Чирченко Станіслав
Станіслав Чирченко: йти до своєї мрії

Станіслав Чирченко – співавтор аудіопроєкту «Атмосфера слова», учасник артпроєктів «VivArt» і «ЛітПиріг», лауреат Всеукраїнського фестивалю «На крилах творчості» та VII Всеукраїнського молодіжного літературного конкурсу «VivArt». Пропонуємо інтерв’ю, яке він дав для «Дніпрокультури».

– Здрастуй, Станіславе! Розкажи, будь ласка, про себе, про свою сім'ю.

– Я народився в м. Єнакієве Донецької області в родині службовців, коли мені виповнилося три роки, ми переїхали жити до Дніпропетровська (зараз м. Дніпро). Моїм вихованням і розвитком опікувалася мати. У чотири роки я вперше потрапив до театру, потім мати постійно мене водила в театр ляльок і ТЮГ. З п’яти років ходив до різних гуртків Палацу дітей та юнацтва. Часто відвідував молодіжний театр-студію «Віримо», мріяв стати актором. Через проблеми із зором до третього класу навчався вдома, а з 3-го по 12-й клас – в очно-заочній школі при заводі УТОС. Після закінчення школи вступив до Національної металургійної академії за спеціальністю «Економіка підприємств», яку закінчив в 2013 році.

– Яке місце в твоєму житті займає музика?

– Мій дядько прищепив мені любов до музики, до року. Я слухав групи «Queen», «Арія». Коли навчався в академії, збирав стипендію та купив собі першу електрогітару. Опановував спочатку сам, а потім із викладачем. Потім серйозно почав займатися вокалом, вчити сольфеджіо, став займатися звукозаписом. Музика мені цікава.

– Хто ще вплинув на твої музичні вподобання крім дядька?

– Мій вітчим залучав мене до естрадної музики, друг Сергій Жовтий – до арт-джазу, релакс-джазу. Мій викладач по вокалу Олена Іванівна Шабан – до класичної, народної музики.

– Крім музики тебе привертає літературна творчість. Розкажи, в яких жанрах ти пишеш?

– На початку я писав вірші, потім невеликі оповідання. Моя новела була визнана однією з кращих в літературному конкурсі, і я став лауреатом VII-го молодіжного літературного конкурсу «VivArt». Зараз пишу в жанрі фентезі, роблю сценарії для настільних, комп'ютерних ігор.

– Як дізнався про конкурс «VivArt», про Марію Дружко?

– Друзі розповіли і Ігор Білокриницький познайомив з письменницею, музою і керівницею літературно-мистецтвознавчого об'єднання «VivArt» Марією Дружко. Спочатку я надіслав свою новелу на конкурс, а потім уже познайомився особисто. Марія звернулася до мене з пропозицією зробити цикл аудіовіршів – так з'явилася «Атмосфера слова». Мені подобається підкреслювати якісь акценти, робити якісну «озвучку».

– Як з'явилася сама назва «Атмосфера слова»? Як працювалося над циклом?

– Ми придумали разом із Марією. Я читав тексти, намагався зрозуміти сенс творів, що хотів сказати автор. Це – як саундтреки до фільмів, треба зрозуміти настрій вірша. Пробував експериментувати, підбирав один, інший фон, ритм.

– Про тебе можна сказати як про співавтора проєкту «Атмосфера слова»?

– Ну, в якійсь мірі, так.

– Чим ще займаєшся у вільний час, від чого отримуєш задоволення?

– Проводжу настільні рольові ігри «Dungeons & Dragons» («Підземелля і дракони») як ведучий, так званий «майстер». «Підземелля і дракони» – рольова гра в жанрі фентезі, розроблена Гері Гайгексом і Дейвом Арнесоном. Спочатку гра була доповненням до настільного Варгейми «Chainmail». Головною відмінністю було введення в гру різних фантастичних істот і чарівних предметів. Згодом під управлінням гравців виявилися не військові загони, а окремі персонажі, дія ігор була перенесена в підземелля. Ведучий є арбітром і оповідачем. Гравці створюють групу з кількох персонажів, яка взаємодіє з навколишнім світом, дозволяє різні конфлікти, бере участь у боях і отримує нагороди. Присутність різних фантастичних істот дозволяє порівнювати «Підземелля і драконів» із творчістю Дж. Р.Р. Толкіна, хоча Гайгекс стверджував, що вплив роману «Володар перснів» був незначним, а використання його елементів – усього лише маркетинговий хід. Згодом на гру вплинула творчість інших письменників, наприклад, Роберта Говарда, Едгара Берроуза, Майкла Муркока, Роджера Желязни, Пола Андерсона. Я проводжу такі ігри у вихідні дні або «вживу», або в Діскорді.

– Ти тут називав кількох авторів, чия творчість вплинула на зміст ігор. А що ти читаєш, які книги стали для тебе знаковими?

– Я слухаю аудіокниги. У дитинстві мені читала мама. Дуже любив «Незнайку» Миколи Носова. Потім подобався «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері. Нещодавно слухав цей твір в «озвучці» Костянтина Хабенського, це сильно. Потім справив враження роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». Зараз віддаю перевагу фантастиці та фентезі. Із задоволенням читаю твори Гаррі Гаррісона, Сергія Лук'яненка, Марка Штрайта, Роберта Хайнлайна та інших.

– Що ти зараз пишеш?

– Пишу оповідання в жанрі фентезі, а може бути, вийде ціла книга.

– Твої твори друкувалися?

– Тільки в альманасі «VivArt».

– Як на твою роботу вплинув карантин?

– Моє життя мало в чому змінилося в карантинний час. Спілкувався з друзями в Діскорді. Працював над озвучуванням роману Марії Дружко «Полювання на тура» з диктором Максимом Булгаковим.

– Які плани на майбутнє?

– Планів багато: записати цикл аудіорозповідей, обладнати кімнату під студію звукозапису, розробити аудіогру, виставляти трансляцію настільних ігор на You Tube, записати свої пісні, власну музику і треки.

– Про що твої пісні?

– Дві колискові, ліричні пісні, релакс-музика.

– Як люди дізнаються про тебе, про твою творчість?

– Поки через друзів, був запис на радіо.

– Багато хто зараз займається блогерством, має свої канали на You Tube. Освоюєш ти цей напрямок?

– Дуже хочу. Працюємо з Максимом Булгаковим в цьому напрямку, напрацьовуємо базу. Я хочу найближчим часом озвучити свою новелу. Мені в цьому допомагає Наталія Пірогова, вона теж бере участь в озвучці роману "Полювання на тура", Наталія озвучує жіночі ролі, я – чоловічі.

– Наостанок, що ти хотів би побажати іншим людям, у яких є проблеми зі здоров'ям, яким важко знайти себе в цьому світі?

– Не боятися, не соромитися, не замикатися в собі. Намагатися бути відкритим, йти до своєї мрії, займатися тим, чим подобається і тоді все вийде. Завжди знайдуться люди, які допоможуть і підтримають тебе.