Південне сузір’я Дніпра
Україна, Дніпропетровська область
Історія становлення та розвитку космонавтики в Українській державі.
«Це маленький крок для людини і величезний стрибок для людства». Цими словами Ніла Армстронга можна охарактеризувати відкриття такої установи як КБ «Південне» в нашій країні. Україна і космос – нероздільні. Зв'язок цей міцно встановився на зорі космонавтики і розірвати його неможливо. Однією з перших в світі Україна (на той час в складі СРСР) не лише замислилася про далекі далі, а й дійсно почала втілювати мрії в реальність. В останні роки діяльність у цій галузі дещо уповільнилася. Проте зараз космічна галузь забезпечує розробку і виробництво конкурентно-спроможної продукції космічного призначення і цивільної продукції з використанням космічних технологій.
Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля є одним із найвідоміших і визнаних у світі науково-конструкторських підприємств із розроблення ракетно-космічної техніки. Бюро має багаторічний досвід успішних розробок і ряд високонадійних двигунів з високими енергомасовими характеристиками, високим рівнем надійності та широким діапазоном функціональних можливостей. Також КБ має стратегічне значення для економіки та безпеки України і включений до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
А розпочалася «космічна» історія нашої країни 4 жовтня 1957 року запуском першого штучного супутника Землі. Саме в той час по всьому світові різко зріс попит на запуск космічних апаратів. В обстановці суворої секретності на заводі почали збірку ракет, які фактично були копією німецьких ФАУ-2. Продовжувалося це недовго – вдалося створити принципово нову бойову техніку, яка перевершила основними характеристиками німецькі ракети та бойові ракети Сергія Корольова і, навіть, заокеанські апарати. Єдина на той момент радянська ракета носій Р-7 (у двоступеневій модифікації «Супутник» і триступеневій «Восток») була відносно складна і дорога. В розквіті своєї діяльності (1970–1980-ті роки) КБ «Південне» набуло слави «космічної фабрики». Бо саме в ті роки відбувалися найуспішніші пуски космічних апаратів. Таких як: «Космос», «Циклон», «Зеніт», бойові ракети.
На жаль, справи підприємства не завжди йшли угору. 90-ті роки були важкими для кожного і перед дирекцією заводу постало питання: «Що робити далі?». Найкращим рішенням було прийнято перетворити бойові ракети на космічні носії, так як це робилось і раніше. Саме тоді були створенні носії «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон-2», «Циклон-3». Це була технічна політика здорового глузду, яку проводили М. Янгель, А. Макаров та їхні сподвижники. І неможливо забувати про різноманітність виробництва концерну. Саме в період перебудови завод почав пристосовуватися до потреб держави. Тоді було прийнято рішення збільшити випуск тракторів «ПМЗ».
Після розпаду Радянського Союзу Південмаш почав шукати шляхи створення трактора з комплектуючих українського виробництва (через підвищення цін). Паралельно почалася робота над створенням вітчизняного тролейбуса. Залишається загадкою як вдалося Ю. Алексєєву (головний інженер) і його колегам у такий важкий час створити ряд спільних із фірмою «Кейс» підприємств із випуску тракторної техніки світового рівня; трамваїв європейської якості фірми ЧКД і в той же час модернізувати і підтримувати виробництво тракторів марки «ПМЗ». При цьому опановано випуск нових видів продукції, зокрема, вітроагрегатів ВЕУ 56-100, шасі літака АН-140, нафтопереробних і кислотопереробних насосів, високоефективних ліній з виробництва морозива і рафінованої олії…
У часи Незалежної України все більшу роль в реалізації ракетно-космічних проєктів відіграє міжнародне співробітництво. Так, Конструкторське бюро бере участь в експлуатації американської ракети-носія середнього класу «Антарес» для доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію і створення ракети-носія «Циклон-4М», призначеного для запусків космічних апаратів з території Канади. Завдяки високому рівню надійності та розгалуженим функціональним можливостям КБ успішно бере участь у програмі зі створення європейської ракети-носія «Вега», для якої розробили та постачають маршовий двигун IV ступеня.
На базі відпрацьованих ракет-носіїв сімейства «Зеніт» і «Циклон» колектив КБ «Південне» створює нове перспективне сімейство ракет-носіїв «Маяк». Прикладом нетрадиційного використання власних розробок можна вважати проєкт «Дніпро» – переоснащення міжконтинентальних балістичних ракет РС-20, спроєктованих і вироблених в Україні ще за радянських часів, у ракети космічного призначення для запуску комерційних супутників.
Зусиллями співробітників КБ «Південне», а також організацій-партнерів створено 9 типів космічних ракет-носіїв, з використанням яких здійснено близько 500 запусків і виведено на орбіти більш ніж 1100 космічних апаратів. Захист авторських прав на розробки підприємства забезпечено майже 600 авторськими свідоцтвами СРСР, патентами України та РФ. Загальна кількість захисних технічних рішень за роки існування підприємства перевищує 2,5 тис.
Отже можна впевнено стверджувати, що розвиток КБ відбувається постійно, інколи, щоправда, з перервами. Це підприємство як той фенікс; його не знищують тимчасові труднощі, а навпаки – загартовують. Про це говорять і здатність дирекції підлаштовуватися під впливи часу і відповідати потребам, і 876 успішних запусків ракет-носіїв, і штат співробітників понад 5 000 чол. (станом на 2018 р.).
Дрыга, А. Особому бюро – шестьдесят! // Зоря. – 2014. – № 24 (9.04). – С. 5: фот.; Зоря Город. – 2014. – № 14 (9.04). – С. 1,5: фот.
Ефремов, В. "Южмаш": продолжение космической одиссеи // Днепр вечерний. – 1999. – 13 нояб.
Камрад, Т. КБ "Южное" готовится отметить свое 65-летие // Днепр вечерний. – 2019. – № 11(12.02). – С. 9.
Конюхов, С. Здесь рождаются ракеты и здесь их учат летать // Днепр вечерний. – 1999. – 27, 28 июля.
Мороз, О. Иностранным дипломатам не дождаться приватизации нашего ракетно-космического! // Днепр вечерний. – 1996. – 30 окт.
Овдін, В. "...Зате ми робимо ракети..." // Вісник Придніпров'я. – 1996. – 12 квіт.
Павленко, Е. Украина – держава космическая // Собор. – 1996. – 25 окт.
Платонов, В. Лунная ночь над Днепром // Зеркало недели. – 1996. – 3 авг.
Ракети Янгелівського КБ // Урядовий кур'єр. – 1996. – 26 жовт.
Сухонос, А. Железнодорожный ракетный комплекс // Новый взгляд. – 1996. – №3. – С. 4.
Шнякин, В. "Двигатель для лунного модуля. И не только ..." // Днепр вечерний. – 2008. – № 160 (22.10). – С. 3.
КБ «Південне»
КБ «Південне»: новини і технології
Конструкторське бюро «Південне»
Блискавка-концепт надзвукової авіаційної ракети КБ Південне
Космічні орбіти земного заводу
Станіслав Миколайович Конюхов
Редакція від 07.10.2020