Учасники проєкту «Ранкова книготерапія» побували і в Дніпрі, провели яскраві заходи для онкохворих діток і облаштували невеликі бібліотечки – «Лабораторії книго
м. Дніпро виникло на місці козацьких зимівників, займищ і слобід. Дата заснування міста поглибилась завдяки дослідженням сучасних археологів та істориків.
Катеринослав завдячує розвитком відкриттю наприкінці XIX ст. на Криворіжжі покладів залізної руди. Почалося стрімке економічне та культурне зростання міста.
Серед усіх офіційних документів, які визначили містобудівний розвиток Катеринослава, генеральний план 1834 р. найменше досліджений і відомий серед фахівців.
1901 року в Катеринославі створено наукове товариство, покликане об’єднати фахівців різних галузей науки, промисловості, діячів освіти та культури краю.
Місто Дніпро пережило немало лихоліть. Один із епізодів цього часу змалював Олесь Гончар у новелі «Співачка», вперше опублікованій у місцевій газеті «Зоря».
Будівля Дніпровського цирку – архітектурна гордість міста. Зведена 1980 р. під керівництвом Павла Нірінберга і сьогодні вважається новаторською та унікальною.
Половиця із самого початку була козацьким поселенням. Про це свідчить абшитований козак Микита Корж. Його спогади записав 1827 року етнограф Олекса Стороженко.
Олександр Красносельський, архітектор, поет, музикант, колекціонер, понад тридцять років життя віддав Дніпропетровську і змінив його архітектурне обличчя.
Громадський діяч Катеринославщини Георгій Алексєєв доклав чимало зусиль для розвитку інфраструктури краю, освітніх і культурних закладів Катеринослава.
Літературно-громадський тижневик «Степь», який виходів у Катеринославі протягом 1885–1886 рр., став для інтелігенції міста своєрідним степовим Парнасом.
Олесь Завгородній, поет-громадянин, тонкий ніжний лірик, прискіпливий перекладач, був наділений даром тонко й глибоко відчувати слово, його сутність і душу.
Світлана Абросимова, авторитетний музеєзнавець, багато років займалася краєзнавчими дослідженнями, упорядкувала епістолярну спадщину Д.І. Яворницького.
Герої книги Ірини Голуб «Сім чудес Дніпропетровщини» знайомляться з історією унікального залізничного мосту Катеринослава, нині – Амурського мосту м. Дніпро.
Герої книги «Сім чудес Дніпропетровщини» знайомляться з історією заводу «Південмаш», завдяки якому Дніпропетровськ називали космічною столицею України.
Чим цікаві письменники читачам? Вочевидь, тим, що їм у певній мірі вдається створити світ, схожий і несхожий на той, у якому вони та їхні сучасники живуть.
Глибина і розмаїття корінної української мови Придніпров’я представлені у «Словнику українських синонімів» письменника, журналіста і лексикографа Олекси Вусика
1913 року власники будинку і готелю, архітектор, мешканці Катеринослава ще не знали, що «Асторія» скоро опиниться у вирі бурхливих подій і стане знаменитою.
Нині нечасто на фасадах будинків Дніпра побачиш кам’яні зображення птахів, левів і сатирів. Це – спадок архітектурного декору кінця XIX – початку XX століть.
Дніпровська академія музики імені М. Глінки, освітній заклад із 120-літньою історією, виховав тисячі майстрів музики, створив багато музичних колективів.
Англійська піаністка українського походження ефективно комбінує класичний стиль, камерний ансамбль і джазову інтерпретацію у концертних виступах і записах.
Володимир Падун – відомий український художник, майстер живопису та декоративного розпису, багато років викладав у Дніпровському театрально-художньому коледжі.
Талановита оперна співачка, учениця Нонни Суржиної, виконавиця провідних оперних партій у спектаклях Дніпровського академічного театру опери та балету.
Серед тих, хто сприяв економічному та соціокультурному розвитку Катеринослава, був також видатний фінансист і громадський діяч Михайло Мартинович Алексеєнко.
Життя та діяльність видатного вченого, популяризатора запорозького козацтва, громадського діяча Дмитра Яворницького – гідний приклад для наслідування, м. Катери
Батько і син Кривинюки були не лише родичами Лесі Українки, але й відомими свого часу культурними та громадськими діячами, членами катеринославської «Просвіти».
Провідна актриса Дніпровського академічного театру драми та комедії присвятила улюбленій справі понад 40 років, відтворивши цілу галерею театральних образів.
Микола Корф зіграв важливу роль в історії розвитку Придніпров’я, особливо в галузі народної освіти, його ім’я заслужено займає місце серед видатних діячів краю.
Понад 30 років талановита співачка з неповторним голосом і проникливим артистизмом була провідною солісткою в Дніпропетровському театрі опери і балету.
Монумент Вічної Слави – найбільш знаковий пам’ятник міста на Дніпрі, присвячений темі війни та Перемоги, символ пам’яті про трагічний період нашої історії.
Олександр Поль об’їздив майже всю Катеринославську губернію, бував у різних українських та інших містах Російської імперії, відвідав кілька європейських країн.
Антін Синявський, маючи статус «не благонадійного», все ж завдяки знанням і професійним якостям зміг посісти доволі високі посади в системі середньої освіти.
У 1952 році у Дніпропетровську проводилась обласна нарада письменників і літературного активу, організована місцевим відділенням Спілки письменників України.
Відома письменниця Марко Вовчок тричі побувала в Катеринославі та Новомосковську. Але не через літературні справи, а трагічні обставини сімейного життя.
За постаттю «залізного Фелікса» якось сховалися інші представники цієї родини. Особливо цікавою є постать Владислава Дзержинського, катеринославського лікаря.
Найкращими учнями забутої нині талановитої співачки Зінаїди Малютіної були всесвітньо відомі оперні виконавці Іван Паторжинський і Марія Сокіл-Рудницька.
Творчий шлях Миколи Анищенка – це шлях безперервного пошуку нових виразних засобів в образному розкритті ідейного змісту класичної та сучасної драматургії.
Знакова постать для української школи співу. Його душевний, благородний, чистий голос звучав дзвінко, ревно, як безсмертна молитва на славу життя й любові.
Оформлені ним книжки вирізнялися національним підґрунтям, створювалися за давньою українською традицією книгодруку і були своєрідними шедеврами своєї доби.
Актор підкреслено емоційний, виразно експресивний, безмежно зрозумілий і чесний, завжди тонко визначав царину, де перетинаються інтереси драматурга й актора.
Чумакування проіснувало до 70–80 років XIX століття. Разом із ним зник цілий пласт української культури, пам’ять про яку залишилася в історичних свідченнях.
Це була зустріч на все життя. Двох неймовірно талановитих людей об'єднали не тільки палкі почуття, а й загальні життєві захоплення, близькі погляди на Театр.
У Євгенії Рудої дуже органічно, невіддільно поєднуються художнє мистецтво з приватним життям – в обох вона є щирою людиною і талановитою самобутньою мисткинею.
Наполегливо і невтомно Володимир Дубовик досліджував історію підпільної антифашистської організації Амур-Нижньодніпровського району в окупованому Дніпропетровсь
Напередодні весілля наші предки пекли коровай, прощалися з дівочою та парубоцькою волею, прикрашали гільце, плели вінки, запрошували родичів і сусідів.
Герої книги Ірини Голуб «Сім чудес Дніпропетровщини» продовжують подорожувати рідним краєм. Третя подорож присвячена Троїцькому собору в м. Новомосковську.
Вона завжди поспішає до дітей, радіє кожній зустрічі з ними, вміє розкрити творчі можливості учнів і пробудити жадобу знань. А головне – навчає дітей мислити.
Люди і невблаганний час знищили чудовий маєток Алексєєвих у Котівці, лише фото та архівні свідчення повертають із небуття цю перлину придніпровського краю.
Яскравий представник сучасного образотворчого мистецтва. Співзасновник андеґраундного мистецького товариства «Степ», «господар» майстерні графіки «Пороги».
Літературний портрет Катеринослава другої половини ХІХ ст. був би неповним без постаті Івана Манжури, який понад двадцять років прожив на Катеринославщині.
Видатний вчений-природознавець, педагог, громадський діяч Іван Акінфієв був і залишається непересічною постаттю культурного життя Катеринослава (Дніпра).
Андрій Лобода – відомий вчений, який зробив вагомий внесок до низки галузей суспільних наук – фольклористики, етнографії, літературознавства, історії театру.
Йосип Танатар входить до когорти вчених і педагогів, що складають славу і гордість історії НТУ «Дніпровська політехніка» і всієї вітчизняної гірничої науки.
Популярний свого часу письменник, якого англійці назвали «радянським Фенімором Купером», був хрещеником Дмитра Яворницького, вчився і жив у Катеринославі.
Екскурсії на «Інтерпайп Сталь» – звичайна норма від 2011 року. Студенти Національної металургійної академії України є активними учасниками подібних заходів.
У 1842 році з Полтави до Катеринослава переведене училище садівництва, яке згодом отримало офіційну назву Катеринославське училище садівництва другого розряду.
На початку ХХ століття губернські земські установи розробили проєкт відкриття сільськогосподарського відділення при Катеринославському вищому гірничому училищі.
Видатний учений-селекціонер Антон Задонцев багато років очолював Український інститут зернових культур і зробив значний внесок у розвиток рослинництва.
27 років співробітники Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького проводили етнографічне свято «Чисті джерела», популяризуючи українську культуру.
Кінотеатри Катеринослава-Дніпра – цікава сторінка історії краю, яка стала вже легендою, бо жоден із цих закладів не витримав тиску нових часів і конкуренції.
1986 року він проводив радіаційну розвідку на даху третього блоку Чорнобильської АЕС. П’ятірку добровольців-розвідників згодом назвали групою смертників.
Літературно-науковий і педагогічний збірник «Січ», заснований П. Єфремовим, виходив у м. Катеринославі в 1919 році в «Українському видавницві в Січеславі».
На початку Першої світової війни на території Російської імперії була запроваджена воєнна цензура. Катеринославські джерела зберегли багато інформації про це.
Художниця пише чудові пейзажі, натюрморти, портрети, в яких зуміла поєднати суб’єктивну загостреність переживань із пильною увагою до навколишньої дійсності.
У 1893 році в Катеринославі було створено Товариство циклістів-аматорів, яке згодом отримало офіційну назву «Катеринославське товариство велосипедистів».
Видатний вчений, доцент Дніпропетровського національного університету, краєзнавець разом із братом Володимиром Бінкевичем досліджував історію рідного краю.
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. катеринославці полюбляли цирк, який приваблював веселими атракціонами, клоунами, атлетами-борцями та вправними наїзниками.
Роботи художниці – закарбовані у фарбі почуття та емоції. І кожний знайде у них власний прихисток від життєвих негараздів, свої двері до теплих спогадів.
1873 року в Катеринославі створено Товариство порятунку на водах, яке переймалося організацією спасіння жертв корабельних трощ і транспортних пригод на Дніпрі.
Біографія таємничого губернатора багата на захопливі мандри країнами Центральної та Східної Азії, які супроводжувались ризикованими авантюристичними пригодами.
Він втілив у життя чимало різноманітних проєктів, які й досі визначають архітектурний колорит Дніпра, посідаючи вагоме місце в культурницькому просторі міста.
Діяльність Пастерівської станції, провідного центру боротьби зі сказом в Катеринославській губернії, врятувала не одне життя мешканців міста та регіону.
На початку Першої світової війни Катеринослав став місцем перебування великої кількості вимушених переселенців, які прибували з прифронтових губерній імперії.
Одне з найстаріших підприємств Придніпров'я, «Дніпропетровський комбайновий завод», у 1895 році заснував талановитий інженер І.Я. Езау як сталеливарний завод.
Вона відчула своє покликання в сім років. Незважаючи на те, що талантів має багато, в одному поєднала всі свої музи. Накресливши стежинки до кожного серця.
14 грудня 1840 року в Катеринославі відкрито спеціалізований дитячий притулок, в якому на кошти міської влади та благодійників утримувалися міські сироти.
Селище Самарівка, нині у межах м. Дніпра, засноване у XVIII ст. як колонія німців-лютеран Йозефсталь. Його історія від заснування до середини 20-х рр. XX ст.
Володимир Луценко – представник цілої епохи в літературі, з правдивим безстрашним сатирично-драматичним, по-філософськи глибоким письменницьким словом.
Ознакою часу для багатьох великих міст світу є жанр монументального мистецтва – стінопис. Не виняток і Дніпро, в якому все більше з’являється патріотичних мурал
Аварія на ЧАЕС розколола його життя навпіл: на мирну творчу працю вченого і на важку жорстоку виснажливу діяльність на межі всіх сил «після Чорнобиля».
14 січня 2023 р. війська рф крилатою ракетою варварськи зруйнували житловий будинок на житловому масиві Перемога-6 у Дніпрі. Загинули та поранені десятки людей.
Визначний художник-монументаліст, що, не зрадив покликанню і зміг вписати своє ім’я в скарбницю українського образотворчого, декоративного і прикладного мистецт
Відомий у Північній Америці та Німеччині менонітський письменник Арнольд Дік народився на Катеринославщині й ніколи не забував своєї малої Батьківщини.
Навколо Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького завжди вирувало наукове, освітнє, культурне, громадське життя міста та краю.
Горобина – гарне та корисне дерево з лікувальними властивостями. На Придніпров’ї’ горобину висаджують біля будинків, у парках і скверах як декоративну рослину.
Діяльність краєзнавця, винахідника, постійного автора «Екатеринославских губернских ведомостей» і багатьох періодичних видань Івана Шмакова на Катеринославщині.
Запрошуємо прогулятися цікавими та привабливими пішохідними бульварами міста Дніпра, за своєю архітектурою схожими з європейськими, – Кельнськім і Південним.
Леон Ротенберґ – засновник катеринославського видавництва, видавець Повного збірника творів Тараса Шевченка, який побачив світ до 100-річного ювілею поета.
Видання Катеринославського земства впливало на формування регіональної ідентичності населення краю, підкреслюючи його етнографічну специфіку та своєрідність.
Прозаїк, публіцист, громадський діяч. У 1960–1966 рр. очолював Дніпропетровську обласну письменницьку організацію. Лауреат обласної премії ім. В. Булаєнка.
Життєвий шлях Андрія Виноградова – спеціаліста у галузі прокатного виробництва, зачинателя наукових шкіл прокатників і термістів у металургійній науці.