Краєзнавче товариство «Кам’янське-Дніпродзержинськ»

Від безпосередніх вражень та емоцій, які формують почуття «малої батьківщини» – до систематизованих знань про рідне місто. Це, все-таки, найглибша помилка, що минуле йде безповоротно, що єдиний і неминучий результат його – забуття. Залишається пам'ять, точніше, її дивовижна властивість – спогади, чия енергія включає в роботу не тільки розум – людські душі. 

Краєзнавчому товариству бути

За ініціативою видатного краєзнавця Олександра Слонєвського 24 грудня 2008 року у Кам’янському розпочало роботу краєзнавче товариство «Кам’янське-Дніпродзержинск» – об'єднання кам’янчан із метою спільного вивчення історії рідного міста, отримання дослідницьких навичок та історичних знань.

Засідання товариства відбуваються кожний другий четвер місяця з 16.00 до 18.00 у центральній міській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка за адресою проспект Тараса Шевченка, 14. Засновником товариства є центральна міська бібліотека ім. Т.Г. Шевченка КЗ ЦБС КМР, партнерами – міське архівне управління, музей історії міста, Народний музей ДМК, музей «ДніпроАзот», управління освіти й науки, Кам’янський державний технічний університет, інші. Товариство об’єднує понад ста мешканців міста. Краєзнавці проводять не тільки пошуково-дослідницьку й творчу, редакційно-видавничу, інформаційно-просвітницьку та пізнавально-популяризаторську роботу. Вони активно працюють у топонімічній комісії Кам’янської міської ради, координаційній раді з розвитку туризму, активно співпрацюють із міською інформаційною службою зі створення історичних фільмів «Топ міста» – є консультантами у 16 фільмах, опікуються пам’ятниками, військовими похованнями, беруть участь у конференціях, фестивалях.

До активу починання можна було записати зростаючу зацікавленість суспільства до своєї історії, наявність у місті носіїв унікальних знань, свідків минулих подій, а також ентузіастів-дослідників, що займаються улюбленою справою за покликанням, в будь-який час дня і ночі. Крім того, «краєзнавча ніша», по суті, була порожньою – міські історичні установи, що працюють за власними планами і напрямками, залишали великий простір для неформального вивчення життя і звичаїв нашої малої батьківщини. У пасив задуманої справи негайно закралася тривожна думка: чи вистачить у краєзнавців гідних тем для доповідей? Чи не захиріє наша справа після двох-трьох місяців роботи?

Інкубаційний період тривав близько двох років. Ядром нового товариства стали люди, які сповідують різні політичні погляди, але об'єднані любов'ю до історії рідного міста: Ігор Подзерко, Ніна Циганок, Людмила Глок, Любов Алексієвська, Ольга Таланкіна, Юрій Питель, Римма Занько, Олександр Слонєвський, Тетяна Герасюта, Едуард Смейкал, Олег Мороз, Сергій Татаренко, Іван Калюжний, Юрій Кричко, Віктор Ольгашко, Тарас Шульга, Віктор Куленко, Віктор Щап, Людмила Ключ,  співробітники  центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка. Товариство відразу почало працювати продуктивно і цікаво, ніби тільки й чекало свого часу. Втім, градус дискусій іноді ставав настільки високим, що доводилося делікатно розводити задерикуватих експертів місцевої історії по червоному і синьо-жовтому кутах краєзнавчого рингу.

Час показав, що страхи з приводу нестачі тем і оригінальних доповідей виявилися перебільшеними. Місто Кам'янське-Дніпродзержинськ безперервно розкривало перед дослідниками нові глибини та горизонти своєї історії. І якось з'ясувалося, що існує конкуренція між авторами, хто з них представлятиме доповідь на черговому засіданні, тоді запропонували проводити додаткові зустрічі.

За 10 років життя об'єднання провело 138 засідань, у тому числі 24 виїзних, на яких були присутні понад 5000 тисяч слухачів, презентовано 20 книг, зроблено понад 70 доповідей і велику кількість повідомлень. Гостями засідань стали православні та католицькі священники, архітектори, музиканти, викладачі різних форм навчання, студенти, бізнесмени, підприємці, чиновники. Але суть не в переліку іменитих гостей, а в кількості та якості досліджень і доповідей, які просувають уперед наші знання про рідне місто і, відповідно, краєзнавчу науку.

Історико-дослідницька діяльність

Засідання завжди нестандартні: доповіді, читання вголос, мультимедійні презентації, перегляд історичної хроніки, зустріч із носіями краєзнавчої інформації, презентації книг тощо. Найбільшу кількість досліджень презентував Олександр Слонєвський – краєзнавець, журналіст, письменник, корінний кам’янчанин, металург у четвертому поколінні. 

Його доповіді завжди ґрунтуються на архівних матеріалах, спогадах свідків подій. Так були розкриті нові факти біографії підпільниці Галини Романової, директора металургійного інституту в 1933–1939 роках Германа Поля, директора металургійного заводу періоду окупації Порфирія Неклеси, Ельни Жданової-Сундгрен – доньки директора Дніпровського металургійного заводу в 1907–1911 роках і дружини В. Жданова, головного інженера цього ж підприємства в 1930-х роках, а також висвітлені засекречені до недавнього часу події періоду політичних репресій 30-х років. Про це на одному з наших засідань говорив доктор історичних наук Ігор Кочергін (НТУ «Дніпровська політехніка»). Його колеги по обласній організації «Ріднокрай» – завідуюча краєзнавчим відділом Ірина Голуб і краєзнавець Микола Чабан – одностайно відзначали високий рівень товариства «Кам'янське-Дніпродзержинськ»: новизну робіт, дискусій, якість виданих книг.

Після виходу в світ Указу президента про розкриття архівів СБУ краєзнавці отримали можливість працювати із засекреченими досі справами. Результати роботи перевершили всі очікування. З’явилися нові теми для доповідей: «Карнаухівський плацдарм. Що нам не було відомо?», «Діяльність гестапо під час окупації міста 1941–1943 р.», «Діяльність Української автокефальної церкви під час окупації міста 1941–1943 р.», «Справа Олекси Сеника», «Марія Цирлінг – дніпродзержинська Мата Харі» тощо.

На V Всеукраїнську краєзнавчу конференцію, яка відбулася 25 березня 2017 року в Національній гірничій академії, краєзнавче товариство «Кам'янське-Дніпродзержинськ» делегувало відразу трьох представників: Олександра Слонєвського, Віктора Ольгашка, Тараса Шульгу. Вони оприлюднили доповіді за темою конференції: «Нові дослідження сторінок історії Придніпров'я та проблема увічнення імен та подій». І це стало ще одним підтвердженням рівня дослідницьких робіт краєзнавчого товариства.

Історико-дослідницький проєкт «Військові поховання, історія їхнього виникнення, сучасний стан і проблеми увічнення» під керівництвом члена краєзнавчого товариства «Кам’янське-Дніпродзержинськ» Тараса Шульги виборов III місце в межах конкурсу «Історія моєї громади» від DVVInternational. З майже 288 проєктів із усієї України до 12 найкращих було обрано роботу команди з Кам’янського. Проєкт реалізувався представництвом DVVInternational в Україні у партнерстві з Фондом Кьорбера та у співпраці зі Всеукраїнською асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба», міжнародною мережею історичних конкурсів EUSTORY за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. За умовами конкурсу робота вийшла друком у кількості 120 примірників і надійшла до бібліотек міста.

На запрошення організаторів команда з Кам’янського у складі тьютора Тараса Шульги, членів команди: учнів 11 класів Анастасії Сорокіної (НВК №26), Богдана Цюпки (НВК №38), Вікторії Сироватко (НВК №26) презентувала свій проєкт під час семінару «Історія моєї громади»: перші підсумки та переможці», який відбувся у Національному музеї історії України 15–16 червня.

Час від часу влаштовуються виїзні засідання. Так краєзнавці відвідали народні музеї ДМК,  ДніпроАзот, музейні кімнати НВК «Гармонія», СЗШ №5, №4, синагогу, римо-католицький костел, собор св. Миколая  тощо.

Інтернет-проєкти

BONUM-URBIS – масштабний Інтернет-проєкт (http://bonum-urbis.blogspot.com/ з історії Кам’янського-Дніпродзержинська члена краєзнавчого товариства Дмитра Кубанова. Його тема: культура та мистецька спадщина, осмислення самого явища цього міста, трансформації його в часі та просторі. Наразі сторінка налічує понад 300 публікацій, ілюстрованих тисячами фотографій різних часів. Тут містяться як окремі історичні документи, так і розлогі авторські дослідження. Відображено та описано практично всі визначні місця Кам’янського. Особливістю Інтернет-формату є його зручність і відкритість для аудиторії, тобто будь-який користувач у світі може отримати докладну інформацію про місто. Тексти та фотографії належать авторові, якщо не зазначено інше. Вся інформація на даному ресурсі (тексти, фото, відео) розміщена винятково з дослідницькою метою, має документальний характер і жодною мірою не пропагує будь-якої політичної ідеології. Сайтом охоче користуються історики, краєзнавці, митці, учнівська та студентська молодь тощо. За статистикою ресурсу, починаючи з листопада 2017 року, до сайту звернулося близько 20 000 відвідувачів. Щомісяця на сайт звертаються близько 3 000 користувачів.

У роботі авторові притаманні наполегливість, допитливість, відповідальність та увага до джерел. Він – автор понад 20-ти краєзнавчих публікацій у пресі, постійний учасник, консультант і фактичний співавтор тематичних програм «ТОП міста» на місцевому телебаченні. Неодноразово виступав на засіданні товариства «Кам’янське-Дніпродзержинськ» з доповідями: «Дніпродзержинськ 50-х років у фільмі «Висота», «Палац культури ім. Горького», «Горплощадка: спадщина Придніпровського хімічного заводу», «Містечко ДДРЕС» тощо. Серед останніх здобутків – авторські пішохідні екскурсії «Провінційний конструктивізм» (визначні будівлі Кам’янського 20-х – початку 30-х років), «Горплощадка». За свою подвижницьку краєзнавчу роботу Дмитро Кубанов  отримав премію у галузі культури Кам’янської міської ради 2018 р.

Треба відзначити, що краєзнавці О. Слонєвський, Н. Циганок, Л. Алексієвська також є лауреатами премії Кам’янської міської ради різних років за краєзнавчу діяльність.

Члени краєзнавчого товариства активно популяризують роботу товариства на власних сторінка у Фейсбуці: голова краєзнавчого товариства Тетяна Герасюта веде сторінку «Кам’янське – місто, яке варто відвідати», Любов Алексієвська – «Екскурсії Кам’янським-Дніпродзержинськом», Віктор Куленко – сайт ДІСК (Дніпродзержинск-Історія-Спорт-Культура), який містить сотні тисяч світлин з історії Кам’янського. А сайт центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка – найбільший краєзнавчий Інтернет-ресурс міста. На ньому краєзнавці опікуються рубрикою «Запитай краєзнавця».

То є місто Кам’янське

У зв'язку зі зміною назви міста і появою  нових акцентів в його позиціонуванні, краєзнавці запропонувати свої ідеї щодо створення нової концептуальної ідеї та логотипу Кам’янського.
За основу взяли триптих Кам’янської художниці Валентини Лаушкіної «Місто і час». Запропонований слоган «Кам’янське – місто в якому є душа», зараз активно використовується.

Розроблено і виготовлено велику кількість рекламної продукції:
- банер «То є місто Кам’янське. Дослідження та популяризація невідомих та маловідомих сторінок історії нашого міста»;
- стенд-триптих: «То є місто Кам’янське», «Кам’янське – місто, в якому є душа», «Кам’янське в кожному з нас»;
- книжкові закладки-триптих «Вивчай історію міста разом з нами»;
- футболки, прапорці, кульки, календарі;
- брошура  «Нове ім’я твоєї вулиці»;
- календар знаменних і пам’ятних дат «Кам’янське-Дніпродзержинськ – 2018 рік»;
- «Вони звеличили наше місто» – цикл із 32 книжкових закладок про видатних діячів нашого міста;
постери:
- «Що дали кам’янчани світові»;
- «Вони збагатили культуру Європи»; 
- «Історичні родзинки Кам’янського».

Авторські пішохідні екскурсії містом 

Екскурсії охоплюють різні періоди історії міста, найцікавіші райони, особливості пам’ятників і пам’яток у них. Тексти ніколи не повторюються, оскільки автори враховують вік і рівень зацікавленості та підготовленості туристів (школярі, студенти, робітники, вчені, групи колег, випадкові збірні групи, гості міста, мешканці окремих районів). Для бажаючих проводились екскурсію англійською мовою. Найпопулярніші екскурсії:
- «Давнє Кам’янське, Тритузне і Карнаухівка» (мандрівка козацькими зимівниками, передвісниками міста – промислового гіганта з відвіданням козацької церкви на Подолах у Тритузному, музею селища Карнаухівка);
- «Сім чудес Верхньої колонії та старого Кам’янського» з відвіданням  музею історії ДМК, за бажанням – Свято-Миколаївського кафедрального собору або римо-католицького костелу;
- «Сім площ оновленого міста». Знайомство з історією, топонімікою усіх майданів центру міста та пам’ятками історії й культури;
- «Легенди старого проспекту». Подорож по найдавнішому проспекту міста, можливе відвідання музею технічного ліцею №1, колишньої чоловічої гімназії, сучасного приватного підприємства «Дворик», прогулянка в міському парку. 

Авторські пішохідні екскурсії проводять бібліотекарі, члени краєзнавчого товариства Любов Алексієвська, Дмитро Кубанов, Тарас Шульга. Щороку проводиться 10 авторських пішохідних екскурсії, які відвідують понад 500 кам’янчан і гостей нашого міста.

Краєзнавчі видання

За роки існування краєзнавчого товариства видано 20 книг з історії Кам’янського, авторами яких є Л. Алексієвська, Н. Циганок, М. Резников та інші. 
Більшість краєзнавчих книг належить Олександру Слонєвському. Він є автором 16 книг, ось деякі з них:
- «Жизнь. Смерть. Воскресение» (2002), що описує процес відродження одного з найкрасивіших католицьких храмів України – костьолу Святого Миколая;
- «Дух ушедшей эпохи» (2007), написана спільно з істориком Людмилою Яценко, стала практично першою спробою чесно подивитися на рідне місто та по новому відкрити його історію читачам;
- «Игнатий Ясюкович. Имя в истории» (2009), яка мала міжнародний резонанс. Ця праця розкриває образ Ігнатія Ясюковича – директора-розпорядника Дніпровського заводу в селі Кам’янському, що входив до десятки найвпливовіших промисловців Російської імперії;
- «Судебные процессы и преступность в Каменском-Днепродзержинске». (2010), яка в чомусь є продовженням книги «Дух ушедшей эпохи». Монографія охоплює період з 1761 по 1972 рік, проте найбільша увага приділяється піку політичних репресій 1937 1938 років;
- «Мартиролог Кам’янського-Дніпродзержинська та Кам’янського (Дніпродзержинського) району за роки тоталітарної влади» (2011) – найбільш повний перелік жертв політичних репресій за роки радянської влади»;
- «История в лицах, или Портретная галерея Каменского-Днепродзержинска» (2011),  написана в співавторстві з Олегом Морозом і перевидана в 2012 році, описує історію рідного міста на прикладі доль його мешканців;
- «Четыре поколения, или Исповедь за усопших: семейная хроника на фоне исторических событий» (2014), в якій історія Кам’янського-Дніпродзержинська представлена через призму долі родини автора протягом майже півтора століття;
- «Путешествие из Каменского в Днепродзержинск и обратно» (2017);
- «Эльна: биографическая повесть на фоне исторических событий» (2017).