Кам’яні птахи Катеринослава: «пташиний» декор в архітектурі міста

Питання вивчення декору в архітектурі нашого міста різних стильових і хронологічних пластів дослідниками практично не піднімалося. Утім, актуальність даної тематики з наукового та інформаційно-туристичного боку безсумнівна. Пропоную звернути увагу на такий сегмент історії міської архітектури як зооморфний декор, та, конкретно, на «пташину тему» в оздобленні будівель. 

Зооморфний декор в архітектурі міста охоплює кінець XIX – початок XX ст. Він включає зображення левів, химер, жаб та окремих видів птахів. Кам’яні зображення представників світу пернатих, у цілому, нечасто можна зустріти на фасадах будівель нашого міста. Найпоширенішими елементами зооморфного декору в катеринославській архітектурі були левові голови. І все-таки, сьогодні можна знайти приблизно з десяток будинків, звідки дивляться на нас кам’яні птахи, яким уже більше ста років. За номенклатурою, серед зразків декору можна виділити зображення крилатих левів, орлів, сов, качок, казкових півнів. 

Семантика «пташиного» декору залишається нерозгаданою

Зображення птахів у катеринославському декорі, за невеликими винятками, не знаходять чіткого пояснення у дослідників. Досі є загадкою, чому саме ті, а не інші представники пташиного царства були поміщені на фасади: з якою метою і що означають ці елементи декору в кожному конкретному випадку. Можна припустити, що, як і у випадку з лев’ячими головами, химерами, жабами, розміщення птахів на фасаді було винятково примхою конкретного власника будівлі. На жаль, брак історичних джерел і практично повна втрата міських архівів у середині XX ст. роблять практично неможливою реконструкцію семантичного пласту архітектурного декору конкретних будівель часів Катеринослава. Схоже, ми ніколи не дізнаємося, чи були ці пернаті тільки даниною моді, або ж несли в собі певний символізм.

Ще більш складним питанням для дослідників є те, що кам'яні птахи в декорі Катеринослава у більшості випадків зустрічаються не окремо, а в комплексі з іншими антропо- та зооморфними елементами декору, найчастіше – сатирами, жіночими та лев’ячими головами. Особливо втаємниченою здається повторювана комбінація зображень пернатих та сатирів на фасадах деяких будівель. 

13 крилатих левів та сатири: будинок на вул. Олеся Гончара, 4

Однією з найбільш яскравих пам’яток катеринославської доби із зооморфним декором є прибутковий будинок на вулиці Олеся Гончара, 4, який належав Штейну і був побудований в 1890-х роках. Ця історична будівля  заслужено вважається енциклопедією катеринославського декору. Видовжена триповерхова споруда буквально вкрита павутиною різних декоративних елементів. Над першим поверхом звисають чотири фігури т.зв. «гномиків» з молотками (єдині в місті), над вікнами другого поверху – жіночі голови з пишними зачісками «римських матрон», які, можливо, мають своїм прообразом якусь античну богиню. Вхідну арку прикрашають левові голови із дуже похмурим виразом обличчя та, навпаки, загадково усміхнені сатири.

А над вікнами третього поверху будинку Штейна вміщені птахо-леви. Майже грифони, тільки навпаки. Грифони – міфологічні істоти з головою орла і тулубом лева. На будинку Штейна, натомість, представлені істоти з тулубом птаха і головою лева, скоріше навіть химери. Вони масивні і з дуже злим виразом обличчя, з широко розставленими крилами і хижими розкритими левиними мордами, що ніби відганяють когось. Всього крилатих химерних істот на цьому будинку – 13, що ще більше може наводити на роздуми шанувальників усього таємничого в архітектурі.
 
Але і це ще не всі архітектурні загадки будинку. Над третім поверхом будівлі і над фігурами крилатих химер розташований величний фриз. І тут над одним із вікон – крайнім справа – поміщені голови двох сатирів, що підносяться над птахо-левом. Чому над іншими вікнами сатирів немає – теж загадка. Однак на сьогодні головна проблема будинку знаходиться не в дослідницькій площині – архітектурний декор на будинку Штейна зараз стрімко руйнується, і якщо вчасно не схаменутися, то крилаті химери і сатири просто підуть в історію.

Кам’яні орли та сатир: будинок на вул. Вернадського, 13

Іншим яскравим прикладом поєднання в архітектурному декорі теми птахів та сатирів є будинок на вулиці Вернадського, 13. Останнім часом завдяки ЗМІ він набув широкої популярності. У деяких публікаціях його стали називати «Будинок з сатиром». 

Насправді це триповерховий прибутковий будинок, побудований у 1880-х роках з елементами «цегляного стилю» і рясно прикрашений вишуканим декором: головою сатира, жіночими головками, квітковим орнаментом. Свою теперішню фольклорну назву будинок отримав завдяки великій голові сатира, яка прикрашала фронтон у завершенні будівлі. Кілька років тому голова сатира таємничим чином зникла. 

Однак, якщо уважно придивитися, то можна виявити на фасаді цієї будівлі інші, не менш примітні декоративні елементи. Над вікнами третього поверху в бічних частинах фасаду, акцентованих балконами, знаходяться дві масивні фігури кам’яних орлів. Комбінація разюче нагадує будинок Штейна – тут орли також сусідять із сатиром, фігури птахів схожі – крила широко розставлені. Можливо, в цьому був якийсь прихований сьогодні символізм.

«Римські» орли і волохаті сатири: будинок на вул. Короленка, 17

Є ще одна історична будівля, де так само в декорі загадково переплетені пернаті хижаки і сатири. Це будинок на вулиці Первозванівській (нині Короленка), 17. Сама будівля – також видатна пам’ятка архітектури Катеринослава. Це величезний триповерховий прибутковий будинок, що займає половину кварталу. Він побудований у 1890-х рр. у «катеринославському цегляному стилі» і є одним із кращих зразків цього стильового напрямку в місцевій архітектурі.

Зазвичай «цегляний стиль» передбачає декор тільки з фігурної цегли. Але тут, крім цього, представлені величезні, майже на два поверхи, вертикальні ліпні панно. Всього таких панно шість, по центру і на бічних крилах. Панно явно запозичують античний декор епохи Римської імперії. У верхній частині кожного панно вміщений «римський» орел (одноголовий орел, що стоїть та обернений праворуч). Під ним розташовується складна композиція з арматури і рослинних орнаментів. У нижній частині кожного панно – волохата голова сатира. Яке семантичне навантаження мала дана композиція в кінці XIX ст., залишається суцільною загадкою, як і на інших описаних вище будівлях.

«Орлині» двері на будинку по вул. Старокозацькій, 17

Щоб завершити розмову про зображення орлів на будівлях Катеринослава, не можна не згадати про унікальні двері. Точніше, про їх залишок – дві верхні стулки дерев’яних дверей по вул. Старокозацькій, 17. Сама будівля, в якій вони знаходяться, малопримітна, типова, побудована в кінці XIX століття.

Сьогодні вхід до будинку «прикрашають» сучасні металеві двері. Але частково збереглися дві верхні стулки дерев’яних дверей, ймовірно, ровесників будівлі. На них можна бачити дві фігури стоячих орлів з розправленими крилами (мал. 5). Голови орлів, на жаль, уже втрачені. Але навіть у такому вигляді ці двері унікальні: по-перше, за своєю композицією, по-друге, за матеріалом та якістю роботи по дереву.

Кам’яна сова на будинку Мізка по вул. Шевченка, 59

Унікальним для нашого міста серед «пташиного» декору є зображення сови на будинку Мізка – видатній пам’ятці архітектури (вул. Шевченка, 59). Це величезний будинок, що займає половину кварталу, причому розташований крилами по двох вулицях відразу. Прибутковий будинок побудований вірогідно за проектом архітектора Григорія Панафутіна на самому початку XX століття у стилі неокласицизму. 

Власниками будівлі був відомий рід дворян Мізко, засновником якого в Катеринославі був перший директор чоловічої гімназії Дмитро Тимофійович Мізко. Величезна будівля і на початку XX ст. служила, в тому числі, освітнім цілям – тут розташовувалися жіноче комерційне училище Степанової, клуб Комерційного зібрання, потім польський клуб «Огніско» та інші заклади. Капітелі колон досі прикрашають літери «М», що натякають на прізвище династії. А крайні від кутів дві точки будівлі прикрашають трикутні фронтони, в одному з яких (по вулиці Шевченка) вміщено зображення сови. Птах тримає в лапі сувій, з датою спорудження будівлі «1900».

З давніх часів сови використовувалися в геральдиці і декорі як символ мудрості, а також позначали приналежність до наук, ерудицію. Сова в Стародавній Греції вважалася священним птахом богині мудрості Афіни. Цікаво, що будівля будинку Мізко і в радянський період зберегла своє призначення освітнього центру: в 1920-і роки тут розташовувався студентський гуртожиток, а після війни, в 1950-х–1960-х роках розміщувалися кілька факультетів Дніпропетровського державного університету (нині ДНУ), в тому числі історичний і філологічний. Тому можна зробити висновок, що сова на будинку Мізко стала не просто елементом декору початку XX ст., а й упродовж бурхливого XX століття стала певним символом будівлі із широкими освітніми функціями.

Качки живі та мертві: кам’яні символи мисливців 
на будинку по вул. Старокозацькій, 33

Існує одна будівля в історичному центрі міста, на якій зображення птахів були не просто примхою власника, а тісно пов’язані з її функціональним призначенням. Це будинок на вулиці Козачій (нині Старокозацькій), 33. Сама триповерхова будівля – шедевр катеринославського модерну. Вишуканий фасад з вигнутими лініями, акцентований двома еркерними виступами, величезний круглий годинник у завершальній частині.

Під вікнами другого та третього поверхів на еркерних виступах вміщені барельєфи з парним зображенням качок: одна мертва, друга жива. Зовні барельєфи викликають асоціацію з мисливським трофеєм. Так воно, зрештою і є. За деякими відомостями, ця будівля належала Катеринославському Товариству любителів полювання. Побудував її архітектор Філь на самому початку XX століття. Сьогодні будівля чудово збережена та якісно відреставрована. Збережені і качки на фасаді як частина історичного обрису та унікальний елемент декору.

Два десятки казкових птахів на будинку по вул. Шевченка, 30

Житловий будинок по вулиці Шевченка, 30 побудований в 1894 році за проектом невідомого архітектора. Ця дата викарбувана на фронтоні над головним фасадом. Зовні будівля здається типовою: двоповерховий прибутковий будинок кінця XIX століття з аркою в’їзду посередині. Однак якщо уважно придивитися, на фасаді можна виявити численні гарно пророблені декоративні елементи: невеликі голови левів, рослинні гірлянди та вази навколо вікон.

А під кожним вікном другого поверху вміщено зображення двох казкових птахів, звернутих один до одного. Зовні вони нагадують півнів (мал. 8). Візуально цей декор здається ілюстрацією до народної казки. І знову таки невідомо, якими мотивами керувався власник будівлі, розміщуючи тут кам’яних птахів. Збереглися десять парних композицій під вікнами, тобто 20 кам’яних птахів. Ще два сегменти порожні – можливо, тут розміщувалися балкони. Птахи «гніздяться» на цьому будинку вже більше 120 років. Візуально вони погано помітні – щоб їх побачити, потрібно дуже уважно роздивитися фасад будівлі.

Казкові павичі на фасаді готелю «Україна»

Найпомітнішими птахами в декорі будівель нашого міста є майолікові зображення павичів на фасаді відомого «Українського дому», а нині гранд-готелю «Україна» (вул. Короленка, 2). Будинок побудований в 1910–1913 роках за проектом архітектора П.П. Фетисова, за участю Д.І. Яворницького на гроші мільйонера В. Хреннікова.  

Будинок Хрінникова був символом стилю «український модерн» у Катеринославі, мав п’ять величезних веж, і майолікові панно. В цілому будівля нагадувала  своїми обрисами народну архітектуру XVI–XVIII століть. У 1943 р. будівля згоріла, і була відновлена тільки в 1955 р. за проектом архітектора В.О. Зуєва в значно спрощеному вигляді. Незважаючи на це, будівля готелю «Україна» стала одним із архітектурних символів нашого міста.

Сьогодні збереглися майолікові панно на фасаді по вулиці Короленка, майолікові вставки на фасаді кутової вежі, і панно на завершенні фасаду по лінії проспекту Д. Яворницького. Панно зображують рослинний орнамент і птахів, точніше павичів. На вул. Короленка «гніздяться» 8 птахів, причому дві фігури виділені спеціально і значно більші за розмірами. На фасаді кутової вежі над вікном другого поверху зображені 2 павичі (мал. 9), а поверхом вище – одна дивовижна пташка, що нагадує півника. На фасаді будівлі, зверненому на головний проспект, можна під самим дахом серед майолікових квітів розгледіти і двох павичів по центру. 

Таким чином, на будівлі «Українського дому» сьогодні містяться декоративні зображення цілих 12 павичів.

На жаль, тема «пташиного» декору у пост-катеринославський період практично не проявляла себе в архітектурі нашого міста. Упродовж XX століття птахи в декорі використовувалися нечасто. Після революції та громадянської війни 1917–1921 рр., з приходом конструктивізму і радянського неокласицизму, масово зникли з архітектурного декору і жіночі голови, і леви, і сатири, і птахи. Їм на зміну прийшли інші декоративні елементи: зображення зірок, серпів та молотів, снопів, дарів ланів, промислових підприємств, статуї робітників, колгоспниць, сталеварів. 

Захоплення «пташиною» темою проглядалося епізодично навіть і в деяких об’єктах радянського періоду. Наприклад, в парку імені Т.Г. Шевченка, у середині сімдесятих років XX століття «оселилася» величезна кам’яна сова – паркова статуя. Неподалік від неї досі «живуть» металеві лев і олені. Багато десятиліть існував фонтан «Лебеді» перед будівлею школи на розі проспекту ім. Газети Правда (нині Слобожанський) і вулиці Богдана Хмельницького. Сам фонтан зберігся досі, а фігурне зображення птахів було знищене з невідомих причин у 2005 р.

Звичайно, багато городян пам’ятають магазин «Синій птах», що існував до 2005 р. у будинку по проспекту Д. Яворницького, 56. Магазин прикрашала фігурна вивіска, а його назва перетворилася на бренд. З останніх об’єктів, де використана «пташина» тема в декорі, можна назвати ресторан на Набережній, башточки якого прикрашені зображеннями золотих півників. Назва ресторану давно змінилася, а фігурні прикраси залишилися.

***

«Пташина» тема в декорі будівель дуже цікава та приваблива з естетичного погляду. Використання такого елементу в оздобленні будівель пробуджує позитивні емоції, є несподіванкою для глядача. Проте, як бачимо, основний період захоплення пташиним декором у нашому місті припав на кінець XIX – початок XX століть. 

В сучасній архітектурі ця тема практично не використовується.  Сьогодні, на початку XXI ст., у період типового будівництва зі скла і бетону, столітні кам’яні птахи виглядають абсолютно екзотично. Це не тільки своєрідна архітектурна, але й туристична родзинка міста. Можливо, сучасним архітекторам треба поміркувати над тим, щоб знову розпочати інтерпретувати «пташину» тему та пустити кам’яних птахів на фасади наших будинків.