Плавання – приємна розвага та спорт

До історії розвитку спорту в Катеринославі на початку ХХ століття

Економічне піднесення Катеринослава в останні десятиліття ХІХ – на початку ХХ століття супроводжувалось якісними змінами й істотними трансформаціями в соціокультурному просторі, що сприяли становленню модерного способу життя, який дедалі більше набував універсалістських загальноєвропейських рис і ознак. Одним із вагомих компонентів нової модерної міської культури став спорт, захоплення яким стрімко поширювалося серед учнівської та гімнастичної молоді адміністративного центру Придніпровського регіону на межі століть.

Недостатня джерельна база цього періоду значно ускладнює процес реконструкції початкового етапу становлення спортивного руху в Катеринославі. Наявні історичні джерела містять лише фрагментарні відомості про розвиток тих чи інших індивідуальних видів спорту, тому неможливо відтворити загальну деталізовану картину процесу інституалізації нової соціальної практики. Втім, є низка документів, які дають можливість відтворити окремі аспекти початкового етапу формування нової фізичної культури в місті.

Чималу роль в появі спортивного руху відіграла діяльність різноманітних філантропічних благодійницьких осередків, які функціонували в місті на межі століть. Зокрема, в 1895 році в губернському центрі виникло Катеринославське товариство піклування дітьми, яке очолювала княгиня Катерина Олексіївна Святополк-Мирська – дружина катеринославського губернатора, майбутнього міністра Російської імперії. До складу правління товариства входили представники місцевого істеблішменту, відомі громадські діячі, науковці, лікарі та освітяни: В.В. Князєв, А.А. Стрєкалов, В.М. Левенштейн, М.К. Кучинська, О.М. Захаренко, Є.Л. Вороніна, В.Л. Штейн, І.Я. Акінфієв. Мета створення товариства полягала в організації систематичної матеріальної допомоги дітям з бідних родин містян. Товариство забезпечувало дітей одягом, взуттям, продуктами харчування.

Члени благодійницької організації переймалися питаннями розміщення знедолений дітей-сиріт у спеціальних установах соціальної опіки або в родинах місцевих майстрів для навчання ремеслам, подальшої соціальної реабілітації та адаптації. За кошти донаторів і власних членів товариство організувало в місті низку благодійницьких установ, які опікувалися дітьми катеринославської бідноти: садок-ясла, де утримувались малолітні; літній дитячий притулок-колонію графа Ностіца, в якому знедолених, уражених дистрофією вихованців, забезпечували регулярним калорійним харчуванням, що сприяло істотному поліпшенню стану їхнього здоров’я. Оскільки багато бідних катеринославських родин не мало необхідних матеріальних засобів для лікування дітей, то товариство надавало практичну медичну допомогу малолітнім пацієнтам, проводячи їм регулярні медичні огляди й обстеження, що допомагало виявити захворювання на ранніх стадіях розвитку.

Прикметно, що одним із магістральних видів діяльності філантропічного осередку було сприяння всебічному фізичному розвитку вихованців із бідних родин.

Для налагодження змістовної роботи в цьому напрямку в структурі товариства був створений спеціальний підрозділ – відділ фізичного виховання. Фактично, Товариство піклування дітьми було однією з перших у місті громадських благодійницьких організацій, яка цілеспрямовано та системно переймалася питаннями популяризації фізичної культури та спорту серед дітей міської бідноти шкільного віку та молоді.

Приділення значної уваги фізичному вихованню дітей цієї соціальної категорії було продиктовано практичними міркуваннями. В ті часи вважалося, що фізичні вправи та гімнастика є дієвими фізіотерапевтичними методами зміцнення здоров’я та профілактики численних інфекційних захворювань, дуже поширених серед незаможних верств населення міста через регулярне недоїдання, тотальну антисанітарію, низьку якість питної води та вкрай погані житлові умови, які часто-густо не відповідали найелементарнішим фізіологічним потребам людини. Такий підхід ґрунтувався на наукових уявленнях тогочасної європейської медицини про здоров’я та фізичну міць людини.

На межі століть відділ фізичного виховання Катеринославського товариства піклування дітьми очолював Володимир Валеріанович Князев. У складі підрозділу на громадських засадах працювали Микола Володимирович Чехов, Іван Якович Акінфієв, Василь Максимович Левенштейн, Яків Георгійович Гололобов. Їхня подвижницька діяльність сприяла практичному впровадженню у життя нових форм фізичної культури серед найбільш злиденних прошарків підростаючого покоління катеринославських містян.

Необхідність заняття фізичними вправами була продиктована турботою членів благодійницької організації про фізичний стан підопічних і щирим бажанням катеринославських філантропів убезпечити їх від захворювань. Це і змусило катеринославських філантропів звернутися до оздоровчої гімнастики як одного зі засобів поліпшення та зміцнення  здоров’я підростаючого покоління.

Впорядкування організаційної структури товариства досить швидко принесло свої вагомі результати. Члени підрозділу розробили комплексну програму фізичного виховання дітей міської бідноти та накреслили шляхи її поетапної реалізації. Зокрема, велику увагу приділили навчанню дітей основам гімнастики та плавання – найбільш ефективними, з точки зору тогочасної фізіотерапії та оздоровчої фізкультури, видами спорту, що загартовували та зміцнювали людський організм. За ініціативи відділу для проведення занять з гімнастики на базі філантропічного осередку запросили спеціального викладача-інструктора, який навчав дітей правильному виконанню різних фізичних вправ, що сприяли їхньому нормальному фізіологічному розвитку.

Згодом при філантропічному товаристві створили невелику школу плавання, яку очолив пан Гофштеттер – один із перших в історії міста катеринославських тренерів-інструкторів. Навчання дітей плаванню відбувалося в літній період у декількох локаціях міста: на мілководному березі Дніпра в районі Потьомкінському саду та поблизу рятувальної станції Катеринославського товариства спасіння на водах.

За допомоги інструктора діти досить швидко опановували плавання різними стилями, що позитивним чином позначалось на стані їхнього здоров’я. Зрозуміло, що тренування зводилися до вміння триматися на воді та правильно виконувати техніку плавання, синхронізуючи рухи рук і ніг.

З часом заняття з плавання почали відвідувати й інші діти, переважно учні місцевих гімназій і абітурієнти, які готувалися до вступу в кадетські корпуси імперії, де плавання було одним із обов’язкових елементів фізичної підготовки майбутніх військових.

Деякі батьки в катеринославських родинах розглядали навчання плаванню як необхідну та корисну для подальшого життя практичну навичку, зважаючи на той факт, що місто розташовувалось на березі великої річки, яка навесні та восени часто розливалась, підтоплюючи будинки містян. Крім того, стимулювала загальний інтерес молоді до занять плаванням і загальноєвропейська спортивна мода. Згодом у Катеринославі з’явилась невелика когорта любителів плавання на різні дистанції.

Зростання чисельності пловців-аматорів наштовхнуло членів відділу фізичного виховання Товариства піклування дітей на думку про організацію та проведення міських змагань з плавання для популяризації цього виду спорту серед населення міста. Одночасно представники товариства розраховували і зміцнити економічне становище власної філантропічної устави за рахунок учнів, які за фіксовану платню опановували б плавання під керівництвом тренера-інструктора.

16 червня 1900 року в Потьомкінському саду відбулися загальноміські змагання на звання чемпіона Катеринослава з плавання. Як відзначали кореспонденти катеринославських видань, змагання вкрай складно було назвати серйозними та професійними через незначну кількість учасників, більша частина яких була звичайними аматорами, які здебільшого вміли плавати одним стилем.

Згідно з повідомленнями у місцевій пресі, в запливах брали участь усього семеро пловців. Змагання розпочались в 5-й годин вечора. Спортивна подія зібрала чималу кількість публіки, яка спостерігала за перебігом запливів з берега Дніпра та з човнів.

Місце для проведення змагань обрали поблизу Потьомкінського саду навпроти Богомолівського острова. Любителі брали участь в трьох запливах на дистанціях в 1 версту, 1,2 версти за течією та ½ версти проти течії. Товариство зі складу представників відділу фізичного виховання призначило організаторів і судів, які уважно стежили за перебігом запливів, фіксуючи час проходження дистанції. При цьому, організатори змагань не брали до уваги стилі та техніку плавання, оскільки на той час не існувало єдиних універсальних норм і вимог, які регламентували виконання техніки плавання різними стилями. Переможцем змагань проголошувався той пловець, який першим долав дистанцію.

У запливі на 1 версту першим фінішував талановитий катеринославський спортсмен Б. Калюшер – гімназист 5-го класу чоловічої гімназії. Друге місце посів Діаконов, кадет одного з військових училищ імперії, який плив двома способами – індійським і навашинським. Третє місце у запливі виборов Пухамський. Четвертий учасник запливу Кирпа дистанцію взагалі не пройшов. Решта пловців-любителів також зійшла з дистанції. За свідченнями катеринославських кореспондентів, у змаганнях брав участь пан Тишковський, який плив саженьками (кролем) і відстав швидше від всіх учасників запливу. Любитель М. Вітлін протримався лише половину дистанції.

Після завершення запливів за участі членів правління філантропічного осередку відбулась церемонія нагородження переможців. Звання міського чемпіона з плавання здобув Б. Калюшер, нагороджений від імені Товариства піклування дітьми цінним призом – золотим жетоном. Учасник, який посів друге місце, отримав призову відзнаку – срібний жетон.

Під егідою Товариства піклування дітьми на початку ХХ століття змагання з плавання проводились у Катеринославі щорічно декілька разів упродовж всього літнього сезону. Завдячуючи практичній діяльності філантропічної благодійницької організації була створена та відносно успішно функціонувала перша в історії міста спортивна школи, в якій діти опановували плавання під керівництвом інструктора Гофштеттера. На жаль, фінансові можливості установи не дали можливості долучити до занять плаванням широкий загал шкільної молоді міста. Більшість катеринославських дітей і підлітків опановувала плавання самотужки, що іноді призводило до летальних випадків на воді.

Прикметно, що на початковому етапі становлення фізкультурного руху в Катеринославі, спорт розглядався як один із ефективних засобів медичної фізіотерапії, орієнтований на практичні потреби людини – загартування тіла та зміцнення здоров’я. Можливо, саме цей чинник відіграв вирішальну роль в тому, що згодом за активної участі членів Товариства гімнастика та заняття фізичними вправами були включені до навчальних програм катеринославських середніх навчальних закладів. Цей вагомий адміністративний крок заклав потужні підвалини для розвитку масового спорту в Катеринославі, сприяв становленню багатьох індивідуальних видів зимового та літнього спорту в громадському просторі міста.

За матеріалами періодичних видань.

Титульне фото: Ілюстративне фото // https://tsikavi-fakty.com.ua/37-tsikavyh-faktiv-pro-sportyvne-plavannya/