Пам’ятник великому українському поетові Тарасові Шевченку.

5 листопада 1959 р. був відкритий новий пам’ятник Т.Г. Шевченку на найвищій точці Комсомольського (нині – Монастирського) острова. Проєкт статуї виконали представники династії – батько І.С. Зноба та син В.І. Зноба. А масивний постамент спроєктував архітектор Л.Р. Вєтвицький – талановитий представник післявоєнного покоління зодчих Дніпропетровська. Цей архітектор зараз майже забутий. А його роботи відомі городянам добре: передусім, це колонада головного входу до парку імені Т.Г. Шевченка та будівля Гірничого технікуму (нині корпус Університету митної справи та фінансів на розі проспекту Яворницького та вулиці Вернадського).

Задум пам’ятника 1959 року має багато спільного з варіантом 1949 року, але за розмірами він у кілька разів більший за свого попередника. Пам’ятник виготовлений з чавуну, встановлений на гранітному постаменті. Висота фігури поета 9,5 метри, висота п’єдесталу 10,5 метри, вага чавунної скульптури 55 тон.

Новий пам'ятник став не просто більшим за попередника. Він став шедевром і з погляду технологічної майстерності – ливарного мистецтва. Участь у створенні гігантської скульптури брали видатні майстри – ливарники, серед яких Микола Заливакін і Микола Шишалов. Скульптуру з декількох елементів було відлито у фасонно-ливарному цеху трубопрокатного заводу імені Леніна. За спогадами М.Й. Заливакіна, які навів М.П. Чабан, «перевозили скульптуру до місця встановлення двома частинами. Спускали чавунну постать з Мерефо-Херсонського мосту стотонним залізничним краном. Потім тралерами везли на місце, де він нині височить…».

Прізвища безпосередніх авторів пам’ятника були викарбувані на спеціальній невеликій металевій табличці, яка довгі роки (до 2011 р.) висіла на задній частині постаменту: «Скульптор Зноба И.С. Отлит под руководством инженера Заливакина Н.И. коллективом литейщиков: Тёмкин С.Я., Шишалов Н.А., Щекатуров Б.В., Серебряков С.В. на днепропетровском ордена Ленина трубопрокатном заводе им. Ленина. 1959». Табличка ця знята під час реконструкції 2011 р., і, на жаль, не була повернута на новий постамент у 2014 р.

Чавунний Кобзар, встановлений у 1959 р. на острові, став однією з візитівок міста на довгі десятиліття. Його зображення можна зустріти у будь-якому путівнику, фотоальбомі, присвяченому місту на Дніпрі. Зображували пам’ятник на листівках, значках, сувенірних предметах. У колекції автора цієї статті зібрані скриньки, коробочка для олівців, ліхтар-нічник 1960-1970-х рр., із зображеннями пам’ятника. За радянських часів пам'ятник на острові був епіцентром урочистих заходів, присвячених пам'ятним датам Т. Шевченка.

На початку ХХІ ст. цей пам’ятник пережив капітальну реконструкцію, яка завершилася весною 2014 р. Улітку 2011 р. статуя Т.Г. Шевченка була демонтована, розпилена на частини та відправлена на реставрацію. Слідом за нею було повністю розібрано і постамент до нульової точки. Фактично можна вести мову про зведення нового пам’ятника за зразком старого.

У 2012 р. постамент було відновлено на його колишньому місці. 14 червня 2013 р. з 15:00 до 20:00 городяни спостерігали цікаве видовище: процес відновлення монументальної фігури поета з декількох компонентів. Роботи зі встановлення статуї на постамент загалом було завершено 17 червня 2013 р. Цікаво, що перевозили фрагменти статуї цього разу не залізницею, а водним шляхом, і монтували їх уже на місці.

Улітку 2013 р. неподалік монумента у західній частині острова сформовано садово-паркову фонтанно-музичну композицію. Її відкрили у вересні 2013 р. на День міста, під назвою «Поріг Ревучий». Ідея композиції також апелює до творів Великого Кобзаря. Частину справжньої скелі відкоригували та влаштували фонтан-водоспад із оглядовим майданчиком, що нагадує Дніпровський поріг.

У лютому 2014 р. завершено опорядження площі й алеї біля пам’ятника. Відновлено більше десяти цінних декоративних ліхтарів 1950-х років. У березні 2014 року, до 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка, пам'ятник постав у повністю оновленому вигляді.

Не обійшлось і без неприємних курйозів. На постаменті пам'ятника були заново встановлені літери з уривку вірша: «І мене в сім'ї великій, сім'ї вольній новій…». Однак робилося це поспіхом, і літери були встановлені неправильно, без дотримання відступу. Стався скандал у ЗМІ, літери терміново переставляли місцями. Однак, і зараз можна помітити, що вони закріплені нерівно.

Можна сподіватися, що, переживши кропітку та довготривалу реконструкцію, головний пам’ятник Т.Г. Шевченку в Дніпрі радуватиме ще не одне покоління городян і туристів.

Багато десятиліть чомусь оминали питання: на якому місці за габаритами значиться дніпровський пам'ятник Шевченку в Україні та світі? Проведений аналіз цього питання підтверджує, що пам'ятник є найбільшим за розмірами і посідає перше місце. Жодного схожого за розмірами пам'ятника немає ні в Україні, ні за кордоном. Київський «головний» пам'ятник Шевченку біля «червоної» будівлі Університету роботи скульптора Матвія Манізера менший за дніпровський на 1 метр за висотою. Пам'ятник на могилі в Каневі роботи того ж скульптора інший за композицією (висока стела зі статуєю нагорі). Однак сама статуя набагато менша за дніпровську. Пам'ятники в обласних центрах України всі без винятку набагато менші. Тому можна стверджувати, що дніпровський пам'ятник Шевченку на острові справді найбільший в Україні та світі. 

                                                                                                     Максим Кавун

Бібліографія

Кавун М. Э. Сады и парки в истории Екатеринослава-Днепропетровска / М. Э. Кавун. – Днепропетровск : Герда, 2009. – 144 с.

Про пам’ятники Т.Г. Шевченку C. 125–127.

Кавун М. Е. Три пам’ятники Кобзарю в парку на дніпрових кручах / М. Е. Кавун // Моє Придніпров’я: Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2014 рік : бібліограф. видання / Дніпропетр. обл. універс. наук. б-ка ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія ; упоряд. І. Голуб. – Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2013. – С. 199–204.

Кавун М. Е. Подорож Тараса Шевченка на Придніпров’я 1843 року: історичні факти та дискусійні питання/ М. Е. Кавун // Моє Придніпров’я: Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2023 р.: бібліограф. видання / Дніпропетр. обл. універс. наук. б-ка; упоряд. С. Жилінська, ред. І. Голуб. – Дніпро: ДОУНБ, 2022. – С. 91–97.

Костюк М. П. Поруч з Яворницьким. Спогади писаря козацького батька / М. П. Костюк. – Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2008. – 192 с.

Про пам’ятник Т.Г. Шевченку – С. 16–18.