Бібліотечне коло Товариства помічників лікарів

При дослідженні проблеми розвитку медичної освіти на Катеринославщині, привертає увагу діяльність Товариства помічників лікарів, яке було засноване в 1897 р. і опікувалося бібліотечною справою.

У 1902 р. приміщення бібліотеці надавав М. Ф. Євпак – фельдшер Катеринославської земської лікарні. Створена комісія порушувала питання про влаштування бібліотеки та читалень, призначених для підвищення рівня освіти медичних працівників, які здійснювали медичну допомогу населенню губерні.

У тому ж 1902 році член бібліотечної комісії Є. С. Жмудь присвятив свою доповідь бібліотечним справам, особливо зосередившись на питанні про бібліотечний фонд. На його переконання, фонд повинен був містити найкращу медичну літературу, але зібраних на це коштів (80 крб.) для відкриття бібліотеки явно не вистачало. Крім того, він порушив питання, що стосувалися процесу придбання книг та пошуку бібліотечного персоналу. На жаль, за звітом 1905 р. Є. С. Жмудя в грудні було заарештовано за активну діяльність і вислано на три роки до Архангельської губернії. Але є відомості 1906 р., які свідчать про перебування Є. С. Жмудя в Німеччині.

У 1905 р. бібліотека розміщувалася в квартирі дійсного члена товариства Л. М. Ранцмана. Значну увагу товариство приділяло розвиткові фахового періодичного фонду. Бібліотечні витрати залежали від земських фінансів, яких не вистачало. Тому рада катеринославського Товариства помічників лікарів подала клопотання про передплату «Фельдшерского вестника» для бібліотеки за рахунок земства.

У 1906 р. книжковий фонд товариства налічував більше 40 назв, серед яких переважали професійна література та багатотомні видання. Бібліотечні надходження товариства становила професійна література кращих авторів. Окреме місце належало підручникам професорів М. Мендельсона, В. А. Тихомирова, С. С. Преображенського, М. Філатова, М. І. Мартиненка, М. І. Глаголєва, І. І. Свєтлова.

Бібліотека отримувала німецькі видання: Є. Альберт «Учебник частной хирургии» у двох томах (1902); Г. Ейхгорст «Руководство к частной патологии и терапии» у чотирьох томах (1897–1898); А. Фік «Гигиена глаза» (1901); Р. Кайзер «Лечение болезней гортани, носа и уха» (1902); Г. Лоссен «Руководство к общей хирургии» (1900); Є. Лессер «Руководство к венерическим болезням» (1901). Фонд зберігав державні видання законів про лікарську та санітарну справи, літературу Медичного департаменту за 1895–1896 рр. Бібліотека мала літературу з усіх медичних напрямків: фізіології людини, догляду за хворими, акушерства, фармакології, хірургії, дитячих хвороб, діагностики внутрішніх хвороб тощо.

Діяльність бібліотеки товариства регламентувалась згідно з «Правилами користування книгами», затвердженими XXIV загальним зібранням членів товариства. Нормативний документ складався з 9 пунктів. Бібліотека дозволяла дійсним членам товариства безкоштовно користуватися фондами. Кількість читачів і книговидань реєструвалася в окремій книзі, де бібліотекар робив запис, а читач ставив підпис. Кількість видань і термін користування ними були обмежені: у місті – 2 видання на 10 днів, поза містом – 4 видання до 30 днів. П’ятий параграф «Правил…» стосувався збереження бібліотечних фондів: поверненути книгу читач повинен був у тому ж вигляді, у якому отримав її. За втрату або пошкодження книги відраховували вартість однієї книги або всього видання, якщо втрачену книгу придбати було неможливо.

У 1908–1910 рр. діяльність бібліотеки активізувалася. Серед книжкових надходжень були як російські, так і зарубіжні медичні видання, переважно німецькі. У 1908 р. бібліотека отримувала вже 18 наукових видань і практичних керівництв з усіх галузей медицини. У 1910 р. фонди поповнилися цінним універсальним довідковим виданням «Энциклопедия практической медицины» лікаря Еленбурга (вартістю 138 руб). Висока ціна відповідала обсягу і змісту загальної енциклопедії.

Товариство порушувало питання про видання медичної періодики та додатків до неї, присвячених новітнім формам боротьби з хворобами, охороні здоров’я та санітарно-гігієнічним питанням.

У другій половині ХІХ ст. у Катеринославі діяли товариство лікарів (1874 р.) та медичне товариство, очолюване В. В. Липським, бібліотекарями працювали А. А. Пассальський та А. П. Індолев. До складу правління входили головний секретар, скарбник і бібліотекар – доктор Пінес, який працював у безкоштовній лікарні для бідних.

Отже, бібліотечні осередки в галузі медицини відігравали певну роль у розвитку медичної освіти та поширенні знань серед населення Катеринославщини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Різні за обсягом бібліотечні осередки виконували завдання й функції, які ставило земство згідно з вимогами часу. Медичні заклади міста сприяли розвитку спеціальних бібліотек шляхом поповнення фондів. Аналіз читання свідчить про наукові запити фахових видань з боку медичних діячів та інтерес сільського населення до популярної медичної літератури. Хоча кількість запитів на медичні видання не зростала, проте народні читання мали успіх у процесі заохочення населення до книг та періодики.