Що писар Яворницький робив в Америці…

Що писар Яворницький робив в Америці, або Як «Запорожці» вслід за Колумбом за океан мандрували

У 1893 році в США, в Чикаго проводилась Всесвітня Колумбова Виставка, присвячена 400-річчю відкриття Америки Колумбом (ювілей припадав на 1892 рік). Нам вона цікава, в першу чергу тим, на виставці пролунала й наш край. Як виявилося, на цій виставці спостерігалися прямі зв'язки з історичною Катеринославщиною.

Наприклад, у Чикаго представили для огляду відвідувачів роботу відомого в царській Росії скульптора Володимира Олександровича Беклемішева (1861–1919). А він народився в Катеринославі в сім'ї художника-декоратора Олександра Миколайовича Беклемішева (Реджіо), померлого та похованого в 1908 році у нас у Кривому Розі.

Беклемішев-син 1906-го стане ректором Вищого художнього училища при Імператорській Академії мистецтв. У Чикаго він виставив скульптуру «Втікач». Беклемішев створив її ще 1891 року в Італії. У цей час (у 1888–1892) він, закінчивши Петербурзьку Академію мистецтв, як її пенсіонер працював у Римі та Парижі. Прототипом раба-втікача багатьма вважається мулат Джон Гарріс, який вирвався на свободу, і його маленький син Гаррі з «Хатини дядька Тома» (1852) американської письменниці Гаррієт Бічер-Стоу.

 «Запорожці» теж перетнули океан

Завдяки Колумбовій виставці американці вперше дістали шанс познайомитися з творчістю Іллі Ріпіна й побачити легендарну картину славетного українського художника родом з Чугуєва Іллі Ріпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Вона викликала фурор у Чикаго. Якщо згадати, що як писар для картини позував наш земляк Дмитро Яворницький, автор спогадів про те, як створювалися «Запорожці» і хто послужив прототипом усіх персонажів. Ріпін створював картину з 1880 по 1891 роки. А ось поштовх до її написання дав той самий Яворницький.

Було це так. Оригінал листа козаків султану не зберігся, проте у 1870-х роках катеринославський етнограф Яків Новицький (до речі, уродженець наших Аулів побіля Кам’янського і творець музею в м. Запоріжжі) виявив копію листа, зроблену у XVIII столітті. Він передав її відомому історикові Дмитру Яворницькому, який якось зачитав її як курйоз, своїм гостям, серед яких був, зокрема, Ілля Ріпін. Митець зацікавився сюжетом і 1880 року заходився коло роботи. Етюди до картини художник писав у кубанській станиці Пашківській, Катеринодарі, у маєтку Тарновських Качанівка Чернігівської губернії та у Кубанській області.

У каталозі російського відділу американської виставки про картину мовилося небагатослівно: 830. REPINE, E. The answer of the Dniepr Cossacks; property of His Imperial Majesty the Emperor of Russia. Academist of historical painting since 1876. Born 1844. (Worlds Columbian Exposition. Chicago. Catalogue of the Russian section. Published by the Imperial Russian Commission, Ministry of Finances. S-Petersburg. 1893.– P. 375).

830. РЄПІН Ю. Відповідь дніпровських козаків. Власність Його Імператорської Величності Російського Імператора. (Про Репіна) Академік історичного живопису з 1876 р. Народився 1844.

А фурор навколо картини не стихав. «Запорожців» напередодні, 1892 року придбала царська родина за 35 000 карбованців (митець на ці гроші зміг збудувати дачу в Пенатах). Крім Чикаго вона з успіхом експонувалася в Будапешті, Стокгольмі, Мюнхені.

«З-за кордону з різних місць я все отримую запрошення на їхні виставки моєї картини «Запорожці», – повідомляв Ріпін 15 жовтня 1895 р. поетові Олександру Жиркевичу. (Илья Репин. Художественное наследство. Том ІІ. 1948.– С. 72). У листі В. Стасову художник захоплено писав: «Бісів народ! Ніхто на всьому світі не відчував так глибоко свободи, рівності та братерства. На все життя Запоріжжя залишилося вільне, нічому не підкорилося!»

Про ріпінських «Запорожців» у Чикаго згадує і Давид Бурлюк у своїй книжці, виданій 1928 року. Він пише, що й інші картини Ріпіна виставлялися в Чикаго, але не подає їхніх назв (каталог це не підтверджує). І тут же додав: «Ця країна завалена. Сюди звідусіль звезено все найкраще. Все чуже. Тільки останнім часом тут починають любити своє. Ставлення до чужого, як у кожного, хто купує завжди, зверхнє... Цим пояснюється багато чого, що зустріли тут російські художники, потрапивши до Сполучених Штатів».

Катеринославці на Колумбовій виставці

Про виставку 1893 року сучасний американський дослідник  пише: «Загалом, Росія мала намір добре проявити себе в багатьох секторах експозиції». (The Chicago World's Fair of 1893. A Photographic Record. Edited by Stanley Appelbaum. 2012).

Цікаво, що в ознаменування чотирьохсотліття з дня відкриття Америки був виданий англійською мовою для відвідувачів Всесвітньої Колумбової виставки 1893 року в Чикаго солідний довідник на 800 сторінках під назвою «Фабрично-заводська промисловість та торгівля Росії» (1893), задуманий і виданий з нагоди виставки в США. У книжці широко представлена й індустріальна Катеринославщина.

На виставці в Чикаго вистачало експонентів-промисловців з Катеринослава та губернії. Зокрема, там була представлена тютюнова фабрика Ю. і Д. Джигітів з Катеринослава – до речі, караїми славилися по всій імперії тим як зразково вели тютюновий бізнес. Тож у США вирішено експонувати катеринославський тютюн і сигарети. Ось що американці дізналися про фабрику Джигіта:  заснована вона 1856 року. Виробництво 10 тисяч пудів тютюну та 15 000 000 сигарет на рік, вартістю 400 000 карбованців. Машинна та ручна робота. Бензиновий двигун (5 кінських сил): 4 механічні англійські машини для різання тютюну, 4 ручні машини; 75 робітників і 75 робітниць. Про сировину, що надходила на фабрику: турецький тютюн з Одеси, російський з Криму, Бессарабії та Кавказу. Продаж продукції у Росії. (Worlds Columbian Exposition. Chicago. Catalogue of the Russian section. Published by the Imperial Russian Commission, Ministry of Finances. S-Petersburg. 1893.– P. 93).

А ще на американській виставці можна було побачити біле вино «Топили» Т. Трипільського (Топила – село нині в Томаківському районі, колишній маєток Трипільського), який репрезентував Катеринославський повіт Катеринославської губернії. Експонент представляв свої виноградники та виноробну мануфактуру. Виноградники існували з 1869 року, площа сягала 10 десятин. Виробництво 1 000–3 000 відер вина на рік (так і написано про відра, смішно: Production. 1,000–3,000 vedros of wine per annum). Машинна робота. Сусло віджимається пресами; 10 робітників, 10 робітниць та 6 неповнолітніх. Продаж на місці та в Харкові. (Worlds Columbian Exposition. Chicago. Catalogue of the Russian section. Published by the Imperial Russian Commission, Ministry of Finances. S-Petersburg. 1893.– P. 115).

Гірниче управління Півдня з Катеринослава виставило колекцію корисних копалин, статистику і карти.

Олексіївська гірнича компанія Катеринославської губернії розміщувалася в  Слов'яносербському повіті, а дирекція – в Харкові. Виставлено зразки антрациту, вугілля та коксу. Статут компанії, затверджений імператором, компанія заснована в 1879 році. Виробництво в 1892 році: 20 000 000 пудів вугілля та коксу, вартістю 1 200 000 карбованців. Паровий транспорт і парові насоси. Портативні двигуни, локомотиви, різні малі парові двигуни та машини. Коксові печі. 25 верст залізниць і 8 верст трамваїв; 3 000 найнятих робітників. (Worlds Columbian Exposition. Chicago. Catalogue of the Russian section. Published by the Imperial Russian Commission, Ministry of Finances. S-Petersburg. 1893.– P. 115).

На виставці була ще одна компанія з того ж Бахмутського повіту з експлуатації кам’яної соли і натуральної соди в Південній Росії. Можна було бачити зразки кам'яної соли та буклети. Компанія заснована в 1885 році. Річна виручка 11 000 000 пудів кам'яної соли вартістю 900 000 карбованців; 2 вали в дії, 2 млини; парові двигуни (800 кінських сил), 600 робітників. Продаж у Росії. (Worlds Columbian Exposition. Chicago. Catalogue of the Russian section. Published by the Imperial Russian Commission, Ministry of Finances. S-Petersburg. 1893. – P. 147).

Зразки зерна з Катеринославської губернії демонстрував в США Миколаївський біржовий комітет з м. Миколаєва Херсонської губернії. Зразки привезли з Київської, Полтавської, Харківської, Курської, Катеринославської, Таврійської та Херсонської губерній. Річний експорт складав у середньому понад 33 000 000 пудів вартістю 27 000 000 крб. (Worlds Columbian Exposition. Chicago. Catalogue of the Russian section. Published by the Imperial Russian Commission, Ministry of Finances. S-Petersburg. 1893. – P. 10).

Катеринославську пшеницю перемелював ще один експонент – паровий борошномельний млин з села Тьоткіно Рильського повіту Курської губернії. Тут було виставлено борошно різної якості, пшениця, тонкі та грубі висівки. Заснований млин у 1877 р. Щороку перемелював 1 000 000 пудів вартістю 1 000 000 крб. Паровий двигун (80 к. с.); 25 комплектів вальців, 18 очисників, 3 жорна (французькі), 64 протравлювачі борошна, 2 американські щіткові машини, 16 мочалок, 6 вентиляторів, 2 сепаратори висівок «Евріка», 1 дисмембратор. На млині були зайняті 100 робітників у двох групах. 400 000 пудів пшениці, меленої з маєтків експонента в губерніях Курській, Чернігівській і Катеринославській; решта придбано в  Курській, Харківській та Катеринославській губерніях. Продаж продукції в Росії, висівки частково експортувалися до Пруссії. (Worlds Columbian Exposition. Chicago. Catalogue of the Russian section. Published by the Imperial Russian Commission, Ministry of Finances. S-Petersburg. 1893.– P. 17).

Як бачимо, на жаль, Катеринославщина на той час була представлена в світі переважно сировиною, а не готовою продукцією, бо індустрійна потуга губернії в цей час ще тільки розвивалася. Але їй ще буде що показати на власній грандіозній виставці 1910 року в Катеринославі.

Український етнос мляво пробився на Колумбову виставку, і не з Катеринославщини, а з Кубані. Проте там жили (й живуть досі!) нащадки переселенців з Січеславщини, тож ми і їх зараховуємо до своєї скарбнички. Отже, Кубанська козацька губерніяльна школа для дівчат з Катеринодара демонструвала в Чикаго рукоділля учениць. Тут можна було побачити костюм кубанського козака, три пари панчіх машинної роботи, два рушники, виткані учнями, і сорочки. (Worlds Columbian Exposition. Chicago. Catalogue of the Russian section. Published by the Imperial Russian Commission, Ministry of Finances. S-Petersburg. 1893.– P. 404). Отже, хоч і не гучно, але український етнос на Колумбовій виставці таки мав свій скромний голос.

У Чикаго виставлялася  й російсько-бельгійська компанія «Товариство для виробництва соди у Росії під фірмою «Любимов, Сольве і Ко». Компанія демонструвала кальциновану соду з Донецьких заводів для виготовлення кальцинованої, каустичної і двовуглекислої соди в с. Верхньому біля станції Лисичанськ у Бахмутському повіті Катеринославської губернії.

Відомий геолог і ґрунтознавець, професор мінералогії і кристалографії Санкт-Петербурзького університету Василь Докучаєв  і його учень та соратник Микола Сибірцев (1860–1900) виставили на Колумбовій виставці зразки ґрунту з різних куточків імперії, в тому числі з Катеринославщини, де Докучаєв вивчав наші чорноземи.

…Отже, наведені факти давно належать історії, але згадати їх було варто. До слова, у Дніпрі в одному з розважальних центрів встановлено пам'ятник першовідкривачеві Америки.