Студентське товариство «Спорт-Клуб» Катеринославського Гірничого інституту

На початку ХХ століття в соціокультурному та громадському просторі Катеринослава надзвичайного поширення набуває спортивний рух, який залучив до своєї орбіти значну частину поціновувачів активного фізичного дозвілля та здорового способу життя. Нове соціокультурне явище прийшло до адміністративного центру степового краю через північні столиці імперії з країн Західної Європи. Європейська мода припала до душі катеринославським містянам, які поступово почали займатися спортом, обираючи для своїх тренувань затишні парки та сквери міста. Згодом у міському просторі спорт перестав бути екзотичним видом проведення фізично активного дозвілля окремих ентузіастів, набуваючи дедалі все більше впорядкованої форми організації та масовості серед міського загалу.

З часом окремі поціновувачі спорту створили перші аматорські гуртки, де обмінювались практичним досвідом проведення тренувань, проводили поміж собою спортивні змагання, купували, ремонтували або самотужки виготовляли нескладний спортивний реманент. З аматорських осередків любителів згодом постали й спортивні товариства й клуби, які організаційно та фінансово впорядкували хаотичний розвиток міського спортивного руху. На межі століть у Катеринославі успішно функціонували різні спортивні громадські організації, діяльність яких була орієнтована на пропаганду здорового способу життя та фізичної культури: Катеринославське товариство велосипедистів, Атлетичне товариство «Геркулес», Катеринославський яхт-клуб, Катеринославське гімнастичне товариство «Сокіл». Паралельно разом із ними в місті діяла низка гуртків любителів важкої атлетики, вітрильного спорту, катання на ковзанах і роликах.

Розвивалась у Катеринославі й спортивна міська інфраструктура, на базі якої відбувались тренування аматорів і професійних спортсменів, організовувались багатоденні спортивні змагання, проводились великі спортивно-масові заходи й свята, які ставали справжніми подіями міського життя. Наприкінці ХІХ століття зусиллями членів Катеринославського товариства велосипедистів була облаштована перша в місті спортивна споруда – циклодром, на якому впродовж значного часу проводилися захопливі велосипедні перегони. Спорт став невід’ємною частиною соціокультурного середовища міста, наповнюючи його новим модерністським змістом.

За фінансової участі спортивних товариств у місті регулярно відбувались різноманітні спортивно-масові заходи: змагання з легкої атлетики, боротьби, велосипедні та човнові перегоні, вільні виступи гімнастів, які збирали велику глядацьку аудиторію. Спорт перетворився на один із улюблених у містян різновидів масових видовищ, який вабив глядачів запеклою боротьбою, гострою інтригою, постійно тримаючи їхню увагу в напруженому спостереженні за драматичним перебігом змагань.

Найбільш масовим прошарком населення Катеринослава, який брав найактивнішу участь у спортивному житті міста, була учнівська молодь вищих і середніх навчальних закладів. Значна частина професійних спортсменів Катеринослава була залучена до занять спорту вже в міських чоловічих і жіночих гімназіях, де на початку ХХ століття до навчального процесу були включені гімнастика, легка атлетика та фехтування. В багатьох середніх навчальних закладах міста обладнали спортивні зали та невеликі ігрові майданчики. Саме місцеві гімназії й аматорські гуртки любителів спорту прищеплювали обдарованій молоді любов до спорту та фізичних вправ. Зокрема, з гімнастичного середовища міста вийшли перші катеринославські професійні спортсмени та міські чемпіони – Калюшер, Таушев, Пузаков та інші, які заклали підвалини професійного спортивного руху в місті на початку ХХ століття.

Зростання популярності спорту серед прогресивної міської молоді було зумовлено його соціальною престижністю та статусністю, котрі приносили власникам чемпіонських титулів гучну славу, загальне визнання та любов міської публіки, яка захоплювалася своїми спортивними кумирами. Остання обставина певною мірою спонукала честолюбну молодь до системних тренувань. Зрозуміло, що вступивши до вищих навчальних закладів, колишні гімназисти прагнули продовжувати свої заняття спортом і здобувати чемпіонські звання, встановлювати нові рекорди швидкості та спритності.

На початку ХХ століття Катеринослав був одним з провідних освітніх центрів Придніпровського регіону. В 1899 році в місті було відкрито Катеринославське Вище Гірниче училище, як згодом перетворилось на Гірничий інститут, де здобувала професійну освіту обдарована молодь південних губерній України. Певна річ, серед студентського загалу було багато спортсменів-аматорів з різних регіонів півдня імперії, які займались індивідуальними та командними видами спорту, брали участь в змаганнях на першість міста.

В 1908 році в Катеринославському Гірничому інституті утворився невеликий аматорський спортивний гурток студентської молоді.

Згодом у студентському середовищі виникла ідея інституалізації спортивного гуртка аматорів-спортсменів інституту в окрему офіційну організацію за прикладом інших вищих навчальних закладів країни, де вже діяли спортивні товариства та клуби. Ідею підтримала адміністрація навчального закладу, яка розглядала спорт як реальну альтернативу участі студентів у антиурядовому революційному політичному русі, що було наслідком, на її думку, невпорядкованості студентського дозвілля.

Навесні 1908 року в Міністерстві внутрішніх справ Російської імперії був затверджений Статут Товариства «Спорт-клуб» Катеринославського гірничого інституту. Мета практичної діяльності нового молодіжного спортивного осередку полягала в сприянні фізичному вдосконаленню своїх членів шляхом формування в них виправки, самодисципліни, усвідомлення єдності. Становлення цього спортивного клубу було продиктоване бажанням створити належні умови для розвитку фізичної культури та спорту, забезпечити студентську молодь необхідним спортивним реманентом для проведення тренувань і занять улюбленими видами спорту, залучити обдарованих студентів до систематичних занять спортом, які фізично розвивали тіло, виховуючи цілісну та цілеспрямовану особистість.

Першочерговим завданням спортивного товариства було сприяння розвитку гімнастики, поціновувачів якої було найбільше серед студентської молоді вишу. При товаристві були створені секції за різними видами спорту: фехтувальна, туристична, атлетична, плавання, велосипедистів, бігу на ковзанах, перегонах на човнах та інші. Структура секційного поділу відповідала найбільш поширеним серед учнівської та студентської молоді видам спорту.

Одночасно у вузівському спортивному осередку велику увагу приділяли популяризації занять спортом серед студентства. Зокрема, одним із провідних напрямків діяльності товариства було читання студентам лекцій із питань фізичної культури та спорту, організації тренувань і проведення спортивних змагань. Як правило, до викладання лекцій товариством були залучені викладачі гімнастики вищого навчального закладу та провідних катеринославських гімназій, які мали відповідну фахову освіту, володіли практичними навичками тренерської роботи.

Намагаючись активно пропагувати спортивний рух серед студентського загалу та населення міста, члени товариства використовували різноманітні форми: організацію вистав і виставок спортивної тематики, проведення розважальних вечорів, показових виступів спортсменів у різних видах спорту. При цьому особливу увагу члени товариства приділяли найпопулярнішому серед студентства виду спорту – гімнастиці, яка в ті часи посідала чільні позиції. Для її молодих поціновувачів спортивний осередок організовував вільні товариські бесіди, на яких жваво обговорювали проведення тренувань, правильне виконання гімнастичних вправ, вдосконалення спортивної техніки та майстерності.

У студентському середовищі спортивний клуб, за задумом організаторів, мав відігравати роль своєрідного громадського комунікатора та модератора між спортсменами. На його базі студенти обговорювали поточні спортивні події, планували організацію змагань і перегонів, вели жваві дискусії, які їх згуртовували навколо занять улюбленим спортом, перетворюючи виш на справжню партнерську академічну корпорацію, що фундувалась на неформальних зв’язках і спільних інтересах. Крім того, представники клубу уважно стежили за провідними тенденція світового спорту, активно переймаючи передовий спортивний досвід європейських країн. Новий студентський осередок сприяв також налагодженню тісних зв’язків і контактів з іншими спортивними студентськими товариствами, які постали в провідних освітніх центрах України.

У відповідності до нормативних положень статуту спортивного товариства, його членами мали право стати як студенти, які здобували вищу освіту в інституті, так і представники професорсько-викладацького складу вишу. Кожен член товариства зобов’язаний був вчасно сплачувати внески та систематично брати участь у спортивно-масових заходах, які влаштовував осередок. Усі члени спортивного клубу інституту поділялися на почесних, дійсних і змагальних. Почесними членами ставили особи, які надали товариству значні матеріальні та грошові пожертви, мали вагомі спортивні досягнення, були чемпіонами міста або Придніпровського регіону.

Очолювала спортивне товариства рада, склад якої обирали раз на рік на загальних зборах членів. Рада опікувалася здебільшого організаційними питаннями проведення спортивних змагань, тренувань, закупівлі спортивного реманенту, тощо.

Першим головою ради «Спорт-клубу» Катеринославського Гірничого інституту був обраний студент Гамазов, який захоплювався гімнастикою та велосипедними перегонами. Посаду його заступника обіймав виходець із Кавказу студент Кабахідзе. Секретарем студентського спортивного осередку став Вопілкін. Правління ради доклало чималих зусиль для проведення в місті серії спортивних змагань із різних видів спорту за участі студентів.

Діяльність товариства «Спорт-клуб» значно пожвавила спортивне життя міста, сприяючи популяризації фізичної культури та спорту серед студентської молоді та міського загалу.

За матеріалами періодичної преси та спортивних видань.