Лучка Людмила Миколаївна
Людмила Лучка: «На досягнутому не зупиняюсь…»
Україна, Дніпропетровська область
- 3 липня 1964 |
- Місце народження: м. Дніпро |
- кандидат історичних наук, директор наукової бібліотеки ДНУ ім. Олеся Гончара, дослідник бібліотечної справи Катеринославщини - Дніпропетровщини ХVIII – початку XX ст.
Діяльність Людмили Лучки – невтомного популяризатора книги та дослідниці бібліотечної справи Катеринослава.
Біографічна довідка
Корінна дніпрянка, у 1981 р. закінчила середню школу № 75 м. Дніпропетровська. У 1982–1987 рр. навчалась на бібліотечному факультеті Харківського державного інституту культури, отримала диплом за спеціальністю «Бібліотекознавство та бібліографія». З 1981 р. Людмила Миколаївна працює в бібліотеці Дніпропетровського державного (нині Дніпровськогонаціонального) університету.
З вересня 2004 р. – здобувач кафедри історії України Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. У 2010 р. захистила кандидатську дисертацію «Бібліотеки у культурно-освітньому просторі Катеринославщини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.». Науковий керівник – декан історичного факультету С.І. Світленко.
З 2011 р. – заступник директора Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. З 2012 р. по 2015 р. працювала на кафедрі української історії та етнополітики ДНУ ім. Олеся Гончара.
З 2012 р. – член правління Дніпропетровської Бібліотечної Асоціації, член Національної спілки краєзнавців України, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка (м. Львів), активний учасник засідань Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Дніпрі. Людмила Миколаївна Лучка – багаторічний член клубу «Ріднокрай», тому вона частий гість у краєзнавчому відділі Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Бібліотекар за покликанням
Т.Г.: - Людмило Миколаївно, ми знаємо Вас як вченого-історика, краєзнавця, але ж основна Ваша спеціальність – бібліотекар, Ви обіймаєте посаду заступника директора наукової бібліотеки провідного вузу міста. Вибір професії для Вас був свідомим чи випадковим?
– Згадуючи дитячі роки, на думку приходять спонукаючі фактори. На шкільних канікулах я їздила до двоюрідної сестри, яка працювала у сільській бібліотеці. Її розповіді про роботу мені були цікавими. Після повернення додому в Дніпропетровськ я у вільний час «грала в бібліотеку»: домашні книжки мали «кишеньки» та «аркуш повернення», а мої однокласники ставали моїми читачами (бібліотечну техніку я отримувала від сестри). Я не впевнена, але мабуть саме тоді якось неусвідомлено я зацікавилась бібліотечною професією. У ста
рших класах я часто любила відвідувати дитячу бібліотеку – філіал ЦБС, яка розміщувалась по вулиці Гавриленка (Шкільній) у підвальному приміщенні житлового будинку. Я сподобалась завідуючій філіалу і вона дозволяла приходити влітку до бібліотеки і допомагати обслуговувати читачів. Мені подобалось записувати і викреслювати книги у формулярах, робити розстановку підсобного фонду. Наступний цікавий момент стосується 10 класу. До нас прийшли представники Обласної бібліотеки для молоді імені М. Свєтлова і запропонували прослухати бібліотечні курси з отриманням сертифікату. Я і мої дві подруги погодились. Хочу підкреслити, що саме цей непоказний документ допоміг розпочати кар’єру у бібліотеці Дніпропетровського державного університету.
– Як склалося, що спочатку Ви стали працювати в бібліотеці ДНУ, а вже пізніше – навчатися у ХДІК? Якою була Ваша спеціалізація?
– Після закінчення середньої школи я здавала іспити до вступу на філологічний факультет ДДУ, не вистачило 0,5 балу. З вересня 1981 р. почала працювати у бібліотеці ДДУ. На той час в університеті бракувало бібліотечних фахівців. Я пообіцяла директору бібліотеки Н.А. Гайворонській, що буду здавати іспити до ХДАК. Як людина відповідальна, я це виконала і з 1982 р. до 1987 р. навчалася у ХДАК на бібліотечному відділенні за спеціалізацією «Природнича література».
Енергетика книжкового та молодіжного простору
– Якими були Ваші перші враження від наукової бібліотеки?
– Я вперше побачила значну бібліотеку, з 1,5 млн. фондом, високими (7–8 полиць) стелажами та щоденним обслуговуванням читачів понад 500 осіб. Перші враження – це почуття страху та хвилювання: запам’ятати класифікацію УДК, розміщення фондів у книгосховищі (верхнє – 3 ярусне; нижнє – 5-ти кімнатне). Як з’ясувалося, проблеми можна розв’язати: допомогли мудрі керівники відділу та прекрасний молодий колектив. Я їм за це вдячна.
– Ваша перша опублікована стаття: чому присвячена, коли це було?
– Початок моєї наукової діяльності присвячений історії Катеринославської Публічної бібліотеки. З 2004 р. я стала здобувачем кафедри історії України історичного факультету ДНУ імені Олеся Гончара під науковим керівництвом декана, професора С.І. Світленка. Над першою статтею я працювала близько року, переробляла не один раз. Важливою та корисною була допомога та підтримка керівника. Перша стаття «Зародження бібліотечної справи в Катеринославі» вийшла з друку у 2015 р. у ювілейному третьому випуску збірника наукових праць «Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті». Додам, що і друга стаття (2006 р.) також була присвячена історії міської громадської бібліотеки, а саме її керівнику У.І. Дикарєвій.
– Хотілося б дізнатися з перших уст, які книги з бібліотеки Потьомкіна та в якій кількості є у фондах Наукової бібліотеки ДНУ?
– Рідкісні фонди НБ ДНУ зберігають цінні колекції приватної бібліотеки князя Потьомкіна, зібрання Є. Булгаріса, німецької родини Швейниців, катеринославських діячів і приватних осіб. За каталогом Є.М. Самінського, першого дослідника університетського книгозібрання, відомо, що НБ зберігає 77 примірників різними мовами з бібліотеки князя Потьомкіна, передані до Катеринослава для відкриття майбутнього університету.
– Яке найстаріше видання Вам довелося тримати в руках?
– Хронологічні межі видань охоплюють ХVI–ХХІ ст. Найстаріші за часом видання нашої бібліотеки: Фауно Л. «О древностях города Рима» (1549 р., латинською мовою); Шпенер Ф.Я. «Благочестивое желание» (1676 р, німецькою мовою; автор – відомий німецький богослов). Це видання з колекції німецької родини Швейниців.
– В яких напрямах Наукова бібліотека ДНУ розвиватиметься далі? Наукова бібліотека ДНУ ХХІІ століття – якою Ви б хотіли, щоб вона була?
– Я бачу Наукову бібліотеку ДНУ відповідною побажанням і потребам користувачів, тому що бібліотека – це живий організм, який повинен розвиватися за вимогами часу.
.
Зі сфери наукових інтересів
Як дослідник історії краю, Людмила Миколаївна вивчає формування та розвиток бібліотечної мережі України, зокрема, історію і діяльність катеринославських бібліотек різного підпорядкування у ХІХ – на початку ХХ ст. та їхній внесок у розвиток культурно-освітнього простору Півдня України. Вивчає фондові колекції, окремі цінні та рідкісні примірники, процеси комплектування, обслуговування та довідково-бібліографічної діяльності як важливих складових краєзнавства. Увагу дослідника привертає широке коло державних і приватних книгозбірень, які діяли на теренах Катеринославщини, та особистості, які працювали на бібліотечній ниві. Науковий доробок Л.М. Лучки складають понад 50 статей, що висвітлюють історію та розвиток бібліотек навчальних, медичних, сільськогосподарських і промислових закладів. Окремі дослідження стосуються історії публічної та першої дитячої бібліотек. Для поширення грамотності та розповсюдження літератури у сільській місцевості вагомий внесок зробили народні бібліотеки та бібліотеки-читальні, відкриті у повітах губернії. Це теж не залишилося без уваги науковця.
– Людмило Миколаївно, чи є якісь особливості чи характерні риси становлення бібліотечної справи саме у нашому краї, на Катеринославщині, в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.?
– Усі процеси становлення бібліотечної справи відбувалися відповідно до імперських законів, директив того періоду, які впроваджувалися в усіх губерніях, що входили до складу Російської імперії. Особливості: наявність перших козацьких, монастирських і приватних бібліотек; краєзнавчі фонди.
– Чи була цензура в бібліотеках Катеринославщини?
– Цензурна політика у ХІХ – на початку ХХ ст. здійснювалася і в бібліотечній справі. Ця тема висвітлена у двох моїх публікаціях, а саме «Цензурна політика царизму в діяльності бібліотечних установ Катеринославщини» і «Земство Катеринославщини та фільтрація бібліотечних фондів у другій половині ХІХ – початку ХХ ст.». У цей період діяла розгалужена мережа цензорів, державних установ, які забороняли книги, обмежували їх друк та поширення, здійснювали заходи, що негативно впливали на розвиток бібліотек і видавництв.
– Які «білі плями» Вам вдалося розкрити в процесі наукової роботи?
– Я – автор понад 50-ти статей, більшість із яких мають наукову новизну. Мої дослідження цікаві глибоким пошуком джерел і висвітленням фактів, подій бібліотечного простору Катеринославщини. Вражаючими для мене стали факти цензурних утисків і суворого нагляду щодо читання, фондів та працівників.
– Чи був історичний факт або забута доля, яка Вас вразила?
– Мене цікавить доля кожної бібліотеки краю, формування та склад її фондів, читацьке коло, аналіз читання і запитів. Окрема тема моїх пошуків – висвітлення долі перших бібліотечних працівників Катеринославщини, особливо жінок. У результаті персоналістичних досліджень з’явилися чотири наукові статті, присвячені завідувачкам і співробітницям бібліотек губернії, а саме У.І. Дикарєвій, С.В. Єгоровій, М.П. Мордовській, членам Сімейно-педагогічного гуртка.
– Розкажіть про Вашу діяльність на кафедрі української історії та етнополітики ДНУ?
– У 2012–2014 рр. мене запросили викладати історичні дисципліни на кафедру української історії та етнополітики ДНУ імені Олеся Гончара. За час викладання я придбала перший педагогічний досвід, отримала навички роботи зі студентською аудиторією. Викладацька діяльність мені сподобалась активним рухом, постійним самовдосконаленням.
– Чи не виникало бажання змінити бібліотечну роботу на викладацьку?
– Не виникало змінити (я в душі бібліотекар), але поєднувати з викладацькою діяльністю бажання маю.
– Чи існує у сьогоднішніх студентів інтерес до бібліотечної справи?
– На мою думку, цікавість студентів до бібліотеки можна викликати тільки цікавими фактами, нетрадиційним підходом до викладання та наявністю самих джерел, до яких можна доторкнутися та перегорнути (це запам’ятовується!).
– Що читаєте «для душі», які Ваші читацькі уподобання?
– У вільний час я читаю пригодницьку літературу з історичними елементами, переважно пов’язану з долею бібліотек і книг. Також мене цікавить життя видатних людей, історія архітектури.
– Чи є доленосні книги, які чимось вплинули на Ваше ставлення до життя, до людей?
– Я прийшла до бібліотеки 17-річною дівчиною, без досвіду роботи зі значною кількістю читачів. Тому мене зацікавили і допомогли адаптуватися у колективі та професії книги з психології спілкування.
– Ваше життєве кредо?
– Це – жити з вірою в душі, бачити прекрасне, на досягнутому не зупинятися…
– Особистих і творчих успіхів Вам та процвітання Вашому 100-літньому закладу!
Фото з архіву Людмили Лучки
Дослідники історії Південної України: біобібліогр. довідник / упоряд. І. Лиман.– Київ, 2013. Том 1. С. 216–218.
***
Лучка Л. М. Бібліотека Катеринославського дворянина Г.П. Алексєєва: історія приватної колекції // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. Вип. 4.– С. 63–71.
Лучка Л.М. Бібліотека сімейно-педагогічного гуртка – перший осередок дитячого читання в Катеринославі на початку ХХ ст. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2011. Вип. 9.– С. 178–183.
Лучка Л.М. Бібліотечна справа Катеринославщини під час першої світової війни // Проблеми політичної історії України: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: Ліра, 2014. Вип. 9.– С. 128–138.
Лучка Л.М. Від Публічної до Міської громадської: сторінки історії Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки (175 років від дня заснування) // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області: бібліографічний покажчик / упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2009.– С. 102–107.
Лучка Л.М. Видавництва та книжкові крамниці у розвитку бібліотек Катеринославщини другої половини 19 – початку 20 ст. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: Ліра, 2015. Вип. 13.– С. 170–178.
Лучка Л. М. Видання українських письменників у фондах Катеринославських бібліотек другої половини XIX – на початку XX ст. // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2014. Вип. 12.– С. 146–152.
Лучка Л.М. Д.І. Яворницький і бібліотечний простір України та Росії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. Вип. 8.– С. 57–63.
Лучка Л.М. Д.І. Яворницький і розвиток бібліотечної справи Катеринослава початку ХХ ст. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. Вип. 5.– С. 69–83.
Лучка Л.М. Діяльність бібліотеки Катеринославської земської управи як культурно-просвітницького осередку губернії // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2008. Вип. 6.– С. 306–315.
Лучка Л.М. Етнографічні та фольклористичні видання у приватній бібліотеці Г.П. Алексєєва // Історія і культура Придніпров'я: невідомі та маловідомі сторінки: наук. щорічник.– Дніпропетровськ: НГУ, 2013. Вип. 10.– С. 76–81.
Лучка Л.М. Жінки в історії та діяльності сімейно-педагогічного гуртка Катеринослава на початку 20 ст. // Історія і культура Придніпров'я. Невідомі та маловідомі сторінки: наук. щорічник.– К.: Олег Філюк, 2016. Вип. 12.– С. 178–184.
Лучка Л.М. Зародження бібліотечної справи в Катеринославі (від початку XIX ст. до 1917 р.) // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. Вип. 3.– С. 187–198.
Лучка Л.М. Катеринославські бібліотеки пореформенної доби (60–90-х років ХІХ ст.) // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. № 6.– Дніпропетровськ, 2006.– С. 31–39.
Лучка Л.М. Керівництво навчальних закладів і розвиток бібліотечної справи Катеринослава другої половини XIX – початку ХХ ст. // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2011. Вип. 9.– С. 145–156.
Лучка Л.М. Книжкова спадщина Д.І. Яворницького у фондах наукової бібліотеки Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. Том 24. № 1.– Дніпропетровськ, 2016.– С. 108–112.
Лучка Л.М. Книжкові пам'ятки в бібліотеках Катеринославщини другої половину 19 – початку 20 ст. // Історія і культура Придніпров'я. Невідомі та маловідомі сторінки: наук. щорічник.– Дніпропетровськ: НГУ, 2015. Вип. 11.– С. 36–42.
Лучка Л.М. Культурно-просвітницька діяльність О.М. Краснослободської в Катеринославі // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2013. Вип. 11.– С. 243–248.
Лучка Л. М. Михайло Дмитрович Хмиров (1830–1872) та його колекція "Екатеринославская губерния" (із фондів Державної публічної історичної бібліотеки Росії) // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. №1/1 (вип. 16).– Дніпропетровськ, 2008.– С. 39–49.
Лучка Л.М. Народні бібліотеки та читальні Катеринославської губернії: виникнення, розвиток та діяльність наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.) // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія.– Дніпропетровськ, 2007.– С. 34–45.
Лучка Л.М. Перші бібліотеки Катеринослава // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: Ліра, 2015. Вип. 13.– С. 146–153.
Лучка Л.М. Революція 1905–1907 років та розвиток бібліотечної справи на Катеринославщині // Проблеми політичної історії України: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2013. Вип. 8.– С. 86–97.
Лучка Л.М. Роль бібліотечних осередків у розвитку медичної освіти Катеринославщини в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: збірник наукових праць.– Дніпропетровськ, 2012. Вип. 10.– С. 55–64.
Лучка Л.М. Роль бібліотечних осередків у розвитку промисловості Катеринославської губернії кінця XIX – початку XX ст. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ: Ліра, 2014. Вип. 12.– С. 187–192.
Лучка Л.М. Цензурна політика царизму в діяльності бібліотечних установ Катеринославщини у другій половині XIX – на початку XX ст. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті : зб. наук. праць.– Дніпро: Ліра, 2016. Вип. 14.– С. 171–179.
***
Лучка Л.М. Від публічної до Міської громадської // Зоря.– 2009.– № 53 (23.05).– С. 3.
Лучка Л.М. Обслуговування читачів у бібліотеках навчальних закладів дореволюційного Катеринослава // Гуманітарний журнал.– 2011.– № 1/2.– С. 142–146.
Лучка Л.М. Уляна Дикарєва і розвиток бібліотечної справи в Катеринославі на початку XX століття // Бористен.– 2006.– №10.– С. 16–19.
Редакція від 12.02.2024
