Унікальний документ з історії церкви св. Архангела Михаїла села Старий Кодак

Працюючи над вивченням особливостей архітектури культових споруд колишньої Катеринославщини в архівосховищах м. Санкт-Петербурга, автор статті виявив маловідомий документ, який зберігається в архіві Інституту історії матеріальної культури Російської академії наук (ИИМК РАН) і висвітлює маловідомі сторінки з історії Кодацької фортеці та давньої церкви святого Архангела Михаїла, що існувала колись у межах фортеці на теренах села Старий Кодак.

Ми вже неодноразово зверталися до історії вищезгаданих об’єктів і публікували окремі фрагменти згаданого джерела. Виявлений унікальний документ з історії храму – його метрика.

Подібні метрики храмів нами виявлено в значній кількості. Всі вони присвячені різним старовинним храмовим спорудам колишньої Катеринославщини (нас цікавили церкви саме цього регіону). Метрика – це спеціальна опитувальна форма, розроблена в 1886 р. фахівцями Імператорської Академії Мистецтв та Імператорського Археологічного товариства. Вона складалася з 72 основних питань і 4 додаткових, розміщених у вигляді таблиці на 14 аркушах і надрукованої значним тиражем для заповнення священниками різних губерній. Питання поділялися на шість окремих розділів: І. «Історія церков і монастирів і їхнє місце розташування»; ІІ. «Зовнішні частини церкви»; ІІІ. «Внутрішні частини храму»; IV. «Іконописання»; V. «Різні речі». В кінці у розділі VI. «Імператорській Академії Мистецтв бажано знати» на окремому аркуші розміщувалася група з чотирьох додаткових питань. Вказані метрики було розіслано для заповнення по численних губерніях, а після їх заповнення їх повернули до Академії Мистецтв.

Автор опрацював більше 60-ти метрик стародавніх храмів Катеринославської губернії кінця 1880-х рр. Церкві села Старий Кодак в цьому архіві присвячено окрему справу № 91 «О реставрации церкви во имя Архангела Михаила в с. Старый Койдак, Екатеринославской губ. и уезда и об изыскании на сие средств» обсягом 27 сторінок, заведену в 1911 р.

На сьогодні залишається питання, яким чином обиралися церкви, до яких в останній чверті ХІХ ст. розсилали метрики. З опрацьованих метрик видно, що переважна більшість відповідей виконана сухо, без належної зацікавленості, переважно необізнаними з тонкощами мистецтвознавства й архітектури священниками. Більшість священників мріяли про нові просторі храми, і як наслідок, фахівцям, які в Санкт-Петербурзі вивчали заповнені метрики окремих храмів, було дуже важко знайти в них цінну інформацію і довести унікальність храмових будівель.

Нагадаємо, дерев’яний Архангело-Михайлівський (на честь Архангела Михаїла) храм, про який йдеться в метриці 1911 р., було зведено в 1818 р. Проте, в метриці зберігаються аркуші листування вповноважених від сільської громади до голови Імператорської Археологічної комісії графа О.О. Бобринського, де вказується збережений дерев’яний храм кінця XVIII століття запорозьких часів, який на той час занепав. Це твердження сягає дерев’яного храму спорудженого до початку березня 1785 р. Справа в тому, що цю церкву перебудували в 1818 р. Вважається, що її було «пересипано і складено без змін» від попередньої. Того ж року на захід від храму було зведено дерев’яну дзвіницю.

Селяни зі священником у листі-проханні від 28 квітня 1911 р. просили коштів на ремонт і реставрацію згаданого храму «…вважаючи себе прямими нащадками запорожців, ревнуючи про віру наших предків, що билися з невірними за Святий Господній Хрест…». Отримавши у відповідь листа з низкою потрібних заходів, селяни звернулися до єпархіального керівництва, після чого було виконано обстеження храму і підготовлено «Пояснювальну записку до ремонту Архангело-Михайлівської церкви в с. Старих-Кайдаках Катеринославської губернії і повіту» та «Кошторис на ремонт … церкви…» (на суму 16.854 руб. 95 коп.). 21 грудня 1911 р. кошторис на ремонт церкви було розглянуто в реставраційному засіданні Імператорської Археологічної комісії і визнано цілковито необхідним затребувати точні кресленики і шаблони верхніх восьмериків (завершення дерев’яних зрубів) і глав, з відображенням нахилу стін і технічний акт огляду. У метриці вкладено копії з даних документів із супроводжувальним листом від керівництва єпархії. В копіях зазначено про нерозбірливість імені єпархіального архітектора в оригіналах документу. В супроводжувальному листі вказується про уточнення директора Катеринославського музею професора Яворницького, що храм «збудований за зразком давньої церкви часів запорозького козацтва і може бути реставрований в такому точно вигляді, в якому зберігся до даного часу без будь яких незначних змін як в загальному його вигляді, так і в окремих частинах…». В листі-проханні від 14 листопада 1912 р. селяни вказували про неможливість виконання креслень єпархіальним архітектором безкоштовно і просили хоча б половину зазначеної суми для початку робіт. На цей лист було підготовлено відповідь з інструкцією обмірювання храму без значних затрат. Щодо результатів вказаного листування, то відомо лише, що поважні члени Археологічної комісії підтримали проведення низки робіт і визнали цінність церкви в архітектурному плані. Окремі джерела вказують на проведення реставраційних робіт.

Дерев’яна церква в ім’я Архистратига (Архангела) Михаїла в селі Старий Кодак (Кодаки, Кайдаки) за виявленими іконографічними джерелами належала до типу хрещатих триверхих храмів із прямокутними раменами і центром, значно вищим за рамена. На західному, південному та північному раменах було влаштовано двоколонні ґанки, перекриті двосхилими дахами. До східного рамена з півночі та півдня було прибудовано невеличкі прямокутні в плані притвори. Верх центру був двозаломним, а верхи західного й східного рамен – однозаломними. Всі вони увінчувалися низькими шатрами з восьмигранними глухими баньками і грушовидними маківками. Південне й північне рамена перекривались двосхилим дахом, якому на фасаді відповідали трикутні фронтони, увінчані невеличкими глухими баньками з грушовидними маківками. Різна висота бічних і центрального зрубів надавала динамізму центричній пірамідальній композиції храму.

Високі зруби було завершено профільованими карнизами. Стіни ззовні ошальовано дошками горизонтально з нащільниками. Дверні отвори були прямокутні. Наличники прямокутних вікон, дверей і карнизи було прикрашено простим різьбленням.

Із західного боку, трохи на північ від головної вісі схід-захід, розташовувалась окремо від церкви невеличка двоярусна дзвіниця. Церква і дзвіниця увінчувалися чудовими пам’ятками ставрографії – металевими хрестами (на церкві – 5, на дзвіниці – 1), які різнилися між собою і являли справжні витвори народного мистецтва. У 1880-му р. її відвідав і намалював відомий живописець Ілля Рєпін. З 1880-х рр. церкву відвідував Дмитро Яворницький, але його більше цікавили старожитності. Хоча у подіях, які розпочалися у 1911 р., як ми бачимо, професор також брав участь. Імператорська Археологічна Комісія, завдяки клопотанням місцевого причту, звернула увагу на церкву. Передбачалося розібрати усі верхи та главки і «зрубити» їх наново, перекрити наново підлогу, розібрати хори і влаштувати нові «такі ж», зробити нову драбину на другий ярус дзвіниці, викласти два нових вінця з дубових колод зверху, виконати залізну покрівлю, старі ґанки замінити новими, наново ошалювати стіни, відремонтувати фундамент, визолотити хрести.

Метрику церкви с. Старого Кодака заповнив селянин Опанас Митрофанович Білокінь 23 листопада 1911 р. Опанасові Білоконю було 57 років, він закінчив курси народної школи і мав доволі розбірливий почерк. У кінці метрики він вказав ім’я чинного священника – Іоанн Сугаренко.

У 1937 р. споруду, яка визначала архітектурний образ поселення – церкву, збудовану за традиціями запорожців, було розібрано. Точне місце її розташування авторові вдалося знайти 17 лютого 2011 р. завдяки найстарішому мешканцеві села Івану Гудиму (на той час йому було 88 років). Вже наступного дня колеги-археологи досліджували вказану Іваном Івановичем ділянку. Було виявлено низку цікавих артефактів і рештки фундаментів споруди.

Щодо цінності представленого в цій статті архівного джерела слід нагадати, що всі дерев’яні храми губернії (за винятком 2-х з Новомосковського повіту), не зважаючи навіть на проведення досліджень і розвідок кін. ХІХ – поч. ХХ ст. та доведену цінність, були знищені через різні причини й історичні події. Дивом вцілілі від єпархіального дорадянського наступу стародавні храми було зруйновано при антирелігійній владі радянського часу. Тож метрика церкви Архангела Михаїла – є важливим нагадуванням про втрачену спадщину, за допомогою якого маємо уявлення про архітектурно-мистецькі особливості давніх святинь нашого краю.

Титульне фото: Церква святого Архангела Михаїла в с. Старі Кодаки

Фото й ілюстрація надані автором