Перший кінематограф у Катеринославі

Катеринослав ніколи не пас задніх, коли йшлося про технічний прогрес. Перший кіносеанс тут відбувся не з великим опізненням після столиць.  

Перший кінематографічний сеанс у Катеринославі відбувся 24 квітня 1897 року. Для порівняння: перші кіносеанси в Російській імперії відбулися 4 травня 1896 р. у Санкт-Петербурзі та 26 травня 1896 р. у Москві. На батьківщині нової музи – у Франції з новим видом мистецтва глядачі познайомилися 28 грудня 1895 року в Гранд-кафе на бульварі Капуцинів у Парижі. Таким чином, місто на Дніпрі не дуже відставало від прогресу. Про це свідчить тогочасна преса: «Призначений на 21 квітня сеанс синематографу Люм’єра не відбувся, як з’ясувалось, унаслідок того, що апарат не був вчасно доставлений з Харкова через непередбачені обставини... 24 числа сеанс відбувся; показано було 60 картин; деякі з них вийшли дуже вдалими. Чимало картин викликали оплески і були на вимогу публіки показані вдруге. Синематограф викликав здивування присутніх на сеансі вперше, і взагалі справив гарне враження. Деякі хиби (дрижання картин, неясність фігур), напевне, будуть усунені в другий раз, коли керівник апарату пристосується до розмірів залу. Публіки зібралось досить багато, а на другий сеанс збереться, напевно, ще більше, – цікавинку кожний захоче подивитись»... (Екатеринославские губернские ведомости, 1897, № 90).

У четвер, 23 липня (4 серпня) 1898 року в місцевій газеті «Приднепровский край» з’явилося яскраве оголошення такого змісту:

АНОНС

Лише до понеділка, 3 серпня 1898 року по Катерининському проспекту в будинку Кравцової, поруч із міською станцією відкритий щоденно БІОГРАФ – електричний театр, найновіший винахід І. Жулі, в Парижі.

Можна бачити і чути в живому вигляді артистів Мазіні та Фігнера, а також сцени з  іспано-американської війни і багато іншого.

Там же розташований МІКРОФОНОГРАФ «Колумбія», винайдений Едісоном, модель 1898 року.

При біографі в окремому приміщенні розташований і с т о р и ч н и й  г о д и н н и к, в якому відбувається дійство ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ АВРААМА, що складається з 30-ти перемін, які супроводжуються музичними звуками».

Де ж виставили цікавинки? За даними краєзнавця Валентина Старостіна, будинок Кравцової стояв на місці нинішнього готелю «Асторія». Сучасна його адреса – проспект Д. Яворницького, 66 у Дніпрі.

Прочитавши газетний анонс, кореспондент газети «Приднепровский край» вирішив навідатися на цю виставку. Ось його враження:

«На Катерининському проспекті, поруч із будинком поштово-телеграфної контори, в будинку Кравцової, ось уже декілька днів відкриті для огляду публіки два рідкісні годинники з особливим механізмом, чудовий фонограф і останній, вельми нещодавній винахід електротехніки «біограф» інженера Жулі в Парижі. Годинники нічого особливого чи видатного собою не являють. Це – звичайні годинники, механізм яких, окрім показування часу, кожні три години, при мелодійних звуках органу, відтворює церемонію принесення біблейським патріархом Авраамом в жертву Богові сина свого Ісака, з появою янгола тощо...

Особливість другого (годинника) полягає в тому, що він б’є лише один раз на добу, а саме в 2 години 15 хвилин дня – час, коли спустив дух імператор Олександр ІІІ. Годинник вибиває 2 г. 15 хвилин під звуки гімну «Коль славен», тоді ж відкривається ніша з зображенням у домовині покійного государя та відповідним написом унизу. Годинник експонує молодик, Я.М. Заславський, який працював над ним, за його словами, близько 3 років. Годинник він призначив у дарунок новому музею в Петербурзі імператора Олександра ІІІ і з дозволу міністра внутрішніх справ розвозить по містах для огляду публіки.

Звертаємо увагу любителів на мікро-фонограф; остання дивовижа. Репертуар вельми широкий – 60 номерів, більша частина валиків зовсім нова, чистота і чіткість звуків голосів та інструментів – не залишає бажати нічого кращого. Ілюзія цілковита, що рідко трапляється при фонографах, які зазвичай хриплять, шиплять тощо.

Біограф – це дотепне поєднання Жулі одночасно сінематографу Люм’єра та фонографу Едісона, тобто дій і звуків. Винахід, як сказано, ще вельми недавній (в Росії це поки перший апарат, місяць тому вивезений з Франції), й тому залишає бажати багато чого. 

Винаходи вкрай маленькі, надзвичайно блимають, звуки такі виходять вкрай глухими, не чіткими, слів розібрати неможливо. Безперечне те, що цьому винаходу, за подальшого вдосконалення, належить велике майбутнє. За вхід беруть лише 20 коп., і, слід зазначити, вельми недорого». 

Так описав «Приднепровский край» появу в Катеринославі прообразу звукового кіно.

Ще одна спроба демонстрації звукового кіно, за даними краєзнавця та історика Валентина Старостіна, відбулася  в кінотеатрі «Палас» у будинку Хріннникова (нині готель «Україна») восени 1914 року.