Раритетна фракція флори проєктованого ландшафтного заказника «Балка Щурівська»

Для забезпечення ефективної охорони біорізноманіття природних територій необхідним і актуальним є дослідження стану їх фіторізноманіття, впровадження природоохоронного менеджменту та розширення площ природно-заповідних об’єктів. Виявлення локалітетів раритетних видів рослин особливо важливе для територій, що характеризуються фрагментованістю біотопів. Такою територією є об’єкт, що пропонується для заповідання – балка Щурівська. Ця балка басейну р. Дніпро розташована на правому березі Кам’янського водосховища, на території Верхньодніпровської ОТГ Дніпропетровської області, поблизу населених пунктів селищ Дніпровське і Новомиколаївка. Згідно схеми екологічної мережі області, об'єкт, який пропонується до заповідання, входить до складу Дніпровського меридіонального коридору та Домоткань-Самотканського екологічного ядра в ранзі «Придніпровська яружно-балкова система».

Природні комплекси Правобережного степового Придніпров'я, басейни балок приток р. Дніпро, зокрема їхні фітоценотичний покрив і різноманіття флори вивчали  І.Я. Акінфієв, В.В. Тарасов, В.В. Кучеревський та інші. Розроблена схема ключових територій екомережі Верхньодніпровського (нині – Кам’янського) району й оптимальна природоохоронна стратегія, в основі якої лежить ідея створення Національного природного парку «Січеславський» (В.В. Манюк). Натомість інформація про флору балки Щурівська в літературних джерелах відсутня, детальне обстеження басейнів яружно-балкового комплексу по береговій смузі Кам’янського водосховища на ділянці с. Червоне – сел. Аули до теперішнього часу не було проведено.

Попередні дослідження і аналіз літературних джерел підтверджують актуальність вивчення флори урочища Щурівське. Детальні хорологічні дослідження дозволять суттєво доповнити картину розповсюдження рідкісних видів рослин у межах проєктованого заказника, розробити заходи з їх збереження. Дослідження раритетної фракції флори балкової системи в контексті збереження біорізноманіття Правобережного степового Придніпров'я може стати підґрунтям природоохоронної концепції сталого розвитку регіону. Новітні дослідження істориків підкреслюють значну роль урочища Щурівське в історико-культурній спадщині України (О.В. Харлан).

Дослідження проведені під час маршрутних обстежень у період з 2020 по 2023 роки включно на території Верхньодніпровської ОТГ. Найбільшу кількість маршрутів здійснено в період з першої половини березня до кінця жовтня, загалом дослідження охоплювали весь річний період. Обстежений правобережний яружно-балковий комплекс р. Дніпро від верхів’їв балки Щурівська до місця її впадіння у Кам’янське водосховище. При виявленні локалітету раритетного виду рослини фотографували та здійснювали геолокацію точки за допомогою GPS-навігатора. Назви видів рослин наводяться за Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural cheklist, з деякими сучасними змінами.

При виділенні природно-географічного регіону «Балка Щурівська» застосований басейновий підхід, який дозволяє відкрити перспективи для глибшого і якісно нового розуміння обсягу та меж елементарних флор, причин вузьколокального ендемізму, встановлення меж стійкості до вимирання для популяцій рідкісних видів і для оселищ в цілому, механізмів поширення інвазійних видів тощо.  

У травні 2023 року балкову систему обстежив кандидат геолого-мінералогічних наук Володимир Манюк (Дніпропетровський Національній університет ім. Олеся Гончара). За його даними, до найдавніших порід території, на якій розташована балка Щурівська, належать плагіогнейси раннього архею, ультраметаморфічні плагіогранітоїди середнього архею, плагіомігматити та плагіограніти часто гнейсоподібні. Породи кристалічного фундаменту перекриті осадовим чохлом – кварцовими пісками. Важливою і цікавою особливістю товщі пісків новопетрівської світи є наявність серед пісків брил червоних, сильно збагачених оксидами заліза, пісковиків. Більшість брил виокремлено з пісків тривалими процесами ерозійних і схилових процесів, і лише деякі зберігають первинне залягання. Розміри їх від невеликих уламків і стяжінь до 5–6 м. Пісковики за складом кварцові, дрібнозернисті, добре сортовані вохристо-жовтого і червоного кольору різних відтінків, часто, як і піски, серед яких вони залягають тонко смугасті, іноді косошаруваті, за щільністю від слабо ущільнених до міцних кварцитоподібних. В останніх спостерігаються ознаки вилуговування, кавернозна текстура.

Рослинний покрив балки Щурівська сформувався внаслідок взаємодії гідрокліматичних факторів, рельєфу, особливостей ґрунтів і різноманітних антропогенних впливів. Природна степова рослинність на дослідженій території збереглась в основному у вигляді окремих цілинних ділянок по схилах балкової системи. Схилові ділянки і частково тальвег зайняті степовими рослинними формаціями, представленими справжнім, чагарниковим і лучно-степовим підтипами.

Таблиця 1. Відомості про знахідки видів рослин, занесених до Червоної книги України, Міжнародного червоного списку, Резолюції 6 Бернської конвенції та додатків Оселищної директиви, представлених у флорі України

* види занесені до Резолюції 6 Бернської конвенції та додатків Оселищної директиви, представлених у флорі України.

** види занесені до Світового Червоного списку.

По відрогах балки та схилу східної експозиції у вигляді 5-ти ізольованих урочищ трапляються масиви реліктових байрачних лісів природного походження. Про їхній вік і природність свідчать окремі екземпляри старовікових дерев, переважно дубів.

Байраки є досить різноманітними за лісотипологічним складом і повноцінними за будовою екосистемами. Тут можна зустріти й молоді чагарниково-лісові ділянки, що є осередками первинного формування байрачних лісів, є й старі усталені байраки. Переважають пакленові, пакленово-берестові, чорнокленові та липові діброви. Ясеново-дубові деревостани також зустрічаються, але займають незначну площу. У байраках б. Щурівська зберігається типовий, але тепер уже рідкісний для Степового Придніпров’я комплекс дібровно-байрачних рослин: медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort), тюльпан дібровний (Tulipa sylvestris subsp. australis (Link) Pamp.), проліски сибірська (Scilla siberica  Andrews) та дволиста (Scilla bifolia L.), конвалія звичайна (Convallaria majalis L.), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum (L.)All.), зірочки українські (Gagea ucrainica Klokov) й жовті (Gagea lutea (L.) Ker Gawl).

Таблиця 2. Відомості про знахідки регіонально рідкісних видів рослин Дніпропетровської області

Природне різноманіття рослинного покриву проєктованого заказника складається з зональної степової рослинності, байрачних лісів, псамофільних і петрофільних угруповань, лучної рослинності. За показниками біорізноманіття територія балки Щурівська є однією з найцінніших у межах Верхньодніпровської ОТГ Дніпропетровської області. Тут зростає 26 регіонально рідкісних видів рослин, 13 видів, занесених до Червоної книги України, 3 види з Резолюції 6 Бернської конвенції та додатків Оселищної директиви, представлених у флорі України, 1 вид зі Світового Червоного списку.

Важливою і цікавою особливістю товщі пісків, що відслонюються на правому схилі балки, є наявність брил червоних, збагачених оксидами заліза, пісковиків. Поблизу виходів пісковиків на піщаному ґрунті сформований характерний комплекс флори за участі Sempervivum ruthenicum Schnittsp. & C.B. Lehm, Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l., Thymus pallasianus Heinr.Braun, Peucedanum arenarium Waldst. & Kit. (Taeniopetalum arenarium (Waldst. & Kit.) V. N. Tichomirov), Achillea leptophylla M. Bieb. Тут зростають Jurinea cyanoides (L.) Rchb і Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l.– рідкісні види з Додатків Оселищної Директиви, Додатку I Бернської конвенції, які надають перевагу біотопам з непорушеною структурою у складі раритетних ценозів. Особливої уваги і охорони заслуговують вікові дерева байрачних лісів досліджуваної балкової системи.

До особливостей балки слід віднести те, що деякі її схили більш ніж 40 років тому були терасовані, що трансформувало рослинний покрив. На лівому схилі в центрі балкової системи спостерігається чергування степової цілинної рослинності, яка збереглась поміж терас і запобігає ерозії ґрунту та слугує осередком збереження автохтонної степової рослинності.

Отже, зважаючи на наявність у межах досліджуваної яружно-балкової системи видів, які репрезентують раритетну складову біорізноманіття та високе видове багатство, а також із врахуванням наукової та рекреаційної цінності, вважаємо за доцільне розглядати балку Щурівська перспективною природоохоронною територією для створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення за назвою «Балка Щурівська».