Цирк та й годі!

До історії цирку в Катеринославі на початку ХХ століття

Процес промислового розвитку Катеринослава в останній чверті ХІХ – на початку ХХ століття супроводжувався інтенсивною вестернізацією всього штибу міського життя, який характеризувався появою та становленням нових форм виробничої діяльності, організації активного дозвілля та відпочинку. На межі століть у культурному просторі міста спостерігаються вагомі соціокультурні зрушення, детерміновані інтенсивними процесами господарської модернізації, які істотним чином вплинули на традиційний спосіб напівпатріархального життя степового міста, суттєвим чином його змінивши. В першу чергу, зміни стосувалися проведення дозвілля, яке стало різноманітнішим, цікавішим і змістовнішим. Містяни призвичаїлися проводити вільний час у численних розважальних закладах, де на них чекали розлогі програми на будь який смак і кишеню.

У цей час серед міського населення значною популярністю користується цирк, який викликáв щире захоплення у катеринославців усіх вікових груп, кожна з яких знаходила для себе найулюбленіший цирковий жанр і номер. Цирк завдяки своїй жанровій специфіці був зрозумілий кожному: і статечному промисловцеві, й першокласникові-гімназисту. Містяни полюбляли відвідувати циркові вистави, які їх приваблювали своїми карколомними гімнастичними атракціонами, веселими клоунами, суворими атлетами-борцями та вправними наїзниками.

За свідченнями краєзнавців, історія міського цирку в Катеринославі розпочинається з 1885 року, коли на Качельному майдані був споруджений стаціонарний будинок цирку, який з часом перемістили на інше місце, а його приміщення вчергове перепланували під нові потреби власників.

На межі століть у Катеринославі систематично гастролювали різноманітні циркові трупи, які розважали місцеву публіку своїми захопливими яскравими шоу-програмами, широко розрекламованими на шпальтах катеринославської періодичної преси та афішах міста. В цей час у місті з шаленим успіхом відбулися гастролі циркових труп Корша, Коріанні та інших.

На початку березня 1903 року в культурному житті міста відбулась знакова подія – у відремонтованому та перепланованому будинку міського цирку, розміщеному тоді на розі Катерининського проспекту та вулиці Фабричної, розпочала свої щоденні вистави циркова трупа М. Злобіна. Численність трупи була невеликою, як і кількість циркових номерів, які вона демонструвала місцевій публіці під час вистави. Зазвичай, вистава складалася з двох частин. До програми першого відділення входили виключно циркові номери за участі гімнастів, еквілібристів, клоунів і атлетів.

Катеринославці, які часто відвідували вистави гастролюючих у місті циркових труп, не дуже схвально оцінили дебютну програму провінційного цирку. «Склад циркового репертуару незавидний та поганий», – так підсумував свої враження від відвідування циркової вистави на сторінках столичної преси один із місцевих катеринославських кореспондентів. Прискіпливому глядачеві сподобалися лише циркові номери за участі англійського жокея та сальто-морталіста Білліні, клоунів-гімнастів братів Котреллі, гімнаста-еквілібриста Отто Яновича, що продемонстрували чудову фізичну форму, високу технічну майстерність, вправність і спритність у виконанні акробатичних і гімнастичних трюків, які дійсно вразили провінційних глядачів. Особливе захоплення у катеринославців викликав відомий грецький атлет-геркулес Лапіадо. На манежі цирку він дуже вправно жонглював важкими гирями, технічно довершено виконував вправи зі штангою, пудовими металевими кулями. Місцеві катеринославські атлети-спортсмени навіть спеціально відвідали тренування атлета-геркулеса аби ознайомитися з його системою спортивної підготовки та технікою виконання силових вправ, яка на них справила глибоке враження.

Для того, аби привабити публіку на виставу та зібрати якомога більше коштів, Злобін ішов на хитрість – він часто влаштовував у другому відділенні циркової вистави лотереї, під час проведення яких серед публіки розігрувалися дорогі призи – корова, кінь, золоті кишенькові годинники, самовар і велосипед. Останній був захмарною мрією для більшості дітей промислового міста. Публіка, азарт якої підігрівався досить гучною агресивною рекламною кампанією, масово йшла на виставу, сподіваючись виграти омріяні подарунки. В свою чергу, директор цирку щодня підвищував суми виграшів, що створювало навколо циркової вистави справжній ажіотаж, оскільки кожен відвідувач прагнув виграти вартісний приз. При цьому директор вдався до простого трюку: на дорогі квитки він давав декілька білетів лотереї, що начебто значно підвищувало шанси глядача на виграш. Фактично ж мова йшла про звичайне шахрайство, оскільки циркова вистава, по суті, підмінялася розіграшом лотереї!

За спогадами сучасників, під час проведення розіграшів директори невеликих циркових труп часто використовували підставних глядачів, які на очах приголомшеної публіки вигравали вартісні призи, які згодом потайки повертали їхньому справжньому власникові, отримуючи лише невелику платню за участь у шахрайстві. Гастролі цирку Злобіна тривали в місті недовго, оскільки губернська адміністрація заборонила проведення лотереї, чим поставила край ошуканству катеринославської публіки спритним ділком, змусивши його покинути місто.

З відкриттям цирку в Катеринославі в березні 1903 року відкрив свої двері й невеликий звіринець братів Якима та Петра Нікітіних, який користувався значною популярністю серед містян. Аби привабити до відвідування звіринця побільше публіки, брати організовували змагання борців-атлетів. Такий нестандартний прийом досить успішно спрацьовував, приносячи власникам значні прибутки.

У 1903 році у звіринці Нікітіних, що гастролював у Катеринославі, працювали два борці-геркулеси – Карл Якобсон і його помічник. Під час кожної вистави вони пропонували всім бажаючим позмагатися з ними. Переможцеві атлети обіцяли сплатити виграшну премію в розмірі 250 рублів – чималі на той час гроші. Таку ж суму пропонували брати Нікітіни борцям-професіоналам за участь у поєдинку з геркулесами. Досвід продемонстрував, що досить часто катеринославська публіка приходила до звіринця виключно заради того, аби подивитися на змагання борців, отримавши незабутні враження від драматичного перебігу захопливої боротьби. Фактично звіринець був лише прикриттям поєдинків борців. До речі, брати Нікітіни згодом організували справжній цирк із великою трупою, який з великим успіхом гастролював містами Російської імперії, включаючи, звісно, і степовий Катеринослав.

Попри всі складнощі організації та проведення вистав, цирк посідав одне з чільних місць у переліку розваг населення Катеринослава, яке не жалкувало коштів на його систематичне відвідування. Він і досі залишається одним із найулюбленіших видів розваг, особливо у міської малечі, яка з неприхованим задоволенням та радістю відвідує циркові вистави.

Титульне фото // https://fishki.net/3055168-cirk-istorija-zhestokosti-i-miloserdija.html