Загадкова Вежа

Вежа

Підгородненська земля зберігає багато цікавих та своєрідних місць, які притягують своєю загадковістю та таємничістю багато років. Одним із таких місць є німецька Вежа, що височіє на території колишньої німецької колонії Кронсгартен і про яку в Підгородному ходять легенди та перекази...

Німецькі колонії

Після ліквідації Запорозької Січі на землях, які одержали назву Катеринославського намісництва, утворився своєрідний вакуум. Царські урядовці енергійно витісняли корінне населення з обжитих місць. На тій землі з дозволу і заохочення царського уряду поселилися болгари, німці, серби, молдавани, вірмени, грузини. 

У 1789 році, за 200–300 метрів від Катеринослава І, по обох берегах Кільчені виникли дві німецькі колонії – Іозефсталь і Кронсгартен. На лівому березі, недалеко від гирла, розташувався Кронсгартен. Назва першої колонії означала: «Іозеф» – Йосип, «таль» – долина. Очевидно, першим, або старшим із колоністів був Йосип, що оселився в Самарсько-Кільченській долині. Назва другої колонії: «Крон» – крона на дереві і «гартен» – сад, квітучий, пишний сад.

Катерина ІІ, німкеня за походженням, була щедрою до своїх співвітчизників. Вони одержували кращі землі, ліси, води, великі суми грошей, звільнялись на 30 років від податків і військової повинності. Напередодні Першої світової війни в Підгородному налічувалось 1170 дворів і 7831 мешканець.

Під час Першої світової війни і буремних подій 1917–1920 років Підгородне захоплювали військові частини Червоної Армії, німецько-австрійські війська, частини білогвардійської армії генерала Денікіна. На початку 1920 року в селі встановлено радянську владу та приєднано до Підгородного територію німецької менонітської* колонії Кронсгартен, яку жителі покинули перед приходом до влади більшовиків. 

Загадкова вежа

На території колишньої німецької колонії стоїть силосна вежа. Про неї дехто говорить, що це водонапірна башта, а хтось називає її силосною вежею про яку в Підгородньому побутують легенди. Одна з них записана зі слів Лесі Олексіївни Коваль (1939 р. н.), корінної мешканки Підгородного.

У 70-х роках XVIII століття при впадінні річки Кільчені у Самару будувалося місто Катеринослав I, або Катеринослав-Кільченський. Для його будівництва за розпорядженням імператриці були привезені німці-будівельники. Вони поселилися окремою слободою, яка потім так і називалася «Німецька слобода». Її ще називали «Маніста». Це було якесь німецьке слово, яке місцеві жителі перекрутили на свій лад.

Німці жили тут разом з сім’ями. На одному боці німецької вулиці розташувалися двоповерхові будинки – в них жили багатії, керівна верхівка. По інший бік стояли одноповерхові споруди для бідних робітників. Якось у Німецькій слободі один хазяйновитий німець вибудував вежу – споруду для зберігання силосу. Він робив її на совість. Кажуть, що для її будівництва господар використовував сирі яйця, бо вони добре укріплюють будівельний розчин.

Минуло багато років. Стався більшовицький переворот, потім – Громадянська, Друга світова війна. Багато будівель було зруйновано, тільки силосна вежа височіла над руїнами. Її не зруйнував ні час, ні бомбування. Під час війни Вежа стояла, немов зачарована: бомби, міни, снаряди в неї жодного разу не влучили. А це ж була найвища споруда у поселенні, й тут пролягала передова лінія фронту.

Після війни підгородняни розбирали будівлі у Німецькій слободі, щоб взяти цеглу на фундамент нових будинків. І як не намагалися дістати цеглу з загадкової Вежі – у них нічого не вийшло… До сьогодні споруда стоїть ціла і неушкоджена. Мешканці Підгородного вважають її одним із «чудес» і окрасою своєї місцевості. До неї протоптана стежинка, по якій всі ходять усі бажаючі, щоб доторкнутися до історії нашого краю.

* Меноніти – протестанти, які виділилися із анабаптизму на початку 16 ст.