Книжкові пам’ятки в бібліотеках Катеринославщини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Складовою українського бібліотекознавства є фондові зібрання регіональних культурно-освітніх осередків, зокрема катеринославських бібліотек, що діяли у другій половині ХІХ –на початку ХХ ст. Книга як продукція видавничої справи ХVІ – початку ХХ ст. завжди привертала увагу пересічних читачів. Аналіз бібліотечних фондів земських, освітніх, громадських установ, приватних колекцій Катеринославщини за тематичними, хронологічними ознаками, художнім оформленням допоміг виявити цінні та унікальні примірники.

Фонди Міської громадської бібліотеки

Вагоме місце у культурно-освітньому просторі Катеринославщини посідала Міська громадська бібліотека, яку наприкінці ХІХ ст. очолювала А.Є. Акінфієва, на початку ХХ ст. обов’язки завідувачки виконувала С.В. Єгорова (1900–1908 рр.). Розвитком фондів опікувалась Бібліотечна рада, до складу якої входило керівництво бібліотеки, навчальних закладів і активні культурно-освітні діячі міста. У 1891 р. бібліотека за письмовою заявою читачів придбала твори відомого автора праць з історії Росії ХVII–ХІХ ст. М.І. Семевського. У 1894 р. серед пожертвувань отримала книгу предводителя дворянства Олександрівського та Маріупольського повітів Катеринославської губернії, графа І.В. Канкріна «Еврейские земледельческие колонии в Екатеринославской губернии. Екатеринослав, 1893», цінну за краєзнавчим змістом і бібліографічну рідкість. Від катеринославського громадського та культурно-освітнього діяча, етнографа, фольклориста Я.П. Новицького – його твір – історичне зібрання пісень Катеринославської губернії у 1874–1894 рр. «Малорусские народные песни». Від спадкоємців українського філолога ХІХ ст., професора О.О. Потебні – його власну працю «Язык и мысль» (1870 р.).

Важливу роль у діяльності міської бібліотеки наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. відігравав громадський і культурно-освітній діяч, етнограф Г.П. Залюбовський. У 90-х рр. ХІХ ст. він передав до бібліотеки 169 т. цінних книг – серію видань з історії міського самоврядування краю, починаючи з перших днів і до ХІХ ст. Крім того, діяч власними книжковими дарунками поповнив соціальний і публіцистичний відділи бібліотеки. Серед них представлені рідкісні українські видання та твори російських письменників у кількості 141 т. Книги, що подарувала активна педагогічна діячка та представниця жіночої освіти Катеринослава О.Я.Чернова (Риндовська), були різногалузевими, багатомовними (російською, французькою, німецькою) та відрізнялися рідкістю і старовиною. Зазначимо, що найстарішою за роком видання була книга «Военный словарь, или Алфавитный сборник терминов по военному искусству», надрукована у Парижі 1742 р. Читачі Міської громадської бібліотеки на початку ХХ ст. мали унікальну можливість користуватись багатотомним ґрунтовним науково-довідковим виданням «Энциклопедический словарь Брокгауза и Эфрона: у 82 т.» та іноземними словниками.

З роками місцевий бібліотечний осередок зростав, поповнюючи фонди сучасною літературою. У 1911 р. бібліотека прийняла до фонду 363 т. медичних книг від постійного читача, лікаря за фахом М.В. Симонова та один том цінного історико-географічного опису Аргентини від генерального консула цієї країни. У 1914 р. група мешканців Катеринослава звернулась до Бібліотечної ради з проханням придбати до бібліотеки книги, написані «малоросійським наріччям» згідно з поданим списком і виділити цей фонд в «український відділ» з окремим каталогом.

Книгозбірня Катеринославської земської управи

Цінними за змістом й оформленням були книжкові видання, що зберігались у бібліотеці Катеринославської повітової земської управи. Відповідала за бібліотеку донька катеринославського земського діяча В.Я. Кабакова. Фонди перебували під постійної опікою управи, члени якої дбали про отримання сучасної літератури. У 1914 р. згідно з «Каталогом» бібліотека надавала можливість читачам-службовцям і педагогічним кадрам працювати з цінними історико-географічними виданнями, зокрема книгами французького історика ХІХ ст. Ф. Гізо «История цивилизации в Европе» (1891 р. – перший російський переклад); прижиттєвим виданням французького географа Е. Реклю «Россия: в 2 т. СПб., 1883–1884»; французького вченого К. Фламмаріона «Живописная астрономия» (книга отримала премію Французької Академії наук).

Окреме місце в земській бібліотеці посідали твори Д.І. Яворницького: «Вольности запорожских козаков», «Запорожье в остатках старины и преданиях народа», «История запорожских козаков» (3 т.). Цікавою краєзнавцям стала книга «Этнографические материалы», зібрані в Чернігівській і сусідніх губерніях, які впорядкував і видав український письменник, фольклорист, громадсько-політичний діяч ХІХ – початку ХХ ст. Б. Грінченко.

За «Каталогом» значним був відділ белетристичної (художньої) літератури, який містив «Кобзарь» Т.Г. Шевченка, примірник книги російського письменника, перекладача та видавця А.С. Суворіна «Хохлы и хохлушки» (СПб, 1907 р.). Художні твори М.О. Лєйкіна, автора сатиричних оповідань з життя купецтва ХІХ ст., складали найбільшу кількість (41 прим.). Серед медичних видань увагу привернула «Реальная энциклопедия медицины: в 11 т.» за ред. М.Б. Блюментау; переклад з німецької мови, видання для практичних лікарів початку ХХ ст.

У бібліотеці Катеринославської земської управи виділялись історичні альбоми – шедеври книжкового мистецтва: «Царствующий Дом Романовых» (вартістю 50 руб.), ювілейне видання до 100-річчя події «Отечественная война и Русское общество, 1812–1912 гг.: в 7 т.» (30 руб.), «Война Русского народа с Наполеоном 1812 года» (50 руб.), «Альбом рисунков по шелководству», П.П. Гнєдич «История искусства» (3 т.) – ілюстроване видання кінця ХІХ ст.

Бібліотека Обласного історичного музею ім. Поля

До складу бібліотечного фонду Обласного історичного музею ім. Поля входив значний за обсягом відділ історії та етнографії. З української історії та історії краю відомі праці: Д.М. Бантиш-Каменського «История Малой России. М., 1830», одеські видання А.О. Скальковського (1838 р.; 1885 р.), київське видання В.Б. Антоновича «Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах. Вип. 1. К., 1883», М.С. Грушевського «Очерки истории украинского народа».

У відділі етнографії знаходимо праці місцевих діячів і письменників: харківські видання І.І. Манжури («Сказки, пословицы» (1890 р.), Я.П. Новицького («Малорусские песни, собранные в Екатеринославской губернии» (1894 р.). З музейного каталогу 1905 р. слід вирізнити книгу «Из Украинской старины: роскошное иллюстрированное издание» з малюнками академіків С.І. Васильківського і М.С. Самокиша та текстом самого Д.І. Яворницького. Книга видана російською та французькою мовами. Наступна книга, яка привернула увагу, – дарунок катеринославського діяча, колекціонера П.М. Сочинського: поема видатного італійського поета ХVI ст. Т. Тассо «Освобожденный Иерусалим» (1575 р.).

У музейному зібранні широко представлені природничі науки, зокрема науково-популярні праці німецьких вчених-зоологів: А.Е. Брем «Жизнь животных: в. 10 т.», К. Келлер «Жизнь моря» (ч. І та ч. ІІ). Останнє – видане у Санкт-Петербурзі 1905 р. А.Ф. Девриєном і має шість окремих гравюр, на обкладинці – квітковий орнамент. Серед яскраво оформлених видань Обласний історичний музей зберігав книги з нумізматики та геральдики. Автор однієї з них – К.В. Болсуновський, член Катеринославської вченої архівної комісії. Його книга «Русские монетные гривны, их формы и происхождение. К., 1903» містить дві яскраві таблиці малюнків.

Цінність мають мистецькі альбоми – дарунки М.М. Стефанської: «Национальные костюмы» (1840 р.), «Альбом европейских костюмов». У 1906 р. до бібліотеки музею надійшло білоруське видання книги Л. Плєвського «Город Брест-Литовск и его древние храмы. Гродно, 1894». На початку ХХ ст. географічні науки бібліотеки музейного зібрання поповнилися примірниками, які можна назвати книжковими шедеврами: французького романіста ХVІІІ ст. А.Ф. Прево «История о странствиях. М., 1782», французького мандрівника, абата Де-ла Порта «Всемирный путешествователь. СПб, 1793» (т. ХХ, т. ХХІІІ), австрійського вченого М. Неймайра «История Земли» – двотомне наукове видання, ілюстроване.

У фонді була представлена українська художня література Г.Ф. Квітки-Основ’яненка, І.П. Котляревського, П.О. Куліша, М.Л. Кропивницького, І.С. Нечуя-Левицького, П.Я. Мирного, прижиттєве видання Т.Г. Шевченка «Кобзарь. СПб., 1860». Г. Кернеренко подарував бібліотеці рідкісне петербурзьке видання «Энеиды» І.П. Котляревського (1808 р.) та український альбом пісень, дум, казок, байок, віршів під назвою «Чайка» (київське видання 1876 р.). У 1910 р. Д.І. Яворницький передав до бібліотеки музею книгу українського фольклориста ХІХ ст. М.В. Закревського «Старосветский бандурист». Видання містить збірник українських пісень і словник української фразеології.

Книжкові фонди бібліотек училищ і гімназій

Цікавими і змістовними були фондові зібрання катеринославських середніх навчальних закладів. Крім підручників і навчальних посібників освітянське керівництво опікувалося придбанням наукових і довідкових видань. Так, під час керівництва В.К. Зозуліна, викладача історії та географії Катеринославської класичної гімназії, бібліотека збагатилась цінним словником італійського лексикографа ХVІІІ ст. Форчеліні (1805 р.).

Особливою рисою Катеринославського комерційного училища була наявність класних і предметних бібліотек. Серед них: історична бібліотека (305 кн.), бібліотека природничої історії (373 кн.), географічна бібліотека складалася з 90 книжок. Фонд іноземних видань налічував 105 книжок німецькою мовою та 64 книжки французькою.

Учнівська бібліотека Олександрівської жіночої гімназії у 1913–1914 р. отримала історико-географічне дослідження російського письменника ХІХ ст., гофмейстера К.Ф. Ордіна «Покорение Финляндии (ІІ та ІІІ томи) та «Собрание сочинений по Финляндскому вопросу» (1909 р.) з кольоровою мапою Фінляндії. Педагогічна рада гімназії з метою збереження ухвалила рішення про придбання до учнівської біблотеки тільки видань, які мали дорогі палітурки. У результаті бібліотека мала вісім таких видань.
 

Катеринославські фахові бібліотеки

У Катеринославі другої половини ХІХ – початку ХХ ст. діяла бібліотека Катеринославської вченої архівної комісії, заснованої у 1903 р. Бібліотечні фонди Комісії складалися з дарунків місцевих діячів і українських вчених (І.Я. Акінфієва, Д.І. Багалія, В.І. Пічети, А.І. Стороженка, С.В. Фарфаровського, Д.І. Яворницького). Директор Катеринославського комерційного училища А.С. Синявський та викладач Катеринославської Духовної семінарії В.О. Біднов віповідали за придбання до бібліотеки фундаментальних творів О.М. Макаревського. Фонди бібліотеки Комісії містили видання Імператорської Академії наук «Понтика» за редакцією академіка В.В. Латишева. У 1905 р. на засіданнях розглядалися питання впорядкування видання М.С. Грушевського «История украинского народа». А.С. Синявським дана оцінка п’ятитомної історії Русі як ґрунтовної наукової праці з історії українського народу та запропоновано шляхи придбання зазначеного видання до бібліотеки товариства.

Товариство помічників лікарів, відкрите у 1897 р., мало фахову бібліотеку. У 1908–1910 рр. книжкові надходження до бібліотеки містили російські та зарубіжні медичні видання, серед яких переважала німецькомовна література. У 1910 р. бібліотека товариства поповнила фонди цінним універсальним виданням лікаря А. Еленбурга «Энциклопедия практической медицины» вартістю 138 руб. Висока ціна відповідала обсягу та змісту наукового джерела, яке було першою російською медичною енциклопедією.

Приватна бібліотека Г.П. Алексєєва

Головним джерелом у процесі вивчення приватної біблітеки катеринославського дворянина Г.П. Алексєєва став «Каталог Котовской библиотеки обер-гофмейстера Г.П. Алексєєва» (1913 р.), згідно з яким приватне бібліотечне зібрання зберігало значну кількість історичної літератури. Варто зазначити популярне видання з історії Росії XVIII ст. «Древняя Российская библиотека: в 20 т.» (1778–1791 рр.). У пошуку архівних документів, зокрема про українських гетьманів, важливу роль відіграв український історик, археограф, бібліограф М.М. Бантиш-Каменський. «Родословная книга князей и дворян российских и выезных» (1787 р.) – оксамитова книга – цінне видання з історії родоводу. «Ядро хронологическое истории всемирной от начала света до кончины Екатерины ІІ» – ґрунтовне чотиритомне видання початку ХІХ ст. (1805 р.).

Г.П. Алексєєв мав можливість працювати з «Летописью событий в Юго-Западной России в ХVII в.», автором якої є історик українського козацтва С. Величко (1848 р.). Варто зазначити, що приватна колекція налічувала у своїх фондах «Евангелие» 28 мовами. Серед книжок у бібліотеці катеринославського діяча окреме місце посідали пам’ятки давньої літератури: «Слово о полку Игоревом» (1823 р. та 1876 р.). Г.П. Алексєєв мав книгу ієромонаха, вчителя Духовної семінарії Феофана «Картина древности» (1793–1794 рр.). Твір присвячений історичному розвитку світу. Підвищений інтерес катеринославського колекціонера викликали видання з нумізматики та геральдики: «Гербы губерний и областей Российской империи» (1880 р.), Б.В. Кене «Описание европейских монет Х, ХІ, ХІІ вв.» (1852 р.).

Варто виділити фонд українських видань, кількість яких складала понад 250 книжок. Окреме місце посідали етнографічні українські збірники та альбоми з мистецтвознавства. Серед них: «Галерея киевских достопримечательностей» (1858 р.); С.К. Кульжинський «Описание коллекций народных писанок» (1899 р.) – альбом писанок, зібраних поміщицею К.М. Скаржинською; «Альбом украинских поэтов» (1898 р.); «Малороссийские народные думы и песни» (1836 р.).

Серед іноземних видань домінуючу перевагу фундатор надавав франкомовній літературі XVIII та ХІХ ст. Серед них рідкісні твори: «Священная Библия» (1771 р. ); Пліній Молодший «Панегирик» (1736 р. та 1739 р.) – епістолярний жанр, складався з похвальних публічних промов; «История Московии» (1719 р.); книга французького абата-педагога 18 ст. Ш. Ломонда «Epitome» (1808 р.) – короткий витяг з книг, які містили біблійні історії; Е. Реклю «Универсальная география: энциклопедия: в 19 т.» (1887 р. ); Дж. Бартолом’ю «Карманный атлас» (1888 р.) – англійське довідкове видання розміром 12×18 см. Літературний відділ книгозбірні віддзеркалював твори французьких авторів Поля де Кока (54 т.), Гранж (24 т.), В. Гюго (28 т.). Катеринославський дворянин Г.П. Алексєєв зібрав унікальну бібліотеку, яка зберігала різноманітну книжкову продукцію та періодичні видання ХVI – початку ХХ ст.

Отже, книжкові пам’ятки як свідки певної історичної епохи (ХVI – початку ХХ ст.) віддзеркалюють окремі події та факти, що мали місце в житті різних країн і народів. Вони здійснили тривалий шлях від минулого до сьогодення, залишаючись, з одного боку, джерелом знань і традицій, а з іншого – об’єктом світової видавничої спадщини, що є для дослідників ХХІ ст. важливим науковим матеріалом. Фондові зібрання катеринославських бібліотек зберігали багатогалузеві, різномовні навчальні, наукові і науково-популярні видання, цінність яких представляють роки та місце друкування, зміст і оформлення. Виявлення цінних примірників та їх аналіз за певними ознаками дозволяють детальніше висвітлити картину розвитку бібліотечної справи на Катеринославщині другої половини ХІХ – початку ХХ ст.