Сакартвело – Дніпропетровський обласний центр грузинської культури

В України та Грузії схожа історична доля. Перехрестя шляхів різних народів і цивілізацій, постійна боротьба за існування, за волю, за збереження своєї мови та культури. Зв'язки між нашими народами існують з давніх давен: грузинські майстри розписували церкви Києво-Печерської лаври, запорожці плавали до далеких берегів Колхіди, а грузини ставали козаками на Січі.

 

В Україні грузини живуть з XVII сторіччя і були відомі під назвою «гурджії». Свідками цього є географічні назви: Грузинівка, Грузинів, Грузинська слобода, Мусхелівка, Баратівка, Немсадзівка, Іверське та прізвища – Гуржій, Гурій, Грузин. На Дніпропетровщині є кілька Грузинівок: теперішня Софіївка у Верхньодніпровському районі, Грузинівка у Криничанському і Кам'янському районах. Якщо ви побачите назви Еристівка, Манвелівка, Герсеванівка, Лашкарьовка, Павлинівка, Канчиєлівка, Мечебилівка, то знайте, що тут жили грузини. Серед переселенців до України було багато представників шляхетних і князівських родів, які прославили своє ім'я на новій батьківщині: маршалок дворянства в Катеринославській губернії Борис Єгорович Герсеванов, земський начальник 3-ї дільниці Верхньодніпровського повіту князь Віктор Борисович Манвелов (Манвелішвілі) та інші. Їхні нащадки, що вціліли під час революцій і війн, і досі живуть серед нас. Живуть і пізніші переселенці та їхні діти й онуки. За статистикою 2001 року всього грузинів на Дніпропетровщині налічувалось 2 800. Звичайно, люди пам'ятають своє коріння і бажають зберегти свою мову та культуру. 

 

Спочатку були просто зустрічі. Під час яких обговорювалися важливі питання. Але все змінилося після того, як до Дніпропетровська почали приїжджати біженці з Грузії, яким була необхідна підтримка та допомога. І було прийнято рішення офіційно зареєструвати в області грузинську громаду.

 

26 травня 1997 року був заснований Дніпропетровський обласний центр грузинської культури «Сакартвело». З 1 травня 2006 року Центр є колективним членом  Всеукраїнської асоціації грузинських громад.

 

Центр «Сакартвело» – культурно-просвітницька і науково-творча громадська організація, що працює для зміцнення дружби та культурного обміну між українським і грузинським народами. Центр об’єднує як представників грузинської громади області, так й інших національностей, які цікавляться грузинською історією, культурою, традиціями.

 

Центр бере активну участь в культурному житті Дніпропетровщини, святкуванні Дня незалежності України, Дня Європи, Дня міста, в культурно-просвітницьких і спортивних заходах, організованих іншими національними громадами області, а також у заходах, які проводяться за підтримки Міжнародної громадської організації «Інститут Україніки» і в межах проєкту «Єдність у різноманітті».

У 1997 році при Центрі засновано Грузинський самодіяльний театр пісні й танцю «Сакартвело», який брав участь у багатьох міських, регіональних, Всеукраїнських і міжнародних фестивалях. З 2003 року при Центрі функціонує недільна школа. Спочатку на базі школи № 31, а з 2011 року – на базі школи № 1. Усі бажаючі незалежно від віку та національності мають можливість вивчати грузинську мову, літературу, історію Грузії, традиції, пісні та танці.

 

 

Місцеві ЗМІ охоче висвітлюють важливі події у житті грузинської громади Дніпропетровщини на сторінках газет «Дніпро вечірній», «Наше місто», «Вісті Придніпров’я», «Урядовий кур’єр», журналу «Український вісник» та літературно-мистецького щомісячника «Бористен».

 

Члени грузинської громади Дніпропетровщини з великою повагою ставляться до країни, яка замінила їм рідний дім та стала для них другою Батьківщиною. Але разом з тим, вони не забувають про своє власне коріння.

 

.