Печенюк Олена
Олена Печенюк: талант, відточений працею

Дівчинка, закохана у балет

Всех восхищает миражом импровизаций
Принцесса нежная и хрупкая, в пуантах.
И сложно, в восторженьи, догадаться —
Сколько труда в той лёгкости таланта.
Алина Лукьяненко

У світі існує багато способів висловити свої почуття та емоції, але одним із головних був і залишається танець, саме з нього почалися пристрасть і життя. Балет – не просто танець, це певний алгоритм рухів, які складаються в слова, речення, розповіді. Саме таку чарівну виставу побачила маленька гімнастка Олена на сцені театру. Випадково потрапивши на балет, вона твердо вирішила бути балериною і попросила маму записати її до хореографічної школи, яка щойно відкрилася при Дніпропетровському академічному театрі опери та балету. 

До хореографічної школи приймають тільки фізично витривалих і здорових дітей. Замало бути закоханим у балет, потрібні мати відповідні природні дані: відмінну розтяжку, добру координацію рухів і пропорційне тіло. Оленці було 6 років, коли вона почала вчитися сприймати музику і виражати її в рухах (клас педагога Н.Р. Калгашкіної). Школа класичного балету вимагала від дівчинки чималої витримки, постійної роботи, щоденних фізичних навантажень, уваги, терпіння. Але не було жодного випадку, коли Олена не хотіла йти на репетицію. Вона з натхненням бігла на уроки хореографії, працювала біля «станка», в захваті переглядала балетні постановки, коли відвідувала театр. 

Уже в 11 років дівчинку починають вводити 
в головні партії балетного репертуару

У десять років юна учениця вже досягла значних результатів і стала кращою в класі. Вже тоді педагоги в один голос твердили про безумовний талант дівчини, яскраво виражений артистизм і такі необхідні для великої сцени лідерські якості. Юна танцівниця їхні надії виправдала, і вже в 11 років дівчинку починають вводити в головні партії балетного репертуару. А в 14 років вона дебютує в ролі Лізи в «Марній обережності» Гертеля. Юна артистка тоді станцювала соло селянки та отримала загальне визнання, а також театральну премію Придніпров’я «Надія Січеславни-97». Свідченням сумлінної та наполегливої праці балерини став її успішний виступ на Всеукраїнському конкурсі «Юність балету-97» в Донецьку та Першому міжнародному конкурсі «Юність балету-2000 р.» на сцені Національної опери у Києві. 

Після закінчення балетної школи в Дніпропетровську вона продовжила освіту в класах підвищення майстерності в балетній академії ім. Джона Кранко в Штутгарті (2004–2005 рр). У Німеччині Олена гостро відчувала дефіцит сімейного тепла, дружньої підтримки колег, глядацької уваги.

Не раз їй снився рідний театр і сцена, де вона танцювала провідні партії в класичних виставах. Бо саме тут відбувалося її професійне та особисте зростання. Згодом психологічна криза була подолана, з’явилися нові друзі, любов до класичного балету не заважала освоювати модерн і нові технічні прийоми. Олена зарекомендувала себе як талановита і працьовита артистка, відкрита до всього нового. Вивчала іноземну мову, європейську культуру, сучасну зарубіжну хореографію.

Але юна балерина пов’язувала свою долю з рідним містом, навіть приїжджаючи на канікули Олена танцювала на сцені рідного театру. Головний балетмейстер О. Соколов давав їй можливість реалізувати себе в нових класичних постановках. Тож у липні 2005 року дипломована артистка повертається до Дніпра і продовжує кар’єру на давно знайомій сцені.

Танець, якому навчаються все життя

Балерина над сценой парила,
Застывая в изящном прыжке,
Она в воздухе чудо творила,
Растворяясь в кругах фуэте.
Балерина нам танец дарила,
Звуки музыки с нею сплелись.
Она страстно на сцене любила
И взлетала стремительно ввысь. 
Белякова Нина

Увесь життєвий шлях Олени Печенюк складається із танцювальної діяльності. Театр – неодмінна частина її життя, балерина лірико-драматичного обдарування створює на дніпровській сцені галерею неповторних образів.

Олена виконала партію Аврори в «Сплячій красуні», де продемонструвала не тільки блискучу і класичну техніку танцю, але і той особливий шарм образу, який досягається внутрішнім осмисленням дійства, балерина наповнила її аурою творчого розкриття, світлом добра і щирості. Легендарний балет-феєрія підкорив поціновувачів класичного балетного мистецтва вишуканим хореографічним, музичним, сценографічним втіленням вистави на сцені Дніпропетровського театру опери та балету.

Серед історій кохання, розказаних мовою танцю, немає сумнішої та прекраснішої, ніж народжений в Парижі романтичний балет «Жізель». Жіноча головна партія дуже близька і зворушлива для Олени, матеріал складний як за технікою виконання, так і за драматургічним наповненням. Для юної Олени мрія про Жізель стала реальністю ще на самому початку її сценічної кар’єри. Глядач запам’ятав неймовірно зворушливу і чарівно юну героїню, майже зовсім дитину, довірливу та безпосередню.

Протягом багатьох років Олена продовжує вдосконалювати та розвивати себе в цій партії, шукати нові нюанси, розвиватися на сцені. Її героїня подорослішала, ставши драматичнішою і глибшою, але не втратила при цьому чарівності юної свіжості. Прима-балерина вражає надзвичайною виразністю та технічною досконалістю танцю, лине легкістю стрибків, красою арабесок, наспівністю ліній, витонченою грацією. Танець в її виконанні отримав особливу поетичну натхненність, вирізняється проникливим ліризмом іпоетичністю пластичного малюнку. 

Одним із яскравих національних хореографічних надбань став балет на музику Є. Станковича «Княгиня Ольга». Прем’єра оновленої вистави стала знаковою подією в культурному житті нашого міста. У балеті постановча трупа прагнула показати Ольгу в різних ракурсах: і як державного діяча, і як просту земну жінку. Роль Княгині Ольги виконувала Олена. Її героїня вийшла ніжною, ліричною, чуттєвою, але рішучою, сильною та вольовою.

Балерина гармонійно поєднувала епічну масштабність історичного персонажу з щирою проникливістю і глибиною проживання образу. Вона зуміла відчути весь внутрішній світ, вжитися в образ своєї героїні та не просто його станцювати, а зіграти, передати за допомогою хореографії всі емоції та почуття, які, народжувалися в серці та душі її героїні протягом її життя у виставі.

Для юної Олени мрія про Жізель стала реальністю 
ще на самому початку її сценічної кар’єри

Танець Олени сприймається як життєствердний 
гімн любові, здатної створити диво, побачити 
внутрішню красу людської душі

Великою творчою удачею балерини стала робота над виставою «Ромео і Джульєтта». Балет дуже складний в емоційному плані – потрібно донести до глядачів кохання героїні та її страждання. Необхідно показати не тільки юність і закоханість Джульєтти, але і внутрішню силу, характер. Автор вистави – балетмейстер О. Соколов у своїй сценічній версії навмисне прискорює трагічні події, концентрує сценічну енергію на драматичних моментах. Дружні стосунки з виконавцем ролі Ромео – Дмитром Омельченком допомогли знайти струни та емоції, необхідні на сцені. Вони вперше зустрілися на репетиції вистави, саме історія про кохання, стала початком їхньої великої та щасливої любові.

Сприяла творчому зростанню балерини вистава «Пахіта», де вона станцювала головну роль. Музика цієї вистави пронизана атмосферою радості та оптимізму. Хореографія відрізняється стрункістю композиції та віртуозністю партій солістів. Її Пахіта чарівна, жіночна, приємна.
Казковий балет «Лускунчик» – це добра традиція, яка об’єднує століття і покоління. Головну жіночу партію у виставі розділили А. Коваль (маленька Маша) і О. Печенюк (Маша-Принцеса). Живу та безпосередню дівчинку на сцені змінила ніжна, закохана і нескінченно щаслива дівчина. Танець Олени сприймався як життєствердний гімн любові, здатної створити диво, побачити внутрішню красу людської душі. Легкість і граціозність кожного руху створювали неповторну гармонію. І стрімкий темп її фуете був ніби втіленням радості та перемогою доброго і світлого початку.

Від Жізелі до Кармен

Балет – одухотворенная пластика, 
воплощение мысли в движении, духовного в телесном.
И. Шевелев

Інтенсивне творче життя дає Олені Печенюк можливість виявляти себе не тільки в складних партіях класичного репертуару, а й у сучасній хореографії. Заслужена артистка України, прима-балерина з цікавістю підтримує сміливі ідеї балетмейстерів і охоче погоджується на експерименти.

У 2008 році автор постановки «Дама з камеліями» О. Ніколаєв, поєднав на сцені Дніпропетровського академічного театру опери і балету солістів опери, хор та балет. Але головна роль відводилася саме танцю, через який передавалася вся трагічність кохання головних героїв. Олені, яка виконувала головну роль, вдалося добре передати найрізноманітніші емоції та стани: щастя, біль, любов, розпач, покірність, шаленство.

У 2011 році справжнім хітом театрального сезону став балет «Корсар». По-новому на історію Конрада вирішив поглянути молодий дніпровський балетмейстер Дмитро Омельченко. Його Корсар – це не просто інтерпретація класики, а сучасний балет, заснований на класиці. У цій версії органічно поєднувалися і знамениті класичні номери, і напориста сучасна хореографія, мелодійні звуки музики Адана, і зухвалі хіти легендарних рок-груп. Видовищності постановки надали спецефекти та відеопроекції. Мешканці та гості обласного центру ходили на цю постановку цілими сім’ями та не втомлювались захоплюватися відважним красенем-піратом і його коханою. Головні партії виконували не просто партнери, а подружжя – Олена Печенюк і Дмитро Омельченко. Можливо, саме з цієї причини їхні Корсар і Медора були такими переконливими...

Її героїня сексуальна, відверта та чуттєва, 
стиль танцю являє собою синтез класики, 
модерну та сучасного танцю 

Цікавим експериментом стало сміливе прочитання всесвітньо відомого театрального сюжету новели Просперо Меріме «Кармен». Створюючи цей сучасний балет, режисер-постановник Дмитро Омельченко створив свою власну версію вічної історії про пристрасне і трагічне кохання. У виставі використовується музика Жоржа Бізе, а також мелодії сучасних композиторів. Роль циганки Кармен виконала провідна артистка сцени Олена Печенюк. Її героїня сексуальна, відверта та чуттєва, стиль танцю являє собою синтез класики, модерну, а також сучасного танцю, які всі разом створюють оригінальну пластику балерини. У регіональному театральному фестивалі «Січеславна-2017» заслужена артистка України О. Печенюк отримала приз за кращу жіночу роль у пластичній виставі «Carmen&Jose».

Кожна вистава за участю прими-балерини незмінно користується великим успіхом у публіки та варта того, щоб її відвідати. Партія Сильфіди з хореографічної композиції в стилі модерн «Degage», юна балерина в сучасному балеті «Zaкулісся» захоплюють і зачаровують глядача вишуканою грацією, ніжністю, жіночністю та легкістю. Вулична танцівниця в «Дон Кіхоті», чарівна принцеса Одетта і по-справжньому неперевершена Оділлія в «Лебединому озері» вражають органічністю та гармонічністю на сцені. Кожна з творчих робіт підтверджує незаперечне право Олени на статус першої балерини в трупі Дніпровського академічного театру опери та балету. А підтвердженням того, що самовіддача і занурення в професію приносить успіх, є звання лауреата премії ім. В.Я. Писарєва Національної спілки театральних діячів України, отримане балериною в 2012 році.

 24 серпня 2014 року, в річницю Дня Незалежності України Олену Печенюк вшанувала офіційна влада рідного міста, доповнивши численну колекцію творчих нагород балерини іменним годинником і Почесним Знаком «За розвиток регіону».