Олександр Макаров, інженер-ракетобудівник, директор «Південмашу», почесний громадянин Дніпра належить до найбільш знакових особистостей Дніпропетровщини.
Історія розпорядилася так, що А. Синявський не увійшов до числа корифеїв української науки. Хоча саме він зробив величезний внесок у розвиток її різних галузей.
За постаттю «залізного Фелікса» якось сховалися інші представники цієї родини. Особливо цікавою є постать Владислава Дзержинського, катеринославського лікаря.
Микола Капустянський, видатний український військовий і політичний діяч, один із засновників і керівників ОУН, відомий у світі та невідомий серед земляків.
Одним із найуспішніших представників менонітської спільноти Катеринослава був великий землевласник Г.А. Бергман, відомий меценат, філантроп і громадський діяч.
Його багатогранна діяльність – юриста, земця, освітянина, літератора, етнографа та фольклориста – завжди викликала захоплення сучасників і нинішніх дослідників.
Життя та діяльність видатного вченого, популяризатора запорозького козацтва, громадського діяча Дмитра Яворницького – гідний приклад для наслідування, м. Катери
Видатний вчений, доцент Дніпропетровського національного університету, краєзнавець разом із братом Володимиром Бінкевичем досліджував історію рідного краю.
Антін Синявський, маючи статус «не благонадійного», все ж завдяки знанням і професійним якостям зміг посісти доволі високі посади в системі середньої освіти.
На початку ХХ ст. у маєтку землевласників Макаренків заснована практична школа садових робітників, яка готувала кадри для садівничих і городницьких господарств.
Діяльність краєзнавця, винахідника, постійного автора «Екатеринославских губернских ведомостей» і багатьох періодичних видань Івана Шмакова на Катеринославщині.
Вона бачила легендарного Д. Яворницького, спілкувалась із загадковим вченим, письменником і розвідником В. Петровим, відкрила таємничі сторінки історії…
Він втілив у життя чимало різноманітних проєктів, які й досі визначають архітектурний колорит Дніпра, посідаючи вагоме місце в культурницькому просторі міста.
Мало хто знає ім’я автора Статуту ООН. Між тим, Лео Пасвольський – наш земляк, уродженець Павлограду, де 2016 року одну з вулиць перейменовано на його честь.
Останній Герой Радянського Союзу, що проживав у місті Новомосковську. Він часто жартував, казав «Очень не просто дожить до девяноста» і прожив 92 роки.
Юрій Пархоменко – ліквідатор аварії на ЧАЕС, організатор Криничанської районної організації «Союз Чорнобиль України», автор художньо-документальних книг.
Серед тих, хто сприяв економічному та соціокультурному розвитку Катеринослава, був також видатний фінансист і громадський діяч Михайло Мартинович Алексеєнко.
Михайло Нездійминога – відомий на Приоріллі краєзнавець із Бабайківки, автор багатьох статей і трьох книг, присвячених історії рідного села та його жителям.
Наполегливо і невтомно Володимир Дубовик досліджував історію підпільної антифашистської організації Амур-Нижньодніпровського району в окупованому Дніпропетровсь
Діяч громадянської війни, видатний полководець, анархіст Нестор Махно, безперечно, був непересічною особистістю і залишив глибокий слід в історії нашого краю.
Біографія таємничого губернатора багата на захопливі мандри країнами Центральної та Східної Азії, які супроводжувались ризикованими авантюристичними пригодами.
Фах хірурга покликаний рятувати життя людей – це неймовірна відповідальність, але і величезна радість! Олександр Кублицький все життя присвятив цій професії.
Олександр Поль об’їздив майже всю Катеринославську губернію, бував у різних українських та інших містах Російської імперії, відвідав кілька європейських країн.
Він поспішав закарбувати побачене і накопичене за роки плідного цікавого життя, мав особливий дар «розплітати» літописи долі багатьох поколінь рідного краю.
Аварія на ЧАЕС розколола його життя навпіл: на мирну творчу працю вченого і на важку жорстоку виснажливу діяльність на межі всіх сил «після Чорнобиля».
Даремно шукати це iм’я в енциклопедіях радянських часів, тоді воно звикло у безвість. Лише зараз ім’я і справи Стасюка повертаються в омріяну ним Вільну Україну
Африкан Криштофович залишив після себе багато наукових досліджень з геології та ботаніки. У Павлоградському повіті в 1911 році з ним трапилася дивна пригода.