Малетич Едуард
Едуард Малетич: у пошуках гармонії й краси

Шлях до картин

Художники – особливі люди. Вони вміють бачити дивовижну красу в звичайних речах – ранковому сході сонця, краплинці літньої роси, у шелесті осіннього листя дерев. Їхні твори здатні зупинити час, і показати нам, звичайним заклопотаним людям, наскільки прекрасне Життя і Світ, в якому ми живемо. До таких обдарованих, незвичайних людей належить нікопольський художник Едуард Малетич, якого друзі жартома називають Малевичем.

Едуард ще з дитинства захопився живописом. З дитячого садочка любив малювати, ліпити. Мабуть, ще з діда-прадіда передався йому талант до малювання, адже всі рідні по маминій лінії малюють, а в роду діда, який жив на Кавказі, був знаменитий художник. Спостережливого небайдужого до краси навколишнього світу хлопчика батьки відвели до місцевої ізостудії. Там під керівництвом талановитих педагогів Лілії Піддубко та Тетяни Дробот він учився майстерності живопису. Всі враження чутливого хлопчика від прочитаної книги чи гарного фільму поставали на папері у вигляді образів, сюжетів, картин… Так виникла справжня любов до творчості. Пізніше навчався у Криворізькому Педагогічному університеті на художньо-графічному факультеті. 

З 1995 року працює художником-оформлювачем на Нікопольському заводі феросплавів. Навіть на такому серйозному підприємстві є місце для творчості. Це створення логотипів, емблем, промисловий дизайн. Робота в естет-бюро НЗФ стала своєрідним життєвим університетом, адже Едуарда оточували талановиті люди, чудові майстри своєї справи – художники Василь Усатюк, Ярослав Фектистов, Дмитро Лабзов. У теплій дружній атмосфері талановитий учень отримував безцінний досвід, необхідний кожному митцеві. Працюючи на заводі, Едуард захопився глиною, почав експериментувати з матеріалом. Два роки робив сувеніри. Це допомогло стати більш розкутим у творчості. Пізніше його  чудові роботи з кераміки експонувалися на місцевих виставках. 

Але найбільше задоволення художник отримує від створення картин. Вони прості, легкі, в них є глибина, якийсь особливий зміст, вони висловлюють емоції кольором, показують життя.

Творчі досягнення

У 2011 році після прийняття Едуарда до Нікопольської спілки художників у талановитого молодого художника з’явилась можливість показати свої картини багатьом людям, почути оцінку справжніх митців про свої роботи на численних місцевих виставках і пленерах. Окрім цього, він тричі надавав свої роботи для творчих експозицій у Дніпрі: виставка живопису «Карнавал-2012» та у травні 2013 року виставка живопису «Крізь час» в арт-кофейні «Мулен Руж» і у липні 2013 – виставка живопису «Під сонцем».

А вже в 2014 році з’явилася його перша персональна виставка в рідному місті, маляр просто зібрав всі свої роботи з живопису та кераміки, тому й назвав її  «Пошук». Це були картини різні за жанром і сюжетом, але дуже гарні, змістовні, що не залишили байдужим жодного з відвідувачів. 

Друга персональна виставка «Діти Землі» мала великий успіх. Яскраві емоційні картини сподобались глядачам. Ця виставка об’єднала 40 робіт, герої яких – люди з різних континентів і країн. Своїми картинами художник-мислитель хотів показати, що, незважаючи на різний колір шкіри, різні традиції та віру, в кожного з нас багато спільного. У нас є загальні людські цінності – вірити, любити, бути коханим і потрібним. «Ця виставка про красу і ламкість світу, в якому ми живемо. Вона про терпимість один до одного, тому, що ми всі – діти Землі», – каже майстер.

Після серії робіт про Африку і Єгипет, загадкових філософсько-релігійних творів, новим натхненням для Едуарда стала музика. Улюблені джазові мелодії надихнули митця на створіння триптиху «Джаз». А ще – творів, в яких поєдналися воєдино – і музика, і графіка, і почуття. Виникла ціла серія робіт, на яких зображені музиканти. За допомогою графіки майстер передав почуття й силу впливу музики на людину. 

У 2016 році у  галереї «TELEGA» відкрилась його перша персональна експозиція у м. Дніпро під назвою «Дуальність і єдність». За словами художника, коли він міркував над форматом виставки, то звернув увагу на те, що дуальність була завжди близька його творчості. Звідси й назва виставки. «Парність притаманна природі і світові в цілому. Людська природа дуальна. Принцип дуальності робить мистецтво більш яскравим, змістовним, драматичним. Контрасти й протиставлення дуже вражають, образи стають більш виразними. Виставка «Дуальність і Єдність – це моє власне усвідомлення того, що життя мудре й дивовижно збалансоване», – говорить автор. 

У кожній із картин можна прочитати якусь історію, в кожній з них приховано якийсь незвично глибокий зміст. Центральна картина експозиції – «Зустріч». «Це – історія про зустріч і зіткнення двох світів – чоловіка та жінки, між якими спалахує вогонь, і вони, такі різні, стають єдиним цілим. Вважаю, що головне у житті – це зустріч двох рідних душ».
 
Глядачі виставки відкрили для себе дивовижний світ яскравих кольорів і контрастів, стали свідками того, як протилежності утворюють гармонію в житті та світі.

Талант у всьому

У 2017 році Едуард випробовує себе в талант-шоу рідного заводу «НЗФ має талант». За декілька хвилин на очах у здивованих глядачів, доки на сцені молоді дівчата виконували пристрасний танок, майстер створив емоційну картину. На ній – двоє прекрасних дівчат кружляють у танку. В їхніх очах – вогонь, пристрасть, виклик, любов і ненависть. Важко уявити, як за декілька хвилин художник не просто показав красу, молодість, грацію жінки, а й зумів передати силу емоцій і почуттів. Глядачі оцінили роботу автора бурхливими оплесками!

«Художникові вкрай необхідне внутрішнє світло», – якось сказав митець. Сам Едуард випромінює якесь тепле внутрішнє сяйво доброти, співчуття, людяності. Ніколи не залишається осторонь чужої біди. І вже багато років є учасником щорічних благодійних аукціонів на допомогу онкохворим дітям, які організовує благодійний фонд «Дітям Нікополя». Нікопольські художники безкоштовно надають свої роботи для аукціонів і інших благодійних акцій. У межах весняної виставки 2015 року «Жінка – джерело натхнення» Нікопольська спілка художників провела благодійну акцію з продажу своїх робіт на допомогу нікопольським воїнам, пораненим в зоні АТО. Для шляхетної мети Едуард Малетич передав і свої роботи. Зібрані кошти передали своєму землякові Д. Орлову, учасникові бойових дій, який витримав шість операцій і на той момент перебував на реабілітації.

Талановитий художник не обмежується створенням живописних картин. У складі команди м. Нікополя бере участь в інтелектуальній грі «Що? Де? Коли?» міського чемпіонату Дніпра. Команда нікопольського ерудита дійшла до фіналу гри 2017 року.

Едуард Малетич – автор ідеї та продюсер документального фільму про Нікопольську спілку художників «Покликання – творити». Він також виконавчий продюсер культурологічного проекту «Нікополь як доля», присвяченого нікопольському художникові Олександру Овчаренку, який зробив великий внесок у становлення художньої освіти і рідному місті. Останні три роки бере участь у складі журі конкурсу «Край п’яти Січей», керамічному симпозіумі «Скіф і я».

Але найбільша насолода і потреба у житті Едуарда Малетича – це малювання. Він любить яскравий чуттєвий живопис, зокрема, живопис маслом. Твори митця можна назвати ліричними, романтичними. Він добре поєднує образний і кольоровий «підхід» у створенні своїх картин, реалістичне зображення світу та чисті емоції й почуття. Нікопольський художник – універсальний майстер, який не обмежується межами одного стилю. Він малює гарні натюрморти та чудові портрети, емоційні сюжетні й тематичні картини. Роботи автора наповнені палітрою яскравих барв, філософським змістом і неповторним сюжетом. Митець постійно збагачує свою художню мову: працює з новими для себе техніками, експериментує з різними сюжетами і матеріалами – тушшю, вугіллям, соусом, пастеллю. Він у постійному пошуку. Пошуку чогось нового, прекрасного, пошуку краси і гармонії у навколишньому світі.