Перелік публікацій автора - Микола Чабан
Шевченкіана Придніпров’я різноманітна і багата. Від переказів про перебування Кобзаря на порогах до видання та колекціонування його книг.
Український повстанський рух на Січеславщині проти радянської влади на початку 1920-х років відзначався мужністю і відчайдушністю.
Він був не тільки видатним художником-імпресіоністом, а ще й радянським розвідником «Яремою», якого високо цінувало керівництво.
Село Вільне – справжнє привілля для ока, де історія і досі дихає на кожному кроці.
Село Вовніги над Дніпром – походження назви. Місцеві жителі – творці історії свого села.
50 років тому, 1972-го, вийшла знакова книжка про академіка Дмитра Яворницького. Про її авторку Марію Шубравську – ці побіжні нотатки.
Суб’єктивні нотатки щодо ювілейної дати Дніпропетровського національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького.
Дніпропетровський театр імені Коцюбинського працював на… хлібозаготівлях і агітував за створення колгоспів, висміював i викривав куркулів.
У роки Першої світової війни Верхньодніпровський повіт Катеринославської губернії прийняв багато біженців, яким організовували всебічну допомогу.
Історія міського парку, що нині має назву «Парк ім. Лазаря Глоби», і садівника Адама Гуммеля, котрий зробив парк витвором рослинного мистецтва.
Історія старовинного будинку на розі Соборної площі та сучасної вулиці Яворницького у м. Дніпрі.
Доля наддніпрянця журналіста та громадського діяча Антона Фроловича Морозенка-Ковбаси, репресованого на Кубані.
Історія створення молодіжної комуни у м. Дніпрі та життя студентства в 1920-х роках.
Люди і невблаганний час знищили чудовий маєток Алексєєвих у Котівці, лише фото та архівні свідчення повертають із небуття цю перлину придніпровського краю.
Уродженець Солонянського району, вчитель, активний член Діївської «Просвіти», один із найпомітніших діячів визвольного руху на Січеславщині
Саме завдяки камері Юрія Голдабенка до нас дійшла кінохроніка з життя нашого краю початку XX століття.
Талановита поетеса, художниця, скульпторка Галя Мазуренко не так уже й довго мешкала в Січеславі, але зберегла про нього спогади до кінця життя.
Галина Мазепа, видатна українська та венесуельська художниця та ілюстратор залишила цікаві спогади про Катеринослав початку XX століття.
Перший кінематографічний сеанс у Катеринославі відбувся 24 квітня 1897 року.
На початку Першої світової війни у Катеринославі під керівництвом професора Писаржевського почалося виробництво йоду.
Вдача Валер’яна Полiщука сформувалася ще в дитинстві – бачити життя не тільки в обсягах рідного села. Хлопчик бачив велике й маленьке, створював свій космос.
Катеринославський період життя Валер’яна Полiщука був надзвичайно бурхливим і насиченим.
Валер’ян Полiщук – український письменник, один з яскравих представникiв «Розстрiляного вiдродження» в українськiй лiтературi.
Кустарні промисли Катеринославщини та справжній український хутір – окраса виставки 1910 року.
Словник Грінченка так витлумачив слово «міць» – «сила, крепость, мощь». Микола Міць підкуповував силою свого таланту.
Даремно шукати це iм’я в енциклопедіях радянських часів, тоді воно звикло у безвість. Лише зараз ім’я і справи Стасюка повертаються в омріяну ним Вільну Україну
Село Адамівка має давню і багату історію, славиться своїми мешканцями і старовинною церквою, що збереглася з 1834 року.
Андрій Лобода – відомий вчений, який зробив вагомий внесок до низки галузей суспільних наук – фольклористики, етнографії, літературознавства, історії театру.
Популярний свого часу письменник, якого англійці назвали «радянським Фенімором Купером», був хрещеником Дмитра Яворницького, вчився і жив у Катеринославі.
Село Обухівка поблизу міста Дніпро має давню і багату історію, славиться своїми мешканцями, а ще приваблює чарівними краєвидами.
На добру згадку про Володимира Єфимова – піонера сучасної генеалогії Січеславщини.
Історія села Шульгівка поблизу смт Петриківка, що має козацьке походження, через розповіді та спогади його мешканців.
Міський голова Катеринослава Іван Греков та його дружина Єлизавета були одними з под-вижників жіночої освіти нашого краю.
Пограбування Народного музею (колишнього імені Поля) в Катеринославі – одна з найбільш резонансних крадіжок XX століття.
Педагоги та гімназисти Катеринославської класичної чоловічої гімназії.
Історія життя та діяльності Інни Євецької, членкині правлінь багатьох губернських товариств опікунства, нагородженої за заслуги золотою медаллю.
Життєвий шлях і родина письменниці Олени Шпоти.
Актор Андрій Верменич – один із провідних майстрів української сцени. Про нього та його родину.
Мало кому відоме нині ім’я письменника, нашого земляка Юрія Тищенка-Сірого. Про його життєвий шлях і творчість.
Український літературознавець, фольклорист, пропагандист музики Олексій Лісовський – автор першої української п’єси, виданої в Катеринославі.
Діяльність краєзнавця, винахідника, постійного автора «Екатеринославских губернских ведомостей» і багатьох періодичних видань Івана Шмакова на Катеринославщині.
Народний художник України Олександр Данченко – визначний український графік другої половини ХХ століття.
Балетмейстерка Павла Мцевич – солістка балету у довоєнному Дніпропетровському театрі опери та балету, наставниця молодих талантів.
Леон Ротенберґ – засновник катеринославського видавництва, видавець Повного збірника творів Тараса Шевченка, який побачив світ до 100-річного ювілею поета.
Документи Дніпропетровського архіву та листи із заслання розповіли про долю репресованого священника, просвітянина, патріота Миколи Петрова.
Українське село Личкове – одне з найстаріших приорільських сіл Новомосковського району, в якого своя цікава історія з її неповторними мешканцями.
Історія села Керносівка, де було знайдено славетну археологічну знахідку – Керносівського ідола.
Історія села Степанівки, що славиться своїми сосновими лісами та повноводними озерами.
На початку XX століття кобзарі-просвітяни їздили з концертами по містах і селах краю та інших регіонів, популяризуючи кобзарське мистецтво.
Художник Іван Дмухайло, уродженець Магдалинівщини, учень видатних дніпровських митців, заслужений діяч мистецтв Білорусі про свою непросту долю.
Африкан Криштофович залишив після себе багато наукових досліджень з геології та ботаніки. У Павлоградському повіті в 1911 році з ним трапилася дивна пригода.
