Ховаєв В'ячеслав Олександрович
В'ячеслав Ховаєв: майстер етюду, романтик і фантазер

Народився В’ячеслав Олександрович Ховаєв 29-го вересня 1911 року у місті Катеринославі (нині м. Дніпро). У 1930–1932 рр. навчався в Дніпропетровському державному художньому училищі. Художню освіту продовжив у Всеросійській Академії мистецтв у м. Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург), де його вчителями були І.І. Бродський та О.М. Любимов. Уже в картині «Папанінці» – дипломній роботі молодого митця, –  визначається стиль і основні риси майбутньої творчої діяльності.

 

Після закінчення навчання В’ячеслав Ховаєв бере участь у республіканських і всесоюзних виставках, а з 1955 року його картини представлені вже на виставках зарубіжних. З кінця 1940-го року він також розпочинає викладацьку діяльність.

 

Друга світова війна стала суворим випробуванням для художника. Свій біль, своє бачення жахливої війни художник висловлює в багатьох картинах, створених у воєнні та повоєнні роки. 

Одним із перших у світі він у своїх картинах звернувся до хвилюючої теми космосу. У 70-ті роки з-під пензля майстра виходить чимало робіт, де самобутньо й оригінально розкривається романтика позаземних подорожей, повсякденної праці вітчизняних космонавтів, інженерів і конструкторів: «Відкриття на Місяці», «В місячній ущелині», «Дослідники» та інші.

 

Не менш значущим був внесок художника в портретному жанрі. Створюючи образ простого трудівника – шахтаря чи ливарника – «героя-сучасника», він намагається, насам¬перед, підкреслити індивідуальність людини, висвітлити найбільш сильні та благородні риси його характеру, неповторний світ її духовної краси: «Бурильники», «Біля мартену», «Увечері в сім’ї».

 

В’ячеслав Олександрович Ховаєв – один із неперевершених майстрів Дніпро¬петровської художньої школи. Дослідники особливо відзначають його етюди, такі виразні та повноцінні, не менш значущі, ніж великі закінчені картини. Недарма Ховаєва називають майстром етюду. Зображуючи річки і моря, ліси і степи, сільські вулиці та промислові райони міста, художник різноманітно, але завжди проникливо передає атмосферу і настрій. Численна кількість тематичних картин художника стали кращими зразками пейзажного живопису. Головні напрями творчості Ховаєва – станковий живопис і графіка. Проте його творча спадщина охоплює широкий спектр жанрового та тематичного діапазону образотворчого мистецтва. Усе своє життя та творчість митець присвятив рідному місту. 

 

Помер В’ячеслав Олександрович Ховаєв 26 липня 1977 року в м. Дніпропетровську.

 

Його твори зберігаються в Дніпровському художньому музеї, Музеї українського живопису, Національному художньому музеї України, а також у приватних колекціях поціновувачів мистецтва.