Коркішко Василь Анатолійович
Василь Коркішко: благословення нести красу в життя

Мистецтвознавці відзначають, що за всієї простоти і легкості, живопис Василя Коркішка наповнений великою повагою до традицій реалістичної української художньої школи. І водночас цей живопис глибоко індивідуальний, у ньому чітко читається особистісне сприйняття автором навколишнього світу.

Юліана Кокошко

…у всьому різноманітті того, що нас оточує, Коркішко вважає за краще робити акцент на позитивних моментах, що викликають позитивні емоції. Природність, стилістичну єдність, відчуття легкості дотику пензля надають живопису Василя Коркішка особливої ​​легкості та гармонійності. І тут важливу роль відіграє любов художника до природи – без неї не змогли б з'явитися такі чудові, наповнені багатобарвністю натюрморти і пейзажі.

Юліана Кокошко

Василь Анатолійович Коркішко – відомий майстер графіки й живопису, один із найвизначніших українських митців, член НСХУ  з 1990 року.

Народився художник 28 лютого 1961 року в селі Кунцеве Полтавської області в родині сільських робітників. Від них, мабуть, і успадкував працелюбність, завзяття та наполегливість.

Мальовничі простори рідного краю з дитинства викликали в хлопця бажання відображати степові простори рідної Полтавщини, розпростерті понад Ворсклою безкраї лани, мальовничі лимани, заболочені озера.

Після школи Василь Коркішко навчався в Харківському художньому училищі, а в 1985 році закінчив Харківський художньо-промисловий інститут, відділення станкової графіки. Його викладачем за спеціальністю був знаний художник С. Бесєдін. Фахові дисціплини: малюнок, живопис, офорт, літографія, ксилографія, ліногравюра.

«Не дать планеті в просторі заснути!»

Завершивши навчання, молодий митець захоплено поринув у роботу. Працюючи оформлювачем на Дніпропетровському художньому комбінаті (1987–1997), водночас займається різноманітними творчими проєктами, невпинно бере участь у численних всеукраїнських і міжнародних виставках, шукаючи свій стиль, набуваючи мистецького досвіду. І вже через п’ять років такої творчої активності стає членом Національної спілки художників України.

У художньому доробку художника картини різної спрямованості: малюнок, живопис, офорт, літографія, ксилографія, ліногравюра. Період ранньої творчості митця характеризується великою кількістю графічних творів.

Серія робіт «Пам’ять» (1988), присвячена Другій світовій війні, виконана в офортній техніці (різновид гравюри на металі, який дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, попередньо оброблені кислотами). Ця техніка досконало розкриває жахи і тягар війни, дозволяє відчути той біль, що міститься в душах солдатських матерів: похоронки, як листя, ще довго продовжують летіти і в мирний повоєнний час. У роботах художника навіть дерева виступають живими свідками трагедії – розділена надвоє картина символізує пам’ять про минуле та сьогодення. Чорно-білі контрастні штрихи, що зображують гілки, перетворюються на колючий дріт, і стаючи перешкодою, підкреслюють нездійсненні мрії, тягар і поневіряння, яких зазнало людство.

Малюнок став основою образотворчої спрямованості Коркішка. Намагаючись передати філігранними штрихами багатство фактури, митець залишає тло картини чистим або ледь тонованим. Для його малюнку характерна ретельність виконання кожного навіть найдрібнішого фрагменту.

З досвідом художник звертається до створення більш складних художніх композицій. Картина «73» – сімдесят три свічки на спомин зруйнувань за попередні роки: знос Храма Христа Спасителя (1931–1934), руйнування Успенського храму (1941) тощо. А вгорі кружляє білий голуб, який приніс радісну звістку про відродження.

«Звідки ми...» – полотно соціально-політичної спрямованості, присвячене сьогоденню. Палають зайві штучні цінності, розвиднюються обрії, проглядає синє небо – символ очищення.

Один із напрямків творчості Василя Коркішка – створення портретів. Його роботи, виконані в портретній техніці, поєднали в собі можливості живопису та малюнка. Вільні штрихи, плавні контури, надаючи зображенню особливого емоційного звучання, дозволяють глибше розкрити душевний стан персонажа, зрозуміти глибину почуттів.

«І нема тому почину, і краю немає!»

Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Меж ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.

Тарас Шевченко

Значне місце у творчості Василя Коркішка займають пейзажні роботи. Саме в них особливо відчувається піднесеність почуттів художника. Митець пише те, що хвилює і бентежить його душу. Натхненням для нього стають безкраї простори рідної Полтавщини: широкі степи, безмежні та родючі лани, духмяні квіти. Художнє мислення, творча фантазія, тонке відчуття прекрасного, глибокий внутрішній світ дарують йому безмежну творчу наснагу.

Його творчість – це органічне переплетення дитячих вражень, спогадів, пейзажів, зображень храмів, натюрмортів, квіткових композицій. Колористична гама живописних картин Коркішка відзначається ніжними відтінками, вмілим використанням світла та кольору. Його полотна хвилюють своєю ліричністю. Полтавщина в його роботах – це справжня ода степовому простору, його красі та величі.

Чарівність його осінніх пейзажів, їхня «прощальна краса» випромінюють ясність і спокій, оголені гілки підкреслюють згасання природи, «золото лісів» пробуджує відчуття свіжості та прозорості. Хочеться вдихнути на повні груди прохолодне повітря, закрити очі та прислухатися до свого серця, що б’ється в унісон із природою. Спрямовані в небо куполи храмів, відтінені пишністю природи, начебто осіняють навколишні простори.

«Сонячне проміння крізь високі вікна голубить чарівні пейзажі і здається, що ось-ось похитнуться віти гінких дерев, скипить, здіймаючись, морська хвиля, і ми відчуємо аромат ірисів та бузку, що ніжно квітнуть на полотні. Важко відвести погляд від чудових картин, майже неможливо згадати про час, насолоджуючись живописом. Не світ перед тобою – десятки світів, різноманітних за настроєм і почуттям. Але в кожному високою, як спів сопілки, нотою бринить щира любов художника до рідної країни, до українського народу. Любов, що супроводжує його все життя», – цитує журналіст Петро Жаботинський враження свого колеги від відвідування творчої майстерні художника.

У натюрмортах художника – пишність троянд, тонка краса польової квітки, урочистіть півоній, гармонійно поєднуючись, утворюють вишукані композиції. Чіткість зображення сприяє створенню ефекту декоративності, чи то ретельно виписані прожилки на крильцях метелика, чи крапельки роси на стеблинці. Насиченість барв, розмаїття тонів приваблюють своєю глибиною та прозорістю.

Його роботи здобули щире визнання глядачів і високу оцінку фахівців. «…журналісти називали його визнаним майстром графіки і живопису, одним з найбільш визнаних українських митців», – Петро Жаботинський.

Одне із своїх полотен Василь Коркішко подарував єврейській громаді міста Дніпра. На ньому зображено центр «Менора» та Центральна синагога «Золота Роза» на фоні дніпровського неба. Як зазначив художник, «синагога, зображена на картині, втілює в собі тверду відданість дніпропетровських євреїв багатовіковим традиціям свого народу, а спрямовані вгору вежі «Менори» – їхнє бажання безперервного руху вперед, у майбутнє, і всебічного, насамперед духовного розвитку».

Основні твори художника

Графіка: «Ольга» (1984), «Старість» (1985), «Ранок», «День», «Вечір» (усі 1987), «Осінь прийшла» (1988), «Вітер» (1989), «Квітка» (1990); серія офортів «Пам'ять» (1988).

Живопис – картини «Звідки ми…» (1990), «Час» (1992), «Літній сон» (1993), «Паводок» (1994), «Вишгородська Богоматір» (1995), «Весняний букет» (1996), «Сутінки», «Рання весна» (обидві 1997), «Спас», «Мисливські трофеї» (обидві 1998), «Ранковий бриз» (1999), «Натюрморт», «Храм на Монастирському острові» (обидві – 2000), «Києво-Печерська лавра» (2002), «Розмова з Ренуаром», «Плавні» (обидві – 2003), «Діти біля води», «Хвиля» (обидві 2006), «Ромашки» (2007), «Тюльпани», «Жіночий портрет», «Осінь» (усі 2008), «Жовті іриси» (2009), «Хмара», «Храм Св. Миколая» (обидві 2010), «Дорога у житі», «Натюрморт із книгою», «Натюрморт зі свічкою», «Білі півонії» (усі 2011).

Деякі картини Василь Коркішко створював протягом довгого часу, що свідчить про спрямованість його пошуків, відданість своїй справі. Головна риса цього неординарного художника – щоденна праця, піднесена й натхненна.

Репродукції робіт митця розміщено в альбомах «Художники України»; «Арт-фестиваль», присвячений міжнародному фестивалю 2000 року в Києві; «Сучасне українське мистецтво». Василь Коркішко брав участь у міжнародній виставці-конференції «Етнічні джерела культури України та сучасність» за участю Міжнародної академії духовної єдності світу.

Картини художника зберігаються в Українському фонді культури, прикрашають приватні колекції України, Голландії, Німеччини, Нідерландів, Італії, Австралії, Кіпру, Хорватії, США.

Сьогодні Василь Анатолійович Коркішко живе та працює в Дніпрі. Він сповнений подальших творчих намірів. Про таких людей кажуть: «Йому допомагає храм, збудований у душі».