Перелік публікацій автора - Ярина Голуб

Юлька-амазонка

Чи може звичайна дівчинка з Дніпра перетворитися на мужню амазонку, брати участь у бою? Хіба що у снах... І дитячих фантастичних оповіданнях.

На варті рідної землі

Рідну землю захищали не лише козаки-звитяжці. Часом і козацькі діти ставали на її захист.

Віва, мадонна!

Ця правдива історія відбулася на початку війни поблизу Павлограду з родичкою авторки. Персонажі оповідання реальні особи.

Сім чудес Дніпропетровщини. Чудо перше. Степові піраміди

«Сім чудес Дніпропетровщини», художньо-пізнавальна книга для юнацтва, відкриває цікаві сторінки історії краю. Частина перша про таємниці скіфських курганів.

Сім чудес Дніпропетровщини. Чудо друге. Кам'яні пращури Мамая

Герої книги Ірини Голуб «Сім чудес Дніпропетровщини» продовжують подорожувати рідним краєм. Друга подорож присвячена скіфським і половецьким кам’яним бабам.

«Стій, душа й рука Сіркові з нами!» Легенди про Івана Сірка

Видатного українського полководця Івана Сірка називали характерником. Про нього складено безліч легенд, багато з яких записано на Придніпров’ї.

«…могутній скіфський цар Атей»: образ у художніх творах

Образ могутнього володаря Скіфії – царя Атея хвилює сучасних поетів і прозаїків.

«А степ все світиться курганами й не дозволяє забуття...».

Скіфи, які в прадавні часи населяли наш край, стали героями багатьох творів художньої прози.

«Недаром “скіф” колись і означало – суворий, грізний, воїн-степовик»

Образи cкіфів живуть не лише у шедеврах ювелірного мистецтва, які дійшли до наших днів, але і в поетичних творах.

«Петриківський дивоцвіт» причаровує світ

Етно-фестиваль «Петриківський дивоцвіт» – найяскравіший і найколоритніший серед усіх фестивалів Дніпропетровщини.

Запорозькі скарби

Донині збереглося багато старовинних легенд і переказів про козацькі скарби на теренах Запорозьких вольностей. Є про них і сучасні казки та вірші.

«Чи не той то хміль, що коло тичини в’ється?»

Безліч легенд і переказів склав народ про звитяжного гетьмана Богдана Хмельницького. Деякі з них народились і в нашому краї.

Володимир Білозуб – «нормандець» із Покровського

У славнозвісному французькому авіаполку «Нормандія-Німан» служив і молодий механік із Покровського Володя Білозуб.

Володя Білозуб і Моріс де Сейн: одна доля на двох

Механік Володимир Білозуб із Покровського та парижанин пілот Моріс-Філіп де Сейн побраталися на землі й навіки поріднилися в небі...

Сім чудес Дніпропетровщини. Чудо третє. Собор, що здіймається в небо

Герої книги Ірини Голуб «Сім чудес Дніпропетровщини» продовжують подорожувати рідним краєм. Третя подорож присвячена Троїцькому собору в м. Новомосковську.

Сім чудес Дніпропетровщини. Чудо четверте. Запорозька святиня

Мандрівка рідним краєм привела героїв книги «Сім чудес Дніпропетровщини» до Самарського Пустельно-Миколаївського монастиря – пам’ятки архітектури XVIII–XIX ст.

Лео Пасвольський: автор Статуту ООН з Павлограду

Мало хто знає ім’я автора Статуту ООН. Між тим, Лео Пасвольський – наш земляк, уродженець Павлограду, де 2016 року одну з вулиць перейменовано на його честь.

Дмитро Кедрін – юний поет із Катеринослава

Талановитий поет Дмитро Кедрін починав свою літературну діяльність у Катеринославі.

Сім чудес Дніпропетровщини. Чудо п’яте. Кодак – твердиня на Дніпрі

Захоплююча розповідь про побудову фортеці Кодак спонукала героїв книги Ірини Голуб «Сім чудес Дніпропетровщини» до подорожі на історичне місце над Дніпром.

Фортеця над Кодацьким порогом

«Ключем до Запорожжя» називали Кодацьку фортецю сучасники. Сьогодні від неї залишилися тільки вали і численні описи в літературних творах.

Борис Мозолевський: перший археолог серед поетів і перший поет серед археологів

Борис Мозолевський не лише видатний археолог. Він – і поет від Бога…

Пам’ятник українсько-татарському побратимству в Жовтоолександрівці

Пам’ятник битві на Жовтих Водах у с. Жовтоолександрівка став не тільки туристичним об’єктом, а й місцем патріотичного виховання молоді.

Остання битва князя Святослава

Остання битва Київського князя Святослава відбулася на порогах Дніпра. Цей бій і загибель мужнього воїна відображені в багатьох літературних творах.

Микола Чабан - універсальний краєзнавець

Один із найвідоміших журналістів і краєзнавців Дніпропетровщини. Його матеріали друкувалися в понад 150 періодичних виданнях країн світу.

Ганна Швидько – краєзнавець за фахом і покликанням

Відома історик-краєзнавець, яка отримала світове визнання.

Валентин Старостін - патріот рідного міста

Визнаний знавець історії розвитку, забудови, архітектури міста Дніпро.

Трамвай у Катеринославі: чудо технічного прогресу

У червні 1897 року в Катеринославі відбулось урочисте відкриття першого трамвайного маршруту.

Олександр Поль: почесний громадянин краю

Видатний діяч краю Олександр Поль своєю невтомною діяльністю зіграв вирішальну роль в економічному та культурному розвитку Катеринославщини.

Дніпро: сторінки історії міста.  Сторінка перша – козацька

м. Дніпро виникло на місці козацьких зимівників, займищ і слобід. Дата заснування міста поглибилась завдяки дослідженням сучасних археологів та істориків.

Кость Ткаченко: художник книги – мистецького витвору

Кость Ткаченко створює книги, які є не просто носієм інформації, але і витвором дизайнерського та поліграфічного мистецтва.

Дніпро: сторінки історії міста.  Сторінка друга – імперська

Катеринослав завдячує розвитком відкриттю наприкінці XIX ст. на Криворіжжі покладів залізної руди. Почалося стрімке економічне та культурне зростання міста.

Дніпро: сторінки історії міста.  Сторінка третя – радянська

Початок XX століття приніс Катеринославу великі зміни, перетворивши його на арену страшних трагедій і великих досягнень.

Катеринославське наукове товариство: виникнення та перші кроки

1901 року в Катеринославі створено наукове товариство, покликане об’єднати фахівців різних галузей науки, промисловості, діячів освіти та культури краю.

Валентина Лазебник: Історія – покликання на все життя

Валентина Лазебник понад сорок років досліджує історію Дніпропетровська – катеринославський період і знає життя міста в усьому його розмаїтті.

«Пчела» – журнал Катеринославського товариства бджільництва

1900 року в Катеринославі почав виходити журнал «Пчела», орган Катеринославського товариства бджільництва. Його поради цікаві і сучасним пасічникам.

Григорій Омельченко: з діда-прадіда лоцман

Спадковий лоцман, учитель, краєзнавець, просвітянин, громадській діяч, публіцист.

Олександр Кузьменко: дисидент з Армійської

Олександр Кузьменко, один із дисидентів Дніпропетровська, створив у своїй оселі осередок правозахисного руху Дніпропетровщини.

Священний острів

Історія та легенди Монастирського острова можуть стати сюжетом фантастичного оповідання для дітей. Можливо, воно зацікавить і дорослих.

Половиця. Переказ її мешканця Микити Коржа

Половиця із самого початку була козацьким поселенням. Про це свідчить абшитований козак Микита Корж. Його спогади записав 1827 року етнограф Олекса Стороженко.

Павло Бойченко – забутий лікар-подвижник

Близько сорока років пропрацював на Катеринославщині лікар-подвижник Павло Бойченко. Свого часу не було в Катеринославі людини, яка не знала б його.

Дивовижні кам’яні баби

Половецькі баби – сакральні пам’ятки ІХ–ХІІІ ст. Протягом століть вони вражали уяву багатьох людей. До нашого часу про них дійшли численні легенди.

Вірші про місто Дніпро

Ясне намисто Дніпра завжди кличе до себе всіх, хто любить рідне місто, рідкісну перлину України

Легенди про Дніпро

Легенди про Дніпро – стародавні та поетичні. Багато їх записано і в нашому краї.

Олесь Завгородній: поет-патріот, поет-романтик

Олесь Завгородній, поет-громадянин, тонкий ніжний лірик, прискіпливий перекладач, був наділений даром тонко й глибоко відчувати слово, його сутність і душу.

Сім чудес Дніпропетровщини. Чудо шосте. Золотий міст Катеринослава

Герої книги Ірини Голуб «Сім чудес Дніпропетровщини» знайомляться з історією унікального залізничного мосту Катеринослава, нині – Амурського мосту м. Дніпро.

Сім чудес Дніпропетровщини. Чудо сьоме. Космічні орбіти земного заводу

Герої книги «Сім чудес Дніпропетровщини» знайомляться з історією заводу «Південмаш», завдяки якому Дніпропетровськ називали космічною столицею України.

Краєзнавчий клуб «Ріднокрай» – культурний осередок Придніпров’я

Краєзнавчий клуб «Ріднокрай», створений при обласній бібліотеці наприкінці 1990 року, давно став культурним осередком області.

Пам’ятний знак і Новий Кодак

Гранітна стела з картою Кодацької паланки на Заводській набережній Дніпра нагадує про славне минуле паланкового центру – міста Новий Кодак.

Скіфський мудрець і філософ Анахарсіс

Скіфа Анахарсіса вважали одним із семи найбільших мудреців свого часу. Про нього дійшли легенди, він став героєм художніх творів.

Козаки-характерники. Легенди та перекази

«Запорожці були характерниками». Так твердять народні легенди та перекази, записані в нашім краю.

Дмитро Яворницький: життя для користі народу

Життя та діяльність видатного вченого, популяризатора запорозького козацтва, громадського діяча Дмитра Яворницького – гідний приклад для наслідування, м. Катери

Обласна нарада письменників у м. Дніпропетровську

У 1952 році у Дніпропетровську проводилась обласна нарада письменників і літературного активу, організована місцевим відділенням Спілки письменників України.

Ірина Голуб. Краєзнавство – професія і доля

Чому віддати перевагу – історії чи літературі? Нелегке питання вибору професії вирішили бібліотечна справа і краєзнавство, захопивши і заполонивши на все життя.

Борис Довгалюк: вчений-металург, просвітянин, правозахисник

Борис Довгалюк – вчений-металург, автор понад 200 наукових праць, правозахисник, один із організаторів Народного Руху в Кам’янському.

«В калиновім ґроні прочитую долю…»

Мабуть, ніхто не оспівав калину – один із символів України – так поетично, як дніпровська поетка Наталка Нікуліна.

«Якого кольору Оріль?» Образ річки в поезії

Оріль, Приорілля, Калитва – у скількох поезіях оспівали їх уродженці цього чудового краю…

Член Української гельсінкської групи Петро Розумний

Не випадково учитель Петро Розумний став правозахисником і членом Української Гельсінкської групи, що таке радянська влада знав із дитинства.