Кінотеатри в парках Дніпропетровська-Дніпра

Цікавою сторінкою в історії Дніпровського кінематографа були кінотеатри у парках, які користувались популярністю у мешканців міста. Спочатку це були переважно літні кіномайданчики. Їхнє виникнення припадає на 50-ті роки минулого століття, коли за рішенням радянської влади почалося масштабне будівництво кінотеатрів по всій країні. За головну мету ставилось, насамперед, залучення якомога більшої кількості громадян до радянського кінематографа. Важливим фактором було також отримання додаткових коштів до «виконання плану». Літні кінотеатри підпорядковувались стаціонарним кінотеатрам. До прикладу, кінотеатр «Факел» мав літню філію «Весна» у сквері на проспекті Кірова (нині Олександра Поля). Сезонні заклади працювали у вихідні та святкові дні, часто не мали свого штату і кас. При вході стояв лише один білетер і продавав білетики, що інколи спричиняло уповільнення потрапляння до зали, коли бажаючих було багато. До слова, на початку 60-х білет на сеанс до літнього кінозалу коштував 10 копійок.

Облаштування таких просторів не потребувало значних коштів. Будували швидко і з відносно недорогих матеріалів. Даху не зводили, фундамент не «заливали», іноді майданчик лише огороджували парканом, встановлювали дерев’яні лави для глядачів, монтували кіноапаратну та підвищену сцену з екраном. Все, починався кінопоказ! Репертуар складався з фільмів «повторного показу», але відвідувачів то не бентежило, як і настирливість комах, які зліталися на світло. Було приємно ввечері після довгої прогулянки парком «зазирнути» до кінозалу просто неба, перепочити, подивитись картину, яку не встиг переглянути на «великому» екрані центральних кінотеатрів. Додавали романтики зоряне небо над головою, свіже повітря з домішками запахів паркових квітів. За спогадами мешканців міста, такі сеанси особливо полюбляли міські хлопчаки-підлітки, які всілякими шляхами намагались «прокрастися» до зали і подивитись кіно безкоштовно. Тим, кому пощастило, сиділи на землі за екраном, іншим лишалися «місця» на паркані чи деревах обабіч і звідти слідкувати за кіношними подіями. На маленьких порушників «полювали» помічники міліції – народні дружинники, але охорони на усіх не вистачало. У багатьох підлітків любов до кінематографа почалася саме з тих «літніх» сеансів.

Відкриті просто неба кінотеатри мали серйозну проблему: проведення кінопоказів суттєво залежало від погоди. Особливо дошкуляли дощі, які співпадали з сезоном відкриття літніх майданчиків у травні-червні. Восени, з першими заморозками, активне відвідування парків припинялось. «Завмирало» життя і у літніх кінотеатрах. Та, незважаючи ні на що, кінотеатри були присутні майже в усіх парках міста. 

Парк ім. Лазаря Глоби (ім. Чкалова)

На думку відомого дніпровського історика і краєзнавця Максима Кавуна, головним у цьому ряду був кінотеатр імені Чкалова, який знаходився в центрі міста в однойменному парку, який нині називається на честь його засновника Лазаря Глоби. Його історія розпочалась у 1950 році теж як літнього кіномайданчика. Але згодом, 1956-го, будівлю переобладнали під стаціонарний кінотеатр, який став працювати для глядачі щодня протягом року. Заклад якийсь час мав назву «Бригантина». Приміщення залу було облаштовано скромно: пофарбовані стіни, дерев’яні «відкидні» стільці, полотнище екрану. У невеличкому буфеті при вході продавали газовану воду в склянках, смачні булочки та пиріжки. Щорічно тут демонстрували близько 70 художніх і 150 документальних і дитячих фільмів майже для 900 тисяч відвідувачів. 

Кінотеатр працював до 1996 року, потім його викупила приватна фірма. У приміщенні відкрили нічний клуб «Plotina» («Плотина»). 2012-го тут сталася пожежа, яка повністю знищила дах. З тої пори будівля стоїть занедбаною, її власника не знайдено. 

Кінотеатр парку ім. Чкалова – «цікава пам'ятка архітектури «сталінського ампіру», і, хоча фасад його дуже змінено, але ще збереглися навіть різьблені консолі під дахом», – зауважує М. Кавун.

У 1978 році у парку ім. Чкалова з’явилась ще одна споруда культурно-розважального призначення – новий літній театр «Будівельник» на 1100 місць. Він замінив собою театр менших розмірів на маленькому острові, який існував ще з 1952 року. Автор проєкту, дніпропетровський архітектор Олег Петров запропонував абсолютно оригінальне, нетрадиційне рішення (більше читати про архітектора за посиланням: https://www.dnipro.libr.dp.ua/oleg_petrov). В результаті звели оригінальну будівлю з овальним завершенням, ніби піднесеним над водою, яка стала однією з візитівок міста. У мешканців вона отримала назву «Ракушка». Окрім концертних програм тут демонстрували фільми для маленьких глядачів.
 

Парк ім Т.Г. Шевченка

У парку на схилах Дніпра, який був завжди улюбленим місцем відпочинку жителів міста, теж були кінотеатри. З 50-х років поруч із однією великою алеєю розташовувався літній кінотеатр. Згодом на його місці у 1977 році збудували оригінальну споруду Літнього театру за проєктом відомого архітектора Павла Нірінберга (більше читати про архітектора за посиланням https://www.dnipro.libr.dp.ua/Nirinberg_Pavlo)

Літній театр став зразком архітектури постмодернізму у нашому краї. Споруда складається з металевих конструкцій навісу та цегляних і залізобетонних огороджувальних конструкцій з приміщеннями, посеред яких розташовано амфітеатр на 1500 місць. За авторським задумом, дерева, які проростають крізь металевий дах, пов’язували живу природу та творчість людини.

Споруда з'явилася як міський лекторій, згодом її простір використовували для проведення концертів, фестивалів (саме тут проводили найвідоміший український співочий фестиваль «Червона рута-99»), конкурсів, показу кінофільмів.

У 1952 році у парку відновили будівлю Потьомкінського палацу, яку було надано під Палац студентів для мистецьких і культурно-освітніх потреб учнівської молоді. У цокольному поверсі будівлі почав діяти стаціонарний «Студентський кінотеатр» на 250 глядацьких місць.

Парк Новокодацький (ім. Леніна)

У цьому парку теж існував літній театр, який був місцем, де збиралися мешканці ближніх житлових масивів для проведення свого дозвілля. Тут відбувались розважальні програми, виступи колективів художньої самодіяльності, різноманітні конкурси, а також демонстрація художніх і мультиплікаційних фільмів. Заклад не витримав натиску «років перебудови» і зазнав занепаду. Залишки майданчика ще можна спостерігати на території парку. 

Але є приємна новина від місцевої влади: до війни з’явився проєкт з перетворення старого занедбаного об'єкту на перлину Новокодацького парку – спорудження найбільшого відкритого кінотеатру для всіх мешканців міста. Маємо надію, що після Перемоги заплановане обов’язково здійсниться! 

Севастопольський парк

Сумна доля спіткала літній кінотеатр у цьому парку, який діяв з 1950-х років. У 1996 році його зрили, а територію віддали під забудову храму секти адвентистів сьомого дня. На місці кінотеатру викопали глибокий котлован, де розкрили склепи колишнього цвинтаря. Максим Кавун в одному з інтерв’ю переповів: «…знайшли навіть скелет людини, яку намагалися видати… за Олександра Поля. Після протестів громадськості будівництво храму було згорнуто, котлован засипаний, і тепер це місце навіює лише сумні емоції».

Сквер на Воскресенський

Літній кінотеатр «Експрес» по вулиці Воскресенській (колишній Леніна) збудували у другій половині 1970-х років. На той час споруда мала цікавий вигляд: підвищений фундамент, дах складався з металевих конструкцій, який підтримували полегшені металеві колони, велика глядацька зала у формі амфітеатру, сцена обладнана екраном, апаратна. Родзинкою став мозаїчний барельєф на фасаді з зображенням Гермеса, давньогрецького бога торгівлі, прибутку, хитрості. Чому саме Гермес – загадка від авторів проєкту.

Розташування кінотеатру було вдалим – затишний сквер у самому центрі міста, поряд із Театральним бульваром, де поруч кілька мистецьких закладів міста (більше читати за посиланням https://www.dnipro.libr.dp.ua/bulvar_teatr). Це зумовило популярність майданчика серед мешканців громади. Але востаннє культурні заходи тут проводили ще в 1990-их. У 2004 році було прийнято рішення про знесення споруди, та будівля простояла в занепаді понад 20 років і слугувала прихистком для безхатченків. 

Згодом земельну ділянку, на якій розташований кінотеатр, передали у власність приватної компанії. 2019 року будівлю кінотеатру знесли. На цьому місті планують звести багатоквартирний будинок. 

До слова, мозаїчний барельєф, який має мистецьку цінність, вдалось врятувати. Він був демонтований. Головний художник Дніпра Сергій Білий зазначив: «Це певний арт-об’єкт, і ми не хочемо, щоб місто його втратило. Проаналізували: його неможливо демонтувати безболісно, все тримається на арматурі й може розсипатись на частини. Тому ми зробили понад 500 знімків. За ними можна буде створити 3D-модель, яка в подальшому дозволить відновити барельєф, аби він не загубився. Але й саму мозаїку ми хочемо зібрати й зберегти…».

Кінотеатри парків Дніпропетровська-Дніпра не витримали тиску «лихих дев’яностих років». Всі вони припинили свою діяльність, були приватизовані, змінювали власників, деякі були переобладнані на розважальні центри, культові споруди тощо.

Однак, слід зазначити, що з 2019 року до міста повернулась культура перегляду фільмів просто неба. Мабуть, це стало відповіддю на обмежувальні заходи, пов’язані з пандемією COVID-19, коли майже усі стаціонарні культурні і мистецькі заклади були зачинені. Парки Дніпра стали влаштовувати безкоштовні сеанси кінопереглядів посеред галявин. Згодом відкрились літні кіномайданчики у парках «Зелений гай» («Sky Movie»), ім. Л. Глоби, у «Правда-парк» на Слобожанському проспекті та інші. Зони обладнані великим екраном із потужним якісним звуком, столиками, зручними пуфиками. Літні кінотеатри пропонують доволі широкий репертуар стрічок різних жанрів, включаючи кращі кінохіти сучасності та класику світового кінематографа. Окремі програми складають фільми для дітей. Мешканцям громади така ініціатива припала до душі. У таких місцях є можливість відпочити на свіжому повітрі в особливій романтичній атмосфері, яка здатна трішки заспокоїти, додати позитивного настрою, відволікти від тривожного стану. 

Титульне фото: Літній кінотеатр у парку Сагайдак (Воронцова), 1960-ті рр.
https://gorod.dp.ua/photo/fullpic.php?id=11365