2000 року трудова та творча діяльність Олександра Харлана продовжувалась у м. Дніпропетровську. Він у складі авторських колективів виконував низку проєктів індивідуального та громадського призначення по місту й області. З 2000 р. є членом Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Працював в ТОВ «Триакуд» на посаді архітектора, займався робочим проєктуванням. Працюючі провідним архітектором і ГАПом в ТОВ «Сфера» і ПП «Домінанта», вів низку об’єктів з будівництва та реконструкції. З 2005 року працював в ПП «Сад» в реставраційному відділі провідним архітектором, займаючись реставрацією пам’яток архітектури і містобудування Дніпропетровська та Дніпропетровської області. З 2009 року почав працювати науковим співробітником у Науководослідному інституті пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України (м. Київ). У 2010 році після захисту дисертації здобув учений ступінь кандидата архітектури (за спеціальністю «Теорія архітектури та реставрація пам’яток архітектури»). Є співавтором і науковим керівником низки пам’яткоохоронних проєктів з дослідження міст України: Горлівки (Донецької області), Нікополя, Кривого Рогу, Кам’янського (Дніпропетровської), Бахчисараю (АР Криму), Запоріжжя, Мелітополя, Василівкі, Гуляйполя (Запорізької), Кропивницька, Бобринця (Кіровоградської), Хотина (Чернівецької), Житомира та багатьох інших.

З 2012 року є членом редакційних колегій збірника «Праці НДІ пам’яткоохоронних досліджень» м. Київ (до 2017 р.) і альманаху «Фронтони міста» (м. Дніпро). Є дійсним членом Національної спілки архітекторів України (з 2012 р.).

З 2011 р. і до анексії АР Криму в 2014 р. у складі наукового колективу працював над низкою проєктів: «Концепція плану організації території історико-культурного заповідника у м. Бахчисарай з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток», «План управління КРУ Бахчисарайський історико-культурний заповідник». Олександр Харлан є співавтором Проєкту номінаційного досьє «Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай» для подання Комітетові всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» (виконував за дорученням Президента України).

За 2011–2013 рр. опрацював низку планових науково-дослідних робот «Дослідження храмових споруд Катеринослава кінця XVIII – початку ХХ століть» (2011 р.), «Дерев’яні храмові споруди Катеринославської губернії кінця XVIII – початку ХХ століть (2012 р.), «Дослідження історичного розвитку сільських поселень Півдня України» (2013–2014 рр.), «Архітектурно-містобудівні дослідження Старої Укріпленої Лінії» (2013–2014 рр.). Пройшов курси підготовки з професійної атестації архітекторів у 2013 р. і отримав відповідні кваліфікаційні сертифікати в 2014 р.

З вересня 2012 р. почав працювати доцентом на кафедрі архітектурного проєктування та дизайну ДВНЗ ПДАБА.

З 2017 до кінця 2019 року працював завідуючим відділу Дослідження та популяризації культурної спадщини південно-східного регіону в Українському державному інституті культурної спадщини (УДІКС) Міністерства культури України. Олександр Вікторович продовжує роботу в ГАПа і керівника проєктів у спеціалізованих науково-проєктних організаціях.

Завідуючій кафедри архітектури та дизайну з 2019 року. З 2022-го є виконуючим обов’язки декана архітектурного факультету ПДАБА.

Олександр Вікторович Харлан учений, архітектор, який бере активну участь у творчій, проєктній, навчальній, містобудівній, пам’яткоохоронній галузях нашої держави, слід лише поглянути на перелік важливих головних органів і комісій, де його запрошено експертом: член Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України (2011–2013 рр., 2019–2022 рр.), Наукової ради НДІ пам’яткоохоронних досліджень (2011–2017 рр.), Наукової ради Українського Державного інституту культурної спадщини (2017–2019 рр.), Експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам’яток України (2011–2013 рр.), Українського національного комітету Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць ICOMOS (член бюро Українського національного комітету ICOMOS з 2011 р.), Дніпропетровської обласної консультативної ради з питань охорони історико-культурних цінностей (2010–2013 р., 2018–2022 рр.), Науково-методичної ради Обласного центру з охорони культурної спадщини Управління культури національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації (з 2017 р.), Запорізької обласної консультативної ради з питань охорони історико-культурних цінностей (з 2013 р.), Дніпропетровської обласної архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації (з 2012 р.), Наукової ради історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» (м. Василівка Запорізької області з 2017 р.). Нагороджений Почесною Грамотою Міністерства культури України (18.04.2012 р). Олександр Харлан разом із О. Репаном і В. Старостіним є співавтором книги «Палімпсест. Коріння міста поселення XIV–XVIII століть в історії Дніпропетровська», виданої в 2008 році в Києві. Постійно друкується в наукових регіональних збірниках і виданнях ДОУНБ, в тому числі щорічному календарі пам’ятних дат Дніпропетровської області «Моє Придніпров’я», ініціатор заснування серії краєзнавчих бібліографічних видань «Святині Запорозького краю» та «Козацькі поселення на теренах Дніпра». Олександр Харлан – активний член клубу «Ріднокрай», який діє при краєзнавчому відділі ДОУНБ, відвідує засідання з 2000 року, неодноразово виступав з доповідями. Є автором і співавтором більше ніж 200 статей у науково-популярних виданнях України та 4-х монографій у співавторстві. Автор і співавтор понад 100 архітектурних і містобудівних проєктів для різних населених пунктів України.

Плідно співпрацює з історичним музеєм ім. Д.І. Яворницького (в 2019 р. працював разом із відомим блогером «Шукач» (О. Домбровським і археологом О. Старіком на рештках Нехворощанського козацького монастрия); в 2020 р. працював над темою міського будівництва Катеринослава-І Кільченського, на місцях проведення археологічних розкопок вивчав локалізації окремих об’єктів, як результат – спільна робота з працівниками музею О. Старіком і М. Кавуном). Для музею історії Дніпра підготував низку експонатів постійної експозиції. З археологами університету працював над дослідженнями Новобогородицької фортеці (І. Ковальова, В. Шалобудов, О. Векленко), козацького зимівника на теренах парку ім. Т.Г. Шевченка в м. Дніпрі, решток фундаменту церкви в с. Старі Кодаки. Є першим, хто вказав на місце розташування фундаментів Лазаревської церкви в Севастопольському парку (колишній міський цвинтар, досліджений археологами), першого дерев’яного Успенського храму м. Дніпра (поки що не дослідженого археологами).

Брав участь у записі численних передач і документальних фільмів з історії архітектури рідного краю на телебаченні, записав низку лекцій та інтерв’ю, провів численні авторські екскурсії по Дніпру та населених пунктах України.

Як ілюстратор виконав численні малюнки та графічні роботи для оформлення своїх монографій і публікацій. Олександр Харлан – дуже цікава та різнобічно розвинута людина, вчений, друг і батько.