Василь Сологуб намагався бути правдивим, наскільки дозволяли обставини і умови радянського режиму. Любив свою землю, родину, друзів і був хорошою людиною.
Архівні джерела, іконографія, натурні дослідження дають уявлення про зниклу пам’ятку архітектури – церкву на честь святителя Христова Миколая у селі Бабайківці.
Юрій Задоя – яскравий представник бандурного мистецтва, який своє життя присвятив популяризації народної музики і українського народного інструмента бандури.
Десятки років небуття зазнав отаман повстанців Бабайківки Афанасій Левенець. Влада все робила, щоб стерти з пам’яті українців ім’я її жертовного героя.
Микола Пасічний не став учителем як інші з його роду. Життя змінила Громадянська війна. 1920 року він пішов у повстанський загін боротися за самостійну Україну.
Давид Киприч був останнім отаманом повстанців із Бабайківського загону Самарського-Пасічного-Левенця. Він був непохитним у спротиві й вірним побратимом.
Никандр Дудка, ад’ютант кількох бабайківських отаманів фактично був начальником штабу, в загоні мав незаперечний авторитет, користувався великою повагою в селі.
Михайло Нездійминога – відомий на Приоріллі краєзнавець із Бабайківки, автор багатьох статей і трьох книг, присвячених історії рідного села та його жителям.