«Земський дім» Катеринослава: архітектурна та історична пам’ятка міста

Будівля Катеринославської губернської земської управи на Крутогірному узвозі, 21 – видатна пам’ятка місцевої архітектури середини XIX – початку XX століть. Сьогодні будинок має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Фактично, це комплекс із трьох різних споруд, побудованих у різний час і в різних стильових напрямах. 

Головна частина будівлі, яка виходить фасадом на Крутогірний узвіз, побудована у 1900–1902 рр. за проектом невідомого архітектора. В офіційних документах того часу будівля іменувалася «Земським домом». У період радянської влади ця назва вийшла з ужитку, а в самій будівлі розташовувалися військово-штабні установи. Сьогодні пам’ять про піввікову активність катеринославського земства і про його діячів поступово повертається. 

Історія комплексу почалася в середині XIX століття (близько 1850 р.), коли було збудовано особняк поміщика О. Захаріна в стилі провінційного класицизму (нинішній наріжний корпус). Його авторство документально не встановлено, але в краєзнавчій літературі висловлювалися припущення, що його збудував відомий архітектор Олександр Тон або його брат, харківський зодчий Андрій Тон. У 1864 р. особняк було віддано в оренду для розташування квартири та канцелярії Катеринославських губернаторів. У 1873 р. особняк придбало Катеринославське губернське земство. Після реконструкції, проведеної у 1874–1875 рр., тут відбувалися засідання Губернського земського зібрання та розміщувалися відділи Губернської земської управи. 

Катеринославське губернське земство розпочало свою роботу 15 (27) вересня 1866 р., згідно з положеннями земської реформи 1864 р. у Російській імперії. Створення земств – регіональних самоврядно-представницьких органів, стало однією з найважливіших буржуазно-демократичних реформ Олександра II, поряд зі скасуванням кріпацтва в 1861 р. і міською реформою 1870 р. Земства – виборні органи, ділилися на губернські і повітові. Вони займалися продовольчим забезпеченням населення, улаштуванням шляхів сполучення, розвитком інфраструктури, благоустроєм, медициною, відали установами освіти та культури.

Активний розвиток земських структур наприкінці XIX століття призвів до того, що в 1900–1902 рр. по вулиці Крутогірній (нині узвіз), був споруджений монументальний новий корпус у стилі еклектики, який в офіційних документах називався «Земський дім».  

У 1898 р. Катеринослаське губернське земське зібрання визнало необхідність реконструкції (фактично будівництва нового корпусу) будівлі земства. У наступному 1899 р. було проведено відповідний архітектурний конкурс «за лучший проект по переустройству и расширению существующих зданий Губернской Управы» з премією 500 руб. На цей конкурс було надіслано три проекти під девізами «Сосед», «Просвет» і «Ответ» (як було прийнято тоді, прізвище автора лишалося зашифрованим). Останній проект під девізом «Ответ» був схвалений і реалізований. Головним його достоїнством управа визнала ту обставину, що «для того, чтобы не слишком переделывать существующий фасад, в этом проекте главный фасад расположен на Крутогорную улицу». 

На сесії 15 (27) грудня 1899 р. Катеринославська губернська земська управа асигнувала «на перестройку и расширение дома Губернской Управы» 66 тисяч рублів, та ухвалила розпочати будівельні роботи у 1900 році. 2 березня 1900 р. управа уклала договір з підрядниками Немировськими на суму 66 тисяч рублів, але в процесі робіт сума була збільшена. 13 грудня 1902 р. на засіданні Губернського земського зібрання було заслухано розлогий документ щодо будівництва – «Доклад о постройке земскаго дома» з детальною інформацією про всі витрати по 1 листопада 1902 р. включно. Будівельні роботи в підсумку обійшлися в 102 793 руб. 47 коп. Стара будівля (колишній особняк Захаріна) була збережена, але суттєво змінено декор фасадної частини «для полной архитектурной гармонии новаго и стараго фасадов». 

За кілька років, у 1904–1907 рр., з’явилася третя частина комплексу, що виходить фасадом на Успенську площу, виконана також в еклектичній, але більш стриманій манері. 

Головна історична загадка, яка стосується Земського дому – хто архітектор (архітектори)? Головним невирішеним питанням до сьогодні залишається авторство окремих частин комплексу, і, передусім, нової будівлі земства, збудованої у 1900–1902 рр. Монументальність та імпозантність головного фасаду Земського дому, який виходить на Крутогірний узвіз, його загальний архітектурний обрис дають можливість припустити, що будівлю спроектував видатний архітектор. Однак інформацію про автора проекту поки виявити не вдалося. 

Аналогів подібній будівлі в архітектурі Катеринослава немає. Віддалено Земський дім нагадує споруди Дмитра Степановича Скоробогатова (1862–1939) – видатного міського архітектора, який дуже любив працювати в академічній манері (будівлі 1-ї, 2-ї та 3-ї міських жіночих гімназій, 2-го реального училища, лікарня Алексєєнка на проспекті Пушкіна тощо). Однак у Скоробогатова фасади будівель, найчастіше, не поштукатурені, набір декору гранично суворий, і, головне, повністю відсутні антропоморфні та зооморфні декоративні зображення. 

Інших значних місцевих майстрів, здатних спроектувати таку споруду, в Катеринославі на початку XX століття не було. Можливо, автором проекту Земського дому є академік архітектури, видатний харківський архітектор Олексій Бекетов (1862–1941). Таке припущення випливає з аналізу візуальної схожості фасаду Земського дому з багатьма відомими спорудами О.М. Бекетова у Харкові (наприклад, Земський банк на Миколаївській площі). Основні моменти подібності тут: акцентування центральної частини фасаду за допомогою підвищення висотності; використання здвоєних колон, типологічна подібність декору. З усіх немісцевих зодчих, які працювали в Катеринославі на рубежі XIX–XX століть, Бекетов, безумовно, був найяскравішим. Він спроектував у нашому місті два корпуси Вищого гірничого училища (1899–1901 рр., пізніше перебудовані) та будинок Управління Катерининської залізниці (1905–1907 рр., нині реконструйований і надбудований). У ці ж роки Бекетов цілком міг виконати і проект Земського дому, у еклектичній манері, як і більшість своїх харківських будівель. Природньо, це тільки припущення. Питання про авторство Земського дому може бути повністю вирішеним тільки з виявленням відповідних історичних документів. 

Будівля Земського дому на початку XX ст. стала безумовною архітектурною домінантою даного району Катеринослава. Місцевий архітектурний шедевр мав ще більш яскравий вигляд в оточенні складів і халуп. Фасадною частиною Земський дім «дивився» на вулицю Крутогірну й далі на найбільш колоритний район міста – Каміння, де на виходах гранітних скель гніздилися будиночки не надто заможних городян. Дивно, але навіть у доповіді земству від 13 грудня 1902 р. відзначалося, що «главный фасад всего здания обращен на Крутогорную улицу, для которой отсутствие эстетических украшений здания не играет существенной роли». До речі, за рішенням Управи, всю частину вулиці Крутогірної перед Земським домом було заасфальтовано. 

Бічний фасад Земського дому виходив на Успенську площу, перша назва якої в першій третині XIX століття була дуже промовистою – «Площадь сьестных припасов». Від цієї площі до Дніпра розташовувалися лісові склади та магазини. Вулиця Ливарна також була необлаштованою і не мала чітко вираженого характеру забудови. 

Через ці обставини поява однієї з найбільш фешенебельних споруд Катеринослава у такому специфічному районі мала, до певної міри, екзотичний вигляд. Зупинимося більш детально на архітектурних особливостях будівлі. 

Як уже говорилося, Земський дім – одна з наймасштабніших будівель в архітектурі Катеринослава початку XX століття. Двоповерховий комплекс довжиною майже в цілий квартал! Два корпуси в стилі еклектики. Найстаріший наріжний корпус, збудований у стилі «миколаївського ампіру», на початку XX століття «переодягли» в декор стилю модерн. Тут широко використані елементи модерного декору: геометричні композиції (другий поверх і завершення) та рослинні композиції (під віконними прорізами і між першим і другим поверхами). 

Звичайно, головну увагу історика архітектури привертає центральна частина «нового» корпусу 1900–1902 рр. Шість напівциркульних вікон другого поверху обрамлені пілястрами (прямокутними колонами) доричного ордеру з капітелями іонічного ордеру. Одне вікно над центральним входом спеціально виділене колонами доричного ордеру з капітелями коринфського ордеру. А на першому поверсі використаний досить оригінальний мотив: прямокутні вікна виділені не двома колонами з боків, а однією колоною – по центру вікна, з капітеллю коринфського ордеру. Ця єдина колона у вікнах на першому поверсі і пілястри на другому – на 2/3 містять каннелюри (борозни), характерну ознаку доричного ордеру. Таким чином, можна зробити висновок, що в архітектурі Земського дому Катеринослава творчо використані три класичних ордери – доричний, іонічний і коринфський. 

Також в архітектурному декорі будівлі слід окремо виділити використання декоративних консолей, при переході від пілястр другого поверху до вікон першого поверху. Вишукані вигнуті консолі прикрашені листям аканту. 

Але головною архітектурною «родзинкою» Земського дому, на наш погляд, є надзвичайно широке використання антропоморфного та зооморфного декору. Над вікнами другого поверху, в «замкових каменях», вміщені голови давньогрецького бога Зевса – символу мудрості і найстаршого серед богів на Олімпі. Можливо, така алегорія була обумовлена функціональним призначенням будівлі, такого собі місцевого «земського Олімпу», де вершилися долі Катеринославщини у першій чверті XX століття. Всього таких голів Зевса на фасаді по Крутогірній вулиці було 16 (!), Збереглося тільки 12. З них було 12 – на головному фасаді, і 4 – на частині фасаду, зверненій у двір. Характерно, що на цій дворовій частині зберіглася тільки одна голова, а три просто зняті. Одна голова відсутня й на головному фасаді. 

Ще одна маловідома архітектурна «родзинка» Земського дому – наявність такого декоративного зооморфного елементу як химери. У катеринославській архітектурі рубежу XIX–XX століть була дуже поширена «левова тема» в декорі будівель, відгалуженням якої були і химери. Але останні зустрічалися набагато рідше. 

Химери – улюблений елемент готичної архітектури європейського Середньовіччя. Сплеск популярності цього елементу в період історизму другої половини XIX століття торкнувся і території України. Наприклад, широко відомий «Будинок з химерами» архітектора В. Городецького в Києві. 

У Катеринославі химери не отримали великої популярності. Їх можна зустріти на фасадах всього лише кількох будівель. Однак нашим «Будинком з химерами» може правдиво називатися Земський дім. 
Придивімося уважніше до декору фасаду будівлі. Химери «заховані» під консолями колон другого поверху так, що не відразу впадають в очі. Таких химер на фасаді Земського дому цілих 12. Крім Земського дому, химери можна бачити на будівлі Музею Поля (нині музей ім. Яворницького, пр. Яворницького, 16, дві химери в бічних фронтонах головного фасаду), а також на прибуткових будинках кінця XIX століття на вулиці Андрія Фабра, 11 (тут 6 химер – по 3 над вікнами другого і третього поверхів) і на вул. Андрія Фабра, 14 (всього одна химера). 

Ще одна унікальна особливість Земського дому – збережені унікальні різьблені двері початку XX століття. Дві дерев’яні стулки прикрашені характерним декором, який імітує архітектурне оздоблення фасадів. Верхня частина стулок виконана особливо пишно, тут ми бачимо стилізовані картуші. На жаль, кілька накладних дерев’яних елементів уже втрачені. Не так давно були зняті кимось і всі металеві елементи дверей. 

У будинках, що залишилися від старого Катеринослава, ще можна зустріти десятки старовинних дверей, більш-менш вишуканої роботи. Але двері Земського дому, мабуть, можна порівняти тільки з дверима Музею Поля (нині музей Яворницького) і дверима особняка Ф. Андерегга, потім Повітової земської управи (ріг вулиць Січових стрільців і Шевченка). 

Хочеться сподіватися, що двері, через які десятиліттями проходили видатні земські діячі і десятки видатних людей Катеринослава, коли-небудь будуть відреставровані. 

Зберігся у будівлі Земського дому і ще один цінний декоративний елемент – ґрати на балконах і на даху будівлі. Витончені ґрати прикрашають три балкони на другому поверсі корпусу на Успенській площі. Однак доводиться констатувати, що зовнішня частина ґрат на одному балконі вже втрачена. Завершення нового корпусу по Крутогорному узвозу по всій довжині прикрашене ажурними ґратами, які, на щастя, поки ще збереглися. 

Інтер’єри Земського дому також привертали увагу сучасників. Виділялися своїм опорядженням зал засідань земства, прикрашений пишною ліпниною, та інші зали з паркетними підлогами, а також мармурові парадні сходи. У доповіді про будівництво Земського дому від 13 (25) грудня 1902 р. спеціально відзначалися особливості інтер’єрної частини: «Признавая, что зал Губернскаго Земскаго Собрания должен иметь более изящный, не казарменный вид, Управа решила украсить его лепной и ольфрейной работой. В виду большой прочности и, отчасти, красоты, Управа решила выложить мрамором парадную лестницу и площадку на ней». 

Земський дім має велику цінність не тільки в архітектурному, а й в історичному відношенні. Напевно, важко відшукати в Катеринославі будівлю, яка бачила стільки видатних персон Катеринослава і губернії. 

Ще до розміщення в цій будівлі Катеринославського губернського земства, з 1864 по 1873 р. тут мешкали три катеринославські губернатори: Григорій Вевель фон Кригер, Василь Дунін-Борковський та Іван Дурново. 

У період перебування тут губернської земської управи (з 1902 р. по 1919 рр.), будівля стала справжньою «Меккою» катеринославської еліти. Перше місце серед видатних діячів, які працювали в цій будівлі, звичайно, займає постать Михайла Володимировича Родзянка (1859–1924) – голови Губернської земської управи в 1900–1906 рр., з 1907 р.– депутата, а з 1911 по 1917 рр.– голови III і IV Державної Думи Російської імперії, почесного громадянина Катеринослава. У Земському домі працювали інші голови Катеринославської губернської земської управи: Іван Абаза (голова у 1906–1912 рр.); Костянтин фон Гесберг (1912–1917), Андрій Новак (червень – кінець 1917 р.) тощо. А скільки всього «панів земців» бачив Земський дім – гласних від усіх повітів Катеринославської губернії, членів управи та інших поважних осіб – навіть важко перерахувати. 

У радянський період будівля змінила власників, але зберегла у практично автентичному вигляді фасади та інтер’єри. Спочатку до 1925 р. у вже колишньому Земському домі продовжували розміщуватися місцеві, тепер уже радянські органи управління: губернський відділ народного господарства, відділи окружного виконкому. З 1925 р. і до самого кінця СРСР тут розташовувалися штаби різних військових підрозділів: 30-ї Червонопрапорної Іркутської дивізії та 7-го стрілецького корпусу (з 1925 по 1941 рр.); 8-ї піхотної запасної дивізії (з 1943 по 1947 рр.); 6-ї гвардійської танкової армії (з 1947 до 1983 рр.), далі управління військових частин. 

Останні п’ятнадцять років, на жаль, завдали будівлі Земського дому більшої шкоди, ніж кілька війн та революцій XX століття. З 1990-х рр. споруда поступово занепадає, перетворюючись в «романтичні» руїни. 

Розбиті більшість вікон, вітер гуляє по залах, які бачили кращих діячів історії Придніпров’я сто років тому. На щастя, поки ще вціліла більшість декору по фасадах та частина інтер’єрів. Хоча слово «щастя» тут з дуже гірким присмаком. 

На жаль, сьогодні Земський дім Катеринослава входить у десятку найбільш цінних архітектурних пам’яток міста, які залишені напризволяще та стоять у руїнах. Нещодавно з’явилася інформація, що створений проект реконструкції будівлі з перетворенням її на жіночу єврейську школу. Що ж, хай так, але, можливо, будівля буде врятована та предстане перед нами у вигляді, наближеному до автентичного. 

Земський дім є мовчазним кам’яним свідком «золотого віку» Катеринослава кінця XIX – початку XX століть. Будинок став яскравим архітектурним символом діяльності Катеринославського губернського земства. Ця витончена й одночасно монументальна будівля зберігає ауру десятків видатних особистостей міста, які працювали і бували в ньому. Без сумніву, ця цінна архітектурна й історична пам’ятка повинна бути збережена для нащадків.