Перелік публікацій автора - Ярина Голуб

Чи може звичайна дівчинка з Дніпра перетворитися на мужню амазонку, брати участь у бою? Хіба що у снах... І дитячих фантастичних оповіданнях.

Рідну землю захищали не лише козаки-звитяжці. Часом і козацькі діти ставали на її захист.

Ця правдива історія відбулася на початку війни поблизу Павлограду з родичкою авторки. Персонажі оповідання реальні особи.

«Сім чудес Дніпропетровщини», художньо-пізнавальна книга для юнацтва, відкриває цікаві сторінки історії краю. Частина перша про таємниці скіфських курганів.

Герої книги Ірини Голуб «Сім чудес Дніпропетровщини» продовжують подорожувати рідним краєм. Друга подорож присвячена скіфським і половецьким кам’яним бабам.

Видатного українського полководця Івана Сірка називали характерником. Про нього складено безліч легенд, багато з яких записано на Придніпров’ї.

Образ могутнього володаря Скіфії – царя Атея хвилює сучасних поетів і прозаїків.

Скіфи, які в прадавні часи населяли наш край, стали героями багатьох творів художньої прози.

Образи cкіфів живуть не лише у шедеврах ювелірного мистецтва, які дійшли до наших днів, але і в поетичних творах.

Етно-фестиваль «Петриківський дивоцвіт» – найяскравіший і найколоритніший серед усіх фестивалів Дніпропетровщини.

Донині збереглося багато старовинних легенд і переказів про козацькі скарби на теренах Запорозьких вольностей. Є про них і сучасні казки та вірші.

Безліч легенд і переказів склав народ про звитяжного гетьмана Богдана Хмельницького. Деякі з них народились і в нашому краї.

У славнозвісному французькому авіаполку «Нормандія-Німан» служив і молодий механік із Покровського Володя Білозуб.

Механік Володимир Білозуб із Покровського та парижанин пілот Моріс-Філіп де Сейн побраталися на землі й навіки поріднилися в небі...

Герої книги Ірини Голуб «Сім чудес Дніпропетровщини» продовжують подорожувати рідним краєм. Третя подорож присвячена Троїцькому собору в м. Новомосковську.

Мандрівка рідним краєм привела героїв книги «Сім чудес Дніпропетровщини» до Самарського Пустельно-Миколаївського монастиря – пам’ятки архітектури XVIII–XIX ст.

Мало хто знає ім’я автора Статуту ООН. Між тим, Лео Пасвольський – наш земляк, уродженець Павлограду, де 2016 року одну з вулиць перейменовано на його честь.

Талановитий поет Дмитро Кедрін починав свою літературну діяльність у Катеринославі.

Захоплююча розповідь про побудову фортеці Кодак спонукала героїв книги Ірини Голуб «Сім чудес Дніпропетровщини» до подорожі на історичне місце над Дніпром.

«Ключем до Запорожжя» називали Кодацьку фортецю сучасники. Сьогодні від неї залишилися тільки вали і численні описи в літературних творах.

Борис Мозолевський не лише видатний археолог. Він – і поет від Бога…

Пам’ятник битві на Жовтих Водах у с. Жовтоолександрівка став не тільки туристичним об’єктом, а й місцем патріотичного виховання молоді.

Остання битва Київського князя Святослава відбулася на порогах Дніпра. Цей бій і загибель мужнього воїна відображені в багатьох літературних творах.

Один із найвідоміших журналістів і краєзнавців Дніпропетровщини. Його матеріали друкувалися в понад 150 періодичних виданнях країн світу.

Відома історик-краєзнавець, яка отримала світове визнання.

Визнаний знавець історії розвитку, забудови, архітектури міста Дніпро.

У червні 1897 року в Катеринославі відбулось урочисте відкриття першого трамвайного маршруту.

Видатний діяч краю Олександр Поль своєю невтомною діяльністю зіграв вирішальну роль в економічному та культурному розвитку Катеринославщини.

м. Дніпро виникло на місці козацьких зимівників, займищ і слобід. Дата заснування міста поглибилась завдяки дослідженням сучасних археологів та істориків.

Кость Ткаченко створює книги, які є не просто носієм інформації, але і витвором дизайнерського та поліграфічного мистецтва.

Катеринослав завдячує розвитком відкриттю наприкінці XIX ст. на Криворіжжі покладів залізної руди. Почалося стрімке економічне та культурне зростання міста.

Початок XX століття приніс Катеринославу великі зміни, перетворивши його на арену страшних трагедій і великих досягнень.

1901 року в Катеринославі створено наукове товариство, покликане об’єднати фахівців різних галузей науки, промисловості, діячів освіти та культури краю.

Валентина Лазебник понад сорок років досліджує історію Дніпропетровська – катеринославський період і знає життя міста в усьому його розмаїтті.

1900 року в Катеринославі почав виходити журнал «Пчела», орган Катеринославського товариства бджільництва. Його поради цікаві і сучасним пасічникам.

Спадковий лоцман, учитель, краєзнавець, просвітянин, громадській діяч, публіцист.

Олександр Кузьменко, один із дисидентів Дніпропетровська, створив у своїй оселі осередок правозахисного руху Дніпропетровщини.

Історія та легенди Монастирського острова можуть стати сюжетом фантастичного оповідання для дітей. Можливо, воно зацікавить і дорослих.

Половиця із самого початку була козацьким поселенням. Про це свідчить абшитований козак Микита Корж. Його спогади записав 1827 року етнограф Олекса Стороженко.

Близько сорока років пропрацював на Катеринославщині лікар-подвижник Павло Бойченко. Свого часу не було в Катеринославі людини, яка не знала б його.

Половецькі баби – сакральні пам’ятки ІХ–ХІІІ ст. Протягом століть вони вражали уяву багатьох людей. До нашого часу про них дійшли численні легенди.

Ясне намисто Дніпра завжди кличе до себе всіх, хто любить рідне місто, рідкісну перлину України

Легенди про Дніпро – стародавні та поетичні. Багато їх записано і в нашому краї.

Олесь Завгородній, поет-громадянин, тонкий ніжний лірик, прискіпливий перекладач, був наділений даром тонко й глибоко відчувати слово, його сутність і душу.

Герої книги Ірини Голуб «Сім чудес Дніпропетровщини» знайомляться з історією унікального залізничного мосту Катеринослава, нині – Амурського мосту м. Дніпро.

Герої книги «Сім чудес Дніпропетровщини» знайомляться з історією заводу «Південмаш», завдяки якому Дніпропетровськ називали космічною столицею України.

Краєзнавчий клуб «Ріднокрай», створений при обласній бібліотеці наприкінці 1990 року, давно став культурним осередком області.

Гранітна стела з картою Кодацької паланки на Заводській набережній Дніпра нагадує про славне минуле паланкового центру – міста Новий Кодак.

Скіфа Анахарсіса вважали одним із семи найбільших мудреців свого часу. Про нього дійшли легенди, він став героєм художніх творів.

«Запорожці були характерниками». Так твердять народні легенди та перекази, записані в нашім краю.

Життя та діяльність видатного вченого, популяризатора запорозького козацтва, громадського діяча Дмитра Яворницького – гідний приклад для наслідування, м. Катери

У 1952 році у Дніпропетровську проводилась обласна нарада письменників і літературного активу, організована місцевим відділенням Спілки письменників України.

Чому віддати перевагу – історії чи літературі? Нелегке питання вибору професії вирішили бібліотечна справа і краєзнавство, захопивши і заполонивши на все життя.

Борис Довгалюк – вчений-металург, автор понад 200 наукових праць, правозахисник, один із організаторів Народного Руху в Кам’янському.

Мабуть, ніхто не оспівав калину – один із символів України – так поетично, як дніпровська поетка Наталка Нікуліна.

Оріль, Приорілля, Калитва – у скількох поезіях оспівали їх уродженці цього чудового краю…

Не випадково учитель Петро Розумний став правозахисником і членом Української Гельсінкської групи, що таке радянська влада знав із дитинства.