Мандрівка рідним краєм привела героїв книги «Сім чудес Дніпропетровщини» до Самарського Пустельно-Миколаївського монастиря – пам’ятки архітектури XVIII–XIX ст.
Половиця із самого початку була козацьким поселенням. Про це свідчить абшитований козак Микита Корж. Його спогади записав 1827 року етнограф Олекса Стороженко.
Відома письменниця Марко Вовчок тричі побувала в Катеринославі та Новомосковську. Але не через літературні справи, а трагічні обставини сімейного життя.
Микола Сарма-Соколовський – талановитий поет, прозаїк, публіцист, був членом Національної спілки письменників України, лауреат кількох літературних премій.
Григорій Бораковський зробив вагомий внесок не лише у розвиток земської медицини на Катеринославщині, а й мав значний вплив на українську драматургію XIX–XX.
У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. військові духові оркестри та капельмейстери відігравали певну роль у культурному середовищі та розвитку музичної освіти краю.
Ім’я Лідії Воріної – талановитої педагогині, музичної виконавиці, засновниці школи бандурного мистецтва стало легендарним серед бандуристів ще за її життя.
Люди і невблаганний час знищили чудовий маєток Алексєєвих у Котівці, лише фото та архівні свідчення повертають із небуття цю перлину придніпровського краю.
Поява населених пунктів пов’язана з розвитком шляхів як транспортних комунікацій. «Злодійський шлях» сприяв виникненню та розвитку міст Дніпропетровщини.